ПОЛІТИКА ЗАХІДНИХ ОКУПАЦІЙНИХ ВЛАСТЕЙ ЩОДО УКРАЇНСЬКИХ БІЖЕНЦІВ І ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ У НІМЕЧЧИНІ (1945-1949 РР.)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ПОЛІТИКА ЗАХІДНИХ ОКУПАЦІЙНИХ ВЛАСТЕЙ ЩОДО УКРАЇНСЬКИХ БІЖЕНЦІВ І ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ У НІМЕЧЧИНІ (1945-1949 РР.)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

 

 

 

 

ОЧЕРЕТЯНИЙ ЄВГЕНІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

 

 

УДК 327:341.43(=161.2)(430)„1941/1943

 

 

 

 

 

ПОЛІТИКА ЗАХІДНИХ ОКУПАЦІЙНИХ ВЛАСТЕЙ ЩОДО УКРАЇНСЬКИХ БІЖЕНЦІВ І ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

У НІМЕЧЧИНІ (1945-1949 РР.)

 

 

Спеціальність 23.00.02  політичні інститути та процеси

 

 

 

 

 

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

 

 

 

 

 

 

 

Чернівці – 2011

 

 

 

 

Дисертацією є рукопис

 

Робота виконана на кафедрі міжнародних відносин факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

 

Науковий керівник:                         доктор історичних наук, професор

Марусик Тамара Володимирівна,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, проректор з науково-педагогічної роботи з питань навчально-виховного процесу

 

Офіційні опоненти:                           доктор політичних наук, професор

Гон Максим Мойсейович,

Рівненський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри політичних наук

 

кандидат політичних наук, доцент

Ломака Іванна Іванівна

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, доцент кафедри політології

 

Захист відбудеться „_18_“січня_2012 р. o 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.03 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці вул. Кафедральна 2 (14-й корп.).

3 дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23).

 

Автореферат розісланий „16“ грудня 2011 р.

 

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради   

Опис : підпис_Катеренчук

 

 

П.М.Катеринчук


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

            Актуальність теми. Міжнародні міграційні процеси – характерна  особливість сучасного світу. Біженці та переміщені особи як складова частина міжнародної міграції, а також неординарні проблеми пов’язані з ними все частіше з’являються на порядку денному багатьох держав світу і стали справжнім викликом для сучасної міжнародної спільноти. Найбільші збройні конфлікти та ідеологічне протистояння у ХХ столітті поклали початок небаченим за розмахом глобальним міграційним процесам.

Зростання місця та ролі біженців і переміщених осіб у сучасних міжнародних відносинах викликає потребу в урегулюванні цієї проблеми міжнародною спільнотою. Проблема біженства завжди була і залишається проблемою міжнародного характеру, тому вимагає спільного підходу до її вирішення з урахуванням національних інтересів. Цей аспект став зрозумілим лише в роки Другої світової війни. Не зважаючи на діяльність Ліги Націй, окремі держави вирішували подібні проблеми самостійно. Проте після 1945 року характер біженства змінився кількісно та якісно, тому розв’язання проблеми біженців і переміщених осіб є можливим лише за сприяння міжнародної спільноти.

Включення України до ряду міжнародних організацій, діяльність яких спрямована на вирішення нагальних питань, пов’язаних із міжнародною міграцією, потребує залучення досвіду розв’язання таких питань іншими країнами.

Історичний досвід у розв’язанні проблем біженства, в тому числі, розвинутими західними державами, дає можливість уникнути ймовірних помилок та негативних наслідків, а також підвищити ефективність їх вирішення. Окрім того, дослідження тогочасної співпраці держав в рамках міжнародних організацій з питань біженців дозволить Україні не лише отримати теоретичний досвід міжнародної кооперації, а й скористатися ним для досягнення своїх стратегічних політичних чи економічних інтересів.

Виходячи зі специфіки геополітичного розташування України, яка знаходиться за межею східних кордонів Європейського Союзу, та складної економічної ситуації в країні, варто зауважити, що міграційні процеси в сучасній Україні – одне із найболючіших питань українського суспільно-політичного життя. Хоча сьогодні проблема біженців в Україні не є нагальною, однак у майбутньому може виникнути необхідність її врегулювання. Отже дослідження біженства як елементу міграційних рухів є вкрай необхідним завданням.

Актуальність теми підсилюється необхідністю висвітлення впливу організованої діаспори на політичні явища, що відбуваються поза межами держави її проживання, особливо якщо вони безпосередньо стосуються долі співвітчизників. У такому разі біженці і переміщені особи стають для діаспори об’єктами особливого інтересу.

Вплив західної діаспори на хід політичних подій на батьківщині беззаперечний. Не виключенням є діяльність (у тому числі, лобіювання інтересів в численних національних і міжнародних інституціях) діаспори, в основному з країн Північної Америки, результатом якої став її неоціненний внесок у допомогу розв’язання проблеми біженців і переміщених осіб. Цей аспект в свою чергу вимагає від науковців детального опрацювання.   

Недостатнє вивчення досліджуваної теми зумовлене лише зародженням в Україні міграціології, що вивчає соціальні явища, пов’язані зі зміною особою місця її проживання.

Ідеологічна заангажованість та, відповідно, упередженість наукових суджень і висновків радянських дослідників із даної тематики зумовили потребу ревізувати такі дослідження, доповнивши  їх власними судженнями і висновками, що постали в результаті всебічного аналізу численних зарубіжних і вітчизняних напрацювань у цій сфері.

З появою на політичній мапі світу незалежної української держави відкрився доступ для вітчизняних науковців до архівів та іноземних матеріалів, дотичних до даної тематики, що, в свою чергу,  дозволило вивчати її різні аспекти.

Отже, процес формування політологічної школи незалежної України з позицій процесів міжнародної міграції спонукає до комплексного вивчення та узагальнення історичного досвіду української політичної еміграції (в т. ч. явища біженців і переміщених осіб).

Зв’язок роботи з науковими програми, планами, темами. Дослідження виконано в рамках комплексної науково-дослідної роботи кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича – ,,Проблеми історії, політології та міжнародних відносин у сучасному світі” (Державний реєстраційний номер 0107U001235).  

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є здійснення комплексного політологічного аналізу змісту політики трьох західних окупаційних властей щодо українських біженців і переміщених осіб у післявоєнній Німеччині.

Визначена мета зумовила постановку і вирішення наступних завдань:

-                     визначити передумови виникнення міграційних процесів у післявоєнній Німеччині;

-                     проаналізувати політичні домовленості, досягнуті в процесі переговорів, що торкалися мігрантів, які за різних обставин опинилися на території Німеччини;

-                     висвітлити особливості політики західних союзників по відношенню до українських біженців і переміщених осіб;

-                     встановити політичне підґрунтя створення та визначити роль і значення спеціалізованих інституцій у вирішенні долі післявоєнних біженців і переміщених осіб;

-                     проаналізувати роль української діаспори як важливого позаурядового чинника у реалізації допомоги українцям на чужині;

Об’єктом дослідження є зовнішня політика США, Великобританії та Франції щодо Німеччини у післявоєнний період (1945-1949 рр.).

Предметом дослідження є політика західних держав-союзниць (США, Великобританії та Франції) на території Німеччини з 1945 по 1949 рр. щодо українських біженців і переміщених осіб.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період від 1945 року (завершення Другої світової війни) до 1949 року, часу перейняття всіх ланок суспільно-політичного життя колишнього Третього Рейху трьома окупаційними властями (моменту фактичного припинення їх окупаційних повноважень). Для деталізації певних аспектів дослідження виникла необхідність іноді виходити за встановлені хронологічні рамки.

Територіальні межі дисертації обумовлені тим, що саме Німеччина стала основним місцем локалізації українських біженців і переміщених осіб після Другої світової війни та місцем, де, власне, здійснювалися практичні шляхи реалізації політики західних окупаційних держав щодо цієї категорії українців. 

Методи дослідження. Специфіка об’єкта і предмета дослідження визначила сукупність теоретико-методологічних підходів, що дозволили у комплексі дослідити політику західних окупаційних властей щодо українських біженців і переміщених осіб у післявоєнній Німеччині.

Для розкриття теми було застосовано ряд підходів і методів, а саме: інституційний, структурно-функціональний, системний, логіко-семантичний, історичний, міждисциплінарний підходи та метод порівняльного аналізу.

В аналізі організаційних структур західних окупаційних сил, міжнародних організацій з питань біженців та організованих осередків діаспори був використаний інституційний підхід. Структурно-функціональний метод залучений з метою виокремлення основних причин українського біженства та організованих осередків української західної діаспори. Системний підхід передбачав вивчення ситуації довкола українських біженців і переміщених осіб системно, спираючись при цьому на здобутки науковців, які займалися вивченням української еміграції дотично. Логіко-семантичний метод допоміг поглибити поняттєвий апарат. Історичний метод дозволив простежити основні етапи та особливості українського міграційного потоку на захід. Дана праця відноситься до рамок політичної науки, все ж вона знаходиться на стику кількох суспільних наук, таких як історія, соціологія та право. Тому був використаний міждисциплінарний підхід. Метод порівняльного аналізу використано для визначення спільних та відмінних рис у веденні політики кожною окремо взятою державою – у даному випадку США, Великобританією та Францією.

Наукова новизна отриманих результатів визначається актуальністю даного дослідження і спробою вперше у вітчизняній політичній науці здійснити системний аналіз політики західних держав-союзниць (США, Великобританії та Франції) на території Німеччини щодо українських біженців і переміщених осіб у післявоєнний період.

Уперше:

- завдяки систематизації та узагальненню системно і компаративно досліджено політику західних окупаційних держав щодо українських біженців і переміщених осіб у післявоєнній Німеччині.                  

Уточнено:

-            класифікацію причин появи феномену українських політичних біженців і переміщених осіб на території післявоєнної Німеччини;

-            особливості та основні напрями діяльності української діаспори в контексті реалізації допомоги у вирішенні післявоєнної проблеми українських біженців і переміщених осіб;

-            визначення основних аспектів діяльності міжнародних організацій, які торкалися питань біженців, а саме Адміністрації Об'єднаних Націй для Допомоги Біженцям (УНРРА) та Міжнародної організації з питань біженців (МОБ); 

            Набули подальшого розвитку:                                          

-            дослідження явища біженців і переміщених осіб у період розгортання ідеологічної конфронтації (холодної війни);

-            ідеї подальшої міжнародної співпраці у вирішенні проблеми біженців і переміщених осіб.                    

Теоретичне й практичне значення одержаних результатів визначається новизною та актуальністю теми і полягає в можливості їх застосування у науково-дослідницькій, навчальній та прикладній сферах. Теоретичні доробки можуть бути корисними для детального вивчення проблем біженства та міграційної політики загалом. Результати дослідження становлять певний інтерес для вищих органів державної влади України при розробці концепцій, спрямованих на вдосконалення державної політики у сфері міграції. Положення дисертації можуть бути враховані в діяльності Державного комітету з питань міграційної політики Верховної Ради України, Міністерства закордонних справ України, інших міністерств та відомств. Матеріали дисертаційної роботи та висновки можуть бути використані при розробці та викладанні навчальних курсів та спецкурсів для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів (зокрема „Міграційні процеси” та „Етнополітологія”).                                 

Апробація результатів дослідження. Основні положення та наукові результати дослідження були оприлюднені та обговорювались на кафедрі міжнародних відносин факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Зміст та основні висновки дисертації апробовано у виступах на всеукраїнських та міжнародних науково–практичних конференціях „Актуальні проблеми сучасної науки” (Київ, 23-25 квітня 2009 р.), „Актуальні проблеми сучасної науки” (Київ, 20-22 квітня 2010 р.), „Сучасна освіта і наука в Україні: наукові здобутки, стан і перспективи” (Запоріжжя, 27-28 січня 2011 р.), „Наука і освіта: крок у майбутнє”. VI Міжнародна наукова конференція „Кайндлівські читання” присвячена 145-річчю від дня народження Р.Ф. Кайндля (29 квітня 2011 р.).          

Публікації. Основні положення, результати, висновки, рекомендації, викладені у дисертації, знайшли відображення у п’яти публікаціях, що входять до переліку фахових видань, визнаних ВАК України.

            Структура дисертації. Мета і завдання дисертаційної роботи визначили її структуру, яка складається зі вступу, чотирьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел (248 позицій), додатків. Загальний обсяг дисертації – 190 сторінок, з них основного тексту – 162 сторінки.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины