ГРОМАДА У ВІТЧИЗНЯНІЙ ПОЛІТИЧНІЙ ДУМЦІ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ :

Краткое содержание

ЧОРНОМОРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИ

ЛУШАГІНА Тетяна Вікторівна

УДК 321 (091)

ГРОМАДА У ВІТЧИЗНЯНІЙ ПОЛІТИЧНІЙ ДУМЦІ

КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Спеціальність 23.00.01 –

теорія та історія політичної науки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Миколаїв – 2012

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Чорноморському державному університеті імені Петра Могили Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник:

доктор політичних наук, доцент ЄВТУШЕНКО Олександр Никифорович, Чорноморський державний університет імені Петра Могили, професор кафедри державної служби.

Офіційні опоненти:	доктор політичних наук, доцент ТУРЧИН Ярина Богданівна, Національний університет «Львівська політехніка», завідувач кафедри політології, директор інституту гуманітарних та соціальних наук;
	кандидат політичних наук СЛАВКО Тетяна Олександрівна, Чорноморський державний університет імені Петра Могили, доцент кафедри політичних наук

Захист відбудеться «14» грудня 2012 р. о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 38.053.01 у Чорноморському державному університеті імені Петра Могили за адресою: 54003, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 10.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Чорноморського державного університету імені Петра Могили за адресою: 54003, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 10.

Автореферат розіслано «13» листопада 2012 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                           О. В. Шевчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Із здобуттям незалежності, Україна стала на шлях демократичного розвитку, проголосивши єдиним джерелом влади народ, який може здійснювати владу безпосередньо, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Основою ж місцевого самоврядування виступає територіальна громада. Саме на рівні територіальної громади участь громадян у створенні органів місцевого самоврядування, вирішенні місцевих справ має сприяти формуванню громадянського суспільства в Україні.

Але, поряд з територіальною громадою, не менш важливе значення для розвитку демократичної держави мають професійні громади, громади національних меншин, релігійні громади тощо, оскільки саме громада є тим фактором, що поєднує громадян, які проживають на певній території і безпосередньо беруть участь у вирішенні місцевих справ. Саме громада виступає одним із важливих інститутів політичної соціалізації індивіда і саме на рівні громади індивід усвідомлює, що демократія – це не формальність, а соціальне партнерство між людиною і владою.

Ідея громади, як суспільної цінності, яка здатна акумулювати політичні, правові, соціальні, національні цінності та забезпечити самоідентифікацію українського населення у процесі державотворення, виникла в поглядах представників різних політичних течій ще в кінці ХІХ – на початку ХХ століття. Однак уже на початку ХХ століття політичні погляди на громаду мали системний характер, закріплювались у законодавчих проектах і програмах політичних партій, як основа для розвитку української демократичної держави.

Проте, в політичній науці майже відсутні фундаментальні роботи, в яких був би відбитий найбільш цінний досвід вітчизняних політичних діячів та науковців кінця ХІХ – початку ХХ століття. Виходячи із зазначеного вище, актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю комплексного аналізу ідеї громади у вітчизняній політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ століття для її практичного втілення в сучасності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дисертаційного дослідження пов’язаний із науковою темою «Організація державного управління в умовах становлення та розвитку політичної системи України: політико-правові, історичні та регіональні аспекти», номер державної реєстрації 0109U000451, яка розробляється кафедрою державної служби Чорноморського державного університету імені Петра Могили.

Мета і основні завдання дисертації. Враховуючи актуальність теми, спираючись на доробки попередніх дослідників та враховуючи недостатній ступінь її розробки у вітчизняній політичній науці, мета дисертаційної роботи полягає у розкритті ідей та поглядів на громаду у вітчизняній політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Для реалізації мети дослідження окреслено наступні завдання:

–           визначити стан наукової розробки проблеми в роботах вітчизняних та зарубіжних учених, охарактеризувати рівень її науково-теоретичного осмислення та обґрунтувати теоретико-методологічні засади дослідження;

–           з’ясувати передумови виникнення та особливості формування ідей щодо громади у вітчизняній політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ століття та їх місце в концепціях відродження української державності кінця ХІХ – початку ХХ століття;

–           розкрити сутність ідеї громади в політичних доктринах кінця ХІХ століття;

–           узагальнити теоретичні розробки щодо громади у вітчизняних політичних концепціях державотворення, що набули поширення на початку ХХ століття;

–           запропонувати рекомендації щодо напрямів подальшого вивчення даної проблематики та використання результатів дослідження на прикладному рівні.

Об’єктом дослідження виступає українська політична думка кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Предметом дослідження є становлення та розвиток ідей громади у вітчизняній політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Хронологічні рамки дослідження зумовлені тематичною спрямованістю і охоплюють період початку 1880-1917 рр. Нижня межа заданого часового лагу визначається активізацією українського національного руху та ствердженням і поширенням різних ідеологічних напрямків на українських землях. Верхня межа зумовлена новими історичними подіями, а саме: революційними процесами в Російській імперії, коли відбувається зниження інтересу до громади, а набувають популярності ідеї загальнодержавного становлення. Проте, відповідно до логіки історичного підходу в дослідженні при вивченні деяких аспектів політичної творчості представників вітчизняної політичної думки здійснюється розширення хронологічних рамок.

Територіальні межі дослідження охоплюють етнічну українську територію, а також території, де існували осередки української політичної думки, а зокрема здійснювалося дослідження проблем громади.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань дисертаційного дослідження було використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів, що забезпечують проведення цілісного та ґрунтовного аналізу об’єкта і предмету дослідження.

Загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення й абстрагування застосовувалися для забезпечення системного дослідження основних наукових положень, теоретичних висновків щодо громади у вітчизняній політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Для даного дисертаційного дослідження пріоритетними стали такі методи: структурно-функціональний, порівняльний, історичний, хронологічний. Так, за допомогою:

­   структурно-функціонального методу, вдалося розглянути місце та роль громади в структурі загальних державотворчих концепцій, що були запропоновані діячами вітчизняної політичної думки кінця ХІХ – початку ХХ ст.;

­   порівняльного методу окреслено схожість та відмінність поглядів на громаду різних політико-ідеологічних напрямків у вітчизняній політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ ст.;

­   історичного методу вдалося вивчити особливості формування ідей щодо громади в тісному зв’язку з історичними обставинами в країні та світі;

­   хронологічного методу визначено еволюцію поглядів політичних діячів кінця ХІХ – початку ХХ століття щодо громади в певній хронології, починаючи від становлення та розвитку ідеї громади до можливостей її практичного втілення на початку ХХ століття.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена тим, що дане дослідження є одним із перших в українській політичній науці, що зосереджене на комплексному вивченні поглядів на громаду у вітчизняній політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ століття в рамках загальних державотворчих концепцій, пов’язаних з характером майбутнього державного устрою України.

Новизна наукових підходів знайшла свій вираз у теоретичному вирішенні низки актуальних наукових завдань, зокрема

вперше:

–           проведено системне наукове дослідження становлення та розвитку поглядів вітчизняних політичних діячів кінця ХІХ – початку ХХ століття на громаду як важливий інститут демократії й громадянського суспільства;

–           доведено, що ідея необхідності створення громад була в полі зору української політичної думки кінця ХІХ – початку ХХ століття як одна із важливих проблем, що пов’язана з відродженням української державності;

–           обґрунтовано положення про те, що комплекс суспільно-політичних ідей у вітчизняній політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ століття щодо місця і ролі громади у державі є цілісною концептуальною системою можливих шляхів розвитку громад для сучасної України;

удосконалено:

–           визначення сутності громади в поглядах політичних діячів та теоретиків кінця ХІХ – початку ХХ століття як основи місцевого самоврядування, інституту демократії, що спирається на ініціативу й активність широких верств населення;

–           теоретичні уявлення політичних діячів кінця ХІХ – початку ХХ століття щодо місця та значення громади в процесі державотворення. Доведено, що дані теоретичні уявлення формувалися під впливом світової та вітчизняної політичної думки та практики, що стало основою для формування вітчизняних теорій місцевого самоврядування;

дістало подальшого розвитку:

–           систематизація вітчизняних наукових досліджень щодо ідей створення та функціонування громад, їх переосмислення та створення можливих шляхів побудови ефективних громад у сучасній Україні;

–           визначення громади, як територіальної основи організації місцевого самоврядування, зокрема в напрямку характеристики її як соціально-просторової спільності, яка має здійснювати економічну, політичну, управлінську діяльність.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертаційної роботи можуть бути використані науковцями і науково-педагогічними колективами при розробці та викладанні таких курсів, як «Історія політичної думки України», «Історія місцевого самоврядування в Україні», «Історія соціально-політичних вчень». Результати даного дослідження також можуть бути використані при написанні методичних матеріалів, підручників, для підготовки фахівців з політичних наук та державного управління.

На прикладному рівні матеріали дослідження можуть вивчатися аналітичними групами та політологами-практиками для розробки програм реформ в Україні. Крім того, положення дисертаційного дослідження можуть бути застосовані в практичній роботі органів місцевого самоврядування та місцевих територіальних громад при визначенні шляхів їх співпраці.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, отримані результати якої розв’язують суттєву наукову проблему ролі громади в процесах державотворення у вітчизняній політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ століття в рамках загальних державотворчих концепцій. В роботах, що виконувалися в співавторстві, особистий внесок здобувача становить: аналіз проблеми громади в політичній спадщині представників консервативного напрямку вітчизняної політичної думки початку ХХ століття; дослідження питання громади в творах М. Драгоманова; вивчення становлення та розвитку поглядів на громаду в творчості представників народництва ХІХ століття. Щодо навчального посібника, то особистий внесок здобувача полягає в підборі та систематизації політичних творів представників вітчизняної політичної думки ХІХ – першої половини ХХ століття. Положення, висновки та рекомендації, що були запропоновані в дисертації, є особистим здобутком автора.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на практичних і семінарських заняттях, круглих столах, заслуховувались на засіданнях кафедри державної служби, кафедри політичних наук ЧДУ ім. Петра Могили.

Зміст, висновки та практичні рекомендації наукової роботи було висвітлено на 9 наукових конференціях, зокрема, на трьох щорічних Міжнародних науково-практичних конференціях «Ольвійський форум: Стратегії України в геополітичному просторі» (м. Ялта, 2009, 2010, 2011); ХVІІІ Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених (м. Запоріжжя, 2010); Міжнародній науковій конференції «Наукові дослідження сучасності» (м. Київ, 2010), щорічній науково-методичній конференції «Могилянські читання» (м. Миколаїв, 2010, 2011); Міжнародній конференції молодих учених «Гуманітарні та соціальні науки HSS-2010» (м. Львів, 2010); Міжнародній науково-практичній конференції «Аркасівські читання» (м. Миколаїв, 2011).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено в 13 наукових працях, 6 з яких опубліковано у фахових виданнях з політичних наук (з них 3 – у співавторстві). Серед публікацій, що відображають наукові результати, є навчальний посібник «Громада в українській політичній думці ХІХ – першої половини ХХ століття» (у співавторстві, який має гриф МОН України).

Структура дисертаційної роботи. Поставлені цілі й завдання дослідження визначили структуру роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації налічує 224 сторінки, із них 182 – основний текст. Список використаних джерел і літератури налічує 371 найменування.