РОЗВИТОК НЕДЕРЖАВНОЇ ПІДСИСТЕМИ ІНФРАСТРУКТУРИ ФІНАНСОВОГО РИНКУ :

Краткое содержание

Актуальність теми. Сучасні умови розвитку фінансового ринку України обумовлюють наявність його розвинутої інфраструктури, особливо недержавної підсистеми, яка мобілізує потенційні можливості для активізації соціально-економічного розвитку і дає змогу більш ефективно задовольняти фінансові потреби суб'єктів фінансових відносин.

Інфраструктура фінансового ринку України кількісно і якісно відрізняється від країн з розвинутою ринковою економікою. Водночас нерозвиненість ринкової економіки, низький рівень добробуту населення і недостатність розвитку самої інфраструктури фінансового ринку обумовили існування таких проблем, як: низький ступінь акумуляції заощаджень; вивіз капіталу; кризи фінансових інститутів, неефективність страхової медицини, системи пенсійного забезпечення, іпотеки; регіональні диспропорції в рівні задоволення фінансових потреб. Для того, щоб прискорити ринкові перетворення в Україні, необхідно нарощувати масштаби і якісно удосконалювати її недержавну підсистему інфраструктури фінансового ринку.

Питання вивчення інфраструктури фінансового ринку, а також різні аспекти системи її регулювання в різний час розглядалися у працях українських та закордонних науковців. Дослідженню проблем інфраструктури фінансового ринку та її інститутів приділяли увагу у своїх працях такі класики, як А. Бланк, Дж.Долан, Дж.М.Кейнс, А.Маршалл, П.Самуельсон, Д. Рикардо, Е.Селігмен, Дж.Хікс, Д.Хьюмен, Р. Харрод та багато інших. Теорії фінансового ринку, проблемам окремих його складових та перспектив його розвитку приділялося і приділяється багато уваги вітчизняними та російськими вченими. Вагомим є науковий доробок Л.І.Абалкіна, О.А.Барановського, А.С.Гальчинського, О.Д.Василика, Г.Л.Вознюка, Л.О.Дробозіної, А.А.Дробязко, А.Г.Загороднього, В.М.Іванова, В.М.Опаріна, Ю.І.Львова, Ю.В.Ніколенка, Т.П.Куриленко, В.Мунтіяна, М.І.Савлука, С.В.Черкасової й багатьох інших науковців.

Проблеми розвитку фінансового ринку досить ґрунтовно досліджуються в сучасній науковій літературі. Проте у більшості досліджень недостатньо розглянуті питання щодо розвитку окремих ланок інфраструктури фінансового ринку та, зокрема, його недержавної підсистеми. Вирішення цих питань є дуже актуальним і має велике значення для розвитку фінансової системи України в умовах макроекономічної нестабільності.

Віддаючи належне науковим напрацюванням вітчизняних та зарубіжних вчених з даної проблематики, слід зауважити, що існує потреба у її подальшому дослідженні. Це зумовлено зростанням взаємодії й ускладненням зв'язків між фінансовими потоками і фінансовими інститутами, що в свою чергу визначає необхідність системного підходу до дослідження інфраструктури фінансового ринку, який дає змогу здійснити аналіз діяльності фінансових інститутів як єдиного цілого. Удосконалення недержавної інфраструктури фінансового ринку з метою підвищення її впливу на суспільне відтворення вимагає рішення як методологічних питань, пов'язаних з розробкою концепції її функціонування і розвитку, так і практичного аналізу стану фінансових інститутів, що входять до її складу. Зазначене вище обумовлює необхідність проведення цього дослідження, визначає його мету та економічне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» УААН і є складовою частиною загальнодержавної програми дослідження за темою «Методологія формування ефективних фінансових механізмів регулювання відносин агроформувань з фінансово-кредитною системою» (державний реєстраційний номер 0106U006639). Внесок автора полягає у розробці пропозицій щодо вдосконалення недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку шляхом побудови її нової секторної моделі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є узагальнення теоретико-методологічних засад функціонування недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку, оцінка притаманних їй тенденцій та обґрунтування шляхів її розвитку для підвищення ступеня задоволення фінансових потреб суб'єктів фінансових відносин.

Для досягнення поставленої мети у процесі дослідження вирішувалися такі основні завдання:

-      розкрити сутність, визначити місце інфраструктури фінансового ринку у фінансовій системі, обґрунтувати її складові та уточнити її дефініцію;

-      розробити секторну модель недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку на основі систематизації функціональних властивостей;

-      обґрунтувати основні принципи формування інфраструктури фінансового ринку як системи та узагальнити підходи до її регулювання;

-      розкрити специфіку становлення, функціональні особливості та механізм функціонування недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку;

-      оцінити ефективність взаємодії інститутів недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку;

-      розкрити існуючу диспропорцію розвитку сучасної інфраструктури фінансового ринку, виявити наявні проблеми її функціонування;

-      охарактеризувати стан державного регулювання розвитку недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку;

-      узагальнити світовий досвід функціонування елементів інфраструктури фінансового ринку та розробити рекомендації щодо його застосування при формуванні недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку в Україні;

-      оцінити вплив сучасних глобалізаційних процесів на розвиток недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку;

-      розробити рекомендації щодо підвищення рівня забезпечення фінансових потреб суб’єктів фінансових відносин на регіональному та державному рівнях шляхом насиченості інститутами фінансового ринку;

-      розробити пропозиції щодо вдосконалення державного регулювання недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку.

Об’єктом дослідження є недержавна підсистема інфраструктури фінансового ринку, що функціонує в сучасних умовах розвитку економіки України..

Предметом дослідження є сукупність відносин, що виникають у процесі становлення і розвитку недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку, та пов'язаний з цим комплекс теоретичних і практичних питань щодо проблем регулювання й перспектив його розвитку.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали діалектичний метод пізнання і системний підхід до вивчення економічних явищ та процесів у їх взаємозв’язку і взаємодії, що дало змогу оцінити економічну дійсність і (при визначенні засад структуризації й основ функціонування недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку, встановленні характеру взаємозв’язків та взаємозалежності між її окремими секторами і ланками) змогу комплексно дослідити питання формування та визначити проблеми розвитку її окремих ланок та й розвитку фінансового ринку України в цілому.

У процесі дослідження використовувалися такі методи: абстрактно-логічний - при узагальненні теоретичних основ функціонування інфраструктури фінансового ринку, визначенні методологічних підходів до побудови її секторної моделі та обґрунтуванні пропозицій щодо її подальшого розвитку і функціонування; аналізу і синтезу – при дослідженні сучасного стану формування інфраструктури фінансового ринку; а також методи аналогії і кількісного та якісного порівняння, аналізу і синтезу та графічних методів дослідження.

Інформаційною базою дослідження стали закони України,  законодавчі і нормативні акти України, дані Державного комітету статистики, Міністерства фінансів, Національного банку України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також статистика міжнародних економічних організацій і міжнародних фінансових інституцій, монографічна література та періодичні видання країн світу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні складових недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку та розробці рекомендацій щодо удосконалення механізму її функціонування.

Найбільш вагомі теоретичні, методологічні та методичні результати дисертаційного дослідження, які визначають наукову новизну та характеризують особистий внесок автора, полягають у такому:

вперше:

-        обґрунтовано необхідність виокремлення недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку як цілісної системи, функціональне призначення якої полягає в забезпеченні руху фінансових потоків між суб’єктами фінансових відносин;

-        запропоновано секторну модель недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку на основі розподілу фінансових потоків за такими критеріями: за ступенем самостійності суб'єктів господарювання, засадами формування фінансових потоків, характером фінансових потреб суб’єктів фінансових відносин;

удосконалено:

-        методичні підходи до визначення рівня міжрегіональної конкуренції, зокрема щодо забезпеченості й рівномірності надання фінансових послуг за регіонами, наявності регіональної диспропорції у русі фінансових потоків, що визначають рівень задоволення потреб у фінансових ресурсах;

-        методику аналізу стану недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку, яка становить собою функціональний підхід, пов'язаний з дослідженням особливостей розвитку окремих секторів даної підсистеми та виявлення специфіки її функціонування як системи;

-        підходи та форми державного регулювання недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку, які забезпечують: розвиток конкуренції між фінансовими інститутами, різноманіття і рівномірність розподілу наданих фінансових послуг за регіонами, активізацію інформаційного простору;

-        запропоновано комплекс заходів непрямого державного регулювання недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку на державному і регіональному рівнях, що забезпечить її позитивний вплив на зростання виробництва і добробут населення.

набуло подальшого розвитку:

-        обґрунтування принципів формування недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку, які об’єднуються в дві групи: загальні й специфічні. Відокремлення загальних принципів базується на функціональних особливостях недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку, що передбачають створення нею умов руху фінансових потоків. У той час, як специфічні принципи формування недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку враховують специфіку деяких фінансових потоків, а саме їх спрямованість, різноманіття видів, ступень стійкості, можливість трансформації;

-        розкриття особливостей недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку української економіки, які полягають у наступному: її формування відбувається на основі руху фінансових потоків, що створюються великими підприємствами, державою і домогосподарствами; існує диспропорціональність розвитку: щодо секторів, ресурсів, регіонів, законодавчого забезпечення, підсистем;

-      механізм розвитку недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку, який враховує специфіку її становлення, функціональні особливості і задовольняє реалізацію фінансових потреб всіх суб’єктів фінансових відносин.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання отриманих теоретичних розробок, методичних підходів і конкретних пропозицій для підвищення дієвості в регіонах України інституційних ланок інфраструктури фінансового ринку.

Основні практичні рекомендації та пропозиції за результатами дослідження, прийняті до впровадження головним управлінням економіки Черкаської обласної державної адміністрації (довідка № 438/01-11), використано під час розробки диверсифікації діяльності фінансових інститутів Черкаської області управлінням НБУ в Черкаській області (довідка № 22-054/1061).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі розробки та пропозиції, що містяться в роботі, належать автору особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення та ідеї, що є результатом особистої роботи здобувача. Особистий внесок дисертанта полягає у розробці науково-обґрунтованих теоретичних основ формування та організаційно-методичних засад функціонування недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку України.

Апробація результатів дисертації. Наукові положення, методологічні розробки і результати дисертації доповідалися та отримали схвальну оцінку науковців на: VIII міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасної економіки» (Черкаси, вересень 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків» (Черкаси, листопад 2007 р.); міжнародній молодіжній науково-практичній конференції «Соціально-економічний розвиток України в умовах євроінтеграції» (Луганськ, травень 2007 р.);. V Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічні реформи у контексті інтеграційного вибору України» (Дніпропетровськ, травень 2008 р); Міжнародній науково-практичній конференції «Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів» (Київ, 20-21 листопада 2008 р).

Публікації. Результати дослідження викладено у 9 наукових працях загальним обсягом 3,1 друк. арк. (частка автора – 2,8 друк. арк.), у т. ч. 4 статті у фахових виданнях, загальним обсягом 2 друк. арк., 5 тез доповідей на конференціях загальним обсягом 1,1 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Відповідно до мети, завдань і логіки дослідження визначена структура дисертаційної роботи, яка складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг основного змісту дисертаційної роботи становить 209 сторінок комп’ютерного тексту, у т. ч. основного тексту – 193 сторінки, на яких розміщено 13 рисунків, 21 таблиця та 5 додатків. Список використаних джерел налічує 184 найменування і розміщений на 16 сторінках.