РОЗВИТОК ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ В МІЖНАРОДНОМУ БІЗНЕСІ

Краткое содержание

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його предмет і об'єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі  «Теоретико-методологічні основи розвитку людських ресурсів в міжнародному бізнесі» проаналізовано теоретичні засади розвитку людських ресурсів; визначено вплив глобалізації на розвиток людських ресурсів міжнародних бізнес-структур; досліджено сутність та специфіку міжнародного бізнесу в умовах глобалізації.

Зміни в корпоративному управлінні, що намітились на початку ХХІ століття, були викликані глобалізацією ринків, зрушеннями в світовій архітектурі робочих місць, демографії робочої сили тощо. Організаційні зрушення, які виникають як реакція на нові умови ведення бізнесу, в свою чергу, викликають зміни в орієнтирах розвитку людських ресурсів в рамках бізнес-структур (з одного боку, ці зрушення, стосуючись стратегії бізнес-структур, перетворюють людський розвиток на ключовий елемент вказаної стратегії, з іншого боку - доскональне і постійно оновлюване знання про стан справ у бізнесі стає вирішальним елементом ефективного розвитку людських ресурсів).

Виходячи з того, що людські ресурси на сьогодні розглядаються як основний стратегічний ресурс бізнес-структур та головний чинник їх ринкового успіху, зроблено висновок, що забезпечення цілеспрямованого розвитку людських ресурсів бізнес-структур є одним з найактуальніших завдань науки і практики; виділено основні напрями розвитку людських ресурсів (індивідуальне і організаційне навчання та досягнення індивідуальної і організаційної продуктивності).

В результаті аналізу визначень розвитку людських ресурсів як процесу та як функції, наданих вітчизняними та зарубіжними вченими (О.Єгоршин, В.Маслова, П.Шлендер, Н.Бабілурова, Р.Сміт та ін.) розвиток людських ресурсів визначено як процес систематичного вдосконалення професійних можливостей людей (знання, навички, досвід, ціннісні установки, а також особливості професійної поведінки людини, що дозволяють їй успішно діяти в професійній сфері та визначають результативність її роботи), спрямованих на досягнення як індивідуальних, так і корпоративних цілей. Обґрунтовано, що основною метою професійного розвитку є створення сприятливих умов для розвитку працівників, які дозволяють їм гармонійно розвиватись, підвищувати свій професійний, творчий і матеріальний статус, сприяють стабільності і зростанню організаційної продуктивності. Встановлено взаємозв’язок ключових понять розвитку людських ресурсів бізнес-структур (рис. 1).