ІНТЕЛЕКТУАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В РЕГІОНІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні та методичні засади інтелектуального забезпечення інноваційних процесів в регіоні»  визначено економічну природу  інтелектуального забезпечення інноваційних процесів в регіоні, виявлено особливості управління знаннями як механізму інтелектуального забезпечення інноваційних процесів в регіоні, розглянуто стадії створення та використання знань в процесі інтелектуального забезпечення інноваційного розвитку економіки регіону.

Сучасний етап економічного розвитку характеризується загостренням і ускладненням конкуренції на всіх рівнях економічної діяльності, глобалізацією відносин і різким прискоренням інноваційного розвитку, перетворенням інноваційної діяльності в головний інструмент підвищення конкурентоспроможності організацій, районів та областей у цілому.

Ускладнення технологій і підвищення вартості НДДКР привели до виникнення нових моделей інноваційного розвитку, що характеризуються багаторівневістю, наявністю зворотних зв'язків та ефектів між великою кількістю учасників. Інноваційний розвиток здійснюється як систематичний процес створення, освоєння, поширення та використання нових знань, на основі якого розроблено модель трансформації знань в ході інтелектуального забезпечення інноваційних процесів в регіоні.

Досліджено процес управління знаннями як на рівні окремих організацій, так і на регіональному рівні. Знання є фундаментальною основою формування ключових напрямів діяльності організацій. Звідси  основною метою управління виступає ліквідація прогалин у знаннях для зменшення негативних проявів як на мікро-, так і на мезо- та макрорівні. Оскільки досягнення даної мети вимагає наявності в інституціях не тільки знань як таких, а й певних інструментів і структур, управління знаннями тісно пов'язане з інтелектуальним забезпеченням, яке розглядається як сукупність знань, досвіду, конкретних умінь, об’єктів інтелектуальної власності, що є в наявності підприємств, кластерних об’єднань, або ж економіки регіону. По суті, це комплексний складний нематеріальний актив.

Авторський підхід до аналізу сутності інтелектуального забезпечення характеризується акцентом на соціально-економічні аспекти та поданням інтелектуального забезпечення не тільки як сукупності використовуваних для підвищення прибутковості інтелектуальних ресурсів, але і як особливої системи соціально-економічних відносин в рамках економіки регіону.

На основі дослідження інновацій, руху знань і інтелектуального забезпечення інноваційних процесів в регіоні визначено, що ефективне управління інтелектуальним забезпеченням як цілісною сукупністю наявних інтелектуальних ресурсів дозволяє активізувати процеси виробництва, розповсюдження і використання знань всередині організаційних та регіональних структур, що сприяє інноваційному розвитку територій.

В сучасних умовах для забезпечення конкурентних переваг і постійної максимізації прибутку при мінімізації витрат на енергоносії необхідно використовувати, перш за все, ефективні механізми інтелектуального забезпечення інноваційних процесів в регіонах. Вони здатні забезпечити стійкість регіонів в зовнішньому середовищі і зберегти їх потенціал в разі будь-яких змін, в основі яких головними критеріями є результат, корисність та новизна. Інтелектуальне забезпечення є невід'ємною частиною ефективного функціонування будь-якої організаційної структури, саме тому необхідно приділяти особливу увагу розвитку творчих здібностей працівників, наявність яких свідчить про високу інноваційну активність. Саме нові, творчі кадри здатні розпочати реалізацію стратегії інноваційного розвитку і привести її до поставленої мети найбільш швидким шляхом, скорочуючи можливі ризики та загрози з боку зовнішнього середовища.

Доведено, що управління знаннями в даний час є одним із базових інструментів управління для регіонів, які прагнуть підтримати конкурентоспроможність підприємств та власну конкурентоспроможність у цілому.

У другому розділі «Оцінка та аналіз інтелектуального забезпечення інноваційних процесів в регіоні» розглянуто методичні підходи до аналізу та оцінки інтелектуального забезпечення інноваційних процесів в регіоні, зроблено аналіз стану та тенденцій розвитку їх складових, проведено оцінку та аналіз асиметрії інтелектуального забезпечення інноваційних процесів в регіоні.

Систематизовано існуючі підходи до оцінки інноваційних процесів в регіоні, виділено ряд їх недоліків і переваг. Запропонована авторська методика оцінки, яка враховує переваги існуючих методик і дозволяє визначати ресурсну та результативну складову оцінки, що дає можливість оцінювати резерви росту інтелектуального забезпечення інноваційних процесів в регіоні. Застосування запропонованих методичних підходів, які складаються із набору 22 показників, можуть виступати дієвим інструментом для інвестора при виборі варіанта розміщення інвестиційних ресурсів в економіку регіону. Вони дозволяють розглядати економіку регіону з позицій системного підходу.