РОЗВИТОК КРЕАТИВНОГО КОМПОНЕНТА ДУХОВНОСТІ ВЧИТЕЛІВ МУЗИКИ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ



Название:
РОЗВИТОК КРЕАТИВНОГО КОМПОНЕНТА ДУХОВНОСТІ ВЧИТЕЛІВ МУЗИКИ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету та завдання, викладено наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи, наведені дані про апробацію та впровадження результатів дослідження, експериментальну базу, публікації, в яких відображені результати роботи, обсяг та структуру дисертації.

У першому розділі "Теоретичний аналіз проблеми розвитку креативного компонента духовності вчителів музики в системі післядипломної освіти" представлено результати аналізу філософських, педагогічних, психологічних джерел з досліджуваної проблеми, зокрема наукові підходи до визначення психолого-педагогічної сутності духовності особистості. Визначено компоненти духовності особистості та зміст креативного компонента духовності вчителів музики, розглянуто психологічні умови та теоретичні підходи щодо його розвитку в системі післядипломної освіти

Аналіз філософсько-психологічних та педагогічних поглядів щодо феномена духовності зумовив висновок, що духовність розглядається як визначальна ознака людини (М.О. Бердяєв, Н.В. Караульна, А.І. Комарова, Г.С. Сковорода, А.В. Соколов та ін.), повнота буття, яка орієнтована духом (В.Ф. Баранівський, М.І. Горлач, В.Г. Кремень, С.Б. Кримський, В.К. Рибалко та ін.), складна система, до якої входять утворення свідомості, самосвідомості, де віддзеркалюються потреби, ціннісні, моральні орієнтації (В.П. Андрущенко, І.Д. Бех, К.О. Журба, О.М. Олексюк та ін.). Ознакою духовності особистості вчені вважають усвідомлення людиною себе частиною Всесвіту, що спрямовує до самопізнання, самовдосконалення, творчості (В.І. Вернадський, В.І. Пликін, Е.О. Помиткін, А.М. Черній, І.М. Шванєва, Ж.М. Юзвак та ін.). Визначено, що для розвитку духовного потенціалу, притаманного людині від народження, вона має усвідомити духовне начало в собі.

На основі узагальнення презентованих у наукових джерелах трактувань духовності ми розглядаємо психолого-педагогічну сутність духовності особистості як глибинно-психологічне утворення – духовне "Я", усвідомлення якого сприяє духовному самовдосконаленню, життєтворчості за законами Краси, Добра, Істини, розвитку почуття духовної єдності з іншими як частинами Всесвіту, виходячи з необхідності, на нашу думку, зробити акцент на значенні когнітивної сфери психіки. На основі структури особистості, визначеної В.В. Рибалкою, нами встановлено такі компоненти духовності: духовна самосвідомість, духовна спрямованість, духовні риси характеру, духовна креативність, духовне спілкування, духовний досвід.

З метою визначення змісту креативного компонента духовності вчителів музики проаналізовані наукові позиції та вихідні положення зарубіжних і вітчизняних учених щодо означеного феномена. Креативність науковцями розглядається як якість особистості, що проявляється у нестандартному творчому мисленні (Дж. Гілфорд), як загальна здатність до творчості (В.МДружинін, М.МГнатко, Н.ВХазратова та ін.), прояв чуттєвості та здатність перемагати стереотипи у вирішенні проблем (СМеднік, ПТорренс), інтелектуальна активність (Д.ББогоявленська), спроможність генерувати незвичні ідеї, відходити від традиційних схем, швидко розвязувати проблемні ситуації (І.АЗязюн, А.В. Крамущенко, І.ФКривонос, О.ІКульчицька), як суто людський феномен, який вирізняється високомотиваційним підґрунтям, емоційним піднесенням, поєднанням свідомих і несвідомих процесів, показником творчості в усіх сферах діяльності (Н.ІБулка, В.ІФадєєв). Узагальнення наукових позицій дозволило зробити висновок, що креативність є сукупністю особистісних якостей людини, які сприяють її самотворенню та забезпечують продуктивні перетворення у професійній діяльності. Аналіз філософських, педагогічних і психологічних поглядів на творчу діяльність людини засвідчив, що вершиною творчості є духовне самотворення людини. Виходячи з цього, креативний компонент духовності вчителя музики розглядається нами як особистісне утворення, яке повязане з духовним самопізнанням, саморозкриттям, самовдосконаленням, трансформуванням музично-педагогічної діяльності у творчий процес, внаслідок чого розвивається духовний, творчий потенціал учнів.

У результаті аналізу поглядів учених Н.І. Булки, Т.П. Гусєвої, В.А. Фрицюк, Н.В. Хазратової на структуру креативності й узагальнення вимог до професійних якостей учителя мистецьких дисциплін нами визначено такі складові креативного компонента духовності вчителя музики: духовно-рефлексивну, духовно-естетичну та духовно-творчу.

Духовно-рефлексивна складова передбачає духовну саморефлексію, усвідомлення вчителем музики власного духовного "Я", духовних потреб, духовних цінностей. Змістом духовно-естетичної складової є духовно-естетичні потреби – ставлення до світу з позиції Краси, прагнення до сприйняття високодуховного мистецтва, духовно-творчої складової – духовне  самовдосконалення, розкриття креативного потенціалу у професійній діяльності.

У результаті аналізу психолого-педагогічної літератури встановлено, що вчені для розвитку креативності пропонують застосовувати спеціальні тренінги, методики (Н.І. Булка, Т.П. Гусєва, Л.В. Пироженко, О.І. Пометун та інші); спеціальні діагностичні і тренувальні системи: "Креативне поле" (Д.Б. Богоявленська), КАРУС (В.О. Моляко); впровадження у вищих педагогічних навчальних закладах спеціальних програм (В.І. Фадєєв), спецкурсів (Т.П. Гусєва, В.А. Фрицюк).

Учені О.І. Кульчицька, А.М. Рижиков, К. Хеллєр акцентують увагу на креативних середовищах, в яких відбувається розвиток креативності. На думку М.М. Гнатка, Н.В. Хазратової та інших, наявність креативного зразка у зазначених середовищах сприяє актуалізації когнітивного аспекту креативності, інтенсифікації мисленнєвих процесів.

Узагальнення наукових вихідних положень дозволило констатувати, що розвиток креативного компонента духовності вчителів музики відбувається через розвиток його складових (духовно-рефлексивної, духовно-естетичної, духовно-творчої) у креативному навчаючому середовищі (школа, учні, колеги, сім’я, оточуюче середовище) при наявності креативного зразка – особистості, яка має досвід з духовного самотворення та оволодіння знаннями з духовного самовдосконалення.

Аналіз досліджень з проблем теорії і практики післядипломної освіти (І.А. Зязюн, Н.І. Клокар, С.В. Крисюк, А.І. Кузьмінський, Н.Г. Ничкало, В.В. Олійник, Н.П. Протасова, В.А. Семиченко та ін.) дозволив виокремити структурні компоненти післядипломної освіти, які розглядаються в контексті нашого дослідження, а саме – підвищення кваліфікації і самоосвіту, визначити, що післядипломна освіта сприяє вдосконаленню професійних та особистісних якостей учителів.

Водночас теоретичний аналіз показав, що проблемі розвитку духовності вчителів музики, зокрема її креативного компонента в системі післядипломної освіти, приділено недостатню увагу, що і стало предметом нашого експериментального дослідження.

У другому розділі "Експериментальне дослідження розвитку креативного компонента духовності вчителів музики в системі післядипломної освіти" розглянуто методичні засади експериментального дослідження, здійснено аналіз та узагальнення результатів комплексної психодіагностики складових креативного компонента духовності вчителів музики в системі післядипломної освіти.

Вибір діагностичного інструментарію здійснювався з урахуванням результатів пілотажного дослідження, відповідно до складових креативного компонента духовності вчителя музики: духовно-рефлексивної, духовно-естетичної та духовно-творчої.

Відповідно до кожної складової креативного компонента духовності вчителів музики визначено критерії, показники та рівні їх розвитку.

Критеріями оцінювання розвитку креативного компонента духовності вчителів музики на основі теоретичного аналізу визначено ціннісні орієнтації, духовно-естетичні потреби, розкриття креативного потенціалу.

За даними критеріями охарактеризовано такі рівні розвитку креативного компонента духовності вчителів музики:

      високий – характеризується переважанням духовних цінностей у загальній системі цінностей учителя музики, що виявляється у сприйнятті себе  й інших частинами Всесвіту, потребою в духовному єднанні з іншими; ставленням до світу з позиції Краси, прагненням до сприйняття високодуховного мистецтва, здатністю до його естетичного переживання; глибоким розкриттям креативного потенціалу, а саме: оптимальними показниками продуктивності, гнучкості, оригінальності мислення, самооцінки творчої діяльності на уроці;

      середній – характеризується переважанням сімейних і соціальних цінностей – прихильність до інших має вибірковий характер; прагненням до широкопопулярного мистецтва (сприйняття високодуховного мистецтва має несистемний характер, що проявляється у  поверхневих естетичних судженнях); неглибоким розкриттям креативного потенціалу, про що свідчать  недостатньо високі показники продуктивності, гнучкості, оригінальності мислення, оцінки своєї творчої діяльності на уроці;

      низький – характеризується переважанням індивідуалістичних цінностей, що проявляється у сприйнятті власного "Я" як центру світобудови, а інших – дотичними до цього центру; відсутністю потреби у пізнанні мистецтва і небажанням ним займатися, що виявляється у несформованості естетичних ідеалів; недостатнім  розкриттям креативного потенціалу, про  що свідчать посередні показники продуктивності, гнучкості, оригінальності мислення, самооцінки творчої діяльності на уроці.

У констатувальному експерименті взяли участь 300 вчителів музики середнього віку (від 22 до 55 років) різних професійних категорій.

Аналіз результатів констатувального експерименту із визначення рівня розвитку духовно-рефлексивної складової креативного компонента духовності вчителів музики, зокрема виявлення сформованості духовних цінностей за методикою Е.О. Помиткіна "Здійснення бажань" показав, що лише 34 особи (11,3%) головними у своєму житті обрали означені цінності. Для таких учителів характерним є прагнення до гармонії внутрішнього і зовнішнього світу, до пізнання і самопізнання, самовдосконалення, творчості та гуманістичної поведінки. Переважання сімейних цінностей (136 осіб – 45,4%) означає, що головними у житті даних учителів є інтереси і потреби власної сім’ї. Для 120 осіб (40%) характерним є розуміння того, що покращення умов суспільства позитивно позначиться і на кожній сім’ї, тому пріоритетними для себе вони визначили соціальні цінності. Головними індивідуалістичні цінності обрали для себе 10 осіб (3,3%), для яких є характерним піклування про задоволення власних бажань.

Отримані результати з визначення рівня розвитку духовно-рефлексивної складової, зокрема духовної самосвідомості за закритою анкетою "Сім Я", підтвердили вищезазначені показники.

Аналіз узагальнених результатів констатувального експерименту із визначення рівня розвитку духовно-рефлексивної складової креативного компонента духовності вчителів музики показав переважання середнього рівня – 251 особа (83,7%). Друге місце посідають показники високого рівня – 37 осіб (12,3%). Низький рівень показали 12 осіб (4%). Отримані результати свідчать про недостатній розвиток духовно-рефлексивної складової креативного компонента духовності вчителів музики, що утруднює їх духовне самовдосконалення.

Результати діагностики духовно-естетичної складової креативного компонента духовності вчителів музики за методикою Ю.П. Соловйової "Орієнтація на художньо-естетичні цінності" показали переважання середнього рівня – 155 осіб (51,7%). Такі показники свідчать про недостатню сформованість естетичних ідеалів, поверхневі естетичні судження, що утруднює розвиток в учнів здатності до глибокого сприйняття, переживання високодуховної класичної музики, потреби насолоджуватись "високим" мистецтвом. Глибоке естетичне сприйняття, розуміння на мистецтві показали 145 осіб (48,3%), які вміють відчувати Красу не тільки в музиці, а й у кожній людині, що відповідає високому рівню розвитку духовно-естетичної складової креативного компонента духовності. Показники низького рівня відсутні. Відсутність показників низького рівня пояснюється естетичною спрямованістю професії вчителя музики.

Узагальнені результати діагностики духовно-творчої складової креативного компонента духовності вчителів музики за методикою Дж. Гілфорда "Інтерпретація малюнків" та авторською модифікованою методикою "Самооцінка творчої діяльності вчителя музики на уроці" показали переважання середнього рівня її розвитку – 178 осіб (59,3%). Педагоги творчо підходять до різних видів музичної діяльності на уроці, водночас спостерігається несистемний підхід до розвитку індивідуальних музичних здібностей дітей, часткове застосування елементів інтегрування з іншими предметами. Вчителі вміють аналізувати свій власний досвід, коректувати роботу, проте недостатньо налаштовані на внутрішні перетворення і самовдосконалення. Друге місце посідають показники низького рівня розвитку – 96 осіб (32%). Означені вчителі показали недостатню розвиненість продуктивності, оригінальності, гнучкості мислення, що свідчить про складність проведення уроків музики як уроків мистецтва, які передбачають творчий, нестандартний підхід з елементами імпровізації. Невміння адекватно оцінити свої внутрішні якості утруднює їх удосконалення. Реалізацію власного креативного потенціалу, творчий підхід до всіх видів музичної діяльності на уроці, проведення нестандартних інтегрованих занять показали лише 26 осіб (8,7%), що відповідає високому рівню розвитку духовно-творчої складової.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины