ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПРИДАТНОСТІ ФУТБОЛЬНИХ АРБІТРІВ ДО ДІЯЛЬНОСТІ В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність, визначено об’єкт, предмет, методологічні засади дослідження, сформульовано мету та головні завдання роботи, визначено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість дослідження, вказано форми апробації його результатів, описано структуру дисертаційного дослідження.

У першому розділі роботи «Теоретичний аналіз психологічного забезпечення професійної придатності фахівців у системі «людина-людина» викладено результати літературних джерел, проаналізовано і узагальнено провідні напрями та підходи теоретичних і прикладних проблем психологічного забезпечення фахівців у системі «людина-людина».

Професійна діяльність висуває певні умови, вимоги з погляду необхідного рівня придатності до неї, що накладає ряд обмежень на вибір тієї або іншої професії (В.А. Бодров, Є.А. Клімов, М.С. Корольчук,       В.М. Крайнюк,  Г.В. Ложкін, М.В. Макаренко, О.Р. Малхазов,               С.М. Миронець, В.І. Осьодло, Л.А. Перелигіна, О.В. Тімченко,               В.В. Стасюк, В.Є. Христенко).

Треба зазначити, що проблема професійної придатності за своєю сутністю є проблемою взаємної адаптації людини до діяльності (її засобів, змісту, умов, організації), тобто забезпечення придатності самої діяльності для людини («антропоцентричний» підхід), а також оцінки і формування придатності людини для конкретної діяльності або групи діяльностей («професіоцентричний» підхід). Перший підхід передбачає ергономічні рішення оптимізації діяльності, а другий – психологічне, фізіологічне, медичне й інше забезпечення процесу формування професіонала          (В.А. Бодров,  М.С. Корольчук, М.В. Макаренко, В.І. Медведєв, І.А. Сапов, О.Р. Малхазов).

Властивість професійної придатності варто розглядати в двох аспектах: по-перше, як сукупність вихідних індивідуальних якостей людини, що визначають успішність формування придатності до конкретної діяльності (або класу діяльностей), і, по-друге, як систему наявних, сформованих і взаємозалежних якостей суб’єкта діяльності (професійних, психологічних та ін.), що забезпечують ефективне виконання конкретних професійних завдань.

На думку Є.А.Клімова, властивість придатності може розглядадатись у фахівця лише як ситуативна – притаманна не йому, а системі «суб’єкт – об’єкт». тобто придатність субʼєкта формується у самій діяльності, тому до включення в активну діяльність відповідного виду і не може бути очікуваної придатності в цілому і «готовому» вигляді». Звідси випливає підтвердження раніше обґрунтованого положення, що професійна придатність є системною властивістю, але все-таки ця властивість, насамперед, не системи «суб’єкт – об’єкт», «об’єкта», коли в ньому (тобто в діяльності, її засобах, змісті і т.д.) враховуються і відбиваються особливості «людського фактору» системи, або властивість «суб’єкта», коли його формування здійснюється відповідно до вимог «об’єкта».

Таким чином, категорія професійної придатності, як властивість суб’єкта, використовується для характеристики його інтегративних проявів, що відбивають відповідність суб’єкта досить широкому, як правило, основному комплексу вимог конкретної трудової діяльності до людини, які характеризуються сукупністю її завдань (штатних, позаштатних, аварійних і повсякденних). Саме в такому розумінні, як правило, і використовується поняття професійної придатності людини - придатності до конкретно визначеної професії (В.А. Бодров, Є.А. Клімов, М.С. Корольчук, Г.В. Ложкін, М.В. Макаренко, О.Р. Малхазов,               В.В. Стасюк).

Водночас, при аналізі професійної придатності конкретної людини до певної діяльності професійно важливі для неї якості, на думку                Є.А. Клімова, у кожному випадку утворюють щось ціле – систему. Він визначив п’ять основних складових цих систем: громадянські якості; ставлення до праці, професії; спеціальні здібності; професійну підготовленість. Автор розробив класифікацію професійної придатності на основі врахування характеру психологічних і медичних передумов до успішної діяльності: придатність, непридатність, відповідність, покликання.

Система психологічного забезпечення діяльності спрямована на формування професійної придатності, підтримку оптимальної працездатності фахівців. Вона має свої завдання, принципи, етапи, методи управління і включає: заходи та засоби, які можуть застосовуватися переважно під час діяльності – психологічну діагностику, психологічну допомогу, психологічне супроводження професійної діяльності та заходи й засоби, які можуть застосовуватися ще до початку діяльності – професійний відбір, психологічну підготовку, психологічну боротьбу (впливи), інженерно-психологічні аспекти комплектування робочого місця та умов придатності до життєдіяльності (С.І. Болтівець, М.А. Дмітрієва, О.М. Кокун. М.С, Корольчук,  А.А. Крилов,  Г.В. Ложкін, О.Р. Малхазов, С.М. Миронець, В.І. Осьодло,  В.В. Стасюк).

Водночас, особливості психологічного забезпечення професійної придатності в системі психологічного забезпечення діяльності «людина-людина» визначаються безпосереднім впливом умов та особливостей професійної діяльності (психологічних, природніх, специфічних) та відповідністю вимогам діяльності соціально-психологічних характеристик (індивідуально-психологічні властивості, інтереси, мотиви, соціальне оточення), які в комплексі визначатимуть рівень професійної придатності та успіх діяльності. Ефективність комплексу психологічного забезпечення професійної придатності більш докладно вивчено в системі «людина - техніка» і, практично, не виявлено таких робіт у системі «людина –людина».

У другому розділі «Методичний апарат дослідження проблеми психологічного забезпечення професійної придатності фахівців в особливих умовах» висвітлюється загальна процедура, засоби експериментального дослідження та обґрунтовуються методи психологічної діагностики професійної придатності фахівців.

Для вивчення професійної діяльності футбольних арбітрів використовувались методичні прийоми, які рекомендують                      В.П. Загрядський, В.А. Бодров, С.І. Болтівець, М.С. Корольчук,             В.М. Крайнюк, Б.Ф. Ломов,  Г.В. Ложкін, О.Р. Малхазов,                        С.М. Миронець, В.І. Осьодло, Л.А. Перелигіна, З.К. Сулимо-Самуйло,   В.В. Стасюк, О.В. Тімченко).

Результати професіографічного аналізу професійної діяльності футбольних арбітрів дали змогу визначити їх особливості умов та сформувати адекватну програму психодіагностики у дисертаційному дослідженні.

Аналіз особливостей та умов професійної діяльності футбольних арбітрів показує, що вона характеризується впливом на психіку фахівців низки негативних факторів, а саме: природних – вітер, дощ, сніг, туман, висока чи низька температура повітря, вологість, швидкість вітру; специфічних – швидкоплинність обстановки, наявність нестандартних шумових і світлових ефектів, високий рівень фізичного та психічного навантаження, десинхроз; соціально-психологічних – висока соціальна відповідальність за прийняте рішення, безпосередня робота одночасно з великою кількістю спортсменів в умовах ігрового протистояння та фізичної боротьби і активного протиборства, психологічні та фізичні конфліктні ситуації, що потребують негайного втручання, незворотність прийнятого рішення. Тому можна констатувати, що умови такої діяльності характеризуються як особливі. Це спричиняє значний негативний вплив на психіку фахівців, знижує ефективність професійної діяльності та потребує психологічного втручання (Г.Л. Апанасенко, Ю.М. Бобров, С.І. Болтівець, В.В. Клименко, М.С. Корольчук, Г.В. Ложкін, М.В. Макаренко,              О.Р. Малхазов, С.М. Миронець, В.І. Осьодло, В.В. Стасюк,).

Методичні підходи до психологічної оцінки професійної придатності зводяться, в цілому, до визначення професійних вимог, підбору і розробки психологічних методів визначення професійної придатності, розробок критеріїв визначення професійної придатності та експериментальної перевірки ефективності розроблених методів і організаційно-методичних рекомендацій (П.К. Анохін, Г.Л. Апанасенко, Ю.М.Бобров, В.А.Бодров, В.В. Клименко, М.С. Корольчук, Б.Ф.Ломов, Г.В. Ложкін,                      М.В. Макаренко, О.Р. Малхазов,  К.К. Платонов, І.А. Сапов, В.В. Стасюк).

З метою дослідження професійної придатності  футбольних арбітрів організаційно робота виконувалась у три етапи. На першому етапі проведено теоретичний аналіз сучасних тенденцій щодо дослідження професійної придатності особистості до професійної діяльності. Складено методику дослідження і проведено психодіагностичне обстеження з метою виявлення основних чинників, що зумовлюють професійну придатність досліджуваних за такими блоками методики. Методики визначення мотиваційно-вольового   компоненту готовності: «Мотиваційний тест Хекхаузена»; Опитувальник «Професійні інтереси», «Тест кольорових ставлень»; Опитувальник «Вольова саморегуляція». Методики визначення суб’єктивних критеріїв готовності: «Опитувальник самооцінки», «Індивідуально-типологічний опитувальник Л. Собчик», «Методика діагностики ціннісних орієнтацій Рокича» Опитувальник «Образ професійної ситуації», «Опитувальник структури темпераменту», методика визначення «Локус-контролю». Методики визначення операціонально-розумового компоненту: «Швидкісні тести Айзенка», «Складні аналогії».

На другому етапі у відповідності з виявленими особливостями складено комплексну корекційну тренінгову програму, за якою проведено цикл тренінгових занять з метою психологічної корекції окремих структурних компонентів  придатності – мотиваційної сфери, стресостійкості та командних властивостей, які складають основне психологічне утворення особистості і визначають професійно-важливі якості особистості.

На третьому етапі проведено порівняльний аналіз показників експериментальної та контрольної груп. Визначено ефективність впливу корекційної програми на формування професійної придатності досліджуваних. На цьому ж етапі розроблено методичні рекомендації щодо підготовки фахівців до діяльності в особливих умовах професійної діяльності.

У третьому розділі «Емпіричне дослідження професійної придатності футбольних арбітрів до діяльності в особливих умовах» представлено аналіз та інтерпретацію отриманих результатів щодо психологічних детермінант успішності професійної діяльності футбольних арбітрів, аналіз і оцінку емпіричних даних професійно-важливих якостей футбольних арбітрів та ефективність впливу психологічного забезпечення на професійну придатність футбольних арбітрів.

За аналізом результатів експертного опитування професіоналізм арбітрів базується на трьох взаємопов’язаних складових: теоретичній підготовці арбітра, що включає знання правил і методології суддівства; фізичній підготовці арбітра та   психологічній підготовці.

Так, при експертній оцінці успішності суддівської діяльності проявилася повна єдність в окремих експертів. Усі показники якості суддівської діяльності кореляційно взаємозалежні із загальним показником успішності суддівства, однак статистично достовірними виявилися зв'язки з показниками безпомилковості дій, справедливості рішень, стресостійкості при збурюваннях, емоційних реакціях гравців, об'єктивності суддівських рішень.

Серед показників якості суддівської діяльності, як найбільша кількість зв'язків, так і найбільший середній коефіцієнт кореляції, має показник безпомилковості дій. Цей показник є своєрідним центром кореляційної плеяди професійних характеристик діяльності футбольних арбітрів.

Отримані результати дають змогу стверджувати, що з усіх показників якісних характеристик футбольних арбітрів далеко не усі входять до складової успішності професійної діяльності. Більшість з них виступають лише як засоби досягнення високої якості суддівства. Основа успішності професійної діяльності арбітра виявилась така якість арбітра, як безпомилковість. Дійсно, при оцінці результату у даному випадку не важливо за рахунок яких якісних характеристик діяльності арбітр досягає цієї безпомилковості: чи за рахунок уважного спостереження за грою, чи за рахунок непохитності при «тиску», чи за рахунок інших професійно важливих якостей. Важливо, що він не припустився помилок. Кореляційний аналіз підтвердив це. Саме безпомилковість дій стала своєрідним кореляційним ядром успішності професійної діяльності арбітрів.

Для головних суддів професійно важливими виявилися наступні психологічні якості: високий рівень стресостійкості (r=0,94); висока концентрація уваги, розподіл і переключення (r=0,90); висока швидкість мисленнєвих процесів (r=0,89); низька сугестивність (r=0,83); низький рівень ситуативної тривожності (r=0,80); висока пластичність (реакція на зміну ситуації (r=0,76); середньо-висока впевненість (r=0,75); високий рівень мотивації на досягнення успіху (r=0,72); висока значимість ціннісної орієнтації «влада і вплив» (r=0,71).

Професійно важливими для помічників головних футбольних арбітрів виявилися наступні психологічні якості: високий рівень стресостійкості            (r =0,91);  висока концентрація, розподіл і переключення уваги (r=0,89); висока швидкість мисленнєвих процесів (0,84); низька сугестивність (к=0,83); низький рівень особистісної і ситуативної тривожності (r=0,80); висока пластичність (к=0,80); висока впевненість, рішучість (як вольова якість) (r=0,78); висока значимість ціннісних орієнтацій «влада і вплив» і «самостійність», а також низьке значення  такої цінності, як «контакти з людьми, спілкування» (r=0,72); висока мотивація на успіх діяльності (а не на уникнення невдачі (r =0,74).

В обох групах, як для головних так і для помічників футбольних арбітрів визначальними для успішності професійної діяльності загальними характеристиками, окрім психологічних властивостей, експерти визнали рівень теоретичної професійної підготовки, фізичної підготовки та стаж роботи арбітра у Вищій лізі не менше 3-х років. При цьому, коефіцієнт кореляції успішності професійної діяльності з теоретичною підготовкою виявлено на рівні 0,88; з фізичною підготовкою - 0,80; зі стажем роботи арбітра у Вищій лізі – 0,89, що свідчить про визначальний вплив зазначених складових на успішність професійної діяльності футбольних арбітрів як для головного так і для помічника арбітра.

Таким чином, з’ясовано, що в структурі професійної придатності футбольних арбітрів для діяльності в особливих умовах визначальними  виявились мотиваційна сфера – вираженість інтересу до своєї професії, наявність сили і стійкості мотиваційного компоненту; стан індивідуально-психологічних функцій.  Зокрема, встановлено професійно-важливі якості, які детермінують успішність професійної діяльності футбольних арбітрів, а саме:

А. 1. Стресостійкість особистості, комунікативна взаємодія, адекватність самооцінки, емоційна стійкість та навички емоційно-вольової саморегуляції.                2. Гнучкість, швидкість, системність, логічність мислення  та здатність  швидко приймати адекватні рішення. 3. Низький рівень сугестивності.                                 4. Концентрація, обсяг, розподіл і переключення уваги. 5. Середні показники особистісної і низький рівень ситуативної тривожності. 6. Середній і високий рівень впевненості в собі. 7. Самостійність, самоконтроль, здатність відповідати за свої рішення. 8. Висока мотивація і прагнення до досягнення успіху.                  9. Комунікативна компетентність, широта способів командної взаємодопомоги. 10. Точність сенсомоторних дій.

Б. Рівень професійної підготовки – знання теорії, навички та уміння  арбітражної практики, рівень безпомилковості рішень, адекватність професійної самооцінки, рівень прийняття відповідальності за результати професійної діяльності, адекватність відображеня сутності професійної діяльності, експертна оцінка судійства та оцінка у системі професійної підготовки.

В. Рівень функціональної готовності – оцінки за конкретними результатами фізичної підготовки та за результатами функціональних проб.

Аналіз результатів дослідження дав змогу визначити, що індивідуально-типологічні характеристики досліджуваних властивостей футбольних арбітрів полягають у чітко виражених характеристиках і ознаках, які мають протилежне спрямування. Зокрема конформність і залежність поєднані з підвищеною тривожністю, надмірною орієнтацією у поведінці на загально прийняті норми. Залежність, як стиль взаємодії з мікросоціумом, виявилася тісно пов`язаною з такими типологічними властивостями як інтроверсія і сензитивність. Поряд з цим, для досліджуваних притаманні спонтанно – стенічні властивості особистості, які врівноважуються тривожно – сензитивним типом реагування, що вказує на те, що досліджувані прагнуть до самостійності, лідерства, які поєднуються із явно вираженою агресивністю, вони переживають труднощі у професійній діяльності і становленні, що знаходить своє відображення у загострених особистісних тенденціях, які певною мірою компенсуються полярними властивостями, є свідченням емоційної напруги та внутрішнього конфлікту.

Виразність інтересу до професійної діяльності і наявність бажання її здійснювати виявлялася у футбольних арбітрів за допомогою опитувальника «Професійних інтересів». За результатами опитування виявлено загальну зацікавленість у професійній діяльності, її привабливість, від чого, в  свою чергу, залежить задоволеність життям у цілому. Так, за результатами опитування всього 4,7 %  оцінили силу свого бажання на середньому рівні – 5 балів, а 95,3 % оцінили досить високо рівень свого бажання бути футбольним арбітром – на рівні 9 балів за 9-бальною шкалою.

Виразність інтересу і прагнення до виконання професійної діяльності, бажання її здійснювати залежить від рівня прийняття відповідальності за результати професійної діяльності, належної самоорганізації, сформованості позитивної установки на виконання діяльності і ціннісних орієнтацій, які можуть виступати в якості мотивів діяльності. Для визначення домінуючих внутрішніх мотивів і рівня прийняття відповідальності за результати професійної діяльності нами використано методики „Рівень суб’єктивного контролю” і „Ціннісні орієнтації Рокича”.

Проведений аналіз ієрархії термінальних цінностей свідчить про те, що для респондентів характерним є цінності, які здебільшого стосуються інтимно-особистісної сфери, тобто мова йде про здоров'я, любов, матеріальне благополуччя та інше. Натомість цінності професійної самореалізації, пізнання, розвитку займають в існуючій ієрархії другорядні позиції.

Аналіз інструментальних цінностей показує, що найбільш важливими цінностями виявилися "освіченість", "відповідальність", "незалежність", "тверда воля", "життєрадісність", "дисциплінованість", "раціоналізм".

До найменш значимих було віднесено такі як цінності "високі запити", "непримиримість", "широта поглядів". Отримані дані свідчать про те, що у даній групі набули більшого вираження такі термінальні цінності, які передбачають досягнення успіху  при наявності відповідних особистісних рис, якостей, а не “везінні” чи “сприятливому збігу обставин”. Таким чином, досліджувані очікують досягнення успіхів у майбутньому і пов’язують його з достатньо розвиненими вольовими якостями, наполегливістю і відповідальністю.