ПОЛІТОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ РОЛІ ПРОВІДНИХ ЦЕРКОВ І ХРИСТИЯНСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ВИБОРЧИХ ПРОЦЕСАХ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ПОЛІТОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ РОЛІ ПРОВІДНИХ ЦЕРКОВ І ХРИСТИЯНСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ВИБОРЧИХ ПРОЦЕСАХ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка

 

 

 

Яцишин Уляна Володимирівна

 

                                                                           УДК 322:324(477.8)

                                                                 

 

ПОЛІТОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ РОЛІ ПРОВІДНИХ ЦЕРКОВ І ХРИСТИЯНСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
У ВИБОРЧИХ ПРОЦЕСАХ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ

 

 

 

Спеціальність 23.00.02 – політичні інститути та процеси

 

 

 

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

 

 

 

 

 

Львів – 2011

 

Дисертацією є рукопис

 

Робота виконана на кафедрі політології Національного університету "Львівська політехніка" Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

 

 

Науковий керівник -    кандидат філософських наук, доцент

                                      Волинець Оксана Олексіївна,

                                      Національний університет

"Львівська політехніка",

доцент кафедри політології

 

Офіційні опоненти:      доктор політичних наук, професор

Шуба Олексій Васильович,

Апарат Верховної Ради України,

Завідувач відділу з гуманітарних і міжнародних питань, гармонізації законодавства з країнами ЄС

та захисту прав людини

 

                                      кандидат політичних наук, доцент

                                      Ломака Іванна Іванівна,

                                      Прикарпатський національний університет

                                      імені Василя Стефаника,

                                      доцент кафедри політології

 

 

 

Захист відбудеться 26 січня 2012 року о "11" год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.17 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1, (ауд. 301).

 

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. М. Драгоманова, 5.

 

Автореферат розісланий 20 грудня 2011 року.

 

 

 

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д 35.051.17                                                               О.М. Сорба

 

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність обраної теми. Розпад СРСР ознаменував для України початок побудови демократичного політичного устрою та стрімкої трансформації політичної системи суспільства. Виборчий процес став невід’ємною складовою суспільно-політичного життя широких верств населення. Це спонукало учасників передвиборчих перегонів шукати і випробовувати різні способи залучення голосів виборців під час ведення передвиборчої боротьби.

Незважаючи на те, що згідно з чинним законодавством України церква є відокремленою від держави, на практиці виявляється взаємодія церкви (через духовенство, християнські організації, релігійну пресу) із суб’єктами політики, особливо напередодні виборів. До цього її спонукають причини зовнішньо- та внутрішньоцерковного порядку. Активізуючи взаємодію з церквами та християнськими організаціями у передвиборчий час, кандидати і політичні партії виявляють бажання використати релігійний фактор як ресурс виборчої кампанії. Інструментальне використання релігії та церкви учасниками передвиборчих перегонів у виборчому процесі призводить до критичного, подекуди ворожого ставлення до церкви, її ініціатив та громадсько-політичної активності духовенства. Однією з причин такої ситуації є спрощене розуміння державно-церковних відносин та ролі церкви й християнських організацій у формуванні громадянського суспільства в Україні.

Як суспільна інституція, церква постає учасником політичного життя суспільства. У минулому церковна ієрархія сприяла створенню політичних партій та громадських організацій, які брали участь у виборах або виголошували підтримку учасникам передвиборчих перегонів. Через поведінку церков та духовенства у виборчому процесі проявляються проблеми, що існують у сфері міжконфесійних та державно-церковних взаємовідносин, особливо в регіонах із високою щільністю релігійної мережі. Тому в умовах сучасного державотворення чільне місце посідає проблема ролі релігійного фактора у виборчому процесі в Україні.

Західна Україна вирізняється високим рівнем довіри населення до церкви та духовенства. Політична історія регіону вказує на те, що тут існує тривала традиція політичної активності священнослужителів, їх участі у виборчому процесі. Законодавча норма про відокремлення церкви від держави вплинула на видозміну такої участі. Її причини і наслідки потребують ґрунтовного аналізу, що посилює актуальність теми.

Зважаючи на багаторівневість досліджуваної проблеми, у роботі проаналізовано діяльність провідних українських християнських церков Західної України. Зокрема, роль Української Греко-Католицької Церкви та українського православ’я (Української Православної Церкви Київського Патріархату, Української Автокефальної Православної Церкви та Української Православної Церкви Московського Патріархату) у формуванні електоральної поведінки виборців, їхній вплив на виборчий процес у контексті взаємодії із суб’єктами передвиборчих перегонів. Хронологічні межі дослідження – ХХ – початок ХХІ ст., за винятком періоду панування тут радянської влади, яка, опираючись на принцип відокремлення церкви від держави та школи від церкви, максимально віддалила церкву і християнські організації від усіх проявів суспільного життя, зокрема й від виборчого процесу.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконана в межах наукової держбюджетної теми “Проблеми та перспективи розвитку демократії в Україні (Державний реєстраційний № 01094003459).

Мета дисертації полягає у з’ясуванні місця та ролі українського православ’я і католицизму у виборчих процесах в Західній Україні на різних етапах українського державотворення.

Для реалізації поставленої мети потрібно вирішити такі завдання:

-   дослідити особливості взаємовпливу та взаємодії релігії і політики, церкви і держави, церкви і суб’єктів політики у виборчому процесі;

-   визначити роль церкви в еволюції загального виборчого законодавства на західноукраїнських землях в часи відсутності української державності;

-   дослідити специфіку державно-церковної та церковно-партійної взаємодії в Західній Україні у виборчих процесах у міжвоєнний період;

-   охарактеризувати особливості та способи впливу Української Греко-Католицької Церкви на формування електоральної поведінки виборців сучасної Західної України;

-   з’ясувати позицію українського православ’я у виборчому процесі в Західній Україні на сучасному етапі розвитку Української держави;

-   встановити механізми використання релігійного фактора кандидатами в депутати та на президентський пост у передвиборчих кампаніях;

-   охарактеризувати особливості використання релігійного фактора політичними партіями (блоками) у виборчому процесі сучасної України.

Об’єктом дослідження є релігійний фактор у виборчому процесі.

Предметом дослідження є механізми, тенденції та специфіка впливу релігійного фактора на виборчі процеси в Західній Україні.

Методи наукового дослідження. Аналіз релігійного фактора, його ролі у виборчому процесі вимагає дотримання певних принципів наукового дослідження, зокрема об’єктивності, позаконфесійності й історизму.

Багатогранність обраної проблематики спонукала застосувати низку загальнонаукових методів дослідження. Так, системний метод наукового пізнання дозволив дисертантові розглянути політику та релігію як цілісні системи, що діють відповідно до властивих їм механізмів функціонування.

На основі структурно-функціонального методу наукового дослідження проаналізовано структурні елементи політики і релігії, особливості функціонування церков та суб’єктів виборчого процесу. Це дало змогу виокремити та проаналізувати процеси, що відбуваються в релігійному й політичному середовищах, динаміку їх розвитку та взаємодії.

У контексті дослідження теоретичних знань і розробок попередніх дослідників цієї проблематики, історичних умов їх виникнення, а також розвитку політичних процесів важливе місце посідає історіологічний метод дослідження. Завдяки йому простежено еволюцію виборчих процесів у Західній Україні від запровадження загального виборчого права дотепер, проаналізовано місце церкви й духовенства в них.

У процесі дослідження питання ролі церкви та християнських організацій у виборах було використано порівняльний метод. Це дало змогу розглянути й порівняти динаміку участі церкви, духовенства та християнських організацій у виборчих процесах в різних суспільно-політичних умовах, а також схожі риси та відмінності в баченні державно-церковних відносин та участі церкви й духовенства в політичній сфері життя суспільства провідними християнськими конфесіями, представленими в регіоні (православною та католицькою традицією).

Наукова новизна дослідження. Дисертація є комплексним дослідженням вияву релігійного фактора у виборчих процесах в Західній Україні від запровадження загального виборчого права дотепер. Зокрема, дисертант узагальнила результати дослідження в таких положеннях, які відзначаються елементами новизни:

уперше:

-   виокремлено і сформульовано основні способи використання релігії та церкви політиками для здійснення впливу на електорат, зокрема через формування позитивного іміджу, та ефективність їх застосування у виборчому процесі Західної України. Встановлено, що ці механізми впливу на електоральні уподобання вірян провідних конфесій не мають домінантного впливу на виборців;

-   досліджено особливості використання релігійного фактора політичними партіями (блоками) у виборчому процесі Західної України. Проаналізовано передвиборчі програми політичних партій (блоків) щодо релігійного питання. Встановлено, що світоглядні орієнтації політичних партій (блоків) впливають на їхню прихильність до тих чи інших християнських церков;

з’ясовано:

-   фактори, що впливають на роль церкви у виборчому процесі: зовнішні щодо церкви (історико-політичні обставини, законодавство, зокрема виборче, форма державно-церковних відносин, способи передвиборчої боротьби між головними суб’єктами політики, рівень політичної культури народу) та внутрішні (документи, особиста позиція церковної ієрархії та духовенства, рівень політичної культури священнослужителів). Виявлено мотиви політичної активності духовенства (досягнення такої моделі державно-церковних відносин, за якої церкві надавався би статус активного чинника, здатного впливати на ухвалення державних рішень, досягнення певних політичних цілей, захист інтересів церкви, матеріальний інтерес). Розкрито особливості політико-релігійної та державно-церковної взаємодії, зокрема у виборчому процесі;

-   особливості та способи впливу українського католицизму на виборчий процес. Доведено, що УГКЦ формально відмежовується від прямої участі в політиці, забороняє духовенству обиратися або надавати підтримку конкретним кандидатам. Місце духовенства і вірян у виборчому процесі церква окреслює у спеціальних документах і пастирських посланнях, які видає напередодні виборів. Ці документи містять морально-етичні настанови для священиків, виборців, учасників передвиборчих перегонів і всіх задіяних у виборчому процесі осіб;

-   відмінності в позиціях, політичних уподобаннях та ролі духовенства у виборчому процесі країни трьох гілок українського православ’я (УПЦ КП, УАПЦ та УПЦ МП). Відзначено, що в умовах дотримання принципу рівності усіх конфесій перед державою відбувається зниження рівня контактів українських православних церков з учасниками передвиборчих перегонів та їх активності в передвиборчий час. Водночас прихильність державного чиновницького апарату до однієї з церков приводить до посилення інтересу духовенства православних конфесій до виборчого процесу для захисту інтересів власної церкви на загальнонаціональному та місцевому рівнях;

отримали подальший розвиток:

-   аналіз історичних та суспільно-політичних обставин еволюції виборчого законодавства на західноукраїнських землях і ролі церкви та духівничої еліти в цьому процесі. Встановлено, що в умовах відсутності української державності та недосконалості виборчого законодавства, коли народ не міг самостійно відстоювати свої інтереси на державному рівні, виразником українських національних інтересів була українська національна еліта, представлена світською інтелігенцією і духовенством;

-   дослідження проблеми становлення багатопартійності, міжнаціональних та міжконфесійних відносин і їх впливу на виборчий процес у Західній Україні в міжвоєнний період. Виявлено та проаналізовано чинники (зовнішньополітичного та внутрішньоцерковного порядку), які формували специфіку державно-церковних та партійно-церковних взаємовідносин і визначали рівень впливу релігійного фактора у виборчому процесі, зокрема: релігійна політика іноземних держав, до складу яких входили українські землі; розвиток та поширення в Західній Україні світських і клерикальних політичних партій з різним ставленням до релігії та церкви; рівень опрацювання соціальної доктрини католицизмом і православ’ям; громадянська позиція церковної ієрархії, рівень політичної свідомості та політичної культури громадян. Встановлено, що політична активність духовенства у виборах міжвоєнного періоду проявлялася через участь у діяльності світських та клерикальних політичних партій, через політичну заангажованість окремих священиків у виборчому процесі.

Теоретичне та практичне значення роботи полягає в тому, що дисертант проаналізувала й систематизувала значний масив літератури і джерел, що стосуються складних та актуальних питань місця релігії в суспільно-політичному житті, у контексті історичних та політичних особливостей розвитку західноукраїнського регіону. Дисертант виявила й узагальнила фактори, які впливають на рівень участі церкви, духовенства та християнських організацій у виборчому процесі, вказала на соціальні й політичні наслідки інструментального використання релігії суб’єктами виборчого процесу.

Матеріали та висновки дисертації можуть бути використані для укладення курсів та спецкурсів з політології, політичної історії України, історії України, релігієзнавства, а також написання узагальнювальних політологічних праць.

Висновки можуть бути взяті до уваги під час корекції державної політики у сфері державно-церковних відносин, формування передвиборчих програм політичними партіями і ведення передвиборчої роботи з електоратом.

Основні положення дисертації апробовано на наукових семінарах кафедри політології Національного університету “Львівська політехніка”, наукових конференціях різного рівня, зокрема: V Міжнародній науковій конференції “Шляхи становлення незалежності Польщі і України: минуле, сучасне, майбутнє (Житомир, 2008); І Міжнародній конференції молодих вчених “Гуманітарні та соціальні науки (Львів, 2009); першій університетській конференції молодих науковців “Актуальні проблеми гуманітарних та суспільнознавчих наук (Львів, 2008); міжвузівській науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю О. Ольжича (Львів, 2007).

Структура дисертаційної роботи зумовлена логікою наукового дослідження та складається з переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів, восьми підрозділів, висновків, списку використаних джерел (що містить 283 найменування). Загальний обсяг дисертації становить 209 сторінок, з яких 186 сторінок основного тексту та 27 – списку використаної літератури та джерел.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины