МЕДИКО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ КРИТЕРИИ ДИФФЕРЕНЦИАЦИИ ЭКЗОГЕННЫХ И ЭНДОГЕННО-ПРОЦЕССУАЛЬНЫХ ПСИХИЧЕСКИХ РАССТРОЙСТВ И ПРИНЦИПЫ ИХ КОРРЕКЦИИ :

Краткое содержание

ЗМІСТ РОБОТИ

Дослідження ґрунтується на порівняльних даних, отриманих в результаті психодіагностичного, психопатологічного та психофізіологічного обстеження груп хворих, що складалися: А – з неускладненою шизофренією (50 осіб), В – шизофренією з коморбідною органічною патологією центральної нервової системи (52 особи), С – з органічними непсихотичними порушеннями психіки (52 особи) та D – з органічним шизофреноподібним розладом (50 осіб). При формуванні груп хворих були використані діагностичні критерії відповідних розділів Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду (МКХ-10). Контрольну групу складали 50 практично здорових осіб. Середній вік групи психічно хворих складав: 41,96 ± 1,41 роки, що суттєво не відрізнялось від аналогічного показника у виборці здорових 39,84 ± 0,85 роки (р>0,05).Усі хворі отримували медикаментозне лікування згідно з сучасними вимогами надання психіатричної допомоги. Добір хворих здійснювався в психіатричних відділеннях Харківської обласної клінічної психіатричної лікарні № 3. Дослідження проводилося на підставі вивчення хворих, у яких захворювання було в активній стадії процесу.

Реєстрація результатів наукового психопатологічного дослідження в індивідуальних клініко-статистичних картах проводилася на основі шкали PANSS, що давало можливість здійснювати порівняння кількісної виразності основних симптомів в досліджуваних групах (рис.1).

У виконаній роботі для об’єктивізації оцінки психопатологічних даних застосовувалися такі методи психодіагностичного дослідження, як зворотнє відраховування за Крепеліном (В. М. Блейхер, И. В. Крук, 1986); пошук чисел у таблицях Шульте (В. М. Блейхер, 1976); проби на розпізнання картин Поппельрейтера та предметів з незавершеними контурами (И. А. Полищук, А. Е. Видренко, 1980); проба на запам’ятовування 10 слів (С. А. Лытаев, Б. В. Овчинников, И. Ф. Дьяконов, 2008); тест зорової ретенції Бентона (Л. И. Вассерман, С. А. Дорофеева, Я. А. Меерсон, 1997); дослідження самооцінки за методикою Дембо-Рубінштейн (В. М. Блейхер, И. В. Крук, 1986); індивідуальний типологічний опитувальник (ІТО) (Л. Н. Собчик, 1998); методика «виключення четвертого» (В. М. Блейхер, 1976); авторський варіант методики класифікації предметів та опитувальника, що виявляє особливості мотивації відносно обстеження; програма SEAGULL, розроблена для комп’ютеризованого дослідження часу сенсомоторної реакції і міжпівкульної функціональної асиметрії (С. В. Чайка, В. Л. Луцик, Ю. Ю. Чайка, Б. С. Чайка, 2005).

Отримані в проведеному дослідженні результати були піддані математичній обробці. Для оцінки достовірності розбіжностей між двома групами по вираженості окремого показника використовувався t-критерій Ст’юдента та ранговий U-критерій Манна-Уітні. Завдання порівняння двох груп за відсотковими долями від загального обсягу вирішувалась шляхом застосування j-критерію Фішера. Для оцінки достеменності розбіжностей за одною ознакою між декількома виборками одночасно використовувався однофакторний дисперсійний аналіз ANOVA. Порівняння двох та більше частотних розподілень для категоріальної ознаки виконувалось на підставі критерію c². Для виявлення ступеня схожості-відмінності усього комплексу показників в досліджуваних групах, з метою встановлення найбільш загальних тенденцій, використовувались многомірні аналітичні процедури (дискримінантний, канонічний та факторний аналіз). Побудова таблиці диференційних критеріїв здійснювалась методом послідовного (секвенціонального) аналізу Вальда з оцінкою інформативності ознак по Кульбаку.