ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ КРИТИЧНИХ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ МІЖ СІМЕЙНОЮ ТА ПРОФЕСІЙНО-ОРГАНІЗАЦІЙНОЮ РОЛЯМИ ЖІНКИ-КЕРІВНИКА :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визна­че­но об’єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження, висвітлено нау­ко­ву новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено відо­мо­с­ті про апробацію і впровадження результатів, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі «Теоретичні засади дослідження психологічних особливостей жінок-керівників» здійснено аналіз психологічних особи­востей жінки-керівника з позиції філософсько-психологічного аналізу суспільної та професійної ролі жінки, з точки зору гендерного підходу, психологічної структури «маскулінність-фемінінність», теорії соціальних ролей та  профе­сіо­грамного аналізу.

     Здійснивши аналіз професійних, організаційних та соціальних ролей жінки керівника з точки зору психологічних, філософських і соціологічних теорій, виявлено, що жінці у патріархальному суспільстві відводиться в основ­но­му традиційна роль, а певне бажання виконувати «нетрадиційні» для жінок ролі трактується як реалізація певних комплексів та протесту проти па­трі­­архального суспільства (Аристотель, А.Шопенгауер, Ф.Ніцше, О.Вейнінгер).

       З точки зору гендерного підходу виявлено велику роль соціального впливу та впливу гендерних стереотипів на становлення особистості та реалізацію професійної та організаційної ролей жінки керівника (Ш.Берн., Т.В.Бендас, Л.О.Пампуха, Дж.Роузнер, Т.В. Говорун).

      Проаналізувавши професійну роль жінки в контексті психологічної структури «фемінінність-маскулінність» з’ясувалося, що чинники, які стимулюють професійну самореалізацію жінки і її прагнення займатися нетиповими для жінок професіями та проявляти «маскулінні» риси пояснюється, як правило, наслідком психологічної травми або спроби подолати відчуття власної неповноцінності, яке зумовлене як внутрішніми, так і зовнішніми факторами. (А.Адлер, К.Хорні, З.Фрейд, С.Грофф).

       З позиції теорії соціальних ролей було виявлено, що жінка-керівник неминуче потрапляє під вплив гендерно-рольового конфлікту, а роль «сильної» жінки обирається як форма протидії чоловічому авторитаризму. Виявлено, що поєднання жінкою-керівником досить суперечливих ролей не завжди є успішним, а досить часто навпаки призводить до виникнення внутрішньоособистісного конфлікту (П.П.Горностай, С.І. Єріна, Д.Мартін, К.Бартол). Продемонстровано наявність гендерних відмінностей у виконанні жінками функцій керівників та управлінців, що не може поставати приводом для гендерної професійної сегрегації – а саме, цілеспря­мованого вилучення жінок із сфер управління на підставі їх неспро­можності виконувати ці функції (Т.В.Бендас, А.Є.Чирикова, Дж.Роузнер, А.Н.Індієнко).

Професіограмний аналіз діяльності управлінця-менеджера на сьогоднішній день актуалізує низку якостей, які є необхідними для успішного виконання діяльності, серед яких: організаторські здібності; здатність керувати; здатність проявляти якості лідера в спілкуванні з підлеглими; комунікативні здібності; здатність управляти собою; та ін. Але з іншого боку – традиційність соціальних очікувань від жінки щодо виконання нею сімейних функцій – дружини, матері, господині, ставить не менш високі вимоги до неї, незалежно від того, чи є вона керівником (А.К.Маркова, Е.Ф.Зеер, О.М.Іванова, Є.С.Романова, В.О. Толочек).

Названі фактори, а також низка інших зумовлюють виникнення критич­них суперечностей – своєрідних проблемних зон поведінки і діяль­ності жін­ки-керівника, які за певних обставин можуть набути критичного загострення, перерости у конфлікт, кризу або критичний стан згідно з діалектичною логікою протиріччя: суперечливість – протиріччя – загострення протиріччя – вибух протиріччя. Критична суперечність – це потен­ційно проблемна зона, в межах якої може виникнути загострення протиріччя, конфлікт або криза. Знаючи свої проблемні зони, жінка-керівник може навчитися ефективно керувати їхньою критич­ністю, перетворюючи їх на корисний ресурс функціонування та розвитку.

Узагальнюючи перелік напрацьованих даних щодо чинників виникнення проблемних зон у реалізації жінкою сукупності соціальних і професійних ролей, можна виокремити основні групи: індивідуально-психологічні (індивідуальні риси, ознаки, характеристики, самовідношення), соціально-психологічні (ставлення, соціальні навички діяння та сприймання,оцінки оточуючих/близьких,  стереотипи сприймання та оцінювання), родинно-наслідувальні (традиції, родинні звички, наслідування, родинні ставлення, оцінки оточуючих/близьких)

У другому розділі «Емпіричне дослідження психологічних факторів критичних суперечностей між професійною та сімейною ролями   жінки-керівника», висвітлено загальні теоретико-методологічні принципи та засоби дослідження проблеми; представлено основну мету, завдання, етапи  дослідження, обґрунтовано психодіагностичні методики, використані для збору емпіричних даних, визначено вибірку дослідження та основні діагностичні прийоми.

Загальна структура емпіричного дослідження є такою: І – пілотажне дослідження, метою якого є виявлення базових суперечностей між професійною та сімейною ролями жінки-керівника;  ІІ – основний етап – індивідуально-психологічний аналіз критичних суперечностей між професійною та сімейною ролями жінки-керівника; ІІІ – допоміжний етап – дослідження особливостей формування якостей керівника у сукупності професійних та сімейних рольових ознак (соціально-психологічний зріз).