ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ ПРОФІЛАКТИКИ НАРКОТИЧНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ УЧНІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі – «Теоретичний аналіз проблеми психологічної профілактики наркотичної залежності учнів професійно-технічних навчальних закладів» – окреслено стан розробленості проблеми у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі; здійснено аналіз понять «наркотична залежність», «наркотизація», «схильність до вживання наркотичних речовин»; з’ясовано соціальні та психологічні аспекти проблеми профілактики наркотизації учнівської молоді; проаналізовано наукові підходи до визначення основних принципів, умов
та шляхів організації профілактики НЗ учнівської молоді.

На основі аналізу наукових праць зроблено висновок, що поняття «наркотична залежність» характеризує фактично хворобу на певних етапах її розвитку,
а початковим етапом виступає наркотизація.

Аналіз поняття «наркотизація» у науковій літературі виявив певну розмаїтість поглядів на його зміст. Дане поняття трактується як: вживання наркотиків
і психоактивних речовин без формування наркоманії і токсикоманії (В. Бітенський, Б. Херсонський, С. Дворняк); різновид психічної та фізичної залежності від
хімічної речовини (Н. Максимова, С. Толстоухова); потреба особистості змінити свій психічний стан (Н. Максимова, К. Мілютіна, В. Піскун); соціальна хвороба (С. Белогуров). З урахуванням аналізу вищезазначених поглядів та їх синтезу визначаємо наркотизацію учнів ПТНЗ як деструктивний особистісний процес,
який проявляється в саморуйнації та спотворенні психологічної структури особистості, виникненні та фіксації механізмів психологічного захисту, порушенні процесу формування когнітивних структур учня ПТНЗ, його успішної особистісної та професійної самореалізації, що супроводжується вживанням наркотичних речовин і є антитезою особистісному розвитку, тенденцією до регресу, деградації особистості.

Аналіз сучасних джерел (С. Березін, С. Бітенський, А. Личко, К. Лісецький, Н. Максимова) дозволив сформулювати поняття «схильність до вживання наркотичних речовин» учнів ПТНЗ, яку визначаємо як наявність передумов
до формування пристрасті до наркотичних речовин, потяг, прагнення, бажання особистості змінити свій психічний стан штучним шляхом, що зумовлює НЗ.

Психолого-педагогічні дослідження (С. Березін, В. Бітенський, К. Лісецький, А. Личко, Н. Максимова, Н. Сирота, S. Folkman, R. Lazarus) свідчать, що: психологічний стан схильної до вживання наркотичних речовин особистості, характеризується як екзистенційна криза, своєрідне виявлення невпорядкованості психологічної структури особистості, її непристосованості до навколишнього середовища; психологічними передумовами наркотичної залежності учнів професійно-технічних навчальних закладів є деструктивний процес їх особистісного розвитку; наркотична залежність призводить до руйнації особистості.

На основі теоретичних досліджень: концепції тривимірної, поетапно конкретизованої психологічної структури особистості (за В. Рибалкою), особистісного підходу (Г. Балла, І. Беха, Л. Божович, К. Платонова, В. Рибалки, Б. Федоришина), самотворення особистості (О. Гуменюк, В. Петровського), процесу психологічної підготовки особистості до діяльності (М. Томчука), ідеї професійного методологування (А. Фурмана) – визначені методологічні засади науково-дослідницького підходу до розв’язання проблеми профілактики НЗ учнів ПТНЗ.

З’ясовано, що методологічною основою розробки проблеми психологічних засобів профілактики НЗ учнів ПТНЗ є особистісний підхід, який ґрунтується
на синтезі видобутих педагогічною і психологічною наукою закономірностей будови, функціонування та розвитку особистості, сукупності концептуальних уявлень, принципів, психодіагностичних і психодидактичних засобів, які сприяють більш глибокому та всеохоплюючому розумінню особистості учня ПТНЗ й постає базисом створення належних умов для його гармонійного розвитку та саморозвитку.

Принципами особистісного підходу у профілактиці НЗ учнів ПТНЗ як вихідних положень у її здійсненні визначено: розуміння особистості як суб’єкта продуктивної діяльності, зокрема й у сфері психологічної профілактики НЗ; підсилення її внутрішніх ресурсів ефективної самоорганізації та саморегуляції; єдність особистісних і соціальних аспектів профілактики, рефлексивності, розвитку ресурсів психологічного подолання проблем; формування когнітивних, емоційних, поведінкових, функціональних структур, стресостійкості та самоефективності; сприяння у вирішенні завдань дорослішання.

Зазначені теоретичні положення щодо профілактики НЗ учнів ПТНЗ було використано на подальших етапах емпіричного дослідження.

У другому розділі – «Емпіричне дослідження індивідуально-психологічних особливостей учнів професійно-технічних навчальних закладів, схильних до вживання наркотичних речовин» – обґрунтовано психодіагностичний інструмен­тарій емпіричного дослідження індивідуально-психологічних особливостей учнів ПТНЗ, схильних до вживання наркотичних речовин, розкрито його результати.

Емпіричне дослідження проводилось упродовж 2009 р. на базі ПТНЗ Хмельницької області. У дослідженні взяли участь 405 учнів віком 15-18 років.

Емпіричному вивченню індивідуально-психологічних особливостей учнів ПТНЗ, схильних до вживання наркотичних речовин, передував розподіл учасників експерименту за рівнями прояву вищезазначеної схильності. Результати анкетуван­ня показали, що у 7,90% учнів ПТНЗ визначено високий рівень (ВРСВНР), у 43,74% – середній (СРСВНР), у 48,36% – низький (НРСВНР). Для виявлення найбільш значущих індивідуально-психологічних особливостей учнів ПТНЗ, схильних до вживання наркотичних речовин, здійснено порівняльний аналіз структурних компонентів особистості учнів груп з ВРСВНР і з НРСВНР (за В. Рибалкою).

Результати емпіричного дослідження соціально-психолого-індивідуального виміру дозволили з’ясувати, що учні з ВРСВНР більш екстарвертовані – (14,00±2,58 балів проти 12,31±2,63 балів відповідно) – (статистично достовірні розбіжності за критерієм t-Стьюдента на рівні р<0,01) та менш задоволені спілкуванням з одногрупниками – (3,69±0,86 балів проти 3,97±0,54 балів відповідно) – (статистично достовірні розбіжності за критеріємt-Стьюдента виявлені на рівні р<0,05).

В учнів з НРСВНР переважають внутрішньо соціально значущі мотиви
вибору професії (19,53±2,48 балів проти 16,61±4,68 балів відповідно) – (статистично достовірні розбіжності за критерієм t-Стьюдента на рівні р<0,01). В учнів з ВРСВНР переважають зовнішні позитивні мотиви вибору професії (15,72±4,36 балів проти 14,02±14,02 балів відповідно) – (статистично достовірні розбіжності за критерієм
t-Стьюдента виявлені на рівні р<0,05).

З’ясовано, що п’ятірку основних цінностей в обох групах становлять одні і ті ж: «здоров’я», «хороші та вірні друзі», «щаслива сім’я», «кохання» та «матеріальне благополуччя», що є цілком природнім для раннього юнацького віку. Наступний вибір цінностей набуває іншого спрямування: так 6-те та 7-ме місце в загальній ієрархії життєвих та особистісних цінностей учнів з ВРСВНР посідають «визнання й повага оточуючих» та «активне життя», які вони пов’язують з незалежністю, вільним часом і відпочинком, тоді як для учнів з НРСВНР ці цінності пов’язані
з навчанням та улюбленою справою. Більш значущою для групи учнів з ВРСВНР виявилась цінність «вільний час» – 8-10-те місце. У групі учнів НРСВНР ця цінність посідає 11-те місце. Більш значущими для групи з НРСВНР виявились цінності: «улюблена справа, хобі» – 9-те місце, «саморозвиток» – 12-те місце і «щастя інших» – 13-те місце. В учнів з ВРСВНР вони посідають відповідно 12-те, 16-те і 14-те місце.

Визначено, що учні з ВРСВНР демонструють більш виражену потребу
у відчуттях – (9,50±2,27 балів проти 7,02±2,20 балів) – (статистично достовірні розбіжності виявлені на рівні р<0,01). У 50% учнів з ВРСВНР визначено високий рівень потреб у відчуттях, 37,50% – середній, 12,50% – низький. У 10,71% учнів
з НРСВНР виявлено високий рівень потреб у відчуттях, у 60,71% – середній,
у 28,58% – низький.

У 84,37% учнів з ВРСВНР і 82,14% учнів з НРСВНР виявлені акцентуації характеру. В учнів з ВРСВНР переважали: гіпертимний тип – у 28,12%, нестійкий – у 21,88%, збудливий – у 12,5%, демонстративний – у 9,38%; лабільний – у 6,25%. Серед учнів з НРСВНР гіпертимних акцентуантів – 17,35%, нестійких – 12,76%, демонстра­тивних – 9,69%, лабільних – 8,67%, збудливих – 8,16%, сенситивних і циклоїдних – по 7,14%, тривожно-педантичних – 4,59%, астеноневротичних – 4,08%.

Результати емпіричного дослідження учнів з ВРСВНР і з НРСВНР
за методикою «Міні-мульт» представлено на рисунку 1. Усереднений профіль особистості учня з НРСВНР характеризується максимальними середніми значеннями за такими оцінними та базисними шкалами: паранойяльності
та гіпоманії. Характерна «западина» за шкалою істерії у профілі особистості вказує на відсутність в учнів з НРСВНР неврологічної захисної реакції конверсійного типу.

Усереднений профіль особистості учнів з ВРСВНР характеризується підвищенням середніх значень, порівняно з учнями з НРСВНР, за шкалами істерії, шизоїдності, гіпоманії, а також зниження за шкалою психастенії. Це обумовлює збільшення рівня соціальної дезадаптації, емоційну нестабільність, зниження самоконтролю, критичності та відповідальності, що призводить до наркотизації.