ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ІНДИВІДУАЛЬНИХ І ГРУПОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЦІННОСТЕЙ В МІСЦЕВИХ ОРГАНАХ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Вступ містить обґрунтування актуальності проблеми дослідження та обраного напряму дисертаційної роботи, розкриває її об’єкт і предмет, основну мету, гіпотези і завдання, методологічні та методичні підходи. Викладено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи. Подано відомості про апробацію результатів дослідження, впровадження їх у практику та публікації за темою дисертації.

У першому розділі роботи «Теоретико-методологічні засади дослідження організаційних цінностей в місцевих органах виконавчої влади» представлено теоретичний огляд основних напрямів вивчення поняття цінностей у психології; висвітлено особливості функціонування індивідуальних та групових цінностей в організації; розглянуто систему загальноорганізаційних цінностей як важливу передумову ефективної діяльності організації; проаналізовано історію становлення аксіосфери державного управління та виявлено сучасні законодавчо-галузеві особливості системи організаційних цінностей в місцевих органах виконавчої влади; описано розроблену автором структурно-процесуальну модель розвитку індивідуальних та групових організаційних цінностей; визначено основні психологічні характеристики організаційних цінностей в місцевих органах виконавчої влади.

З урахуванням існуючих у психологічній науці підходів (М.  Боришевський, А. Здравомислов, К. Клакхон, Д. Леонтьєв, А. Маслоу, Г. Олпорт, М. Рокич, В. Тугарінов, В. Франкл, З. Фрейд, та ін.) до трактування конструкту цінностей показано, що цінності визначаються як загальносоціальне утворення, абстрактна мотиваційна ідея, що втілює у собі суспільні ідеали і завдяки цьому є еталоном бажаного як на індивідуальному, так і на загальносуспільному рівнях.

Наголошено, що сукупність базових аксіологічних елементів у конкретній галузі професійної діяльності формує систему організаційних цінностей як невід’ємний компонент у структурі кожної ланки державного або приватного господарювання. На основі аналізу праць західних (Р. Баретт, С. Девіс, Е. Джакус, Д. Елдрідж, А. Кромбі, К. Камерон, М. Мескон, Х. Шварц), російських (Г. Гусєва, Т. Кабаченко, Д. Леонтьєв, Д. Маслов) та українських (Л. Карамушка, З. Карпенко, В. Козаков, Ю. Шайгородський) учених узагальнено, що система організаційних цінностей − це сукупність трансформованих, відповідно до місії організації та стратегії її діяльності, індивідуальних, групових, історико-культурних, загальносуспільних та законодавчих цінностей, які задають основні вектори поведінки працівників в організації, визначають правила внутрішньо- та позаорганізаційної комунікації, обумовлюють особливості трудової та професійної етики, що забезпечує підвищення ефективності спільної діяльності та реалізацію організаційних цілей

З’ясовано, що працівники державних органів виконавчої влади, як безпосередні виконавці завдань державного управління, керуються у своїй діяльності галузевим законодавством, наказами профільного відомства, посадовими інструкціями, що опосередковано окреслюють ціннісні суспільно-бажані ідеали поведінки та комунікації державних службовців.

Аналіз генезису феномену цінностей у сфері державного управління у працях класиків філософії (Аристотель, Конфуцій, Платон), зарубіжних філософів Нового часу (М. Вебер, Г. Гегель, Т. Гоббс, Н. Макіавеллі), українських мислителів періоду національного відродження (В. Винниченко, М. Грушевський, Д. Донцов, М. Драгоманов, М. Костомаров, В. Липинський, Й. Міхневич, Г. Сковорода) та сучасних українських науковців (Т. Василевська, В. Козаков, Л. Литвинова, М. Рудакевич, О. Серняк, Ю. Шайгородський) демонструє умову та вимогу єдності цінностей державних службовців з чітко окресленою аксіосистемою держави, що формується протягом історичного часу її становлення.

На основі аналізу й узагальнення теоретичних джерел визначено, що основними складовими системи організаційних цінностей є індивідуальні аксіологічні орієнтації працівників, особистісні цінності керівників, внутрішньо-групові цінності формальних та неформальних угрупувань, галузеві, загально-соціальні та загальнолюдські аксіологічні пріоритети, що здатні до взаємодії за допомогою психологічних процесів інтеріоризації та екстеріоризації, які, водночас, забезпечують взаємовплив та взаємопроникнення елементів із вказаних систем цінностей. На основі аналізу різних поглядів щодо джерел формування цінностей в організаціях розроблено й описано авторську структурно-процесуальну модель розвитку організаційних цінностей у місцевих органах виконавчої влади (рис. 1).