СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ВИМІРИ ІМІДЖУ ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРА В УКРАЇНІ (НА ПРИКЛАДІ ВИБОРЧИХ КАМПАНІЙ 2004-2010 рр.) :

Краткое содержание

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

ФЕСУН Галина Стефанівна

УДК 323.39.324(477)“2004/2010”

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ВИМІРИ ІМІДЖУ

ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРА В УКРАЇНІ

(НА ПРИКЛАДІ ВИБОРЧИХ КАМПАНІЙ 2004-2010 рр.)

Спеціальність 23.00.02 – політичні інститути та процеси

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Чернівці – 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжнародної інформації факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник:	доктор історичних наук, професор Фісанов Володимир Петрович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри міжнародної інформації
Офіційні опоненти:	доктор політичних наук, доцент Ротар Наталія Юріївна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри політології та державного управління кандидат політичних наук, Іванюк Микола Ігорович, начальник управління міжнародного співробітництва та туризму Луцької міської ради

Захист відбудеться “17” січня 2012 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.03. у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012 Чернівці, вул. Кафедральна, 2, корпус 14, ауд. 18.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58000, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розісланий “14 ” грудня 2011 р.

Вчений секретар         спеціалізованої вченої ради

П. М. Катеринчук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Динамічні та суперечливі політичні процеси в Україні останнього десятиліття спонукають до переосмислення реалій та перспектив розвитку політичної системи в цілому та інституту виборів, зокрема. З кожним роком боротьба за голоси виборців стає гострішою, що спонукає політичні партії України вдаватися до більш витончених PR-ходів і тактичних прийомів. За умов, коли виборець досить амбівалентно ставиться до абстрактних політичних ідей і програмних положень, провідним їх речником на сцені публічної політики стає політичний лідер, який потенційно має той образ, що асоціюється з ефективними шляхами вирішення проблем суспільного розвитку.

Інтенсивний розвиток мережі політичних комунікацій зробив можливим спрямоване формування та корегування іміджу політичного лідера, відповідно до політичних цілей політиків та настроїв виборців, що беззаперечно доведено практикою президентських кампаній 2004 і 2010 рр. У сучасних умовах саме це спонукає вчених, експертів та аналітиків, котрі аналізують феномен політичного лідерства, знаходити й пояснювати причини того, чому достатньо велика кількість виборців підпадає під вплив тієї чи іншої особистості політичного лідера, з політикою якого вони пов’язують вирішення власних проблем. Не менш значущою проблемою, що пов’язана з сучасними впливами ЗМІ, є використання витончених практик міфологізації образу політика, який перетворюється на окремий артефакт та існує у віртуальній реальності. Компоненти подібного образу зазвичай суперечливі і вимагають всебічного аналізу, вони відображають невідповідність між реальними характеристиками політичних лідерів і тими рольовими вимогами, що висуваються суспільством. Адже виборці дуже чутливі до психологічного “зазору”, що виникає між реальним іміджем та “еталонним образом”, вже сформованим у масовій свідомості. Комплекс означених вище проблем визначає актуальність теми та науковий інтерес до соціально-психологічного виміру іміджу політичного лідера, що формується під час виборчих кампаній.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках науково-дослідницької роботи кафедри міжнародної інформації Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича – “Інтеграція України в європейський і світовий інформаційний простір” (державний реєстраційний номер – 0106U003621).

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є здійснення комплексного політологічного аналізу базових факторів, що впливають на процес формування образу політичного лідера в сучасній Україні. Реалізація поставленої мети дослідження обумовила необхідність послідовного розв’язання таких завдань:

–    розкрити теоретико-методологічні засади дослідження інституту політичного лідерства та іміджу лідера як його невід’ємної функціональної складової;

–    визначити та проаналізувати особливості конструювання та функціонування іміджу політичного лідера у контексті суспільно-політичних процесів в Україні;

–    охарактеризувати соціально-психологічний потенціал ЗМІ України як комунікативного механізму формування іміджу політичного лідера;

–    проаналізувати вплив політичної реклами на процес формування іміджу політичного лідера;

–    на основі розробки та проведення регіональних опитувань визначити характеристики ідеального (бажаного) та реального образів політичних лідерів;

–    проаналізувати імідж політичного лідера як чинник еволюції інституту політичного лідерства в умовах електоральних кампаній 2004 – 2010 років.

Об’єктом дослідження є імідж політичного лідера як чинник еволюції інституту політичного лідерства.

Предметом дослідження – соціально-психологічні виміри іміджу політичного лідера, що формується та реалізується під час електоральних кампаній в Україні.

Методи дослідження. Вирішення окреслених завдань потребувало комплексного використання низки підходів, а саме структурно-функціонального, інституційного, системного, які дали змогу комплексно та всебічно дослідити імідж політичного лідера в Україні.

Концептуальне застосування зазначених підходів дало змогу здійснити аналіз формування образу політичного лідера у свідомості населення України неупереджено та об’єктивно. У рамках інституційного підходу проаналізовано роль інституту політичного лідерства у контексті найважливіших змін у політичній, економічній і соціальних сферах українського суспільства. При оцінці феномену громадської думки використовувався міждисциплінарний підхід.

Біхевіоральна методологія застосовувалася для вивчення політичної поведінки індивідів та груп. Застосування системного підходу дозволило розглянути образ політичного лідера як цілісність, що утворюється сукупністю структурних елементів (бажаного та реального образів), які пов’язані відносинами залежності. Структурно-функціональний підхід було використано з метою визначення динамічних характеристик іміджу політичного лідера.

Вирішення завдань дисертаційного дослідження здійснювалось за допомогою емпіричних методів збору первинної інформації, серед яких основним є метод анкетного опитування за спеціально розробленими шкалами.

Метод аналізу та синтезу дозволив систематизувати значний обсяг статистичного матеріалу, конкретизований у використанні індексів та коефіцієнтів анкетного опитування. Порівняльний аналіз дав можливість дійти висновків про динаміку формування іміджу політичного лідера в електоральному процесі в Україні.

Наукова новизна зумовлена як сукупністю поставлених завдань, так і засобами їх розв’язання. У межах запропонованого дослідження автором одержано результати, які мають наукову новизну та конкретизуються через такі положення:

Вперше:

–    на основі проведеного опитування громадської думки, розроблено алгоритм дослідження процесу формування образів політиків та розкрито особливості регіональних механізмів впливу на масову політичну свідомість;

–    визначено зміст та причини невідповідності базових параметрів образів політичних лідерів, сформованих у масовій свідомості з тими, що формуються та поширюються ЗМІ;

–    визначені параметри та принципи використання соціального механізму формування образу політичного лідера в сучасній Україні;

–    запропоновано визначення співвідношення позитивних та негативних характеристик в образах українських політиків, які притаманні масовій політичній свідомості виборців в Україні.

Уточнено:

–    сукупність базових факторів, що впливають на процес формування образу політичного лідера в сучасній Україні;

–    розширено коло змінних, що слід використовувати в процесі пояснення функціональних характеристик політичного лідерства, зокрема за рахунок таких показників як особистість лідера, його походження, процес соціалізації та шляхи висунення; соціокультурні та функціональні особливості послідовників політичного лідера; характер відносин та взаємодії у системі лідер – послідовники; контекст, в якому здійснюється політичне лідерство; результати взаємодії між лідером та послідовниками;

–    зміст образу еталонного (бажаного) політичного лідера у масовій свідомості громадян України.

Зазнали подальшого розвитку:

–    положення про необхідність врахування різних типів змінних, що в сукупності визначають природу лідерства у кожний конкретний історичний момент;

–    механізми впливу іміджу політичних лідерів на електоральну поведінку;

–    прийоми аналізу маніпулятивних можливостей політичної реклами, що поширюється за допомогою ЗМІ.

Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається можливістю їх застосування у практичній діяльності органів державного управління, політичних партій та неурядових організацій найрізноманітнішого профілю. Зроблені автором висновки та прогнози можуть бути корисними для аналізу розвитку конкретної суспільно-політичної ситуації в Україні з врахуванням особистісного фактору, при визначенні його значимості, ступеню впливу на хід виборчих процесів. Базові положення дисертаційного дослідження можуть використовуватись у партійному будівництві, зокрема у передвиборчій роботі штабів, мати цінність безпосередньо для самих політичних лідерів та політичних технологів; у процесі навчання та підготовки спеціалістів у сфері політології, політичної психології; при підготовці підручників, навчальних посібників, аналітико-прогностичних доповідей.

Апробація результатів дослідження. Зміст та основні положення дисертації апробовано автором на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Науковий простір Європи – 2007” (Дніпропетровськ, 2007), Miedzynarodowej konferencji “Dynamika naukowych badan – 2007” (Przemysl, 2007), Міжнародній конференції “Трансформація особистості в умовах соціально-політичних та економічних змін” (Чернівці, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток демократії і демократична освіта в Україні” (Київ, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції “Соціалізація особистості і суспільні трансформації: механізми взаємовпливу та вияви” (Чернівці, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції “Образование и наука 21 век – 2010” (София, 2010), Мaterialy VII Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji “Aktualne problemy nowoczesnych nauk – 2011” (Przemysl, 2011).

Публікації. Основні теоретичні та практичні положення, результати, висновки і пропозиції, сформульовані у дисертації, знайшли відображення у 9 публікаціях, 4 з яких надруковано у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Поставлені мета і завдання визначили структуру роботи, яка складається зі вступу, чотирьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел (293 позиції) та додатків. Загальний обсяг дисертації становить – 258 сторінок, у тому числі обсяг основного тексту – 197 сторінок.