НАУКОВО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ КООРДИНАЦІЇ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ПІСЛДЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет, охарактеризовано методи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, а також наведено дані про експериментальну перевірку та впровадження результатів дослідження, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі «Управління науково-методичною діяльністю закладів післядипломної педагогічної освіти як проблема теорії та практики» здійснено аналіз теоретичного забезпечення координації як функції управління науково-методичною діяльністю закладів післядипломної педагогічної освіти; визначено концептуальні підходи до координації науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти; охарактеризовано стан сучасної практики, напрями та форми координації науково-методичної роботи закладів післядипломної педагогічної освіти, проаналізовано базові поняття дослідження.

З урахуванням проведеного ретроспективного аналізу процесів розвитку та управління науково-методичною діяльністю закладів післядипломної педагогічної освіти, вивчення наукового доробку вчених (Ю. К. Бабанський, В. І. Бондар,  Л. М. Ващенко, С. У. Гончаренко, В. В. Гуменюк, Г. С. Данилова, А. В. Даринський, І. П. Жерносек,  Г. М. Зєвіна,  І. А. Зязюн, О. Л. Капченко, Б. М. Качур, Н. І. Клокар,  М. Ю. Красовицький,  С. В. Крисюк,  А. І. Кузьмінський, В. Г. Кремень, М. І. Лапенок, В. І. Маслов, Л. Я. Набока, В. В. Олійник, М. М. Поташник, Н. Г. Протасова, В. І. Пуцов, Т. М. Сорочан, К. М. Старченко, Є. П. Тонконога, В. В. Химинець, П. В. Худоминський, Н. М. Чепурна, О. Г. Ярошенко та ін.) науково-методичну діяльність закладів післядипломної педагогічної освіти в дослідженні розглянуто як складову єдиної системи безперервної освіти педагогічних працівників і цілісну систему взаємопов’язаних заходів з організаційного та науково-методичного забезпечення неперервного професійного та особистісного розвитку педагогічних працівників, яка заснована на досягненнях науки, передового досвіду і конкретному аналізі їхніх професійних потреб; управління науково-методичною діяльністю закладів післядипломної педагогічної освіти – як процес цілеспрямованого управлінського впливу, суб’єкти якого за допомогою планування, організації, керівництва, координації та контролю забезпечують підвищення фахового рівня педагогічних працівників.

Аналіз наукових досліджень координації як функції управління (Л. Грейнер, С. О’Доннел, Ю. А. Конаржевський, Є. Б. Кубко, Г. Кунц, О. Є. Луньов,
В. І. Маслов, М. Мілнер, Г. Мінцберг, В. В. Олійник, В. С. Пікельна, Ф. Тейлор, Г. О. Штомпель,  А. Файоль та ін.) виявив відсутність єдиного погляду на неї, а також дозволив розкрити сутність поняття «координація» як цільової функції управління забезпеченням науково обґрунтованої раціональної узгодженості всіх складових керованої системи з метою її ефективної діяльності, а також функції процесу організації цілеспрямованої взаємодії всіх структурних елементів системи.

З урахуванням узагальнення теоретичних джерел з проблеми координації науково-методичної діяльності в освіті (В. В. Гуменюк, Г. В. Єльникова, А. М. Єрмола, Л. П. Кедровска, Ю. А. Конаржевський, Н. Н. Кошель, А. І. Кузьмінський, В. І. Маслов, Е. М. Мірський, В. В. Олійник, В. І. Пуцов, Т. М. Сорочан, К. М. Старченко, Є. Р. Чернишова, Т. І. Шамова та ін.) розкрито сутність поняття «координація науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти» як процесу керованої, цілеспрямованої партнерської взаємодії закладів післядипломної педагогічної освіти, яка включає систему заходів, що забезпечують впорядкованість, безперервність, погодженість у просторі й часі та об’єднання дій закладів післядипломної педагогічної освіти в науково-методичній діяльності, спрямованих на реалізацію спільної мети. Визначено концептуальні підходи до її розгляду (методологічні підходи, принципи, функції, умови). На основі гуманістичного, системного, андрагогічного, акмеологічного, особистісно-діяльнісного, синергетичного підходів визначено принципи координації (соціально-культурної детермінованості, демократизації та гуманізації; педагогічної кооперації та творчості; відкритості; цілісності і комплексності; адекватності системи, що моделюється, кінцевим цілям та завданням науково-методичної діяльності системи післядипломної педагогічної освіти; концептуально-стратегічної спрямованості; послідовності, систематичності та узгодженості координаційних дій; інтегративності; неперервності професійного розвитку; вертикальної й горизонтальної партнерської взаємодії учасників координаційного процесу; диференціації та індивідуалізації підходів до учасників координації; технологічності; комунікативності); функції координації (організаційно-регулююча; інформаційно-аналітична; оцінно-коригуюча; проективно-прогностична; інтегративна; моделююча; комунікативна; компенсаторна); умови координації (зовнішні, внутрішні) та пріоритетні напрями й зміст діяльності суб’єкта координаційної діяльності. Аналіз розгляду теоретичних джерел щодо кооперації праці в педагогічній спільноті, результатом якої є педагогічне співробітництво, дозволив при визначенні принципів координації науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти ввести в науковий обіг поняття «принцип педагогічної кооперації» як її визначальний принцип для забезпечення органічного поєднання форм раціонального розподілу праці в межах педагогічної кооперації закладів післядипломної педагогічної освіти з метою досягнення взаємовизначених цілей, які відповідають вимогам суспільства та законодавчих актів.

Координацію науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти охарактеризовано у процесі сучасної практики з урахуванням інституційної структури реалізації цілей і завдань науково-методичної діяльності навчальних закладів та управління нею на трьох рівнях (загальнодержавному, регіональному, місцевому). За результатами проведеного в контексті цього анкетування недостатній рівень координації науково-методичної діяльності закладів післядипломної освіти на всеукраїнському рівні засвідчили 86 % опитуваних, недосконалість нормативно-правового забезпечення науково-методичної діяльності закладів, необхідність оновлення нормативно-правових актів щодо забезпечення діяльності методичних служб всіх рівнів та їх взаємодії по всій вертикалі – 93 %, відсутність координації щодо ефективного планування науково-методичної діяльності на всеукраїнському рівні – 23 %. Обґрунтовано, що ефективна науково-методична діяльність закладів післядипломної педагогічної освіти може відбуватися за умови чіткої координації науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти. Таку координаційну роль може здійснювати Науково-методичний центр координації закладів післядипломної педагогічної освіти, регіональних та міжнародних зв’язків державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» НАПН України в межах створеного з ініціативи Університету науково-методичного комплексу «Консорціум закладів післядипломної освіти». Статутом Університету, який є закладом післядипломної педагогічної освіти всеукраїнського рівня, одним із головних напрямів діяльності визначено координацію діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти України. Узагальнення напрацьованих матеріалів дало можливість визначити основні напрями координації науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти, а саме вивчення, узагальнення, поширення передового педагогічного досвіду; науково-методичний супровід забезпечення професійного розвитку науково-педагогічних і педагогічних працівників навчальних закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної, післядипломної педагогічної освіти; розроблення та впровадження концептуально-цільових основ спільної діяльності в межах Консорціумум закладів післядипломної педагогічної освти; інформаційно-аналітичний супровід науково-методичної діяльності закладів, а також виокреслити форми координації, серед яких ярмарок педагогічних інновацій, Всеукраїнська школа новаторства, Всеукраїнський методичний турнір, Всеукраїнський конкурс науково-методичних розробок та ін. Введено в науковий обіг в системі науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти та розкрито поняття «дисемінація інноваційного досвіду науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти» – це система освоєння педагогічного досвіду, особливий продуктивно-перетворювальний процес, який спрямований не тільки на пропаганду вивченого передового педагогічного досвіду, але й на впровадження новаторських ідей, інноваційного змісту педагогічного досвіду закладів післядипломної педагогічної освіти з організації науково-методичної роботи в масову педагогічну практику, вмотивування керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів післядипломної педагогічної освіти до творчої трансформації свого індивідуального досвіду, за підсумком чого відбуваються системні якісні зміни в системі післядипломної педагогічної освіти та в освіті в цілому.

У другому розділі «Теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка концептуальної моделі координації науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти» здійснено наукове обґрунтування та розкрито зміст концептуальної моделі координації науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти, висвітлено методику та результати її експериментальної перевірки в діяльності Науково-методичного центру координації закладів післядипломної педагогічної освіти, регіональних та міжнародних зв’язків, сформульовано рекомендації з підвищення ефективності координації закладів післядипломної педагогічної освіти.

Вивчення теоретичних засад координації як функції управління, використання системного підходу до її дослідження як багатокомпонентної частини системи управління науково-методичною діяльністю закладів післядипломної педагогічної освіти, що має у своєму складі розвинену систему внутрішніх та зовнішніх взаємозв’язків, дозволило визначити головні, притаманні їй риси, виокремити основні структурні складові, розкрити ієрархію зв’язків між ними та побудувати концептуальну модель координації закладів післядипломної педагогічної освіти. Концептуальна модель координації науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти є абстрагованим від деталей, узагальненим схематизованим відображенням головних взаємопов’язаних структурних складових координації, взаємодія яких обумовлює наявність нових інтегральних якостей, що виникають у результаті їх взаємодії в певній системі зв’язків. Розроблена концептуальна модель координації науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти містить цільову, теоретико-методологічну та організаційно-технологічну складові (рис. 1). Цільова складова моделі включає мету та завдання координації науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти. Теоретико-методологічна складова моделі складається з методологічних підходів до координації науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти, принципів, функцій, умов координації (зовнішні, внутрішні) та пріоритетних напрямів і змісту діяльності суб’єкта координаційної діяльності. Організаційно-технологічна складова концептуальної моделі координації науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти включає механізм реалізації координаційної взаємодії суб’єкта та об’єктів координації (форми, методи, засоби); результат координації; діагностику, аналіз та корекцію результатів координації.