РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВИХ ЯКОСТЕЙ ФАХІВЦІВ ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ



Название:
РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВИХ ЯКОСТЕЙ ФАХІВЦІВ ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, поставлено завдання. Висвітлено основні методи, розкрито наукову новизну й практичну значущість роботи. Наведено відомості про апробацію результатів дослідження та їх практичне впровадження.

У першому розділі Теоретичний аналіз професійної діяльності фахівців оперативно-рятувальної служби цивільного захисту” розглянуто теоретичні й методологічні підходи до вивчення професійної діяльності. З’ясовано її сутність і структуру. Визначено місце ПВЯ у цій структурі, досліджено їхню сутність. Проведено аналіз професійної діяльності фахівців ОРСЦЗ, що займають посади начальників караулів. З’ясовано умови та психологічні особливості їхньої професійної діяльності. Досліджено теоретичні погляди на ПВЯ фахівців ОРСЦЗ та їхній розвиток.

Аналіз літературних джерел показав, що в сучасній психологічній науці розроблена низка підходів та концепцій до вивчення професійної діяльності,
що трактується як вид трудової діяльності людини, яка володіє комплексом спеціальних теоретичних знань, практичних навичок та необхідних якостей, набутих у результаті спеціальної підготовки і досвіду роботи. Основною метою дослідження професійної діяльності є розкриття її психологічного змісту та з’ясування вимог цієї діяльності до її суб’єкта.

Психологічна структура професійної діяльності виступає як єдність різних психічних компонентів. У якості основних функціональних компонентів професійної діяльності виділяють: мотиви, цілі, оброблення інформації, прийняття рішення, дії та ПВЯ, під якими розуміють конкретні індивідуальні якості особистості, наявність та відповідний ступінь розвинутості яких забезпечує ефективне виконання професійних завдань.

За результатами проведеного аналізу з’ясовано, що будь-яка діяльність реалізується на базі підсистеми ПВЯ, а отже, кожна діяльність потребує певної сукупності ПВЯ, що, у свою чергу, й визначає одне з провідних місць підсистеми ПВЯ у психологічній структурі професійної діяльності (В.О. Бодров, Г.В. Ложкін, В.Д. Шадріков).

Досліджуючи літературні джерела, з’ясовано, що значна кількість дослідників (В.А. Бараннік, М.С. Корольчук, В.О. Лефтеров, Г.В. Ложкін, С.Д. Максименко, О.В. Тімченко та ін.) приділяють особливу увагу розвитку ПВЯ як засобу підвищення надійності професійної діяльності фахівців.

Нині в науковій психологічній літературі існує значна кількість підходів до вивчення сутності поняття “розвиток”. У цьому дослідженні під розвитком розуміється процес динамічної якісної зміни індивідуально-психологічних та професійних властивостей особистості фахівця під цілеспрямованим впливом із метою оптимізації його професійної діяльності.

З’ясування сукупності та розвиток ПВЯ фахівців є вкрай важливим аспектом вивчення й ефективного виконання будь-якої діяльності, оскільки кожна діяльність потребує певної сукупності ПВЯ та необхідного ступеня їхнього розвитку.

Особливо актуальною ця проблема видається для фахівців ОРСЦЗ, оскільки відсутність або недостатній ступінь розвитку цих якостей у спеціалістів зазначеного складу призводить до прийняття ними помилкових рішень і, навіть, зривів у роботі.

Аналізуючи професійну діяльність фахівців ОРСЦЗ, що займають посади начальників караулів, встановлено, що особливості їхньої професійної діяльності обумовлюються умовами її виконання. До них відносять: порушення точності рухів та дій, їхньої послідовності; загальне зниження активності, аж до відмови від роботи; можливість порушення співвідношення між головними та другорядними діями; виникнення послаблення уваги, пам’яті, мислення; можливість прийняття помилкових рішень.

Аналіз показує, що умови професійної діяльності фахівців зазначеної сфери праці характеризуються підвищеною екстремальністю, що, насамперед, визначається наявністю та інтенсивністю дії стресорів у їхньому робочому середовищі. До них відносять: високу температуру і концентрацію диму; підвищену вологість в умовах перепаду температур; теплове та світлове випромінювання; несприятливі метереологічні умови; високий рівень шуму; вібрації; вибухи; загрозу бути ураженим струмом, паром; отруйні гази, що виділяються при горінні хімічних речовин і матеріалів; обмежений простір; панічні стани серед людей; неможливість урятувати постраждалих; трупи людей (особливо дітей), обгорілі або понівечені під час пожежі, та ін.

На підставі вищевикладеного можна стверджувати, що діяльність фахівців ОРСЦЗ, що займають посади начальників караулів, відбувається в екстремальних умовах. Також доцільно здійснити декомпозицію діяльності фахівця ОРСЦЗ зазначеного складу на процеси діяльності як фахівця-виконавця і командира, що дозволить деталізувати етапи його оперативної діяльності та обґрунтовано виділити необхідні ПВЯ.

Загалом, літературний аналіз показав широкий науково-практичний інтерес науковців та спеціалістів до проблематики дослідження ПВЯ фахівців ОРСЦЗ. Зокрема, ґрунтовно досліджено сутність та зміст ПВЯ рятувальників (О.П. Євсюков, В.М. Корольчук, С.М. Миронець, О.В. Тімченко та ін.), газодимозахисників (В.П. Бут), фахівців водолазних формувань (Д.В. Лєбєдєв), працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику (Л.О. Гонтаренко) тощо.

Поряд зі значними здобутками науковців у галузі дослідження сутності та змісту ПВЯ фахівців ОРСЦЗ проблематика їхнього розвитку нині розроблена значно менше. Серед таких досліджень можна виділити лише праці В.П. Бута, Ю.О. Дьожкіної, В.О. Лефтерова, Я.О. Овсяннікової та О.В. Тімченка.

Хоча всі вищенаведені дослідження і свідчать про відповідні надбання у вказаному напрямі, проте ще залишається багато питань, що стосуються з’ясування змісту та розвитку ПВЯ по відношенню до інших фахівців ОРСЦЗ МНС України. Одними з них є фахівці ОРСЦЗ, що займають посади начальників караулів.

Напрямок досліджень стосовно з’ясування змісту ПВЯ фахівця зазначеного складу, як свідчить аналіз літератури, вже ставав предметом вивчення науковців (В.В. Вареник, Г.С. Грибенюк, М.І. Мар’їн, А.Г. Снісаренко). Проте значна частина з указаних досліджень частково втратила свою актуальність внаслідок переходу Державної пожежної охорони до складу МНС та зміни характеру діяльності фахівців зазначеної сфери праці. Крім того, аналіз літератури свідчить про те,
що підходи до виконання зазначених досліджень, в основному, ґрунтуються лише на рефлексії окремих дослідників, які займалися вивченням ПВЯ працівників екстремальних видів діяльності, та досвіду деяких фахівців-практиків. Це, у свою чергу, свідчить про значну частку суб’єктивізму в процесі визначення основних ПВЯ фахівця ОРСЦЗ, що займає посаду начальника караулу, оскільки сама діяльність вказаного фахівця не досліджувалася шляхом її декомпозиції на процеси управління особовим складом під час гасіння пожеж та безпосередньої участі фахівця в проведенні оперативних дій.

Поряд із цим, як переконує аналіз літературних джерел, проблематика розвитку ПВЯ фахівців ОРСЦЗ, що займають посади начальників караулів,
як окремої категорії працівників МНС України досі залишається поза увагою науковців. Лише деякою мірою сюди можна віднести роботу В.П. Бута щодо формування ПВЯ газодимозахисників-рятувальників МНС України та працю Ю.О. Дьожкіної щодо розвитку ПВЯ співробітників державної протипожежної служби МНС Росії в процесі професіоналізації.

Відсутність таких ґрунтовних досліджень та, відповідно, належного наукового розв’язання зазначеної проблематики знаходить своє безпосереднє відображення
у значній кількості помилок в оперативній діяльності фахівців вказаного складу та,
як наслідок, матеріальних збитках держави.

Закономірним є висновок про те, що необхідно визначити об’єктивізовану сукупність ПВЯ фахівця ОРСЦЗ, що займає посаду начальника караулу, а також розробити ґрунтовні заходи з їхнього розвитку.

У другому розділі Організація роботи та обґрунтування методик дослідження професійно важливих якостей фахівців оперативно-рятувальної служби цивільного захисту” розглянуто шляхи досягнення мети та розв’язання завдань дослідження, визначено сукупність ПВЯ фахівця ОРСЦЗ, що займає посаду начальника караулу, обґрунтовано комплекс психодіагностичних методик, подано загальну характеристику досліджуваних груп.

Зазначене дослідження складалося з трьох етапів. На першому етапі проводилися вивчення і теоретичний аналіз літературних джерел за проблемою розвитку особистості в професії та професійної придатності до неї, встановлювався ступінь її дослідження як у вітчизняних, так і в зарубіжних наукових джерелах.

На другому етапі було розроблено та обґрунтовано схему проведення експериментального дослідження, яке містило такі кроки: 1) визначення сукупності ПВЯ фахівця ОРСЦЗ, що займає посаду начальника караулу; 2) встановлення пріоритету груп ПВЯ фахівця ОРСЦЗ; 3) вибір та обґрунтування комплексу психодіагностичних методик; 4) констатуючий та формуючий експерименти.

На третьому етапі здійснювалося узагальнення результатів теоретичного та експериментального досліджень, були сформульовані висновки, відбувалася підготовка текстової частини дисертації та автореферату.

Для об’єктивного дослідження сукупності ПВЯ фахівця ОРСЦЗ було проаналізовано його діяльність із позицій як фахівця-виконавця, що безпосередньо здійснює оперативну діяльність, та як командира, який управляє діяльністю підпорядкованих підрозділів.

У результаті проведеного аналізу були визначенні якості, які забезпечують успішність та ефективність виконання діяльності фахівця ОРСЦЗ як фахівця-виконавця та командира на кожному з етапів його професійної діяльності.

На основі результатів аналізу професійної діяльності фахівця зазначеного складу, теоретичних розробок дослідників та науковців у галузі дослідження ПВЯ фахівців екстремальних видів діяльності, а також результатів експертних оцінок було експериментально обґрунтовано сукупність ПВЯ фахівця ОРСЦЗ, що займає посаду начальника караулу, з урахуванням процесів його діяльності як фахівця-виконавця та командира.

Встановлено, що до інтелектуальної групи ПВЯ фахівця ОРСЦЗ, що займає посаду начальника караулу, належать: вміння просторово мислити (здатність до відображення просторових і часово-просторових властивостей та відношень у навколишньому середовищі фахівця), вміння оцінювати обстановку та прогнозувати можливі результати її розвитку, вміння швидко та правильно оцінювати ступінь важливості вхідної інформації, критичність мислення (здатність фахівця самостійно аналізувати і порівнювати інформацію та на цій основі робити власні висновки), оперативність мисленевих процесів. До емоційно-вольової групи належать: рішучість, сміливість, самовладання, емоційно-вольова стійкість, толерантність до стресу, здатність до тривалого збереження високої активності. Мотиваційна група включає мотиваційну спрямованість на діяльність (бажання досягнути в ній успіху). Атенційна група об’єднує: значний об’єм уваги, вміння швидко переключати та розподіляти увагу в умовах дефіциту часу. До мнемічної групи належать: вміння відтворювати почуте та побачене, здатність легко запам’ятовувати словесно-логічний та наочно-образний матеріал. Особистісна група включає: здатність до організації спільної діяльності та контролю її результатів, вміння узгоджувати свої дії з діями інших. Комунікативна група ПВЯ об’єднує: вміння здійснювати психологічний вплив на оточуючих, здатність чітко та лаконічно формулювати накази і повідомлення. Лідерська група включає: вміння вирішувати проблеми, вміння працювати з колективом, здатність представляти та відстоювати інтереси колективу караулу. Психомоторна група містить такі якості: швидка рухова реакція на несподівані подразники, здатність швидко діяти в умовах дефіциту часу.
До фізичної групи належать: фізична витривалість, статична силова витривалість.

Встановлення пріоритетності груп ПВЯ фахівця зазначеного складу здійснювалося за допомогою комп’ютерної програми Expert Choice 11, побудованої на відомому експертному методі аналізу ієрархій. На основі отриманих даних з’ясовано, що найбільш важливими якостями в професійній діяльності
фахівця ОРСЦЗ, що займає посаду начальника караулу, є психомоторні та особистісні, пріоритет яких порівняно з іншими становить 0,214 та 0,207 відповідно; важливими якостями є фізичні – 0,196 та інтелектуальні – 0,133; значними
є емоційно-вольові – 0,075, лідерські – 0,044 та мотиваційні – 0,043; суттєвими
є комунікативні – 0,038, атенційні – 0,029 та мнемічні – 0,021. Індекс непогодженості результатів не перевищує 5 %.

На підставі визначеної сукупності ПВЯ обґрунтовано вибір комплексу психодіагностичних методик для дослідження рівнів розвинутості цих якостей у фахівців ОРСЦЗ, що займають посади начальників караулів, зокрема у групах досвідчених та молодих фахівців.

До групи досвідчених увійшло 76 фахівців ОРСЦЗ віком від 27 до 30 років, зі стажем перебування на посаді начальника караулу п’ять років, які мають вищу фахову освіту (39,5 % здобули освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр”, 44,7 % – “спеціаліст” та 15,8 % – “магістр”), добрі та відмінні показники з професійної підготовки, особистості, які цілком склалися та перебувають на завершальній стадії періоду первинної професіоналізації.

До групи молодих увійшло 84 фахівці ОРСЦЗ віком від 22 до 23 років,
зі стажем перебування на посаді начальника караулу не більше одного року, які мають вищу фахову освіту (39,2 % здобули освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр”, 44,1 % – “спеціаліст” та 16,7 % – “магістр”),
перебувають на стадії входження в посаду періоду професійної адаптації.

Встановлений рівень розвинутості ПВЯ досвідчених фахівців вважався за еталонний. Визначений рівень розвинутості ПВЯ молодих фахівців порівнювався з аналогічними показниками першої групи. На основі порівняльного аналізу визначалися ті якості, що потребують розвитку.

Додатково, з метою з’ясування рівнів розвитку ПВЯ у майбутніх фахівців зазначеного складу, було проведено психодіагностичне обстеження курсантів 4-го (випускного) курсу факультету пожежно-рятувальної діяльності Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України.

До групи курсантів увійшло 80 осіб віком від 21 до 22 років, усі респонденти вступили до навчального закладу відразу після закінчення середніх загальноосвітніх закладів, систематично складають екзаменаційні атестації на “добре” та “відмінно”, нині перебувають на завершальній стадії навчання періоду професійної підготовки.

У третьому розділі “Емпіричне дослідження професійно важливих якостей фахівців оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та психологічне забезпечення їх розвитку” представлено результати констатуючого і формуючого експериментів, розроблено тренінгову програму розвитку ПВЯ фахівців ОРСЦЗ,
що займають посади начальників караулів, та обґрунтовано методичні рекомендації
щодо включення додаткових умінь та навичок до освітньо-кваліфікаційних характеристик “бакалавра” і “спеціаліста” за напрямом підготовки “Пожежна безпека”.

За результатами проведеного емпіричного дослідження рівнів розвинутості професійно важливих якостей встановлено, що ПВЯ особистісного блоку (особистісна, комунікативна, лідерська і мотиваційна групи) у курсантів та молодих фахівців мають середній рівень розвинутості, у досвідчених фахівців особистісна, комунікативна та лідерська групи – високий, мотиваційна група – середній; інтелектуальна група ПВЯ когнітивного блоку, яка досліджувалася через інтегральний показник загальних інтелектуальних здібностей у всіх групах респондентів, сягає рівня розвинутості вищого за середній, і показники орієнтації у просторі (просторове мислення) й здатності приймати рішення та діяти в екстремальних умовах характеризує групи курсантів та молодих фахівців середнім рівнем виразності вищевказаних властивостей, досвідчених фахівців – високим; атенційна та психомоторна групи ПВЯ психофізіологічного блоку у молодих фахівців мають високий рівень розвинутості, у курсантів – високий із тенденцією до середнього, емоційно-вольова група зазначеного блоку характеризує молодих фахівців середнім рівнем їхньої виразності, курсантів – середнім із динамікою до низького, виняток в обох групах становить показник властивості втома (здатність до збереження високої активності), який вказує на високий рівень розвинутості цієї характеристики, ПВЯ психофізіологічного блоку досвідчених фахівців, зокрема атенційна, емоційно-вольова та психомоторна групи, мають високий рівень виразності, мнемічна група ПВЯ цього ж блоку у всіх групах респондентів має середній рівень розвинутості досліджуваних властивостей.

Порівняння отриманих результатів дослідження відбувалося із залученням
t-критерія Стьюдента, що дало змогу виявити достовірні відмінності між показниками значень у досліджуваних групах респондентів.

Встановлено, що у молодих фахівців рівень розвинутості якостей атенційної, психомоторної та мнемічної груп психофізіологічного блоку, а також більшості інтелектуальних якостей когнітивного блоку та рівень мотивації досягнення особистісного блоку не відрізняється від аналогічних показників досвідчених фахівців. Потребують подальшого розвитку переважна більшість якостей особистісного блоку та більшість емоційно-вольових якостей психофізіологічного блоку, а також здатність приймати рішення та діяти в екстремальних умовах, яка віднесена до інтелектуальних якостей когнітивного блоку. Якості особистісної, комунікативної та лідерської груп особистісного блоку молодих фахівців характеризують показниками, які обумовлюють середній рівень їхньої розвинутості, у той час як у досвідчених він високий. Здатність приймати рішення та діяти в екстремальних умовах, яка віднесена до інтелектуальних якостей когнітивного блоку, у молодої групи має середній рівень виразності (48,14 ум. од.), тоді як у респондентів досвідченої групи – високий (53,87 ум. од.). Формалізовані показники якостей емоційної стійкості та почуття тривоги, а також стійкості до впливу стресорів емоційно-вольової групи психофізіологічного блоку характеризують респондентів молодої групи середнім рівнем їхньої розвинутості (48,19 ум. од.),
на відмінну від досвідчених фахівців, для яких характерний високий
рівень (53,09 ум. од.).

Розвиток зазначених якостей здійснюється шляхом використання тренінгової програми, розробленої відповідно до визначеної сукупності професійно важливих якостей та отриманих даних щодо рівня їх розвинутості.

Метою тренінгової програми є формування системи теоретичних знань
про умови й психологічні особливості професійної діяльності фахівців ОРСЦЗ,
що займають посади начальників караулів, та розвиток їхніх
професійно важливих якостей.

Змістовно програма складається з чотирьох взаємопов’язаних модулів: інформаційного, особистісного, лідерського та емоційно-вольового, які спрямовані на розвиток відповідних ПВЯ.

Досягнення формуючого ефекту відбувається за рахунок використання комплексу спеціальних тренінгових методів, серед яких є: рольові та ділові ігри, групові дискусії, аналіз ситуації, лекції, бесіди, психодіагностичні процедури тощо.

Перевірка ефективності розробленої тренінгової програми здійснювалася із залученням молодих фахівців, яких ще на попередньому етапі було поділено на контрольну й експериментальну групи та продіагностовано на предмет відсутності між ними значущих відмінностей за показниками якостей, що вивчалися (табл. 1).

Відповідно до організації роботи з фахівцями контрольної групи заняття за розробленою програмою не проводилися, тому вдосконалення та розвиток їхніх ПВЯ здійснювалися лише в межах навчального плану зі службової підготовки фахівців оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України.

З учасниками експериментальної групи у дні, вільні від чергувань, проводилися тренінгові заняття програми.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины