ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дисертаційного дослідження, ступінь її розробленості, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, теоретико-методологічні основи та методичну базу дослідження. Висвітлено наукову новизну та практичне значення результатів дослідження, представлено дані щодо їх апробації та впровадження, подано відомості про публікації за темою роботи та структуру дисертації.

У першому розділі – «Теоретико-методологічні основи дослідження психологічних чинників професійного вигорання у професійній діяльності працівників державної податкової служби України» – висвітлено психологічні особливості професійної діяльності працівників державної податкової служби України, приділено увагу основним підходам до вивчення феномену «професійного вигорання» особистості та проведено теоретичний аналіз чинників професійного вигорання працівників державної податкової служби України.

На основі аналізу літератури (О. Бандурка М. Касьяненко та ін.) зроблено висновок про те, що органи державної податкової служби України виконують функції контролю щодо надходження до бюджету коштів від податків, взаємодіючи з іншими службами та управліннями. Визначено психологічні особливості професійної діяльності працівників державної податкової служби України як професії, що належить до класу професій типу «людина-людина», має стресогенний характер через велику відповідальність працівників, перенасиченість соціальними контактами, їх конфліктність, функціональне перевантаження; негативно позначається як на психічному стані працівника, так і на ефективності діяльності, та може спричинити його професійне вигорання.

Показано, що професійне вигорання являє собою емоційне, розумове та фізичне виснаження через довготривале залучення особистості до некерованої стресової ситуації в процесі емоційно насичених контактів у професійній діяльності.

В основу дослідження синдрому «професійного вигорання» покладено підхід К. Маслач, згідно з яким цей синдром складається з емоційного виснаження, деперсоналізації та редукції особистісних досягнень і виражається у відчутті втоми та спустошеності, нестачі енергії та ентузіазму, втраті здатності бачити позитивні результати своєї праці, негативній установці щодо роботи та життя загалом.

За результатами теоретичного аналізу літератури (Л. Карамушка. В. Шауфелі та ін.) виділено дві групи чинників, що сприяють появі професійного вигорання працівників державної податкової служби України. До групи чинників на рівні організації віднесено: а) психолого-організаційні чинники: робочі стресори (емоційне та розумове перевантаження, конфлікти та ін.), робочі ресурси (участь у прийнятті рішень, навчання та кар’єрний розвиток та ін.) і баланс між внеском у роботу та результатом; б) організаційно-професійні чинники (трудовий стаж, посада; напрям діяльності податківців та ін.). До групи чинників на рівні особистості віднесено: а) соціально-демографічні чинники (вік, стать, сімейний статус, місце проживання податківців та ін.); б) особистісні чинники (нейротизм, трудоголізм, рівень самоменеджменту, саморегуляції та ін.).

Обґрунтовано, що негативними наслідками професійного вигорання на особистісному рівні виступають тривога, депресія, дистрес та психосоматичні скарги; на організаційному рівні – бажання змінити роботу, постійні зміни в колективі та відсутність на робочому місці. У разі профілактики професійного вигорання виокремлено позитивні наслідки професійної діяльності податківців: на особистісному рівні – захопленість і задоволеність життям; на організаційному рівні – відданість організації, задоволеність роботою тощо.

У другому розділі – «Емпіричне дослідження психологічних чинників професійного вигорання працівників державної податкової служби України» – викладено загальну стратегію експериментального дослідження, обґрунтовано методичну базу дослідження та вибір діагностичних методик, проаналізовано зміст, структуру професійного вигорання податківців; подано кількісний та якісний аналіз результатів емпіричного дослідження з використанням методів математичної статистики.

Спираючись на стандартизований нами англомовний опитувальник В. Шауфелі «Перевірка на життєздатність», розроблено «Комплекс методик для дослідження професійної діяльності працівників державної податкової служби України», встановлено особливості прояву та рівні професійного вигорання працівників державної податкової служби України.

За результатами емпіричного дослідження у значної кількості податківців констатовано середній і високий рівні професійного вигорання: емоційне виснаження у 40,1% і 31,2%, деперсоналізація у 37,3% і 29,5%, редукція особистих досягнень у 36,5% і 31,9% досліджуваних відповідно. Лише близько третини досліджуваних податківців характеризується низьким рівнем прояву цього синдрому.

За результатам кластерного аналізу досліджуваних податківців поділено на дві групи залежно від специфіки прояву в них професійного вигорання: 1) податківці, схильні до редукції особистих досягнень (73,5%); 2) податківці, схильні до емоційного виснаження та деперсоналізації (26,5%). Отже, для більшості податківців синдром «професійного вигорання» виявляється у «згортанні» професійної діяльності, прагненні якомога менше часу витрачати на виконання професійних обов’язків, виникненні у працівників почуття некомпетентності у власній професійній сфері тощо. Для іншої, меншої частини, податківців синдром може виявитися, насамперед, через емоційне виснаження та деперсоналізацію, іншими словами, порушення професійних стосунків не лише з платниками податків, але й з колегами, емоційне відчуження від них, цинічне ставлення до тих, з ким доводиться спілкуватися при виконанні професійних обов’язків тощо.

Встановлено зв’язок між професійним вигоранням податківців і чинниками на рівні організації: психолого-організаційними та організаційно-професійними. Констатовано вплив психолого-організаційних чинників на рівень професійного вигорання податківців. Виявлено прямий кореляційний зв’язок робочих стресорів (перевантаження на роботі, емоційне навантаження, реорганізації, конфлікти та ін.) з емоційним виснаженням і деперсоналізацією (p<0,01) і зворотний зв’язок робочих ресурсів (внутрішня мотивація, підтримка керівника, навчання та кар’єрне зростання та ін.) з редукцією професійних досягнень (p<0,01). Визначено, що на виявах професійного вигорання позначається специфіка роботи в державній податковій службі України: підвищена відповідальність, небезпечні завдання, професійний ризик тощо (p<0,01).

Встановлено, що вагому роль у проявах синдрому «професійного вигорання» відіграє баланс між внеском у роботу та результатом, який у випадку податківців порушений у бік внеску в роботу. Це спричинює спроби згортання працівниками професійних обов’язків, цинічне ставлення до оточуючих, емоційне виснаження тощо.

Виявлено вплив організаційно-професійних чинників на розвиток професійного вигорання працівників державної податкової служби України залежно від: а) рівня управління та кількості підпорядкованих працівників (зі зростанням рівня управління та кількості підпорядкованих працівників рівень вигорання зменшується) (p<0,01); б) напряму діяльності та посади (найбільший рівень розвитку синдрому виявлено у працівників, які безпосередньо працюють з населенням, або професійна діяльність яких передбачає професійний ризик, необхідність працювати в нестандартних ситуаціях, постійне понаднормове навантаження) (на рівні тенденції); в) стажу трудової діяльності в державній податковій службі України (максимальний рівень розвитку професійного вигорання припадає на 1–3 роки трудового стажу на займаній посаді в керівників-податківців) (на рівні тенденції).

Констатовано вплив чинників професійного вигорання, що діють на рівні особистості. Так, встановлено вплив особистісних характеристик податківців на розвиток професійного вигорання. Особливо значущим виявився вплив трудоголізму, нейротизму, надмірного емоційного реагування тощо (p<0,01).

Визначено особливості прояву синдрому «професійного вигорання» працівників державної податкової служби України залежно від впливу соціально-демографічних чинників, зокрема: а) залежно від статі (р<0,01) (жінки більше схильні до професійного вигорання, ніж чоловіки, причому жінки більше схильні до емоційного виснаження та деперсоналізації, а чоловіки – до редукції особистих досягнень, що особливо чітко виявляється зі збільшенням віку досліджуваних чоловіків); б) залежно від сімейного статусу (р<0,05) (неодружені працівники порівняно з одруженими вигорають значно більше); в) залежно від наявності дітей та проживання разом з ними (на рівні тенденції) (працівники, які проживають разом з дітьми, мають дещо менший рівень професійного вигорання, ніж ті, які проживають без дітей); г) залежно від віддаленості роботи від місця проживання (р<0,05) (найбільший рівень розвитку професійного вигорання виявлено в працівників, які живуть поблизу роботи і яких частіше за інших викликають на роботу чи призначають додаткові справи та обов’язки, а також у тих, хто живе досить далеко від роботи і витрачає менше часу на відпочинок та спілкування з сім’єю, друзями, дітьми). До того ж, на рівні тенденції виявлено, що податківці, які проживають у сільській місцевості, вигорають значно більше порівняно з працівниками, які проживають у місті.

Встановлені результати показали необхідність спеціального психологічного навчання працівників державної податкової служби України з метою профілактики професійного вигорання, що має здійснюватися диференційовано, з урахуванням чинників, які діють на рівні організації та особистості.

У третьому розділі – «Психологічна підготовка працівників державної податкової служби України до профілактики професійного вигорання» – викладено загальну стратегію формувального експерименту, визначено завдання та принципи його проведення, описано програму тренінгу працівників державної податкової служби України щодо профілактики професійного вигорання, наведено та інтерпретовано результати його впровадження.

У ході дослідження визначено, що основними умовами профілактики професійного вигорання працівників державної податкової служби України є: а) оволодіння знаннями, уміннями та навичками профілактики професійного вигорання; б) удосконалення особистісних характеристик податківців у процесі спеціально організованої психологічної підготовки; в) підвищення рівня внутрішньої мотивації та відданості державній податковій службі України.

Доведено, що ефективною формою профілактики професійного вигорання податківців є тренінг «Профілактика професійного вигорання працівників державної податкової служби України», який базується на технологічному підході (Л. Карамушка). Тренінг складається з трьох основних компонентів: а) інформаційно-смислового, спрямованого на оволодіння знаннями про професійне вигорання та засоби його профілактики; б) діагностичного, в якому передбачається визначення особливостей власного сприйняття професійного стресу та професійного вигорання і з’ясування наслідків їх впливу на фізіологічну та психологічну сфери; в) корекційно-розвивального компонента, спрямованого на оволодіння учасниками навичками профілактики професійного вигорання у власній професійній діяльності. Тривалість тренінгу – 32 годин, з них – 24 години реалізуються очно та складаються зі вступного заняття – 1 година, трьох сесій по 8 годин кожна, та заключного заняття – 1 година, а 6 годин відведено на самостійну роботу.

Формувальний експеримент тривав упродовж 2011 року. В ньому взяли участь працівники державної податкової служби України Чернівецької області. З них 26 осіб утворили експериментальну групу, в процесі спеціально організованого навчання якої було впроваджено розроблений нами тренінг, а 25 осіб було включено до контрольної групи, з якими проводились звичайні організаційні заходи під час професійної діяльності.