ФОРМУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ І НАВИЧОК МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ЗВ’ЯЗКІВЦІВ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваного питання, визначено мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження, охарактеризовано методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, вказано сферу апробації та впровадження у практику результатів дослідження, надано інформацію про публікації автора, структуру та обсяг дисертаційної роботи.

У першому розділі «Теоретико-методичні основи професійної спрямованості фізичної підготовки курсантів вищих військових навчальних закладів зв’язку» розглянуто питання професійно-прикладної фізичної підготовки в системі фізичного виховання у вищій школі, зокрема і військовій; представлено загальні відомості про сучасні тенденції в організації фізичної підготовки у вищих військових навчальних закладах; подано коротку характеристику вимог військово-професійного навчання та майбутньої діяльності офіцера-зв’язківця до розвитку організму курсантів; розкрито особливості формування спеціальних знань та навичок курсантів військових спеціальностей у процесі фізичної підготовки.

За даними Ю.А. Бородіна, В.М. Романчука, М.В. Макаренка та ін., професійні знання та навички майбутніх офіцерів збройних сил незалежно від військової спеціалізації матеріалізуються у надійні параметри готовності до виконання завдань за призначенням завдяки раціонально організованій фізичній підготовці курсантів під час військово-професійного навчання. Аналіз досліджень Ю.В. Волненка, Ю.К. Дем’яненка, І.А. Дерія та ін., підтверджує недостатню професійну спрямованість фізичної підготовки курсантів ВВНЗ та дозволяє констатувати відсутність чіткої системи формування спеціальних знань, прикладних рухових навичок, підвищення професійно важливих показників розвитку організму майбутніх офіцерів з урахуванням військової спеціальності.

Військові фахівці інженерно-технічного профілю, зокрема і спеціалісти зв’язку, відносяться до категорії військовослужбовців, у професійній діяльності яких обмежено виражений руховий компонент, тому успішність виконання функціональних обов’язків офіцерів-зв’язківців безпосередньо залежить від наявності високого інтелектуального, сенсомоторного та психічного потенціалу, формування значної частини якого відбувається в процесі навчання та визначається цілеспрямованим і безперервним удосконаленням професійно важливих здібностей та функцій організму курсантів (Ю.А. Бородін, Ю.П. Горго, В.В. Стулов, К.В. Пронтенко, В.М. Романчук).

Питання формування спеціальних знань та навичок у процесі фізичної підготовки – одного з аспектів педагогічного процесу військово-професійного навчання майбутніх офіцерів-зв’язківців – сьогодні залишається малодослідженим. При цьому здебільшого існуючі науково-методичні розробки обґрунтовують зміст та особливості фізичної підготовки курсантів різного військового профілю, тоді як питання формування методичної та психофізіологічної підготовленості молоді, яка навчається у ВВНЗ, майже не розглядаються.

У другому розділі «Науково-методичне обґрунтування методики формування спеціальних знань та навичок майбутніх офіцерів-зв’язківців  у процесі фізичної підготовки» обґрунтовано систему методів дослідження; описано процес організації дослідження та деталізовано його етапи; викладено модель педагогічної системи управління формуванням військово-професійної готовності майбутніх офіцерів військ зв’язку; подано характеристику факторів фахової підготовленості курсантів ВВНЗ зв’язку та досліджено їх вплив на успішність оволодіння майбутньою професією; представлено методику формування спеціальних знань і навичок майбутніх офіцерів-зв’язківців у процесі фізичної підготовки.

В педагогічному експерименті взяли участь курсанти четвертого курсу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» напрямів підготовки «Телекомунікації» та «Військове управління (Сухопутні війська)» у загальній кількості 250 осіб. Дослідження  проводилося протягом 2008 -2012 рр.

Детальне вивчення педагогічного процесу військово-професійної підготовки майбутніх офіцерів-зв’язківців, аналіз і систематизація даних щодо особливостей навчання і фізичної підготовки курсантів, особливостей професійної діяльності військових фахівців інженерно-технічного профілю, зокрема спеціалістів військового зв’язку, дозволили обґрунтувати структурно-системний підхід до обраної проблеми та побудувати модель педагогічної системи управління формуванням військово-професійної готовності майбутніх офіцерів-зв’язківців, яка може бути основою для обґрунтування й розробки технології фізичної підготовки військових кадрів з урахуванням професійної спрямованості та її реалізації в особливих умовах навчання у ВВНЗ (рис. 1).