ФОРМУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним з головних завдань сучасного етапу розвитку економіки України є подолання кризи, розробка та застосування сучасних методів і форм управління інноваційною діяльністю економічних систем, створення умов для її активізації і підвищення ефективності.

Важливою проблемою сучасного етапу розвитку економіки України є вдосконалення управління інноваціями на підприємствах та організаціях. Тільки на цій основі можна досягти макроекономічної стабілізації і забезпечити економічне зростання держави. Значимість проблеми зростає з урахуванням сучасного стану економіки України, що характеризується кризовими явищами, низькою конкурентоспроможністю, недостатнім сприйняттям підприємствами нововведень. Однією з причин такого становища є недостатня увага державних органів протягом тривалого періоду часу до проблем інноваційної діяльності. На низькому рівні знаходиться використання прогресивних технологій у більшості галузей національної економіки, що призводить до науково-технічного відставання від промислово-розвинутих країн. Водночас у ринкових умовах інноваційна діяльність є основою для випуску конкурентоспроможної продукції, зміцнення конкурентних позицій підприємств, підвищення ефективності виробництва.

Різним аспектам даної проблеми присвячено роботи багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених: Л.І. Абалкіна, В.П. Александрової, Ю.М. Бажана, В.М. Геєця, В.Г. Герасимчука, М.М. Єрмошенка, С.В. Козаченка, А.Ф. Павленка, П.Г. Перерви,  С.Ф. Покропивного, В.П. Семіноженко, М.І. Туган-Барановського, Р. Фостера, Д.М. Черваньова, А.І. Яковлєва, Й. Шумпетера, Р.Р. Ларіної, С.С. Степанчука, В.С. Маєвського, О.М. Азарян та ін. Проте ряд питань цієї складної проблеми потребує подальшого теоретичного і практичного обґрунтування.

У наукових дослідженнях управління інноваційною діяльністю економічних систем недостатньо розробленими є питання удосконалення маркетингових досліджень, організації інноваційної діяльності, розробки її стратегії, а також комплексної оцінки ефективності інноваційних проектів та оцінки інноваційних ризиків. Актуальність і значення цих проблем для розвитку економіки України зумовили необхідність проведення даного дослідження, визначили тему дисертації, її мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження було отримано в межах наукової тематики Академії митної служби України «Оптимізація системи управління в умовах розвитку міжнародної економічної інтеграції» (номер державної реєстрації 0106U008034). В рамках цієї теми автором обґрунтовані заходи, спрямовані на поліпшення умов ефективного використання інноваційного потенціалу економічних систем, що дозволяє удосконалити систему управління промисловими підприємствами в умовах розвитку міжнародної економічної інтеграції.

Мета й задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в науково-теоретичному обґрунтування методичних засад і практичних рекомендацій щодо формування та ефективного використання інноваційного потенціалу економічних систем.

Для досягнення мети дослідження були поставлені і вирішені такі задачі:

досліджено теоретичні засади інноваційного потенціалу економічних систем;

проаналізовано вплив факторів на інноваційну діяльність економічної системи;

удосконалено оцінку ступеня інноваційної орієнтованості вітчизняного виробництва;

запропоновано теоретичні засади оцінки рівня інноваційності економічних систем;

визначено сегменти інноваційного потенціалу макросистеми;

удосконалено методичні підходи до оцінки величини інноваційного потенціалу економічної системи.

Об'єктом дослідження є процес формування та ефективного використання інноваційного потенціалу економічних систем.

Предметом дослідження є механізми, методи, важелі, концепції та організаційно-економічні відносини, що визначають формування та використання інноваційного потенціалу економічних систем.

Методи дослідження. Методичною основою дослідження є теорії, концепції і моделі регулювання ринкової економіки й інноваційної діяльності, що викладені в працях провідних закордонних і вітчизняних економістів. У процесі проведення дослідження використані різні теоретико-методологічні підходи і методи пізнання, а також методи й інструментальні технології наукового дослідження: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формулювання висновків), статистико-економічний (аналіз сучасного стану інноваційної політики), монографічний (при розробці методичного апарату для формування структурної та інноваційної складових), розрахунково-конструктивний та експериментальний (при оцінці інвестиційного клімату в регіоні та аналізу його структурних компонентів).

Правове поле дослідження склали чинні законодавчі та нормативні документи, що регулюють інноваційну діяльність в Україні. Інформаційну базу дослідження склали вітчизняні та зарубіжні публікації, укази Президента України, законодавчі акти Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України. Джерелом аналітичної інформації послугували матеріали первинного обліку та статистичної звітності економічних систем, офіційні статистичні дані Міністерства економіки України, результати власних досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у вирішенні наукового завдання щодо удосконалення теоретичних і методичних засад, практичних рекомендацій по формуванню та ефективному використанню інноваційного потенціалу економічних систем. Найбільш важливими науковими результатами дисертаційної роботи є наступні:

вперше:

запропоновано теоретичні засади оцінки рівня інноваційності економічних систем на основі визначення доступності наявних в науково-технічному сегменті інноваційного потенціалу новинок, які потребують споживачі;

удосконалено:

методичні підходи до оцінки ступеня інноваційної орієнтованості вітчизняного виробництва виходячи з теорії Й.Шумпетера, які передбачають п’ять основних комбінацій реалізації інновацій, що дозволяє обґрунтувати оптимальні витрати на науку і наукове обслуговування вітчизняного виробництва;

структуру інноваційного потенціалу макросистеми через визначення споживчого сегменту, до якого включено всіх фізичних і юридичних осіб, які є, з одного боку, споживачами запропонованих новинок, а, з іншого, через формування нових потреб, ініціюють подальшу діяльність інших сегментів;

методичні підходи до оцінки величини інноваційного потенціалу з урахуванням обмежень загального характеру, економічних обмежень та формальної методології через кроки: визначення еталонної величини економічного розвитку макросистеми, визначення фактичного рівня економічного розвитку виробничо-господарської системи, визначення рівня інноваційного розвитку виробничо-господарської системи;

набуло подальшого розвитку:

теоретичні засади визначення інноваційного потенціалу економічних систем через уточнення понять: «інноваційна діяльність», «новації», «нововведення», «горизонтальна та вертикальна інноваційні диверсифікації», «еволюційне і радикальне нововведення», «інноваційний потенціал національної економіки», «швидкість інноваційної діяльності»;

теоретичні підходи до обліку впливу факторів на інноваційну діяльність які ґрунтуються на: визначенні обсягів і складу інфраструктури інноваційної діяльності; наявності інноваційного наробітку і систем, які забезпечують впровадження новацій у виробництво; чітко обґрунтованій науковій базі.

Практичне значення одержаних результатів. Рекомендації щодо оцінки ступеня та величини інноваційної орієнтованості вітчизняного виробництва, оцінки величини інноваційного потенціалу з урахуванням обмежень загального характеру, економічних обмежень використані промисловими підприємствами Дніпропетровської області, зокрема ВАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» (довідка № 92-230 від 29.05.07). Науково-методичні розробки та рекомендації щодо підвищення ефективності використання інноваційного потенціалу економічних систем використані Міністерством промислової політики України при розробці та реалізації Програм стабілізації та розвитку промислового комплексу на період до 2012 року (довідка № 01-30-430/1 від 16.11.07 р.).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Академії митної служби України при викладанні таких дисциплін: «Економіка підприємства», «Міжнародна економіка», «Міжнародна економічна діяльність України», «Спільне підприємництво», «Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств», «Міжнародна інвестиційна діяльність», «Макроекономіка» (довідка № 11-971 від 31.05.2007 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що основні ідеї та розробки стосовно визначення змісту та наукового обґрунтування необхідності удосконалення методичних засад і практичних рекомендацій щодо формування та ефективного використання інноваційного потенціалу економічних систем в галузі економіки національного господарства належать авторові. Внесок автора в колективно опубліковані праці конкретизовано у списку публікацій.

Апробація роботи дисертаційної роботи. Науковий зміст основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на науково-практичних конференціях: «Конкурентна стратегія України на міжнародному ринку» (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), «Вплив інвестиційно-інноваційних заходів на підприємства України» (м. Київ, 2004 р.), «Проблеми і перспективи інвестиційної політики в регіонах України» (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), «Актуальні питання інноваційного розвитку підприємств України» (м. Дніпропетровськ, 2007 р.).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковано в 9 наукових працях, серед яких – 5 статей – в наукових журналах і 4 публікації – в матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 3,05 д.а., з яких особисто автору належать 2,27 д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 193 сторінках комп’ютерного тексту. Робота містить 14 таблиць на 10 сторінках, 2 рисунки на 1 сторінці, список використаних джерел з 238 найменувань на 24 сторінках, 3 додатки на 3 сторінках.