ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах ринкової економіки України істотно зростає роль страхування в суспільному відтворенні, розширюється сфера страхових послуг, розвиваються альтернативні державному страхуванню форми страхових послуг. В останні десятиріччя особлива увага приділяється розвитку такої специфічної функції страхування як попередження страхового випадку. Реалізація функції попередження страхового випадку об’єктивно передбачає розробку відповідного науково-методичного забезпечення, удосконалення механізму узгодження і формування нової концепції поводження страхової компанії на ринку страхових послуг, відповідно до якої вона повинна набути функції власника страхових (компенсаційних) фондів, а пріоритети її інвестиційної політики повинні визначатися завданням зниження імовірності настання страхового випадку.

З огляду на важливість науково-методичного забезпечення процесу бюджетно-страхового фінансування лікувальних установ виникає необхідність удосконалення системи страхування травматизму, оцінки втрат, обумовлених дорожньо-транспортним і виробничим травматизмом; визначення нормативів компенсаційних платежів лікувальним установам і громадянам, обумовлених тимчасовою втратою працездатності внаслідок травматизму.

Фундаментальні теоретичні, методологічні, методичні і практичні аспекти страхування, соціального страхування, страхування травматизму і бюджетно-страхового механізму фінансування органів охорони здоров’я знайшли відображення у роботах вітчизняних і закордонних вчених, зокрема: О.О. Гаманкової, О.Н. Голяченка, В.І. Євсєєва, Н.А. Леванта, Г.А. Моткіна, В.А. Паламарчука, Р.Л. Раяцкаса, Н.М. Римашевскої, С.С. Осадця, О.М. Теліженка, В.В. Шахова та ін.

Враховуючи наявні результати досліджень науковців і накопичений ними досвід, існуючі наукові дослідження проблем страхування травматизму, формування бюджетно-страхового фінансування лікувальних закладів все ж повинні поглиблюватись, виходячи із сучасних тенденцій розвитку медичного забезпечення населення, об’єктивної необхідності узгодження інтересів суспільства, громадян, роботодавців і лікувальних закладів у забезпеченні міжнародних стандартів здоров’я. Формування цілісного, комплексного та соціально орієнтованого механізму страхування травматизму потребує зокрема: подальшого вдосконалення методичних підходів до визначення видової структури втрат громадян, лікувальних закладів і роботодавців, обумовлених травматизмом; обґрунтування принципів і методів формування компенсаційних фондів; визначення ролі і місця страхових компаній у забезпеченні механізму бюджетно-страхового фінансування лікувальних закладів.

Актуальність перелічених проблем, їх практичне значення і недостатнє теоретичне дослідження обумовили головну мету і задачі дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження входить до державних, галузевих, регіональних наукових програм і тем. Дисертаційна робота виконана відповідно до пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. Матеріали дисертаційного дослідження використані при розробці програм “Формування страхового ринку в Україні в контексті сталого розвитку” (номер державної реєстрації 0107U012113) та “Сучасні технології фінансово-банківської діяльності України” (номер державної реєстрації 0102U006965). Автором, зокрема, запропоновані та обґрунтовані підходи до формування Регіонального фонду страхової медицини як головного інфраструктурного елемента змішаної бюджетно-страхової системи фінансування органів охорони здоров’я.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в удосконаленні науково-методичних підходів до формування економічного механізму компенсації витрат лікувальних установ і громадян, обумовлених дорожньо-транспортним і виробничим травматизмом, як необхідної передумови впровадження бюджетно-страхової системи фінансування лікувальних закладів.

Відповідно до мети дисертаційної роботи були поставлені наступні основні задачі:

· дослідити роль і місце страхування у загальнодержавній системі заходів щодо профілактики травматизму;

· провести системний аналіз існуючих форм і методів компенсації витрат, обумовлених дорожньо-транспортним і виробничим травматизмом;

· визначити видову структуру і розробити методичні підходи до визначення витрат, обумовлених дорожньо-транспортним і виробничим травматизмом;

· визначити порядок розрахунку, значення і фактори, що впливають на нормативи компенсаційних платежів на державному (лікувальні установи) і суб’єктно-індивідуальному (громадяни) рівнях;

· дослідити фактори, що визначають ймовірність настання страхового випадку дорожньо-транспортного і виробничого травматизму;

· розробити й обґрунтувати методичний підхід до розрахунку нетто-ставок страхових (компенсаційних) платежів;

· розробити й обґрунтувати модель оптимізації нетто-ставок страхових платежів з урахуванням реалізації функції попередження страхових випадків;

· дослідити організаційно-економічні передумови впровадження змішаної бюджетно-страхової системи фінансування органів охорони здоров’я.

Об’єктом дослідження є процеси оцінки діяльності страхових компаній України, механізм відшкодування і попередження виплат по страхових подіях.

Предметом дослідження є соціально-економічні відносини, що виникають між державою, страховими компаніями, підприємствами і громадянами при організації і реалізації системи бюджетно-страхового фінансування лікувальних установ.

Методи дослідження. Теоретичну основу дисертаційного дослідження склали фундаментальні праці і прикладні розробки вітчизняних і закордонних вчених у галузі економіки соціальної сфери, фінансів і страхування.
При проведенні дисертаційного дослідження були використані: методи системно-структурного і порівняльного аналізів – при дослідженні страхового ринку, аналізі і класифікації напрямків теоретичних досліджень соціально-економічного розвитку, дослідженні типології і класифікації методів формування компенсаційних фондів; економіко-статистичні методи – при визначенні ймовірності настання страхових випадків дорожньо-транспортного і виробничого травматизму; при визначенні нетто-ставок страхових платежів з урахуванням функції попередження страхових випадків; методи моделювання прогнозування – при проведенні практичних розрахунків стосовно формування компенсаційних фондів.

Інформаційну базу дослідження склали: правові і нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров’я України; наукові праці провідних вітчизняних і закордонних вчених у галузях фінансів, страхування і економіки соціальної сфери; статистичні дані, зібрані безпосередньо автором.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у розвитку вже існуючих, а також розробці й обґрунтуванні нових теоретичних і методичних положень, які у комплексі визначають концептуальні основи й організаційно-економічні форми страхування травматизму в рамках бюджетно-страхової системи фінансування лікувальних установ.

Найбільш значними науковими результатами дисертаційного дослідження є наступні:

вперше:

· розроблено моделі лінійного програмування, які дозволяють розрахувати найбільш ефективні варіанти обсягу і структури реабілітованих хворих при фіксованому обсязі ресурсного забезпечення лікувальних установ, а також мінімізувати витрати лікувальних установ в умовах ресурсних обмежень;

· розроблено модель оптимізації розмірів нетто-ставок компенсаційних платежів, яка відрізняється від існуючих тим, що враховує склад, видову структуру і втрати громадян у дохідній і видатковій частинах сімейного бюджету, обумовлених дорожньо-транспортним і виробничим травматизмом. Розроблена модель дозволяє враховувати інтереси чотирьох сторін: організацій-платників, лікувальних установ, страхових компаній і громадян, а також науково-методичний підхід до визначення на їх основі розміру компенсаційних фондів відшкодування витрат лікувальних установ;

удосконалено:

· залежність імовірності настання випадків дорожньо-транспортного і виробничого травматизму від віку громадян, що може бути використано при здійсненні актуарних розрахунків;

· науково-методичні підходи до визначення ефективності фінансування превентивних заходів, спрямованих на попередження виробничого і дорожньо-транспортного травматизму як для страхувальника, так і для страховика;

· науково-методичні підходи до визначення нормативів компенсації витрат ортопедо-травматологічних відділень лікувальних установ (базових і усереднених за категоріями ушкоджень). Запропоновані підходи відрізняються від існуючих тим, що дозволяють враховувати вид травми, тяжкість ушкодження, вікову категорію громадян, стандарти на лікування, імовірність звертань за лікарською допомогою;

набули подальшого розвитку:

· організаційно-економічний механізм формування і реалізації змішаної бюджетно-страхової системи фінансування лікувальних установ. Зокрема, сформульовані принципи її ефективного функціонування, механізм поділу функцій і фінансових потоків у рамках даної системи, розроблені рекомендації щодо організаційного, методичного і нормативного забезпечення формування субвенціальних страхових фондів;

· теоретико-методичні підходи до визначення ціни медичної допомоги амбулаторному і стаціонарному пацієнтові, які орієнтовані на кожний окремий випадок.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні положення, викладені в дисертації, доведені до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій. Вони можуть використовуватись на практиці при формуванні змішаної бюджетно-страхової системи фінансування лікувальних установ.

У дисертаційній роботі виконано розрахунки базових нормативів компенсації втрат, обумовлених тимчасовою втратою працездатності внаслідок дорожньо-транспортного і виробничого травматизму як на суб’єктно-індивідуальному (громадяни), так і на державному (медичні установи) рівні, які диференційовано за категоріями ушкоджень і статевовіковими ознаками. У роботі отримані конкретні статистичні залежності імовірності настання дорожньо-транспортного і виробничого травматизму, що у комплексі з базовими нормативами компенсації витрат служать інформаційною базою для розрахунків нетто-ставок страхових платежів.

Отримані результати дисертаційного дослідження, зокрема, практичні рекомендації щодо оптимізації ставок страхових платежів з урахуванням інтересів громадян, підприємств і страхових компаній, можуть бути використані на різних рівнях управління державними органами і страховими компаніями у практичній діяльності, а також при удосконаленні державної політики соціального захисту громадян.

Наукові і методичні положення дисертаційного дослідження використовуються на підприємствах: ЗАТ “Страхова компанія “Українська страхова група” (довідка від 21.11.2006 № 03/1986), ОАО “Крымская страховая компания” (довідка від 18.05.2007 № 108-75), ЗАТ Страхова компанія “Енергорезерв” (довідка від 17.02.2007 № 25-38В), Асоціація “Страховий бізнес” об’єднання учасників страхового ринку України (довідка від 10.12.2007 № 398/26).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розробки теоретичних основ і практичних методів страхування травматизму як основи формування бюджетно-страхової системи фінансування лікувальних установ, а також надано конкретні висновки і рекомендації. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані тільки ті положення, які є результатом особистого дослідження автора. Особистий внесок здобувача у роботі [1] полягає у наданні пропозицій щодо вдосконалення нормативно-методичного забезпечення та розрахунку основних параметрів змішаної бюджетно-страхової системи фінансування лікувальних установ.

Апробація результатів дисертації. Наукові та практичні положення дисертаційної роботи доповідалися і обговорювались на наукових і науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема: Першій всеросійській конференції “Теорія і практика екологічного страхування” (червень 1995 р., м. Москва); Всеукраїнському семінарі “Особливості організації медичного страхування” (м. Київ, 1997 р.); семінарі Центру економічних досліджень і Центру сприяння ринковим реформам “Страхові організації: оподатковування і бухгалтерський облік” (м. Київ, 1998 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Економічна політика і співробітництво регіонів України і Росії: проблеми і перспективи” (м. Суми, 1998 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми фінансів, грошового обігу і кредиту” (м. Київ, 2000 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України” (м. Суми, 2000 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 11 наукових працях загальним обсягом 12 друк. арк. (з них особисто автору належить 8,5 друк. арк.), серед яких: 1 монографія, опублікована у співавторстві, 2 навчальні посібники, 6 статей у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 196 найменувань і додатків. Загальний обсяг дисертації – 242 сторінки, у тому числі: 27 таблиць на 17 сторінках, 7 рисунків на 5 сторінках, 3 додатки на 16 сторінках, список використаних джерел на 17 сторінках.