ЭКЗИСТЕНЦИАЛЬНЫЕ РЕСУРСЫ ЛИЦ, ПЕРЕЖИВАЮЩИХ ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ КРИЗИС



Название:
ЭКЗИСТЕНЦИАЛЬНЫЕ РЕСУРСЫ ЛИЦ, ПЕРЕЖИВАЮЩИХ ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ КРИЗИС
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету й завдання дослідження, об’єкт та предмет; висвітлено наукову новизну і практичне значення роботи; наведено відомості про особистий внесок автора, апробацію результатів дослідження та публікації.

У першому розділі «Теоретико-методологічний аналіз досліджень екзистанційних ресурсів особистості, яка переживає психологічну кризу» здійснено огляд концепцій і підходів до вивчення ресурсів особистості в сучасній психології, зокрема розкрито психологічний зміст феномена екзистанційних ресурсів особистості, показано зв'язок між переживаннями психологічної кризи та процесами актуалізації, втрати та накопичення екзистанційних ресурсів особистості.

Аналіз досліджень, присвячених проблемі ресурсів особистості, виявив складність і багатогранність цього феномена, неоднозначність у його розумінні та підходах до вивчення. З’ясовано, що в категоріальному апараті психології ще досі немає однозначного визначення поняття «ресурс». Найчастіше під терміном «ресурси» розуміють засоби, можливості, запаси й умови, що наявні в потенційному стані і які особистість за необхідності може використовувати для досягнення бажаного результату (Н. В.Водопьянова, К. А. Муздибаєв, С. Хобфолл та ін.).

Складність феномена ресурсів особистості розкривається в різноманітності підходів до його дослідження. Так, деякі аспекти ресурсів особистості вивчають у межах теорій подолання (Л. І. Анциферова, О. І. Бабич, В. О. Бодров, Ф. Й. Василюк, Л. Г. Дика, О. В. Лібін, О. В. Лібіна, Л. А. Китаєв-Смик, К. Ю. Кожевнікова, С. К. Нартова-Бочавер, Е. Л. Носенко, О. П. Саннікова, T. М. Титаренко, S. Folkman, R.S. Lazarus, R. Moos та ін.), теорій адаптації (К. О. Абульханова-Славська, Л. А. Олександрова, В. А. Абабков, Ф. Б. Березін, Г. М. Зараковський, В. П. Казміренко, О. В. Кузнєцова, А. Г. Маклаков, П. Г. Щедровицький, S. Maddі та ін.), теорій зміни (В. В. Козлов, І. С. Кон, Д. Ф. Кравцов, П. В. Лушин, О. В. Шведовський, J. Bugental, A. Längle, C. Rogers та ін.).

Численні роботи дослідників екзистанційно-гуманістичного напряму (А. О. Баканова, Б. С. Братусь, С. Л. Братченко, О. А. Бреусенко, Дж. Бюджентал, Ф. Й. Василюк, Е. Ван Дорцен, С. Б. Есельсон, Н. М. Когутяк, С. В. Кривцова, Д. О. Леонтьєв, О. С. Мазур, І. П. Маноха, Р. Мэй, О. В. Осичка, В. О. Татенко, Т. М. Титаренко, O. O. Фау, В. Франкл,  О. С. Штепа, І. Ялом, O. Bollnov, A. Längle, V. Frankl та ін.) показали, що саме кризовий період обертається «моментом істини» для особистості, що й потребує вияву її ресурсів. Перед людиною встають як фундаментальні питання буття («основні даності існування» за І. Яломом, «екзистенції людського буття» за Л. Бінсвангером, «екзистанційні дихотомії» за Е. Фроммом та ін.), у просторі яких особистість повинна зробити свій вибір або відмовитися від нього, так і загострюються проблеми, пов’язані з пошуком своєї суб'єктності, коли необхідно зустрітися з собою справжнім, відповісти на запитання («Хто я?», «Де моє місце?», «Чого я вартий?»). Криза виступає перевіркою на життєстійкість і результатом кризи завжди є вибір людини в бік «життя» (переформування внутрішнього світу), або в бік «смерті» (завмирання, саморуйнування). Саме в суб'єктивному вирішенні цих питань закладено глибинні екзистанційні ресурси особистості, її автентичного буття у світі.

Прояви екзистенціальної сфери особистості, що виступають засобами досягнення життєвої мети та забезпечують специфічні форми саморегуляції й адаптації, можна розглядати як її екзистанційні ресурси. Змістовно екзистанційні ресурси розкриваються в суб'єктивній позиції особистості  відносно екзистанційних даностей, з-поміж яких ключовими є: свобода, сенс, милосердя, прийняття, віра та ін. Під час зіткнення людини з кризовими явищами саме ці позиції, що є складовими екзистанційних ресурсів, забезпечують можливість їх подолання.

Свобода, сенс, милосердя, віра та інші входять до системи складових екзистанційних ресурсів особистості і пов’язані із представленою у свідомості людини системою цінностей, сенсів, потреб, самоставлення та властивостей особистості, які, у свою чергу, можна розглядати як джерела екзистанційних ресурсів.

Аналіз наукової літератури виявив, що криза є ситуацією втрати, мобілізації та накопичення екзистанційних ресурсів особистості. Так, у ході розгляду стадій, що виділяються в динаміці кризи з позицій, описаних П. К. Анохіним, І. В. Бринзою, М. Й. Варій, Ф. Й. Василюком, Г. Каплан, О. П. Санніковою, Т. М. Титаренко та ін., стає зрозумілим, що на перших двох стадіях кризи (психічної тривоги та напруги) для стабілізації самооцінки особистості, впевненості у собі, підтримки самоідентичності та самоповаги втрачаються ті зовнішні або внутрішні ресурси, які є доступними; вони і визначають засоби поведінки подолання особистості, види її адаптації та саморегуляції. На третій стадії (психічних збоїв і деструкцій) за рахунок усвідомлення проблеми, пошуку нових рішень, придбання нових навичок відбувається мобілізація внутрішніх доступних ресурсів особистості.

На четвертій стадії (виходу з кризи), в разі свідомого звертання до глибинних екзистанційних джерел здійснюється процес накопичування або «консервації» ресурсів особистості, що сприяє конструктивному виходу з кризи. Виявлені екзистанційні ресурси стають внутрішніми джерелами, що живлять буття і саму особистість. Людина по новому визначає себе (створює новий «образ Я»), приймає новий «життєвий задум», нові цінності. Результатом такої складної внутрішньої діяльності екзистанційних ресурсів у кризі стає «метаморфоза особистості» за Ф. Й. Василюком, або її переродження, «трансформація» за К. Г. Юнгом.

Проте нез’ясованим залишається питання про індивідуальні прояви екзистенціальних ресурсів особистості, що зумовлені певним поєднанням їх складових (свобода, сенс, милосердя, прийняття, віра та ін.) під час переживання психологічної кризи, що й спонукало до власного емпіричного дослідження.

У другому розділі «Організація та методичне забезпечення емпіричного дослідження» викладено принципи організації та зміст етапів емпіричного дослідження, визначено методичну процедуру дослідження екзистанційних ресурсів у осіб з різними рівнями переживання психологічної кризи та пов’язаних із ними характеристик особистості, наведено результати апробації авторського тест-опитувальника.

Процес емпіричного дослідження включив чотири етапи: підготовчий, діагностичний, математико-аналітичний та інтерпретаційний.

На підготовчому етапі обґрунтовано і визначено вибірку стандартизації й репрезентативну вибірку респондентів, розроблено та апробовано тест-опитувальник діагностики показників екзистанційних ресурсів особистості, дібрано адекватні і надійні основні та допоміжні методи і методики дослідження, що спрямовані на вимір показників, що вивчаються, визначено математико-статистичні методи для обробки одержаних результатів емпіричного дослідження.

Створений «Тест-опитувальник діагностики екзистанційних ресурсів особистості» вимірює п'ять ключових екзистанційних ресурсів особистості (ресурс свободи, ресурс сенсу, ресурс милосердя, ресурс прийняття і ресурс віри). Конструкт авторського тест-опитувальника пройшов всі етапи психометричної перевірки, що включало: факторизацію шкал, доказ дискримінативності завдань опитувальника, надійності-гомогенності, буденної, конструктної, конкурентної валідності. Одержані результати засвідчили, що він може використовуватися не лише в наукових, але і в практичних цілях.

На підставі аналізу літературі, в якій наявна певна інформація про зв'язок екзистанційних ресурсів із різноманітними характеристиками особистості: типологічними особливостями (провідними тенденціями) (Н. В. Вишневська, К. В. Гавриловець, Л. М. Собчик та ін.), сенсожиттєвими, ціннісними орієнтаціями (Б. С. Братусь, А. Ленгле, Д. О. Леонтьєв, Р. Мэй, О. Б. Фанталова, О. М. Фіногенова, В. Франкл, Е. Фромм та ін.), самоактуалізацією, самоставленням особистості (А. Маслоу, В. П. Москалець, К. Роджерс, В. А. Роменець, В. І. Слободчиков та ін.) було дібрано комплекс адекватних психодіагностичних методик, до якого ввійшли: «Індивідуально-типологічний опитувальник» Л. М. Собчик, методика «Рівень співвідношення «цінності» і «доступності» в різних життєвих сферах» О. Б. Фанталової, «Тест оцінки рівня самоактуалізації особистості» в модифікації Н. Ф. Каліної, «Тест-опитувальник самоставлення» В. В. Століна, С. Р. Пантилєєва, «Тест життєстійкості» в модифікації Д. О. Леонтьєва, О. І. Рассказової, «Тест сенсожиттєвих орієнтацій» Д. О. Леонтьєва, опитувальник «Заповіді блаженства» Г. О. Амінєва, О. Г. Амінєва.

На діагностичному етапі був запланований і проведений збір діагностичної інформації за всіма обраними психологічними методиками. В ході проведення діагностичної процедури для всіх респондентів було передбачено стандартизовані, комфортні умови проведення тестових випробувань. Такі дії забезпечили нівелювання погрішності помилок виміру результатів тестування.

На математико-аналітичному етапі здійснено математичний, статистичний і аналітичний аналіз одержаних емпіричних даних. Математико-статистична обробка (кількісний аналіз) включав: а) матема-тичний аналіз, спрямований на первинну обробку результатів діагностування; б) кореляційний аналіз, спрямований на виявлення тісноти і напрямів зв'язків компонентів екзистанційних ресурсів з показниками психологічної кризи і характеристик особистості; в) кластерний аналіз, спрямований на групування (кластерізацію) явищ, що вивчаються, зокрема порівнювались ієрархічні моделі, що згрупували психологічний простір екзистанційних ресурсів і характеристик особистості у групах респондентів із високим і низьким рівнем переживання психологічної кризи; г) статис-тичну перевірку про схожість і відмінність феноменів, що вивчаються, в регламентованих групах респондентів.

На інтерпретаційному етапі проведено психологічну інтерпретацію емпіричних результатів, сформульовано висновки. Аналітико-інтерпретаційна обробка результатів дослідження дозволила вивчити специфіку екзистанційних ресурсів та пов’язаних із їх показниками характеристик особистості в осіб, що відрізняються за рівнем переживання психологічної кризи. На цьому етапі також зіставлялися одержані емпіричні результати з даними, встановленими іншими дослідниками.

У третьому розділі «Результати емпіричного дослідження екзистанційних ресурсів у осіб з різним рівнем переживання психологічної кризи» подано емпіричні дані, що розкривають статистичні закономірності зв’язків екзистанційних ресурсів та показників психологічної кризи, індивідуально-психологічних характеристик особистості; результати диференціального аналізу, спрямованого на вивчення психологічних закономірностей у проявах екзистанційних ресурсів у осіб, які відрізняються рівнем переживання психологічної кризи, віком та деякими характеристиками особистості.

Виключно негативні тісні зв'язки встановлено між показниками екзистанційних ресурсів і психологічної кризи, що свідчить про зумовленість виникнення кризових переживань зубожінням екзистанційних ресурсів особистості.

Виявлено неоднозначні як позитивні, так і негативні зв'язки на високому рівні значущості (р≤0,01; р≤0,05) між показниками екзистанційних ресурсів та індивідуально-психологічними характеристиками особистості: екстраверсія (висока соціальна активність), емотивність (емоційність), сензитивність (чутливість), контрольована агресивність, показниками самоактуалізації, самоставлення. Показники екзистанційних ресурсів виявили неоднозначні зв’язки з ціннісними орієнтаціями особистості. Найбільшу кількість позитивних зв'язків встановлено між термінальними цінностями і показником «ресурс прийняття»; негативно пов’язана зі всіма показниками екзистанційних ресурсів така цінність, як «матеріально-забезпечене життя».

Застосований агломеративний метод кластерного аналізу дозволив побудувати три моделі ієрархічних структур взаємозв’язків за всіма показниками, що вивчаються (окремо на загальній вибірці респондентів, на вибірці респондентів, що переживають і не переживають психологічну кризу). Одержані емпіричні моделі демонструють структурну організацію і закономірності в утворенні зв'язків між екзистанційними ресурсами та психологічними характеристиками особистості.

Модель, що побудована на вибірці респондентів, які не переживають психологічну кризу, подано на рисунку 1.

Подана структура містить два кластери: «ресурси свободи, милосердя, прийняття, віри» і «ресурс сенсу», що утворюють тісні зв'язки з                     28 показниками особистості. Так, об’єднані чотири ресурси першого кластеру, групуються з такими 14 показниками особистості: шкалами самоставлення (самоповага і саморозуміння), зі шкалами самоактуалізації (орієнтація у часі, потреба в пізнанні, цінності, креативність, загальний показник самоактуалізації), з усіма показниками життєстійкості (цілі життя, залученість, контроль, прийняття ризику) та показниками провідних тенденцій (ригідність і екстраверсія) і термінальною цінністю «здоров'я».

У другому кластері ресурс сенсу групується з 14 показниками особистості, а саме: практично зі всіма шкалами самоставлення (самоінтерес, самосприйняття, глобальне самоставлення до «Я», аутосимпатія, самовпевненість, самокерівництво), з показниками сенсожиттєвих орієнтацій (цілі в житті, локус контролю «Я», результативність життя, процес життя, усвідомленість життя) і показником термінальних цінностей (щасливе сімейне життя).

Одержані дані вказують на змістову наповненість кожного із кластерів, їх тісний зв’язок між собою, що свідчить про внутрішню цілісність, збалансованість аналізованих екзистанційних ресурсів та індивідуально-психологічних характеристик особистості, що не переживає кризу.

Модель, що побудована на вибірці респондентів, які переживають психологічну кризу, подано на рисунку 2.

Презентована модель містить три кластери: «ресурс свободи», «ресурси сенсу, милосердя і віри», «ресурс прийняття», що утворюють зв’язки з           9 показниками особистості. У першому кластері ресурс свободи групується зі 6 шкалами сенсожиттєвих орієнтацій (локус контролю - Я, локус контролю – життя, цілі в житті, процес життя, результативність життя, усвідомленість життя). У другому кластері об’єднані три ресурси, що демонструють зв’язки тільки з показником цінності (щасливе сімейне життя). Ресурс прийняття, який складає третій кластер, пов’язаний із двома показниками: самоактуалізація (орієнтація в часі) і самоставлення (самокерівництво).

Одержані результати вказують на змістову бідність кожного з аналізованих кластерів, їх віддаленість один від одного, що свідчить про повне розбалансування аналізованих екзистанційних ресурсів та індивідуально-психологічних характеристик особистості, що переживає кризу.

Відтак, одержані дані емпіричних моделей свідчать про відмінності структурної організації та змістового наповнення екзистанційних ресурсів і характеристик особистості, що супроводжують їх, у групах респондентів, які різняться за рівнем переживання психологічної кризи.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины