ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ВІДПОВІДАЛЬНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ОСОБИСТОГО ЗДОРОВ’Я



Название:
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ВІДПОВІДАЛЬНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ОСОБИСТОГО ЗДОРОВ’Я
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі – «Теоретико-методологічний аналіз стану розроблення проблеми ставлення особистості до збереження власного здоров’я у сучасних науках» – наведено результати аналізу теоретико-методологічних та емпіричних аспектів досліджуваної проблеми, згідно з якими можна зробити висновок про те, що проблема формування відповідального ставлення до власного здоров’я у сучасної молоді є вкрай актуальною.

Аналіз наукових джерел дозволив встановити, що санітарно-епідеміологічне благополуччя є інтегральним показником, що з одному боку, визначається різноманітними чинниками навколишнього і внутрішньожитлового середовища,
а з іншого – технологією виховання і навчання в освітній установі. Із загальної кількості чинників провідними є такі: екологічна ситуація на території розміщення навчального закладу, розмір і благоустрій земельної ділянки, архітектурно-планувальне рішення і площі основних приміщень, санітарний благоустрій будинку, фізіолого-гігієнічні умови (стан повітряного середовища і світлового режиму), умови та організація харчування і фізичного виховання, режим навчально-виховного процесу, медичне забезпечення тих, хто навчається.

Чинники освітнього середовища діють комплексно і практично постійно протягом усього періоду навчання, тому навіть у разі мінімального впливу одного з чинників їх сумарний вплив є значним. Крім того, негативні впливи освітянських чинників припадають на чутливий до будь-яких несприятливих впливів період інтенсивного росту і розвитку організму молодої людини. Небезпека підсилюється і тим, що вплив на ріст, розвиток і стан здоров’я молоді проявляється не відразу,
а накопичується протягом декількох років. До того ж мікросимптоматика цих порушень не привертає уваги педагогів і батьків, доки не переходить у виражену патологію.

Багаторічні дослідження дозволили виявити і проранжувати за значущістю і силою впливу освітянські чинники ризику, які негативно позначаються на рості, розвитку і здоров’ї молоді: стресову педагогічну тактику; інтенсифікацію навчального процесу; невідповідність методик і технологій навчання віковим і функціональним можливостям тих, хто навчається; нераціональну організацію навчальної діяльності; функціональну неграмотність педагога з питань охорони і зміцнення здоров’я; відсутність системи роботи з формування цінності здоров’я і здорового способу життя (у тому числі профілактики шкідливих звичок, статевого виховання і сексуальної освіти, недостатнього використання засобів фізичного виховання і спорту і т.п.). Провідним психологічним чинником формування відповідальності майбутніх офіцерів за збереження особистого здоров’я є суб’єктивне ставлення до нього.

Таким чином, діяльність, орієнтована на збереження здоров’я майбутніх офіцерів, вимагає комплексного підходу: і медичного, і соціального, і педагогічного, і психологічного.

У другому розділі – «Критерії та показники відповідального ставлення майбутніх офіцерів до збереження особистого здоров’я» наведено результати аналізу суб’єктивного ставлення майбутніх офіцерів до особистого здоров’я
як провідного психологічного чинника формування відповідальності за його збереження, а також відбору й обґрунтування критеріїв оцінювання і показників відповідального ставлення до збереження особистого здоров’я у курсантів ВНЗ.

Інтенсивність та усвідомленість є одними із провідних показників, які характеризують суб’єктивне ставлення з погляду його виявлення зовні. Це положення лягло в основу нашого експериментального дослідження суб’єктивного ставлення до збереження здоров’я у курсантів ВНЗ. Провідними мотивами поведінки людини є усвідомлені мотиви, основний серед них – переконання
як спонукання до діяльності, безпосередньо пов’язане зі світоглядом людини. Погляди і переконання становлять основні структурні одиниці цілісного світогляду – складного утворення, пов’язаного з найрізноманітнішими сторонами особистості людини.

З’ясовано, що відповідальне ставлення майбутнього офіцера до себе обумовлено такими чинниками: соціальною ситуацією розвитку особистості (об’єктивними обставинами життя, соціальними ролями, які реалізують соціальну позицію курсанта); умовами виховання, положенням курсанта у родині; ставленням інших людей до курсанта; ступенем відкритості своєму досвіду переживань, здатністю «почути» і назвати для себе пережиті почуття; пізнанням себе, самоаналізом, осмисленням себе (у тому числі власних інтересів і способів їх задоволення); пізнанням інших людей і взаємин з ними; здатністю до саморегуляції (зняттям внутрішнього напруження); власними досягненнями курсанта, його успішністю у самореалізації; атмосферою прийняття, довіри, відкритості у мікросоціумі; відкритим діалогічним спілкуванням. Усі вищезгадані чинники залежно від ступеня виразності і позитивної спрямованості можуть справляти як негативний, так і позитивний вплив на емоційно-ціннісне ставлення курсанта до себе. Динаміку процесу формування емоційно-ціннісного ставлення курсанта до себе характеризує різний ступінь усвідомленості, стабільності, стійкості, інтенсивності переживань і спонукально-мотиваційної сили, а також тривалість ціннісного процесу.

Критерії і показники відповідального ставлення до особистого здоров’я курсантів є основою для оцінювання його реального рівня. Частковими критеріями
є індивідні, особистісні, суб’єктно-діяльнісні детермінанти. Якісними і кількісних показниками критеріїв досліджуваного об’єкта у роботі прийнято такі: загальні психофізіологічні ресурси особистості, тип темпераменту, рівень тривожності, ціннісні орієнтири взагалі і цінність «здоров’я» у системі цінностей особистості зокрема, рівень самооцінки власного здоров’я, готовність до саморозвитку, структура та усвідомленість мотивів ставлення до особистого здоров’я, пізнавальна активність. Рівень розвитку кожного компонент, а також їх співвідношення дав можливість визначити загальний рівень розвитку відповідального ставлення курсантів до збереження особистого здоров’я.

У третьому розділі – «Емпіричне дослідження психологічних особливостей формування у майбутніх офіцерів відповідального ставлення до збереження особистого здоров’я» описано логіку емпіричного дослідження та його результати
з подальшою їх інтерпретацією.

До початку експерименту у курсантів було про діагностовано ступінь виразності цінності здоров’я (її домінантність) і структуру інтенсивності відповідального ставлення до збереження особистого здоров’я. Обстежуваним
було запропоновано кілька відкритих питань на визначення змістовної структури поняття здоров’я і здорового способу життя. Таким чином було сформовано картину динаміки спрямованості основних ціннісних сфер в ідеальному та у реальному вимірах. На заключному етапі роботи для виявлення кореляційних зв’язків між особистісними цінностями (визнаними і прийнятими), ступенем усвідомленості ставлення до збереження особистого здоров’я обстежуваним було запропоновано повторно оцінити ступінь виразності цінності здоров’я і структуру інтенсивності ставлення до збереження особистого здоров’я. Загальна схема дослідження реалізується на другому етапі експерименту. Для вирішення дослідницьких завдань (розроблення характеристики рівнів відповідального ставлення курсантів до свого фізичного і психічного здоров’я; виявлення психологічних умов і чинників, які сприяють формуванню у курсантів установки на збереження особистого здоров’я
як особистої і суспільної цінності; побудови моделі процесу самоприйняття, усвідомлення відповідальності за своє здоров’я) було використано одну із груп обстежуваних. Робота проведена у процесі соціально-психологічного тренінгу із цією групою. Група соціально-психологічного тренінгу нараховувала 19 курсантів 3-го курсу, які виявили бажання займатися у ній. Це фізично і фізіологічно зрілі молоді люди, без вираженої астенії. У них багате емоціями довузівське життя:
сім осіб (37%) навчалися у музичній школі (за класом фортепіано, гітари), чотири особи (21%) закінчили художню школу, їх роботи виставлялися на юнацьких конкурсах малюнків і були відзначені глядачами та авторитетними журі; п’ять осіб (26%) займаються спортивними і бальними танцями. Усі юнаки, крім двох, мали досвід занять у спортивних секціях, колективах, клубах: шестеро (32%) займаються тенісом, інші учасники використовують можливості канікулярного часу для занять тенісом. В усіх не було досвіду групової роботи із психологом.

Основною метою тренінгу є створення психологічних умов, які сприяють формуванню у курсантів установки на збереження особистого здоров’я як особистої і суспільної цінності та налаштовують на ціннісно-орієнтаційну діяльність зі збереження особистого здоров’я. Під час роботи зафіксовано зміну емоційного стану обстежуваних, процес ціннісно-орієнтаційної діяльності та його результат
(у тому числі проміжний). Тривалість тренінгу – 56 годин. Усі заняття мають загальну гнучку структуру, наповнювану різним змістом. Заняття складається з декількох частин, кожна з яких може бути використана самостійно. Структурно тренінг містить такі етапи:

I етап – мотиваційно-адаптивний (створення довірчої, емоційно захищеної атмосфери у групі, прийняття групових норм взаємодії, виявлення цінностей групи, мотивування групи на спільну роботу). Основні процедури роботи – вітання, гри
з іменами;

II етап – робота з поняттями, на яку припадає основне смислове навантаження усього заняття, застосування етюдів, вправ, ігр, спрямованих на розвиток і часткову корекцію емоційно-особистісної і пізнавальної сфер курсантів. Основні процедури – елементи казкотерапії з імпровізацією; елементи психодрами; ігри для розвитку навичок спілкування; терапевтичні метафори; малювання;

III етап – самовираження символічними засобами культури (ведучий задає символічні засоби рефлексії, працює з особистісними переживаннями); аналіз ставлення суспільства до культурного героя (курсанти оцінюють поведінку персонажа, у них з’являється можливість емоційно пережити наслідки поведінки героя, а зміни у світосприйманні і світогляді героя вказують на перспективи розвитку, з’являється потреба у самопізнанні, самоаналізі, самозміні, самоприйнятті і самовдосконаленні);

IV етап – робота із розвитку самоприйняття кожного учасника групи.

Кожне заняття обов’язково містить процедури, які сприяють саморегуляції курсантів.

Результати експерименту підтвердили припущення про те, що під час розвитку ставлення якісно змінюється його структура, причому найбільші відмінності характерні для вчинкового та емоційного компонентів ставлення, крім того підвищується ступінь когерентності (погодженості) його компонентів. У курсантів
з низькою інтенсивністю структура ставлення є «висхідною», провідним – практичний компонент, під час підвищення інтенсивності продовжує домінувати практичний компонент, друге місце посідає емоційний. У курсантів з високою інтенсивністю провідним є практичний компонент при високому значенні і когнітивного параметру, під час зростання інтенсивності відбувається збільшення когерентності його компонентів.

Показники викладачів не перевищують показників курсантської молоді за компонентними параметрами ставлення до збереження особистого здоров’я та інтенсивності у цілому (за винятком значимої розбіжності за вчинковою шкалою). Вчинки викладача щодо збереження особистого здоров’я продиктовані внутрішніми складовими ставлення: прагненням до здоров’я заради задоволення, пошуку нової інформації про здоровий спосіб життя без практичного дотримання принципів здорового способу життя. Оскільки саме практичний компонент є провідним у формуванні відповідального ставлення до збереження особистого здоров’я, то можливості формування викладачами усвідомленого, відповідального ставлення
до збереження та зміцнення здоров’я у курсантів через особистісний вплив є достатньо обмеженими.

Високий коефіцієнт вчинкової шкали при низьких і середніх за іншими шкалами знижує можливості викладача впливати на ставлення до збереження та зміцнення здоров’я у майбутніх офіцерів. Вчинки, не підкріплені «внутрішніми» складовими ставлення, курсанти добре відчувають, можуть сприймати їх як показні, що викликає неприйняття і недовіру до викладача.

За описово-поведінковими і структурними характеристиками інтенсивності ставлення до збереження особистого здоров’я можна виділити такі групи курсантів. До першої групи (ранги значущості 1-3) належать курсанти, які сприймають своє здоров’я як засіб досягнення кар’єрних цілей, характеризуються орієнтацією на байдужо-споживче ставлення до збереження особистого здоров’я, нечутливі до
змін у власному організмі і страждань інших людей (у них низький рівень сформованості емоційної компоненти), потреба у набутті нових знань про фізичне чи психологічне здоров’я відсутня, у найкращому випадку готові сприймати інформацію від інших людей, не проявляючи активності в її пошуку. Інтересу до проблем збереження та зміцнення здоров’я, ведення здорового способу життя курсанти не проявляють (низький рівень когнітивної компоненти).

Друга група – курсанти, які ставляться до здоров’я як до факту (ранги значущості 4-5), зацікавлені в набутті знань про психічне благополуччя, фізичну досконалість, методи підтримання і розвитку здоров’я і здорового способу життя, схильні до відвідування спортивних секцій, виконання спеціальних вправ, одягання по сезону, підтримання емоційно рівного настрою, але потребують підтримки з боку командирів підрозділів та викладачів, регулярного контролю.

Третя група (ранги значущості 6-7) ставиться до здоров’я як до цінності.
Ці курсанти мають активну позицію, спрямовану на творення себе як фізично розвинутої, емоційно стійкої особистості, упевнені в собі, вміють вільно і природно проявляти почуття та емоції відповідно до віку; адекватно сприймають себе, орієнтовані на саморозвиток, збагачення своєї особистості; прагнуть опановувати різні технології збереження особистого здоров’я, оздоровчі процедури, прагнуть формувати відповідні навички та уміння, вести здоровий спосіб життя.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины