ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету, завдання, методи, охарактеризовано експериментальну базу, розкрито наукову новизну, теоретичне значення і практичну цінність, подано дані про апробацію та структуру роботи.

У першому розділі – «Формування готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників засобами інтерактивних технологій на заняттях з дисциплін гуманітарного циклу як педагогічна проблема» – проаналізовано стан вивчення проблеми в педагогічній теорії і практиці, визначено теоретичні основи професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, обґрунтовано можливості використання інтерактивних технологій при викладанні дисциплін гуманітарного циклу у ВВНЗ.

У результаті дослідження встановлено, що професійна діяльність майбутніх офіцерів-прикордонників – це їх соціально значуща, усвідомлена, цілеспрямована діяльність, яка вимагає спеціальних знань, умінь і навичок, а також професійно обумовлених особистісних якостей. Загалом професійна діяльність потребує сформованої готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до виконання фахових дій. У світлі нашого дослідження готовність до професійної діяльності майбутнього офіцера-прикордонника розглядаємо як характеристику його потенційного стану відносно професійної діяльності. Готовність – це засвоєні курсантами знання, професійні вміння, а також такі установки та особистісні якості, які допомагають їм свідомо і сумлінно, зі знанням справи виконувати свої професійні обов’язки (Л. Єгупов, Е. Зеєр, В. Серіков, Е. Симанюк).

Розкрито сутність та змістове наповнення компонентів готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників. Зокрема визначено, що мотиваційно-цільовий компонент передбачає розвиток мотиваційної сфери майбутніх офіцерів-прикордонників, позитивне ставлення до професійної діяльності; він відображає сформованість потреби у професійному зростанні, що забезпечує успішний перебіг та результативність діяльності офіцера-прикордонника. Змістово-процесуальний компонент передбачає оволодіння курсантами системою психолого-педагогічних знань, сформованість у них комунікативних умінь і навичок міжособистісної взаємодії в умовах іншомовного спілкування. Професійно-діяльнісний компонент готовності до професійної діяльності проявляється в умінні майбутніх офіцерів-прикордонників використовувати результати підготовки з дисциплін гуманітарного циклу у змодельованих інтерактивних ситуаціях професійного спрямування.

Професійна компетентність майбутнього офіцера-прикордонника – це важлива характеристика його діяльності як фахівця, поєднання його теоретичної та практичної підготовки, професійно-значущих особистісних та творчих можливостей, що в сукупності сприяють підвищенню результативності навчання та забезпечують безперервне прагнення до професійної та особистісної самоосвіти та вдосконалення. Професійно компетентний офіцер-прикордонник може здійснювати професійну діяльність, професійне спілкування на досить високому рівні, що є необхідною складовою його професійної підготовки (Л. Барановська, Ф. Бацевич, Н. Берестецька, О. Бодальов, О. Волобуєва, О. Дмитрієва).

З’ясовано значення педагогічної технології у підготовці майбутніх офіцерів-прикордонників. Серед основних ознак педагогічної технології підготовки курсантів ВВНЗ ми виділяємо: попереднє проектування; визначення змісту діяльності викладача та курсанта; орієнтованість на досягнення поставлених цілей; алгоритмічне виконання дій; цілісність складових процесу підготовки; його коригованість та відтворюваність. Саме такі ознаки притаманні інтерактивним технологіям (І. Мельничук, О. Пометун). За умови їх використання курсант ВВНЗ підвищує свою успішність та інтелектуальну спроможність, він стає більш активним у процесі колективного навчального пізнання, яке передбачає постійну активну взаємодію всіх його учасників (О. Царенко). Джерелом нових знань при цьому є не тільки опрацювання курсантами наукової, навчальної, методичної, енциклопедичної та довідкової літератури, Inte
et-ресурсів, але й їхній власний досвід, отриманий під час міжособистісної взаємодії.

Засоби інтерактивних технологій, що формують інформаційну (наукова і навчальна література, робочі та навчальні програми, плани проведення лекційних і семінарських занять, методичні розробки проведення інтерактивних занять, методичні рекомендації тощо), матеріальну (наочність, технічні засоби навчання, мультимедіа-супровід тощо) та організаційну (організуюча й координуюча діяльність викладача, методи навчання та форми організації навчальної діяльності курсантів) складові навчального середовища, оптимізують професійну підготовку майбутніх офіцерів-прикордонників і підвищують рівень їхньої готовності до професійної діяльності.

У процесі дослідження визначено особливості професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників. Йдеться про необхідність високого рівня культури спілкування та поведінки; обізнаності із законами «Про Державний кордон України», «Про Державну прикордонну службу України» тощо; вміння виконувати багатопланові завдання; уміння приймати важливі рішення; спроможність на високому рівні управляти підлеглими, працювати з місцевим населенням, протистояти корупції; достатній рівень психологічної підготовки; вміння взаємодіяти з правоохоронними органами, прикордонниками суміжних держав; володіння іноземними мовами.

На констатувальному етапі експерименту було визначено стан готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності. З’ясовано, що майбутні офіцери-прикордонники мають достатній рівень готовності до професійної діяльності (середній бал склав 58 із 91 можливого). Однак, як показала діагностика, курсантам бракує практичних знань, умінь та навичок комунікативної взаємодії, вони мають труднощі у налагоджуванні суб’єкт-суб’єктних відносин, належних контактів зі співрозмовниками.

На цьому етапі паралельно вивчалося ставлення курсантів до вивчення дисциплін гуманітарного циклу; було визначено також рівень готовності майбутніх фахівців працювати в парах/групах; досліджено стан використання інтерактивних технологій на заняттях із дисциплін гуманітарного циклу. З’ясовано, що дисципліни гуманітарного циклу посідають важливе місце у підготовці майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності. Майбутні охоронці кордону усвідомлюють важливість вивчення дисциплін гуманітарного циклу, зокрема 97,67% опитаних вважають, що ці дисципліни суттєвим чином впливають на становлення офіцера-прикордонника як фахівця. Проте виявлено, що серед опитаних не було курсантів з високим рівнем готовності працювати в парах/групах, лише 20,93% респондентів мають достатній рівень готовності працювати в групах. Переважна більшість майбутніх охоронців кордону (70,93% опитаних) мають задовільний рівень готовності до роботи в парах. Незначна кількість курсантів – 8,14% – характеризувалися низьким рівнем готовності працювати в парах/групах.

Відвідування занять та бесіди з викладачами гуманітарних дисциплін дозволили дійти таких висновків: не всі педагоги використовують інтерактивні технології, вони часто дотримуються загалом односторонньої комунікації, лише інколи використовують інтерактивні технології навчання, які передбачають багатосторонню комунікацію. Епізодичність використання такого способу навчальної взаємодії викладачі пояснювали неготовністю організовувати багатосторонню комунікацію. Загалом серед головних недоліків у практиці викладання дисциплін гуманітарного циклу у ВВНЗ можна виділити: оглядово-інформаційний характер навчального матеріалу; авторитарний стиль викладання; домінування пояснювально-ілюстративного типу навчання та репродуктивної діяльності курсантів; переважання фронтальної роботи; обмеженість діалогічного спілкування; недостатня професійна спрямованість при викладанні дисциплін гуманітарного циклу.

Отже, аналіз стану підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності засвідчив необхідність удосконалення навчального процесу за рахунок упровадження засобів інтерактивних технологій при викладанні дисциплін гуманітарного циклу.

У другому розділі – «Обґрунтування педагогічних умов формування готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників засобами інтерактивних технологій» – визначено мету, зміст та принципи професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників при викладанні дисциплін гуманітарного циклу, педагогічні умови підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності засобами інтерактивних технологій, а також розроблено та науково обґрунтовано модель формування готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників засобами інтерактивних технологій, конкретизовано показники та рівні такої готовності.

З’ясовано, що на ефективність формування готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників впливає рівень засвоєння ними матеріалу з дисциплін психолого-педагогічного та іншомовного спрямування. Це обумовлюється змістом оперативно-службових функцій, необхідністю сформованості у майбутнього офіцера-прикордонника умінь та здатностей ефективно вирішувати проблеми й завдання оперативно-службової та навчально-виховної діяльності.

Аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики майбутнього офіцера-прикордонника дозволяє стверджувати, що підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників з дисциплін гуманітарного циклу передбачає формування у них сукупності знань із психології, педагогіки, а також пов’язаних з цим практичних навичок і вмінь, необхідних для іншомовної взаємодії (як одного із аспектів професійної діяльності прикордонників). З огляду на це для проведення експериментального дослідження було обрано такі дисципліни гуманітарного циклу, як «Педагогіка і психологія» та «Іноземна мова». 

Змістом професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників засобами інтерактивних технологій з дисциплін гуманітарного циклу визначено комплекс взаємопов’язаних психолого-педагогічних знань, комунікативних іншомовних умінь та навичок офіцера-прикордонника з організації міжособистісної взаємодії, необхідних для його професійної діяльності.

Визначено, що підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності засобами інтерактивних технологій має опиратися на загальні та специфічні дидактичні принципи, обумовлені особливостями дисциплін гуманітарного циклу та інтерактивного навчання. З урахуванням цього підходу, а також специфіки професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників використано такі загальні дидактичні принципи професійної підготовки засобами інтерактивних технологій: колективної взаємодії та співробітництва; свідомості й активності; науковості; систематичності та послідовності; доступності; наочності; забезпечення міцності результатів навчання; зв’язку теорії з практикою.

Серед специфічних принципів важливе значення мали принципи рефлексії; комфортності; поєднання колективної, групової та індивідуальної роботи; інтеграції; професійної спрямованості навчання; комунікативності; суб’єкт-діяльнісного навчання; автентичності; проблемності.

При формуванні готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників засобами інтерактивних технологій при вивченні дисциплін гуманітарного циклу було комплексно впроваджено визначені педагогічні умови. Зокрема під час професійної підготовки в експериментальних групах відповідно до першої педагогічної умови – забезпечення високого рівня технологічної компетентності науково-педагогічного складу – було впроваджено різні форми методичної роботи для викладачів: лекції та практичні заняття з методики проведення інтерактивних занять, семінари-тренінги, засідання кафедр, засідання предметно-методичних комісій, науково-практичні конференції, педагогічні виставки, дискусії, захисти інноваційних проектів. Це допомогло викладачам систематизувати та узагальнити знання щодо особливостей застосування інтерактивних технологій з урахуванням специфіки дисциплін гуманітарного циклу. Такі форми роботи передбачали навчання викладачів правильної організації та проведення занять з використанням інтерактивних технологій, коректної оцінки дій курсантів на заняттях, обміну власним досвідом щодо проведення інтерактивних занять. Таким чином було забезпечено високий рівень технологічної компетентності науково-педагогічного складу, що допомогло підвищити їхню кваліфікацію.

Для впровадження другої педагогічної умови – організації навчального простору для залучення всіх курсантів до постійної активної взаємодії при вивченні дисциплін гуманітарного циклу – ми намагалися створити відповідний морально-психологічний клімат в колективі, зокрема людяність і доброзичливість ми поєднували з високою вимогливістю до кожного курсанта. При цьому мали значення: глибокий інтерес викладача до всіх сфер життя курсанта; взаємне задоволення педагога та майбутніх офіцерів-прикордонників від співпраці та спілкування; позитивний і водночас діловий настрій як викладача, так і курсантів; терпимість до помилок, витримка і педагогічний такт; взаємоповага до особливостей характеру (надмірної емоційності, особливих звичок); увага до психологічних проблем курсанта, постійний пошук викладачем шляхів їх подолання; неприпустимість приниження гідності, насмішок над курсантами; взаємодовіра і сміливість у вираженні курсантами своїх поглядів, почуттів, думок. Використання організаційних засобів інтерактивних технологій потребувало також спеціальних форм розміщення меблів в аудиторії: буквою «П», «прямокутником», «колом», «дискусійним клубом», оптимальний вибір яких залежав від методу інтерактивного навчання.

Наступна педагогічна умова – забезпечення рефлексивного аналізу майбутніми офіцерами-прикордонниками своїх професійних можливостей – передбачала роботу щодо усвідомлення курсантами отриманих результатів. Рефлексія здійснювалася у різних формах: індивідуально, в парах, групах, під час дискусії, колективного обговорення, письмово та усно. ЇЇ ми також застосовували після найважливіших інтерактивних вправ, після закінчення заняття чи певного етапу навчання. За рефлексивного підходу курсанти здійснювали індивідуальну інтерпретацію ситуацій різного рівня складності, виконували різні пізнавально-психологічні завдання. Рефлексивний підхід дав можливість курсантам під час навчального процесу продемонструвати відповідну ментальність, світ своїх цінностей та особистісних якостей; удосконалити вміння розв’язувати нестандартні ситуації; розуміти логіку помилок своїх та одногрупників, сформувати нестереотипне уявлення про професійну діяльність, що відповідає сучасному замовленню на фахівця-прикордонника.

Наступна педагогічна умова стосувалась формування мотиваційного потенціалу готовності до професійної діяльності курсантів-прикордонників при вивченні дисциплін гуманітарного циклу. Ця педагогічна умова передбачала: визначення мотивів, потреб і мети навчання курсантів у НАДПСУ; комплексне використання засобів інтерактивних технологій у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу; здійснення систематичного контролю та оцінювання навчальних досягнень курсантів з метою формування у них потреби в підвищенні рівня готовності до професійної діяльності. Застосовуючи інтерактивні технології («інтелектуальна розминка», «експрес-опитування», «сократівська бесіда», «мозковий штурм», «логічний ланцюжок», «діалог», «пошук інформації», «заверши фразу», «хвилина говоріння», «безперервна шкала думок», «обери позицію», «дерево рішень», «спільний проект», «People Hunt», «Team Sentence», «Find the Fiction», «Fan-N-Pick», «Team Lists», «Mix-Pair-Share», «Explain», «Microphone», «Reading for Two Voices» тощо) при викладанні таких дисциплін, як «Педагогіка і психологія», «Іноземна мова», поєднуючи і використовуючи знання з цих дисциплін комплексно, викладач не тільки задовільняв потреби курсантів у нових враженнях (участь в інтеракціях завжди має нетрадиційний характер навчально-пізнавальної діяльності), але й спонукав їх до власної інтерпретації професійних дій, стимулював їхню допитливість, активізував і спрямовував пізнавальну діяльність майбутніх офіцерів-прикордонників у напрямку професійного зростання.

У свою чергу така педагогічна умова, як інтеграція результатів підготовки курсантів з дисциплін гуманітарного циклу через використання іншомовних знань, комунікативних умінь і навичок у професійно-ситуативних інтеракціях, пов’язана з усвідомленням майбутніми офіцерами-прикордонниками необхідності різних аспектів гуманітарної підготовки (психолого-педагогічної, іншомовної) та формуванням у них стійких пізнавальних потреб. Для цього було передбачено, щоб курсанти могли використовувати свої іншомовні знання, комунікативні уміння і навички у різних професійно-ситуативних інтеракціях. При викладанні дисциплін гуманітарного циклу ми створювали проблемні ситуації, намагалися викликати у курсантів здивування, подив, інтерес до змісту знань та процесу їх отримання. Важливе значення мали і коротка розповідь викладача, бесіда, демонстрування наочності, а також такі інтерактивні методи, як «мозковий штурм», «мікрофон», «криголам», професійно-спрямовані дидактичні ігри та навчальні тренінги тощо. Використані на заняттях з дисциплін гуманітарного циклу прийоми захоплювати курсантів, пробуджували в них інтерес, мотивували майбутніх офіцерів-прикордонників інтегрувати результати підготовки з дисциплін гуманітарного циклу з професійною діяльністю.

Обґрунтовані педагогічні умови було покладено в основу моделі (рис. 1) формування готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників засобами інтерактивних технологій. Модель містить усі складові навчального процесу, який досліджується, зокрема мету, педагогічні умови, компоненти, показники, рівні готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників. Складові моделі взаємопов’язані між собою та утворюють єдиний комплекс.

Впроваджуючи визначені педагогічні умови, ми формували усі складові готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників, зокрема мотиваційно-цільовий, змістово-процесуальний та професійно-діяльнісний компоненти. Сформованість кожного з цих компонентів було визначено за певними показниками та розподілено на такі рівні: високий, достатній, задовільний і низький. Основними показниками було обрано: сформованість потреби у професійному зростанні майбутніх офіцерів-прикордонників при вивченні дисциплін гуманітарного циклу; сформованість у них психолого-педагогічних знань, комунікативних умінь і навичок міжособистісної взаємодії в умовах іншомовного спілкування; використання результатів підготовки курсантів з дисциплін гуманітарного циклу у змодельованих інтерактивних ситуаціях професійного спрямування.

Використання моделі сприяло позитивній динаміці формування готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників засобами інтерактивних технологій