ДІЯЛЬНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ АГЕНТСТВ СВІТУ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ ГЛОБАЛЬНОГО КОМУНІКАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються методологічні рамки дослідження, його цілі та завдання, фактологічна база, наукова новизна.

У першому розділі – “Концептуально-теоретичні засади, історіографія та джерельна база дослідження” – проаналізовано теоретичні підходи різних дослідників, які вивчали діяльність інформаційних агентств світу на різних етапах їхнього функціонування.

В розділі обґрунтована доцільність вибору найбільших інформаційних агентств світу як об‘єкта дослідження, доведено важливість їхньої ролі в процесі глобалізації комунікацій, проаналізовано вплив інформаційних агентств на тенденції, що супроводжують загальний процес становлення інформаційного суспільства. Зокрема, стверджується, що в умовах дослідження світового комунікаційного простору саме найбільші інформаційні агентства є одним з найбільш цікавих об‘єктів дослідження, оскільки традиційно вони відрізняються чи не найбільшою чутливістю до технологічного прогресу і запровадження нових інформаційних технологій.

            У розділі наголошується, що саме впродовж 90-х років ХХ століття діяльності найбільших інформаційних агентств були притаманні фундаментальні зміни, що у корені трансформували традиційну роль інформаційних агентств на інформаційних ринках світу. З одного боку, теперішні зміни в їхній діяльності були зумовлені динамічними процесами конвергенції, які істотно вплинули на швидкість і сам порядок збирання і поширення міжнародних новин інформаційними агентствами. По-друге, в результаті конвергенції нині відбувається злиття і взаємопроникнення різних засобів масової інформації, що спричиняє фундаментальні зміни в існуванні ієрархічної піраміди “інформаційні агентства – засоби масової інформації – кінцевий споживач”. По-третє, конвергенція поступово призводить до злиття різних сегментів глобального інформаційного ринку. Для інформаційних агентств такі зміни надали чудову можливість запропонувати інформаційні послуги у таких сферах як ринок телевізійних новин та фінансові ринки світу.

З іншого боку, сучасні зміни в діяльності найбільших інформаційних агентств світу спричинені процесами концентрації засобів масової інформації та утворенням потужних медіа конгломератів. У дисертації стверджується, що медіа конгломерати не лише створюють конкуренцію інформаційним агентствам, а й спричиняють появу вкрай небажаних для агентств явищ. Зокрема, нинішнє об‘єднання компаній, що представляють сектори комп‘ютерних технологій, засобів зв‘язку та послуг, пов‘язаних зі створенням змісту, призводить до ситуації, коли в рамках однієї компанії збираються всі необхідні елементи системи поширення новин (інформаційне наповнення, канали поширення інформації, система оплати, коло постійних споживачів тощо). Як результат, потреба у суто інформаційних агентствах може зменшиться до мінімуму.

Говорячи про теоретичні підходи до вивчення інформаційних агентств світу, у дисертації наголошується, що історія діяльності цих утворень налічує більше 160 років, але впродовж більшої частини цього періоду зацікавленість дослідників у їхньому вивченні була досить непомітною. Зокрема, наводяться причини ізольованості і виходу інформаційних агентств світу за межі уваги відомих науковців і комунікаційних шкіл світу і стверджується, що лише з кінця 70-х років ХХ століття дослідження інформаційних агентств набуло певної впорядкованості та інституційного закріплення. .

На основі ознайомлення з науковими працями, присвяченими діяльності інформаційних агентств, встановлено, що найбільш актуальними питаннями для подальших досліджень в цій галузі слід вважати такі аспекти їхньої діяльності: а) особливості співробітництва з традиційними ЗМІ та урядами країн перебування; б) особливості конкурування з іншими акторами на світових інформаційних ринках; в) зміни, викликані впровадженням нових інформаційних технологій; г) відносини традиційних інформаційних агентств з агентствами телевізійних новин і фінансовими інформаційними агентствами; в) подальше збереження незбалансованості світових комунікаційних потоків.

Для більш чіткого окреслення напрямку дослідження огляд літератури не обмежився простим аналізом наукових праць, безпосередньо присвячених інформаційним агентствам світу. Зокрема, в рамках визначених завдань дисертації було запропоновано нову наукову класифікацію основних концепцій, що панували у сфері дослідження інформаційних агентств протягом останніх 150 років. Особливу увагу приділено розгляду цих утворень у межах теорій модернізації, теорії культурного імперіалізму, теорій залежності, здобутків таких наук як соціологія громадської думки, політична економія і семіотика, а також у рамках протиборства концепції НМІКП (нового міжнародного інформаційного і комунікаційного порядку) та концепції вільного інформаційного потоку. Окремо було проаналізовано праці тих дослідників, які розглядали діяльність інформаційних агентств світу у рамках вивчення світових інформаційних потоків.

У другому розділі – “Еволюція діяльності світових інформаційних агентств в умовах глобальної трансформації комунікаційних технологій” – досліджені зміни у функціонуванні найбільших інформаційних агентств за останні 5-10 років. У розділі стверджується, що нинішній розвиток світового комунікаційного простору характеризується кардинальними змінами у відносинах між всіма учасниками світових інформаційних потоків та змінами у співвідношенні сил на глобальних інформаційних ринках. Зважаючи на різноплановість такого процесу, автором запропоновано нову модель аналізу тенденцій, притаманних теперішній діяльності інформаційних агентств, за якою такий аналіз проводився за наступними чотирма напрямками: а) аналіз історичного підґрунтя теперішніх змін в їх діяльності і дослідження організаційних змін у глобальній системі інформаційних агентств, б) аналіз економічних показників діяльності найбільших агентств світу, в) аналіз переваг і негативних рис, зумовлених формою власності агентств, г) аналіз впливу нових інформаційних технологій на поточну діяльність та еволюцію найбільших інформаційних агентств.

В рамках аналізу історичних передумов сучасних закономірностей у функціонуванні найбільших інформаційних агентств світу, у дисертації розглянуто історію створення цих утворень і досліджено вплив різних геополітичних, економічних та соціальних факторів на їх еволюцію. У праці розглянуті принципи, на основі яких будувалися відносини між найбільшими агентствами впродовж останніх 150 років, і проаналізовано фактори, які зумовили таке довголіття цих утворень і дали їм змогу вижити в умовах жорстких політичних та економічних трансформацій. Крім цього, в дисертації стверджується, що нині існування глобального комунікаційного простору відзначається високою динамічністю та складністю, причому інформаційні агентства світу зазнають дедалі більшого впливу і конкуренції з боку інших потужних утворень в цій сфері, до числа яких входять деякі з найбільших світових газет, низка телевізійних систем мовлення, найбільші світові журнали, телевізійні і фінансові інформаційні агентства, медіа конгломерати тощо.

Аналіз економічних показників діяльності агентств довів, що у 90-х роках ХХ століття найбільші інформаційні агентства світу відзначалися ефективною економічною політикою і закріпили свої позиції на інформаційних ринках світу, що дало їм змогу значно підвищити свої прибутки і провести певну оптимізацію своєї діяльності. Інформаційні агентства Reuters (Великобританія), Associated Press (США) та Agence France-Presse (Франція) залишаються найбільшими інформаційними агентствами світу, хоча в їхній діяльності спостерігається досить багато розбіжностей. Обґрунтовано, що агентство Reuters істотно випередило решту інформаційних агентств світу, і подібний відрив постійно зростає. Більше того, проведений аналіз поставив під сумнів саму правильність використання терміну “Велика трійка”, оскільки у 90-х роках ХХ століття агентство АFР вже майже нічим не відрізнялося від декількох інших європейських агентств, зокрема, таких утворень, як DPA, EFE, British Press Association та ANSA. В дисертації показано, що сьогодні всі згадані інформаційні агентства характеризуються майже однаковими економічними показниками, включаючи сукупний доход, обіг готівкових коштів, отримані прибутки, кількість працівників тощо.

Крім цього, у праці доведено, що протягом досліджуваного періоду найбільші інформаційні агентства перейшли до нової моделі економічної діяльності, що передбачає меншу залежність від урядової фінансової підтримки; здійснення змін у системі оплати послуг, що надаються; використання більшої кількості мов для надання власних інформаційних послуг; інтеграцію текстових, відео, голосових і довідкових послуг у комбіновані інформаційні пакети; відмову від жорсткого редагування і коригування інформаційних повідомлень, отриманих з власних інформаційних джерел; подальше вдосконалення відносин з національними і регіональними інформаційними агентствами та ЗМІ.

У підрозділі, присвяченому формі власності найбільших інформаційних агентств, наголошується, що становлення і перетворення агентств Reuters, Associated Press та AFP на агентства світового рівня стало результатом дії абсолютно протилежних сил, оскільки у випадку Reuters мова йде про функціонування відкритої публічної компанії з обмеженою відповідальністю; щодо агентства АР мова йде про кооперативну форму власності, в той час як агентство AFP є, певною мірою, прикладом державного інформаційного агентства. Аналіз позитивних і негативних рис, зумовлених формою власності, дав підстави для більш конкретного окреслення тих закономірностей, що характеризують діяльність агентств на внутрішньому і зовнішніх ринках, швидкість у прийнятті стратегічних рішень щодо своєї поточної діяльності, залежність від політичного клімату у країнах перебування, здатність протистояти економічним і політичним кризам тощо. Окремо приділено увагу тому факту, що державне дерегулювання інформаційних ринків світу і поява альтернативних постачальників новин призвели до зменшення значущості урядових зв‘язків і послаблення співпраці найбільших інформаційних агентств з урядовими структурами.

Говорячи про нові інформаційні технології, у дисертації наголошується, що використання останніх інновацій у сфері телекомунікацій, комп‘ютерних технологій, супутникового зв‘язку і нових технологій обробки інформації стало одним з чинників, які зумовили бурхливий розвиток найбільших інформаційних агентств світу в 90-ті роки і дали змогу їм зберегти свої позиції на інформаційних ринках світу. Глобалізація торгівлі і розвиток глобального інформаційного ринку збільшили попит на світові новини і обумовили нові пріоритети в діяльності найбільших інформаційних агентств. Завдяки новим інформаційним технологіям, агентства спростили систему збирання і поширення міжнародних новин, сприяли зниженню редакційного контролю над змістом і формою подачі новин і домоглися більшої спеціалізації своїх інформаційних послуг задля задоволення потреб різних читацьких і глядацьких аудиторій. Головне ж, використання нових інформаційних технологій сприяло вдалій диверсифікації діяльності інформаційних агентств та їх виходу за межі традиційного ринку світових новин. Крім цього, вихід агентств до мережі Інтернет радикально трансформував уявлення про найбільші інформаційні агентства як про утворення, що займаються “гуртовим” збиранням і поширенням міжнародних новин і продають їх засобам масової інформації або іншим клієнтам. Завдяки цьому нововведенню, вони вийшли на абсолютно новий для себе ринок, пов‘язаний з масовим продажем або поширенням новин серед кінцевих споживачів.

У третьому розділі – “Вихід найбільших інформаційних агентств на нові інформаційні ринки світу” – зазначається, що одна з найяскравіших змін у нинішньому функціонуванні найбільших інформаційних агентств світу полягає в активізації їхньої діяльності на фінансових ринках світу і ринках телевізійних новин. Вагомою причиною виходу агентств на фінансові ринки можна вважати безсумнівну прибутковість поширення фінансових новин і легкість, з якою традиційні агентства змогли трансформувати свою діяльність для збирання і поширення фінансових даних. В дисертації стверджується, що в останні роки найбільш розповсюдженими послугами агентств в цій сфері були такі види діяльності, як надання оперативної інформації про перебіг подій на фінансових ринках світу (включаючи котирування цінних паперів і зміни в курсі окремих валют; аналітичні дослідження головних тенденцій на фінансових ринках світу; фінансові консультації компаніям, які лише починають свою діяльність на фінансових ринках світу; аналіз портфелів цінних паперів та фінансових можливостей окремих компаній; рейтингові експертизи цінних паперів.

Для підтвердження того факту, що на фінансових ринках традиційні інформаційні агентства зіткнулися з більш жорсткою конкуренцією, було проаналізовано відносини інформаційних агентств з найбільш відомими утвореннями в сфері інформаційних фінансових послуг (компаніями Dow Jones, Telerate, Bloomberg тощо).

            Далі, у розділі показано, що у рамках диверсифікації своєї поточної діяльності протягом останніх 10-15 років і на додаток до розповсюдження текстів, фотографій, цифрових даних та графіків найбільші агентства почали активно втручатися у споконвічну царину телевізійних каналів і кінокомпаній – передачу відео-сюжетів та аудіовізуальної інформації. В дисертації показано, що роль телевізійних інформаційних агентств в наші дні помітно зростає, оскільки з розвитком нових технологій люди дедалі більше інформації отримують з електронних джерел. Нині провідну роль в цій сфері посідають такі два інформаційні агентства, як Reuters та Associated Press, які здійснюють діяльність на телевізійних ринках світу за допомогою таких структурних підрозділів, як агентства телевізійних новин Reuters Television (RTV) та Associated Press Television News (APTN).

У підрозділі, присвяченому діяльності агентств “Великої трійки” в Україні, стверджується, що незважаючи на бурхливе економічне і політичне життя України в 90-х роках ХХ століття, зацікавленість найбільших інформаційних агентств в українських новинах є порівняно невеликою, що підтверджує загальну тенденцію щодо інтенсивності і спрямованості інформаційних потоків між країнами “центру” та “периферії”. В той же час, національний інформаційний простір нині характеризується цілою низкою позитивних і негативних факторів, які справляють помітний вплив на діяльність таких агентств в Україні. Серед позитивних факторів у дисертації робиться наголос на збільшенні кількості недержавних інформаційних агентств і утворенні системи інформаційних агентств України. Серед негативних факторів відзначається слабкість національного інформаційного простору і відсутність необхідної інфраструктури в інформаційній сфері. У праці проаналізовано нинішню діяльність деяких з найбільших українських агентств, зокрема агентств Інтерфакс-Україна, УНІАН та ДІНАУ-Укрінформ. Наголошується, що гармонізація відносин з агентствами “Великої трійки” повинно стати одним з основних завдань інформаційної політики України, оскільки останні істотно впливають на формування іміджу країни в світі.