МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ У ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Краткое содержание

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її зв’язок з науковими програмами й темами, визначено мету, задачі, об’єкт, предмет наукового пошуку; сформульовано гіпотезу, методи дослідження; розкрито наукову новизну й практичне значення одержаних результатів; наведено дані про впровадження та апробацію результатів дослідження; представлено перелік публікацій, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – “Теоретичні основи морального виховання молодших школярів засобами фольклору” – охарактеризовано теоретичні положення, концепції і підходи до розв’язання проблеми морального виховання молодших школярів засобами українського фольклору у позашкільних навчальних закладах
у філософсько-культурологічному та психолого-педагогічних контекстах. З’ясовано, що у вітчизняній педагогічній науці фундаментальних та прикладних досліджень
з означеної проблеми, які б були б безпосередньо спрямовані на формування моральної вихованості молодших школярів засобами українського фольклору, наразі немає.

Аналіз теоретичних основ та практики морального виховання молодших школярів засобами українського фольклору у позашкільних навчальних закладах сприяв визначенню основних закономірностей морального виховання особистості, які розглядаються у роботі як стійкі психолого-педагогічні утворення з безліччю об’єктивно існуючих істотних зв’язків, а саме: моральне виховання органічно пов’язане із соціокультурними умовами, суспільними потребами та ментальними характеристиками цього феномену; результати морального виховання залежать від виховного впливу на внутрішній світ особистості, її духовність; ефективність виховного процесу у позашкільному навчальному закладі залежить від стосунків в учнівсько-педагогічному колективі; визначальними у моральному вихованні молодших школярів у позашкільному навчальному закладі є діяльність, яка ефективно здійснюється через організацію спілкування; ефективність виховного процесу зростає за умови актуалізації проблеми самовиховання молодших школярів.

Виявлено й схарактеризовано основні принципи морального виховання молодших школярів засобами українського фольклору у позашкільних навчальних закладах через актуалізацію провідних конструктів моральної вихованості як особистісного феномену індивіда в його онтогенезі, якими є: відповідності (у звичному контексті природовідповідності); науковості й систематичності; добровільності й доступності; варіативності; безперервності, наступності
й інтеграції; особистісної орієнтації; гуманізації; єдності загальнолюдських
і національних моральних цінностей; демократизації; самостійності та активності особистості; гармонізації родинної і суспільної освіти та виховання; практичної спрямованості освіти та виховання; життєвої смислотворчої самодіяльності; соціальної та особистісної значущості діяльності особистості в соціоприродному середовищі; акмеологічний; технологізації.

У розділі уточнено ключові поняття дослідження: мораль, моральність; моральні цінності; моральне виховання; моральна вихованість; освітньо-виховне середовище й дитячий колектив позашкільного навчального закладу; позашкільний навчальний заклад; фольклор; засоби фольклору.

Доведено, що моральна вихованість особистості проявляється через якості, найважливішими з яких визначено: чесність, чуйність, взаємоповагу, відповідальність, працелюбність, скромність, товариськість. Розглянуто сутність цих моральних категорій відповідно до вікових можливостей молодших школярів й психолого-педагогічних механізмів їхнього морального виховання у позашкільних навчальних закладах.

Здійснено аналіз українського фольклору та запропоновано удосконалену класифікацію жанрів фольклору як засобів морального виховання, спільною рисою яких є їх спрямованість на дітей, і які виконуються переважно для дітей і самими ж дітьми, а саме: прозовий фольклор – художня проза (казки, небилиці), документальна проза (легенди, перекази, оповідки, народні оповідання); поетичний фольклор – малі фольклорні жанри (забавлянки, утішки, лічилки, заклички, прозивалки, мирилки, примовки, скоромовки, чистомовки, загадки, прислів’я, приказки, побажання); народні пісні (обрядові, колискові, побутові, історичні, соціально-побутові, коломийки); народні ігри – дидактичні, рухливі з обмеженим мовленнєвим текстом, рухливі хороводні, ігри мовленнєвої спрямованості, обрядові, звичаєві, історичної спрямованості, ігри з відображенням трудових процесів та побуту народу.

Визначено основні концепти морального виховання молодших школярів засобами українського фольклору у позашкільних навчальних закладах (спосіб розуміння, ідея, трактування явищ морального виховання, сукупність взаємозв’язаних і взаємозумовлених ознак морального виховання), якими є: активне включення у різноманітні аспекти спілкування й суб’єкт-суб’єктної взаємодії; поступове нагромадження знань морального змісту; переважання конкретно-образного мислення у ставленні до фольклорних творів; необхідність обов’язкового збагачення морального досвіду учнів початкової школи шляхом ознайомлення з кращими зразками і здобутками української етнопедагогіки; врахування специфіки навчально-виховного змісту; широке використання малих форм народного мистецтва; ідейно-емоційна насиченість таких творів; співпраця позашкільного навчального закладу із сім’єю; особливості функціонування учнівсько-педагогічного колективу гуртка, секції чи в цілому позашкільного навчального закладу; сутнісні характеристики власного ставлення дитини до вивчення українського фольклору.

Доведено, що результатом запровадження визначених психолого-педагогічних концептів використання українського фольклору у моральному вихованні учнів молодшого шкільного віку у позашкільних навчальних закладах є ті важливі особистісні новоутворення дитини, які набувають характеру внутрішньої позиції стосовно чинників навколишньої дійсності, що значно розширює можливості когнітивно-емоційної єдності (мислення та емоцій), і які актуалізують появу більш осмисленого ставлення дитини до навколишнього світу і до самої себе завдяки сформованій моральній вихованості.

Здійснено аналіз типових і варіативних програм, за якими працюють позашкільні навчальні заклади; аналіз планів навчально-виховної роботи гуртків фольклорного напряму з метою визначення стану роботи з морального виховання дітей молодшого шкільного віку та використання українського фольклору як засобу морального виховання у різних видах діяльності; аналіз тематичних занять та виховних заходів за темою нашого дослідження; анкетування вихованців молодшого шкільного віку позашкільних закладів.

За результатами констатувального етапу дослідження визначено й схарактеризовано структуру моральної вихованості учнів початкових класів у позашкільних навчальних закладах (моральні якості, морально-етичні знання, уміння і навички, моральні норми); виділено основні компоненти моральної вихованості молодших школярів (інтелектуальний, емоційно-ціннісний та діяльнісно-практичний); рівні (низький, середній, достатній), критерії (когнітивний, почуттєво-ціннісний, оцінно-рефлексивний) та показники визначення сформованості моральної вихованості молодших школярів (обізнаність дітей із моральними якостями, нормами й морально-етичними категоріями, вміння співчувати, здатність піклуватися про молодших, поважати старших).

Кількісний розподіл учнів за рівнями сформованості визначених компонентів дав змогу зробити висновок, що на достатньому рівні моральної вихованості перебувають 24 (10,7 %) молодших школярів контрольної групи та 35 (17,3 %) учнів молодшого шкільного віку експериментальної групи, на середньому рівні перебувають, відповідно, 24 (10,7 %) і 12 (6,0 %), на низькому – 177 (78,6 %)
і 155 (76,7 %).

На основі аналізу результатів констатувального експерименту зроблено висновок про недостатню педагогічну ефективність сучасного навчально-виховного змісту гурткової роботи, діючих форм, методів і засобів фольклорного спрямування у позашкільних навчальних закладах. За результатами констатувального етапу експерименту нами визначено ряд протиріч у моральному вихованні учнів молодшого шкільного віку засобами українського фольклору у позашкільних навчальних закладах, що й спричинило необхідність розв’язання їх у експериментальній педагогічній діяльності.

У другому розділі – “Експериментальна перевірка ефективності технології морального виховання молодших школярів засобами українського фольклору в позашкільних навчальних закладах” – визначено й експериментально перевірено теоретичні засади, зміст, форми, методи, засоби та педагогічні умови як складові технології морального виховання молодших школярів засобами українського фольклору у позашкільних навчальних закладах.

Результатом теоретичного обґрунтування та практичної реалізації концептуальної ідеї дослідження стало визначення й характеристика наукових підходів, застосування яких надало науковості, системності й логічної єдності та ефективності процесу морального виховання молодших школярів засобами українського фольклору у позашкільних навчальних закладах, а саме: конкретно-історичний (передбачав усвідомлення й осмислення результатів людської діяльності в довкіллі у історичному минулому, знання основних правил поведінки і дотримання морально вивірених вчинків і діяльності як на занятті гуртка, так і за його межами у повсякденному житті); особистісно-орієнтований (найбільш повно забезпечував молодшим школярам право на свободу вибору власної морально вивіреної позиції, ролі й місця в учнівському колективі гуртка позашкільного навчального закладу та реалізацію потреб і мотивації у вирішенні моральних задач); діяльнісний (передбачав засвоєння моральних правил, норм і звичаїв, а також потреби їх реалізації в процесі долучення молодших школярів до гурткової роботи); системний (був основою впровадження в практику форм, методів і засобів морального виховання особистості, забезпечував цілісність, багаторівневість і взаємодію в їх постійному розвитку й саморозвитку); диференційований (враховував та забезпечував засвоєння молодшими школярами моральних категорій та якостей засобами українського фольклору в залежності від їхніх індивідуальних можливостей).

У розділі обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність технології морального виховання молодших школярів у позашкільних навчальних закладах засобами українського фольклору, складовими якої є: моральні якості, морально-етичні категорії, моральні норми; компонентами – інтелектуальний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-практичний; критеріями моральної вихованості – когнітивний, почуттєво-ціннісний, оцінно-рефлексивний; педагогічними умовами – організація процесу морального виховання учнів молодшого шкільного віку засобами українського фольклору в позашкільному навчально-виховному середовищі на засадах особистісно орієнтованого підходу, в основу якого покладено принципи гуманізації, діалогової взаємодії суб’єктів навчально-виховного процесу, народності виховного матеріалу, етнізації та полікультурності; побудова змісту морального виховання учнів молодшого шкільного віку засобами українського фольклору в умовах учнівсько-педагогічно-батьківського середовища позашкільного навчального закладу як ціннісно-орієнтованої діяльності суб’єктів процесу виховання; упровадження комплексу організаційно-педагогічних форм, методів і засобів українського фольклору у процес морального виховання учнів молодшого шкільного віку у позашкільних навчальних закладах, побудованого з урахуванням їхніх вікових, мотиваційно-потребнісних та етнокультурних особливостей; методами – традиційні, масові, інформативно-комунікативні, інноваційні; засобами – народні пісні, народні казки, народні ігри, малі фольклорні жанри; кінцевий результат її запровадження у практику – сформована моральна вихованість молодших школярів.

У процесі дослідження конкретизовано напрями упровадження технології морального виховання молодших школярів засобами українського фольклору у навчально-виховному процесі позашкільних навчальних закладів, які розроблені з урахуванням її складових компонентів та місця у формуванні досліджуваного феномена (рис. 1).

Визначено сутнісні характеристики й упроваджено у педагогічну практику ефективні форми й методи організації дозвілля молодших школярів, які об’єднано загальною навчально-виховною метою – формування моральної вихованості, а саме: традиційні (основу яких становили різні жанри дитячого українського фольклору – групова, індивідуальна, ігрова, розважальна, художньо-пізнавальна, театралізована, презентаційна чи інсценізована та інші форми дозвілля); масові (художньо-масового, художньо-фольклорного, фольклорно-етнографічного, культурно-просвітницького тематичного чи комплексного спрямування); інформаційно-комунікативні (вирішення самостійно чи колективно моральних завдань, акції, виступи-роздуми, музичні вікторини, дитячі концерти, популяризація результатів роботи тощо).