АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОЦЕДУРИ КАДРОВОЇ РОБОТИ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ



Название:
АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОЦЕДУРИ КАДРОВОЇ РОБОТИ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її зв’язок із науковими планами та програмами, окреслено мету й задачі, об’єкт і предмет, методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості щодо апробації та публікації результатів дослідження.

Розділ 1 «Загальна характеристика кадрової роботи в органах Державної пенітенціарної служби України» складається з чотирьох підрозділів, у яких аналізується адміністративно-правова природа відносин у сфері проходження служби в органах ДПтС України, визначено поняття кадрової роботи в органах ДПтС України та розглянуто її процесуально-правовий аспект, а також розкрито зміст адміністративно-правового статусу суб’єктів кадрової роботи в органах ДПтС України та види державних службовців в органах ДПтС України.

У підрозділі 1.1 «Адміністративно-правова природа відносин у сфері проходження служби в органах Державної пенітенціарної служби України» з метою розкриття теми проаналізовано вживання терміна «публічна служба», «державна служба» в науковій літературі та законодавстві.

На підставі науково-теоретичних положень щодо сутності та змісту адміністративно-правових відносин визначено правову природу та ознаки правових відносин у сфері проходження служби в органах ДПтС України і доведено, що зазначені відносини мають загальні, особливі та спеціальні ознаки.

У підрозділі на підставі опрацьованих робіт В. Б. Авер’янова, Ю. П. Битяка, С. В. Ківалова, В. Я. Малиновського, О. Ю. Оболенського, А. М. Школика та окремих норм законодавства запропоновано розглядати службу в органах ДПтС України як вид державної служби, оскільки остання спрямована на реалізацію державних інтересів у сфері виконання кримінальних покарань. Визначено, що персонал, який працює в органах ДПтС України є державними службовцями, яких умовно можна поділити на цивільних і мілітаризованих.

У підрозділі 1.2 «Поняття кадрової роботи в органах Державної пенітенціарної служби України: процесуально-правовий аспект» досліджено кадрову роботу в органах ДПтС України, що спрямована на реалізацію державної кадрової політики, та має сутнісний взаємозв’язок із державною службою. Обґрунтовано, що кадрова політика є одним із дієвих засобів підвищення ефективності функціонування системи органів державного апарату і реалізується шляхом формування кадрового складу професійних державних службовців, володіючих необхідними якостями державного та суспільного служіння. Доведено, що для створення дієвого кадрового потенціалу в органах ДПтС України має діяти програмування і планування, а також підготовка резерву кадрів. Основними принципами такої роботи повинні бути: цілеспрямованість, своєчасність, законозабезпечення, конструктивність і, в кінцевому результаті, – ефективність.

Обґрунтовано, що змістовно процесуально-правовий аспект кадрової роботи в органах ДПтС України пов’язує її з адміністративними процедурами, з яких вона складається та які регламентуються адміністративно-процесуальними нормами. З метою визначення адміністративних процедур кадрової роботи в органах ДПтС України здійснено аналіз наукових праць і чинного законодавства, а також зроблено висновок, що останні невід’ємно пов’язані з процедурами: добору та прийняття на службу; переміщення по службі (службова кар’єра); підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів; припинення служби. При цьому процедури призначення на посаду, просування по службі та службове атестування можна об’єднати в єдині процедури службової кар’єри. Проходження служби в органах ДПтС України являє собою сукупність послідовно здійснюваних процедур, об’єднаних єдиною метою – забезпечення виконання конкретним громадянином (посадовою особою) конституційно визначених функцій щодо реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Обґрунтовано, що наявність процесуально-процедурної форми проходження служби в органах ДПтС України є підставою визначення стадій проходження служби. Окрема стадія становить порівняно самостійну частину всього процесу з проходження служби, яка, поряд із загальними завданнями, виконує порівняно самостійні завдання та має процесуально-процедурні особливості, а саме: реалізується в межах інституту державної служби, відбувається за участю суб’єкта кадрової роботи, характеризується багаточисельністю й різноманітністю, наявністю внутрішньоорганізаційної підпорядкованості учасників адміністративних процедур, урегульованістю адміністративно-процесуальними нормами. Доведено, наявність обов’язкових і факультативних етапів у межах кожної стадії адміністративної процедури кадрової роботи в органах ДПтС України.

У підрозділі 1.3 «Адміністративно-правовий статус суб’єктів кадрової роботи в органах Державної пенітенціарної служби України» акцентовано увагу на діяльності суб’єктів кадрової роботи в органах ДПтС України, від яких залежить ефективність відбору, розстановки, професійного навчання та виховання персоналу, його соціально-правовий захист, і, як наслідок, ефективність виконання поставлених перед ними завдань.

До кола суб’єктів кадрової роботи в органах ДПтС України віднесено: Міністерство юстиції України, Державну пенітенціарну службу України як центральний орган виконавчої влади, Департамент по роботі з персоналом та його підпорядковані підрозділи на місцях, а також їхні керівники, Управління внутрішньої безпеки та протидії корупції з підпорядкованими підрозділами на місцях, Колегію ДПтС України тощо.

Суб’єктів кадрової роботи в органах ДПтС України класифіковано на: лінійні та функціональні. До лінійних належить керівна ланка всіх підрозділів ДПтС України, а до функціональних – підрозділи та працівники, які безпосередньо виконують кадрову функцію.

В залежності від структури ДПтС України діяльність суб’єктів кадрової роботи умовно можна поділити на напрями у відповідності до місця виконання ними своїх функцій: кримінально-виконавчі інспекції, установи виконання покарань та слідчі ізолятори, воєнізовані формування, підприємства установ виконання покарань, навчальні заклади ДПтС України. Також суб’єктів кадрової роботи в ДПтС України можна поділити на основних та додаткових тощо.

Провідним суб’єктом кадрової роботи є Державна пенітенціарна служба України як центральний орган виконавчої влади. Саме таке місце зазначеної служби обумовлено метою його створення – здійснення добору кадрів до апарату ДПтС України та на керівні посади в органах і установах, що належать до сфери її управління, формування кадрового резерву на відповідні посади, організація роботи з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу апарату ДПтС України, органів і установ, що належать до сфери її управління.

Особливу увагу приділено визначенню елементів адміністративно-правового статусу суб’єктів кадрової роботи в органах ДПтС України. Виділення елементів статусу суб’єктів кадрової роботи у вище вказаних органах здійснювалося на підставі опрацювання робіт В. Б. Авер’янова, Д. Н. Бахраха, І. Л. Бачила, Б. Н. Габрічідзе, М. І. Корнієнка, Б.М. Лазарєва та інших. Підсумовуючи вищевикладені думки науковців щодо правового статусу державних органів, визначено, що до елементів адміністративно-правового статусу суб’єктів кадрової роботи доцільно віднести: призначення, функції, організацію діяльності, компетенцію та юридичну відповідальність посадових осіб, які працюють в органах ДПтС України та володіють певними методами кадрової роботи.

Обґрунтовано, що діяльність суб’єктів кадрової роботи щодо організації роботи з кадрами була й залишається визначальною (базовою) з точки зору її значення для забезпечення найбільш ефективного функціонування органів і установ Державної пенітенціарної системи України та виконання ними свого призначення в суспільстві.

Підрозділ 1.4 «Види державних службовців в органах Державної пенітенціарної служби України» присвячено аналізу і класифікації державних службовців в органах ДПтС України.

Доведено, що класифікація видів державних службовців у органах ДПтС України може здійснюватися за різними критеріями (ознаками). Головним є визначення критерію, який покладається в основу віднесення працівників до державних службовців і їхніх груп (видів). З урахуванням особливостей, суб’єктного складу, процесуального статусу та правових наслідків установлено, що державних службовців органів ДПтС України слід класифікувати на основні та додаткові. Аналіз і характеристика зазначених видів державних службовців вище вказаних органів свідчить про те, що вони є неоднозначними і мають свої особливості. У процесі класифікації видів державних службовців в органах Державної пенітенціарної служби України взято за основу такі критерії: специфіку сфер і галузей державної діяльності; наявність присвоєних спеціальних звань; рівень органу ДПтС України; характер виконуваних функцій; характер повноважень; рівень кваліфікації; посада; суб’єкт призначення. Додатковим критерієм є: освітній та освітньо-кваліфікаційний рівень; стаж державної служби; загальний стаж роботи; характер наданих повноважень; зміст і складність роботи; ступінь відповідальності.

Розділ 2 «Окремі процедури кадрової роботи в органах Державної пенітенціарної служби України» містить три підрозділи, в яких проаналізовано процедури добору та прийняття на державну службу в органи ДПтС України, досліджено процедури переміщення по службі в зазначених органах й охарактеризовано процедури підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у органах ДПтС України.

У підрозділі 2.1 «Процедури добору та прийняття на державну службу в органи Державної пенітенціарної служби України» зазначено, що при здійсненні процедури добору персоналу ДПтС України постає особлива проблема, пов’язана з різним правовим статусом працюючих у пенітенціарній системі. На підставі аналізу чинного законодавства виділено три групи працівників органу ДПтС України за правовою регламентацією їхнього добору: атестовані працівники пенітенціарної системи, які мають спеціальні звання; працівники, які віднесені до державних службовців; не віднесені до державних службовців; вільнонаймані працівники. Відповідно, питання підбору цих категорій знаходиться у площині різних законодавчих актів. Ще однією прогалиною регулювання діяльності персоналу ДПтС України є недосконалість Закону України «Про державну службу», дискусійність його положень щодо класифікації державних службовців.

Встановлено, що процес комплектування особового складу ДПтС України складається з наступних етапів: визначення потреби у працівниках; визначення джерел заміщення посад рядового та начальницького складу; добір, вивчення та розстановка кадрів.

Ключовим етапом у процедурі добору кандидатів на службу до органів ДПтС України є професійно-психологічний добір, який являє собою комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямованих на встановлення відповідності психологічних якостей особистості кандидата вимогам професійної діяльності (спеціальності), і здійснюється він працівниками психологічних служб. Доведено, що процедури професійно-психологічного добору зараховують такі етапи: соціально-психологічне вивчення; професійна психодіагностика кандидатів; прийняття рішення про професійно-психологічну придатність кандидатів і найбільш раціональне використання їх на службі за спеціальністю.

Встановлено, що заключним етапом у процедурі добору та зарахування на державну службу в органи ДПтС України є прийняття адміністративного акту, який повинен відображати: характеристику кандидата, результати професійно-психологічного тестування кандидата; висновки, зроблені внаслідок проходження кандидатом військово-лікарської комісії та психофізіологічного обстеження; матеріали та висновки спеціальної перевірки кандидата, та інші відомості, які мають суттєве значення для прийняття остаточного рішення.

У підрозділі 2.2 «Процедури переміщення по службі в органах Державної пенітенціарної служби України» обґрунтовано, що процедури переміщення по службі в органах ДПтС України становлять процес зміни умов проходження служби, що здійснюється через самоорганізацію працівника шляхом зайняття посад у порядку кваліфікаційної складності на конкурсній основі або у разі змін у професійному становищі з метою підвищення професійного рівня.

Встановлено, що процедури переміщення по службі в органах ДПтС України включають такі стадії: атестація; зарахування у кадровий резерв; присвоєння рангу, спеціального звання; підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації; переміщення на іншу посаду.

Доведено, що з метою уніфікації нормативних актів, які регламентують процедури переміщення по службі в органах ДПтС України, постає необхідним прийняти Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державної пенітенціарної служби України».

Підрозділ 2.3 «Процедури підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів органів Державної пенітенціарної служби України» спрямовано на вирішення низки задач, а саме: забезпечення належного рівня наукового супроводження діяльності ДПтС України; запровадження спеціалізованої системи освіти, яка охоплює всі види навчання – від початкової професійної підготовки до повної вищої освіти та наступної післядипломної освіти, а також забезпечення безперервної освіти, спрямованої на задоволення потреб ДПтС України в разі необхідності перепідготовки й підвищення кваліфікації персоналу.

Доведено, що професійна підготовка становить професійно-спеціалізоване навчання, спрямоване на оволодіння персоналом ДПтС України нової кваліфікації в разі переміщення його на інші посади, виконання обов’язків, що потребує нових знань, умінь і навичок.

Встановлено, що підвищення кваліфікації становить професійно-спеціалізоване навчання, спрямоване на вдосконалення професійної майстерності персоналу, що, у свою чергу, дозволяє розширювати й поглиблювати раніше здобуті професійні знання, уміння та навички, необхідні для виконання службових обов’язків.

Зазначається, що кожний процедурний етап підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів органів ДПтС України завершується прийняттям стосовно персоналу індивідуального адміністративного акту, який, в свою чергу, матиме позитивний або негативний наслідок.

Розділ 3 «Процедури припинення державної служби в органах Державної пенітенціарної служби України» складається з двох підрозділів, у яких розкрито процедури припинення державної служби в органах ДПтС України та запропоновані шляхи вдосконалення правового регулювання відносин щодо проходження державної служби в зазначених органах.

У підрозділі 3.1 «Процедури припинення державної служби в органах Державної пенітенціарної служби України» обґрунтовано доцільність використання саме терміна «припинення» щодо зазначених відносин, оскільки він за своєю сутністю відповідає тим діям, вчинення яких унеможливлює подальше проходження служби в органах ДПтС України.

Доведено, що процедура припинення служби в органах ДПтС України є кінцевою стадією процедури проходження служби. Законодавче визначення підстав і етапів припинення служби є необхідною умовою впорядкування служби та забезпечення захисту прав державних службовців органів ДПтС України. Визначено, що процедура припинення служби в органах ДПтС України включає такі стадії: прийняття рішення про припинення служби; оформлення й погодження документів на звільнення зі служби; оформлення факту припинення відносин з органом ДПтС України. Процедура припинення служби в органах ДПтС може зараховувати до себе і факультативну стадію – в разі оскарження рішень або дій органу (посадової особи) ДПтС України.

Встановлено, що підстави припинення державної служби в органах ДПтС України визначені у різних нормативно-правових актах. Уявляється доцільним чітке їх визначення та встановлення відповідного порядку реалізації процедур, пов’язаних із припиненням зазначених відносин, в окремому нормативному акті – Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби України».

У підрозділі 3.2 «Шляхи удосконалення правового регулювання відносин щодо проходження державної служби в органах Державної пенітенціарної служби України» сформульовано конкретні пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення процедур кадрової роботи в органах ДПтС України. Зокрема, запропоновано здійснити ряд заходів, які будуть спрямовані на покращення розвитку правового регулювання відносин щодо проходження служби в органах ДПтС України, а саме: законодавчо закріпити порядок проходження служби особами рядового й начальницького складу органів Державної пенітенціарної служби України, їхні права та обов’язки шляхом прийняття відповідного акту; підвищити рівень правового та соціального захисту персоналу органів і установ ДПтС України, оптимізувати його чисельність з урахуванням науково обґрунтованих норм навантаження та міжнародної практики; створити ефективну систему підбору та підготовки кваліфікованого персоналу для органів і установ ДПтС України; покращити умови праці персоналу, вдосконалити систему застосування заходів морального та матеріального стимулювання праці; оптимізувати систему вищої освіти ДПтС України з метою підвищення якості підготовки фахівців і їхнього раціонального використання, а також забезпечити науковий супровід завдань, що виконуються органами та установами виконання покарань тощо.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины