МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ МИТНОГО ТАРИФУ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Митний тариф – невід’ємний елемент державної політики будь-якої країни на кожному етапі її розвитку. Тому вдосконалення методів оцінки його впливу як одного з центральних інструментів здійснення торговельної політики зберігає свою актуальність у сучасних умовах. Навіть з огляду на досягнення другої половини минулого століття щодо лібералізації тарифних бар’єрів у міжнародній торгівлі, високий рівень тарифного протекціонізму у країнах світу все ще зберігається у відношенні до продукції сільського господарства та харчової промисловості, і такий стан справ залишиться незмінним найближчим часом. Досить різним залишається і рівень обкладання митним тарифом у країнах–членах СОТ: ряд країн зберігає порівняно високі показники оцінки тарифного режиму вже в рамках домовленостей, яких було досягнуто при їх приєднанні до цієї організації. Крім того, ознаки, характерні для сучасного етапу розвитку зовнішньоторговельних відносин у світі, свідчать про можливість нового витка протекціонізму або принаймні консервації домовленостей, попередньо досягнутих у процесі лібералізації міжнародної торгівлі. Україна, яка бере активну участь у світогосподарських процесах, сьогодні завершила процес приєднання до СОТ, для чого у країні було проведено ряд реформ, у тому числі відчутно знижено загальний рівень обкладання імпорту митним тарифом. Актуальним у цьому контексті є встановлення зв’язку між митним тарифом, а також економічним зростанням і структурними змінами у національній економіці з метою підвищення ефективності реалізації митно-тарифної політики.

Для досягнення такої мети необхідно належним чином розробити прикладний інструментарій оцінки та прогнозування впливу митного тарифу на розвиток економіки. У світовій практиці для цього широко застосовуються прикладні моделі загальної та часткової рівноваги. На їх основі постійно діють ряд проектів світового масштабу, які відіграють визначальну роль у кількісній оцінці переговорного процесу, що триває як у системі багатосторонніх угод СОТ, так і в рамках регіональних угод. Цей, визнаний у світі підхід до моделювання міжнародної торгівлі та аналізу торговельної політики, добре узагальнено у зарубіжній літературі, а для спрощення його прикладної реалізації створено спеціальні програмні продукти.

В Україні проблематика застосування митного тарифу та його впливу на різні аспекти економічного розвитку досліджувалась у працях І. Бураковського, О. Гребельника, В. Науменка, В. Мовчан, В. Сіденка, С. Терещенка. Використання моделі загальної рівноваги в аналізі окресленої проблематики здійснювалось у рамках проектів Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, зокрема – його фахівцями на основі цього підходу проводилась оцінка економічних наслідків вступу України до СОТ, в тому числі впливу митного тарифу. Разом з тим методологічні та методичні аспекти застосування цього підходу до оцінки впливу митного тарифу на розвиток національної економіки недостатньо досліджено у вітчизняній економічній літературі. Інтенсифікація участі нашої держави у процесах міжнародного співробітництва та економічної інтеграції ставить нагальне завдання розробити економіко-математичну модель на основі визнаного й поширеного у світі підходу до моделювання міжнародної торгівлі та торговельної політики. Актуальними залишаються систематизація основних елементів розробки та реалізації моделі загальної рівноваги щодо адаптації базисних принципів її побудови з урахуванням особливостей економіки України, а також визначення на цій основі необхідних структурних складових цієї моделі, функціональних форм відповідних рівнянь, методів оцінки ендогенних та екзогенних параметрів, формату подання її інформаційної бази.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у рамках НДР ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”: “Формування ринків в економіці перехідного типу” (№ ДР 0100U004849) (авторський вклад – аналіз впливу державного регулювання із застосуванням експортного мита на розвиток ринку соняшникового насіння та продуктів його переробки); “Структурні перетворення в економіці та їх вплив на довгострокову економічну динаміку” (№ ДР 0102U006406) (авторський вклад – аналіз індикаторів структурних змін в українській економіці); “Реальний сектор економіки в структурі відтворення валового внутрішнього продукту” (№ ДР 0105U003204) (авторський вклад – оцінка здійснення митно-тарифної політики в Україні; пропозиції щодо ефективної моделі реалізації митно-тарифної політики в середньостроковій перспективі та її зв’язку з промисловою політикою; аналіз впливу митного тарифу на імпортозаміщення в Україні) (довідка №135–15/1240 від 19.12.2007).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка та реалізація економіко-математичної моделі оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України. Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання:

– визначити зв’язок між митно-тарифним регулюванням та економічним розвитком країни, а також його характерні ознаки на сучасному етапі;

– систематизувати існуючі методи кількісної оцінки здійснення митно-тарифної політики;

– узагальнити визнані у світі підходи до моделювання міжнародної торгівлі та впливу митного тарифу на розвиток економіки, в тому числі модель загальної рівноваги, визначити найефективніші з них у дослідженні такого впливу на розвиток економіки України;

– розробити та реалізувати модель загальної рівноваги оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України, обґрунтувати його ефективність;

– визначити характерні ознаки реалізації митно-тарифної політики в Україні на сучасному етапі розвитку шляхом проведення ретроспективного і ситуативного аналізу та комплексної кількісної оцінки;

– розробити модель оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України;

– здійснити реалізацію моделі з метою оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України;

– оцінити перспективи й напрями використання та вдосконалення розробленої моделі.

Об’єктом дослідження є митно-тарифна політика України.

Предметом дослідження є економіко-математичні методи і моделі оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України.

Методи дослідження. Для досягнення мети дослідження використано сукупність методів наукового пізнання: метод аналізу та синтезу (для визначення зв’язку між митним тарифом і розвитком економіки країни), методи систематизації та класифікації (при дослідженні існуючих підходів та методів кількісної оцінки митно-тарифної політики), метод порівняльного аналізу та узагальнення (при дослідженні визнаних в світі підходів до моделювання міжнародної торгівлі та торгівельної політики), метод систематизації (при дослідженні основних методологічних і методичних аспектів розробки та реалізації моделі загальної рівноваги), ретроспективний і ситуативний аналіз із застосуванням ряду методів кількісної оцінки (для визначення характерних ознак та оцінювання митно-тарифної політики в Україні), математичні методи та методи статистики (при розробці та реалізації моделі оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України як адаптованої теоретичної порівняльної статичної моделі загальної рівноваги).

 Інформаційною базою дослідження слугував ряд програмних документів: “Концепція трансформації митного тарифу на 1996–2005 роки відповідно до системи ГАТТ/СОТ”, затверджена Указом Президента від 06.04.1996, “Програма заходів щодо завершення вступу України до Світової організації торгівлі”, затверджена Указом Президента від 05.02.2002 р.; нормативно-правові документи у сфері митно-тарифного регулювання: Закон України “Про Єдиний митний тариф” від 05.02.1992, Закон України “Про Митний тариф України” від 05.04.2002; закони про зміни до Митного тарифу України: Закон України “Про внесення змін до деяких законів України” №2775 від 07.07.2005, Закон України “Про внесення змін до Митного тарифу України” №2715 від 23.06.2005; статистичні дані Держком-стату України по зовнішній торгівлі товарами; дані статистики національних рахунків і таблиць “витрати-випуск”; дані звіту Світового Банку “Торговельна політика України: перспективи і пріоритети інтеграції” 2004 р.; дані щорічних звітів СОТ щодо тарифного режиму країн світу.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у такому:

уперше:

–                        адаптовано теоретичну порівняльну статичну модель загальної рівноваги для оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України та здійснено її реалізацію щодо оцінки впливу митного тарифу на імпортозаміщення на внутрішньому ринку, в результаті чого доведено, що митний тариф як інструмент здійснення державної політики у сфері зовнішньоторговельного регулювання в Україні сьогодні є слабо результативним через низьку протекціоністську ефективність, пов’язану з існуючою структурою виробництва товарів на внутрішньому ринку;

–                        запропоновано для формалізації бази даних порівняльної статичної моделі загальної рівноваги оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України методику побудови матриці суспільних рахунків (МСР) шляхом переформатування статистичних даних національних рахунків України;

–                        обґрунтовано метод застосування МСР для оцінки впливу митного тарифу на структурні зміни в економіці шляхом порівняння динаміки результуючих показників МСР (у порівнянних цінах), що дозволяє оцінити фактичні зміни у структурі економіки, у витратах і доходах інституційних секторів.

Удосконалено:

–                        сукупність показників кількісної оцінки митно-тарифної політики, за якою, на відміну від загальноприйнятої практики використання середньоарифметичної та середньозваженої ставок мита, здійснено поглиблену оцінку ефективності застосування митного тарифу; зокрема, на основі коефіцієнта стягнення мита й середньозваженої ставки митного тарифу визначено відносно низьку фіскальну, а на основі показника еквівалентної ставки мита та індексу-дефлятора імпорту товарів – протекціоністську ефективність митного тарифу в Україні;

–                        принцип формування структури митного тарифу через розмежування цілей та завдань зовнішньоторговельного регулювання імпорту споживчих товарів; сировинних товарів і напівфабрикатів; інвестиційного імпорту, що, на відміну від практики орієнтації на загальну товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності, дозволяє підвищити ефективність реалізації митно-тарифної політики в Україні.

Дістало подальший розвиток:

–                        методологія кількісної оцінки державної політики у сфері зовнішньоторговельного регулювання шляхом узагальнення та класифікації існуючих у світі підходів і методів, у результаті чого встановлено доцільність врахування показників еластичності попиту на імпорт та еластичності заміщення імпорту за ціною при оцінці впливу митного тарифу, що дозволяє врахувати особливості товарної структури імпорту країни й характер імпортозаміщення на внутрішньому ринку.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблена порівняльна статична модель загальної рівноваги оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України, запропонована методика побудови матриці суспільних рахунків на основі статистики національних рахунків і метод її застосування для оцінки впливу митного тарифу на структурні зміни в економіці можуть використовуватися для аналізу митно-тарифної політики в Україні та інших напрямів державної економічної політики, здійснення яких виявляється через ціновий ефект.

Результати дослідження було використано при підготовці аналітичних матеріалів і доповідних записок, які подавалися Інститутом економіки та прогнозування НАН України органам державного управління (довідка про практичне впровадження наукових розробок №135–15/1238 від 18.12.2007). Зокрема, аналітичний матеріал “Реалізація політики конкурентоспроможності української економіки в програмних документах уряду” використано Міністерством економіки України (лист №146–19/44 від 13.11.2007); аналітичний матеріал “Зміни у формуванні структури та джерел економічного зростання в Україні” – Апаратом Ради національної безпеки та оборони України (лист №6/10–2399–6–2 від 20.09.2007); аналітичний матеріал “Стадії економічного розвитку країн, інновації та конкурентоспроможність” – Міністерством економіки України (лист №49–19/33 від 05.06.2007); аналітичний матеріал “Конкурентна політика в епоху глобалізації та її індикатори” – Міністерством економіки України (лист №49–34/143 від 17.11 2006); аналітичний матеріал “Україна і ЄС: високотехнологічна складова в структурі прямих іноземних інвестицій та зовнішньої торгівлі” – Українським союзом промисловців і підприємців (лист №10–101/11 від 25.10 2006); аналітичний матеріал “Конкурентоспроможність національної економіки та економічна безпека” – Міністерством економіки України (лист №11–26/327 від 02.11.2005).

Результати дисертаційного дослідження використано у процесі викладання навчальних дисциплін “Державне управління в економічній сфері”, “Торговельна політика” у Національній академії державного управління при Президентові України (довідка № 543 від 19.12.2007).

Особистий вклад здобувача. Наукові результати, викладені в дисертацій­ному дослідженні, одержані здобувачем самостійно. Всі опубліковані наукові праці, в яких подано основні положення і зміст дисер­тації, є авторськими.

Апробація результатів дисертації. Основні та проміжні результати дисертаці­йного дослідження доповідалися на науково-практичній конференції “Сучасні проблеми економіки та управління підприємствами” (м. Київ, 2004 р.), на VIII міжнародній науково-практичній конференції “Міжнародна торгівля у контексті європейської інтеграції: проблеми теорії і практики” (м. Київ, 2005 р.), на ХІ міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 2005 р.), на міжнародній науково-практичній конференції “Екологізація економіки як інструмент розвитку в умовах конкурентного середовища” (м. Львів, 2005 р.), на науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність національної економіки” (м. Київ, 2006 р.), на науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність української економіки”         (м. Київ, 2007 р.).

Публікації. Основні положення і зміст дисертаційного дослідження опубліковано у 13 наукових працях (загальним обсягом 6,7 д.а.), з яких 6 – це публікації у фахових наукових виданнях; 2 – розділи у наукових монографіях, 3 – тези доповідей у збірниках матеріалів міжнародних науково-практичних конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і 8 додатків (на 38 сторінках). Роботу викладена на 203 сторінках загального тексту, в тому числі основний зміст – на 188 сторінках, крім того до її складу входять 24 рисунки та 23 таблиці. Список використаних джерел включає 90 найменувань(на 8 сторінках).