ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання; розкрито теоретичні та методологічні засади, викладено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість результатів наукового пошуку; наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – «Теоретико-методичне обґрунтування проблеми формування комунікативних умінь і навичок у дітей молодшого шкільного віку із ЗПР» – представлено узагальнений аналіз вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної та навчально-методичної літератури з проблеми дослідження; розкрито сутність понять «компетенція», «комунікативні вміння і навички», виявлено взаємозв’язок та взаємообумовленість означених педагогічних категорій; визначено сутність комунікативних умінь і навичок як складової комунікативної компетенції.

Проблема формування комунікативних умінь і навичок у молодших школярів із ЗПР пов’язана з широким смисловим простором наукової проблематики, який охоплює такі поняття, як комунікативна компетенція, комунікативна діяльність, мовленнєва діяльність та спілкування, комунікація, мовлення тощо. Комунікативні вміння і навички у сучасній психолого-педагогічній науці розглядаються здебільшого в межах діяльнісного підходу (Л. Виготський, І. Зимня, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн та ін.), як компонент комунікативної діяльності (А. Богуш, М. Вашуленко, О. Леонтьєв, Р. Мартинова, Ю. Пассов, Т. Піроженко, М. Шевченко та ін.), комунікативної компетенції (А. Богуш, О. Волченко, С. Ніколаєва, О. Павленко, Л. Паламар, М. Пентилюк) і зарубіжних (М. Вятютнєв, Н. Гальскова, Н. Гез, В. Коккота, О. Леонтьєв, Р. Мільруд, О. Миролюбов, Ю. Пассов, L. Bachman, M. Canale, D. Hymes,), і виступають предметом досліджень у галузі педагогіки, психології, психолінгвістики.

Аналіз наукових джерел дав підстави для висновку, що комунікативні уміння є оцінною категорією, що характеризує і визначає рівень спроможності особистості до спілкування, а їх формування забезпечується набуттям необхідних комунікативних навичок, автоматизованих дій з мовним матеріалом у процесі аудіювання, читання, говоріння і письма, що складають мету навчальної підготовки молодших школярів у навчальних закладах.

Внаслідок проведеного аналізу було з’ясовано, що на формування комунікативних умінь і навичок впливають такі чинники як: мотивація, навченість, підкріплення, автоматизованість, планування, аналіз досягнутих результатів, помилок. Без пізнавального самоконтролю неможливими є корекція дії, його подальше вдосконалення. Аналіз психологічної, лінгвістичної, психолінгвістичної та педагогічної літератури засвідчує необхідність поетапного формування комунікативних умінь і навичок у процесі вивчення англійської мови з урахуванням специфіки усного і писемного, діалогічного і монологічного мовлення, видів мовленнєвої діяльності та ситуації спілкування.

           Формування комунікативних умінь і навичок у молодших школярів із ЗПР у процесі вивчення англійської мови має певну специфіку. Проблеми у формуванні комунікативних умінь і навичок у молодших школярів із ЗПР у процесі вивчення англійської мови пов’язані зі здібностями до мов молодших школярів цієї категорії, їх психолого-педагогічними особливостями та дотриманням загально - дидактичних та психолого-педагогічних принципів навчання учнів із ЗПР.

Недоліки в мовному розвитку учнів із затримкою психічного розвитку позначаються на загальному стані зв'язної мови – як усної, так і писемної (Н. Борякова, А. Колупаєва, Л. Савчук, Л. Кашуба, Р. Трігер, В. Тарасун та ін.). Водночас затримка психічного розвитку характеризується неоднорідністю, поліморфністю порушень емоційно-вольової та пізнавальної сфер (Т. Вісковатова, Т. Власова, В. Лубовський, Т. Сак, У. Ульєнкова та ін.).

Відмічаючи нерівномірність розвитку різних сторін інтелектуальної діяльності у дітей із ЗПР, дослідники окреслюють низку загальних особливостей діяльності, характерних для більшості дітей з цим порушенням: низький рівень мотивації пізнавальної діяльності, недостатність організованості та цілеспрямування, виражена виснажуваність, імпульсивність та значна кількість помилок.

У процесі діяльності діти із ЗПР мають труднощі при урахуванні вимог інструкції. Вони часто порушують послідовність роботи, мають труднощі у переході з одного виду роботи до іншого. Неповноцінність саморегуляції у діяльності тісно зв'язана і з особистісними особливостями дітей із ЗПР: неадекватною самооцінкою, слабкістю пізнавальних інтересів, низьким рівнем домагань та мотивації. Це виявляється у відсутності потреби та навички самоперевірки, неусвідомленості своїх помилок.

У психолого-педагогічних дослідженнях шкільних навичок учнів із ЗПР  (А. Зікєєва, Л. Савчук, Т. Шевченко, та ін.) представлено: труднощі у засвоєнні певних шкільних навичок, виявлення їхніх причин і характеру проявів, визначення умов їх подолання; вивчення специфічних порушень читання, письма, лічби (дислексії, дисграфії, дискалькулії) тощо, однак спеціальних досліджень стосовно формування комунікативних умінь і навичок у молодших школярів із ЗПР засобами англійської мови проведено не було.

           Слід зазначити, що на початок вивчення англійської мови, молодші школярі вже володіють рідною мовою, що вказує на сформованість у них механізмів мовлення, відповідальних за здійснення мовленнєвої діяльності. При цьому механізми мовленнєвої діяльності рідною та іноземною мовами, за даними психологів (І. Зимня, В. Пенфілд, Л. Робертс), ті ж самі. Тому засвоєння іншомовного матеріалу в понятійному плані, як зазначають методисти, не викликає в учнів труднощів.

Здійснений теоретичний аналіз засвідчує, що навчання іноземної мови зводиться до взаємозв'язків засвоєних операцій над мовою та перенесення вже сформованих мовних умінь і навичок рідної мови в іноземну мову. Засвоєння нових навичок і вмінь, правильне перенесення вже сформованих мовних умінь і навичок потребують опори на рідну мову.

У другому розділі – «Комунікативні уміння і навички молодших школярів із ЗПР: стан сформованості та особливості розвитку» – представлено етапи проведення експерименту, результати пілотного дослідження, проведено аналіз програмно-методичного забезпечення навчання англійської мови молодших школярів із ЗПР, визначено критерії та рівні сформованості комунікативних умінь і навичок у молодших школярів із ЗПР.

Реформування шкільної освіти, зміна методичної сутності сучасного підручника, його функцій і змісту зумовили необхідність визначення вимог до сучасного підручника з англійської мови для початкової школи для навчання дітей із ЗПР.

Відтак, було визначено критерії оцінювання якості підручників з англійської мови першого року навчання у класах інтенсивної педагогічної корекції. Аналіз вітчизняних та зарубіжних досліджень, присвячених питанню оцінювання підручників іноземної мови, дав змогу окреслити формальний, функціональний, структурний, комунікативний та корекційний критерії оцінювання навчально-методичного забезпечення.

         Аналіз підручників за корекційним критерієм виявив, що майже у жодному з підручників не враховується такий принцип навчання як корекційна спрямованість. А саме: програмовий матеріал має бути полегшеного навчального режиму, щоб кожен учень із ЗПР мав змогу засвоїти з навчальних предметів мінімум, необхідний для забезпечення загальноосвітньої підготовки; кожен урок підручника має містити вправи прикладного та творчого рівнів, виклад навчального матеріалу має сприяти корекції та розвиткові пам’яті, мислення, уваги, мовленнєвої сфери; підручник має містити завдання і вправи для розвитку умінь і навичок читання, аудіювання, письма і говоріння тощо.

Було визначено, що  навчально-методичне забезпечення навчання молодших школярів із ЗПР  має  передбачати: системність у структурі підручника, наступність та послідовність у викладі матеріалу; урахування психологічних особливостей учнів із ЗПР; узгодження матеріалу, наведеного в підручнику з допоміжними засобами; відсутність перевантаження навчального матеріалу другорядними поняттями, архаїчними формами (лексичними, граматичними); комунікативне спрямування навчального матеріалу; концентричну та циклічну побудову навчального матеріалу; наявність автентичних матеріалів; якісну поліграфію; відповідність віковим особливостям учнів із ЗПР.

На констатувальному етапі дослідження передбачалося виокремлення критеріїв, на основі яких визначалися рівні сформованості комунікативних умінь та навичок у молодших школярів із ЗПР у процесі вивчення англійської мови.

Було розроблено модель формування комунікативних умінь і навичок у молодших школярів із ЗПР у процесі вивчення англійської мови (рис.1), яка складається з чотирьох компонентів: ціле-мотиваційного, когнітивно-прагматичного, особистісного та рефлексивного.

З точки зору механізмів функціонування компонентів спілкування (аудіювання, читання, говоріння, письма), особлива увага приділялась специфіці когнітивно-прагматичного компоненту моделі формування комунікативних умінь та навичок у процесі вивчення іноземної мови