ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД УКРАЇНСЬКОГО ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я (політологічний вимір) :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано наукову і практичну актуальність теми, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено його об’єкт і предмет, наукову новизну, теоретичне та прикладне значення одержаних результатів, наведено інформацію про їх апробацію та зв’язок роботи з відомчими науковими темами.

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади, історіографія та джерела дослідження теми

У підрозділі 1.1. Категорії, поняття, методи проаналізовано концептуальні, категоріально-понятійні, методологічні аспекти розроблення теми. Серед них: евристичний потенціал загальнонаукових категорій «відносини», «аспект», «чинник», «інтерес», «потреба», «життєдіяльність», пізнавальні можливості категоріально-понятійного апарату етнології, етнографії, етнополітології, соціології, наук про державне управління, політику, право, історичної науки, зокрема, понять «державна етнонаціональна політика», «регіональна політика», «етнічний регіоналізм», «територіальні громади», «державний етнополітичний менеджмент», «децентралізація», «місцеве самоврядування», «адміністративно-територіальні одиниці».

 Етнонаціональний аспект життєдіяльності територіальних громад України за матеріалами УПП досліджувався на основі інтеграційного, міждисциплінарного підходу. Серед способів (методів) пізнавальної діяльності, застосованих автором, системоутворюючим був діалектичний. Він уможливив розгляд етнонаціональних процесів і явищ не як статичних, а як змінних величин, динаміка котрих виявляє єдність і боротьбу протилежностей. Використовувалися також емпіричні методи: картографування, моніторинг, інтерв’ю, анкетування,  математико-статистичні, зокрема, структурне та типологічне групування базового матеріалу.

У підрозділі 1.2. Результати та джерела наукового вивчення етнонаціональних аспектів життєдіяльності територіальних громад України проаналізовано та систематизовано наукові напрацювання у відповідному об’єкт–предметному полі та джерельні можливості його подальшого опрацювання.

Розділі 2. Етнонаціональний аспект політичних відносин в територіальних громадах. У підрозділі 2.1. Політична участь територіальних громад як засіб реалізації державної етнонаціональної політики та етнонаціональних інтересів обґрунтовано висновок, що розвиток місцевого самоврядування та самоорганізації багатонаціональних територіальних громад стримує або, принаймні, значно толерує процеси політизації етнічності, оскільки сприяє налагодженню конструктивної співпраці людей і їхніх об’єднань на ґрунті спільних інтересів. На прикладі результатів виборів у 2006 р. показано, що обрання представницьких органів місцевого самоврядування за списками партій і блоків зневажує конституційними цивільними та етнонаціональними правами територіальних громад.

У підрозділі 2.2. Етнонаціональна складова політичних орієнтацій територіальних громад викладено результати дослідження зв’язку етнонаціональних інтересів з формуванням політичних симпатій та політичних орієнтацій громадян. Дослідження виконувалося на основі інформації про перебіг і результати виборів народних депутатів на території УПП Донецької і Запорізької областей та загалом по Україні у 1998, 2002, 2006 рр., а також виборів Президента України у 1999 й у 2004 рр., виборів до місцевих рад у 2006 р.

Розділ 3. Етнонаціональне в соціально-економічній сфері сіл, селищ і міст.

У підрозділі 3.1. Етнічні особливості зайнятості та соціально-професійної стратифікації населення аналізуються спільне і відмінне у видах зайнятості, соціально-професійній стратифікації та характері праці членів територіальних громад різної національності. З’ясовано, що в УПП «соціальна просунутість» представників національних меншин є вищою, порівняно з етноукраїнською більшістю. Водночас середній рівень доходів в поліетнічних територіальних громадах регіону є нижчим за обласний та загальноукраїнський, попри те, що тут показники рівня освіти та професійної кваліфікації людей вищі. Державна регіональна політика має виходити з необхідності прискореного покращення соціально-економічної ситуації в УПП, враховувати  чинники науково-технічної модернізації, інформатизації та інтелектуалізації виробництва при здійсненні політики зайнятості.

У підрозділі 3.2. Етнонаціональний контекст фінансових відносин на основі аналізу ситуації в територіальних громадах УПП обґрунтовується необхідність вдосконалення адміністративно-територіального устрою і бюджетних відносин, розширення фінансової бази місцевого самоврядування та податкового стимулювання благодійництва задля вирішення спільних та етноспецифічних проблем громадян. Обіг бюджетних коштів на етнонаціональні потреби потребує оптимізації шляхом розроблення, нормативно-правового закріплення і практичного запровадження конкурсних механізмів фінансування відповідних цільових програм.

Розділ 4. Етнокультурна складова життєдіяльності територіальних громад.

У підрозділі 4.1. Мовне середовище і освіта викладено результати дослідження етномовної компетенції, етномовної діяльності та етномовної орієнтацій в територіальних громадах УПП,  проаналізовано освітні чинники, що на них впливають. Доведено, що процес російськомовної акультурації поліетнічних громад УПП відбувався інтенсивніше, ніж в Україні в цілому. Однак останніми роками він дещо загальмувався.

У підрозділі 4.2. Культурні традиції  йдеться про механізми відтворення, розвитку та наступності норм поведінки, форм свідомості, історичного досвіду і культурних цінностей етнічних груп. З’ясовано, що полікультурність як альтернатива русифікації мовного і культурного середовища прямо пов’язана з відповідно орієнтованою державною етнополітикою, розвитком різних форм національно-культурної самоорганізації етнічних українців та осіб іншої етнічної ідентичності, інтенсифікацією зв’язків урядових і неурядових організацій країн походження національних меншин Українського Північного Приазов’я з органами місцевого самоврядування, освітніми, культурними та іншими закладами регіону, з національно-культурними об’єднаннями.