РОЗВИТОК ВИРОБНИЦТВА І ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПРОДУКЦІЇ ЦУКРОБУРЯКОВОЇ ГАЛУЗІ (НА МАТЕРІАЛАХ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Краткое содержание

Актуальність теми. Лібералізація торговельно-економічних відносин в Україні на вимогу країн-членів СОТ зумовила загострення конкуренції на внутрішньому ринку агропромислової продукції, внаслідок чого постала проблема її просування, в тому числі цукру, не лише на зовнішній, а й на внутрішній ринок. Через відсутність закордонних каналів збуту товарні залишки продукції цукрової промисловості часом досягають 30% загального обсягу виробництва. Крім того, залишається невирішеною низка інших питань у діяльності галузі: зниження комерційного інтересу до виробництва цукросировини, сезонність обсягів збуту і цін на цукор, низький рівень його реалізації через біржовий ринок, переважання давальницької форми розрахунків із сільськогосподарськими підприємствами тощо.

Цукробурякова галузь, як важлива складова агропромислового комплексу Вінницької області, на початкових етапах ринкових трансформацій у країні зазнала значних економічних втрат у сировинній і переробній ланках цукровиробництва, насамперед через розбалансованість економічних і виробничо-технологічних зв’язків між ними. Частина переробних підприємств втратила свою ринкову вартість, перетворилась на об’єкти перепродажу і зрештою – ліквідації. Таким чином нині цукробурякова галузь досліджуваного регіону належить до переліку галузей АПК, які не подолали впродовж майже двох десятиріч важкий рубіж між адміністративною і ринковою економікою. Тому концепція її подальшого розвитку повинна ґрунтуватися на необхідності прискореної адаптації вітчизняного цукробурякового виробництва до умов світової торгівлі.

Проблеми формування й ефективного функціонування вітчизняного ринку цукру висвітлені у наукових працях О. С. Зайця, О. М. Шпичака, П. Т. Саблука, В. І. Бойка, М. Ю. Коденської, С. А. Стасіневич, Є. В. Імаса, О. М. Варченко, П. Г. Борисюка, В. Д. Слюсаря та ін. Аналіз впливу статусу членства України в СОТ на подальший розвиток цукробурякової галузі проводили А. В. Фурса, І. М. Павлик. Поглиблену увагу вивченню особливостей діяльності цукрових заводів приділяють зарубіжні економісти, зокрема А. Зельднер, Р. Нуждін, А. Полозова, І. Ушачов, М. Трейсі.

Разом з тим, постає необхідність розробки комплексу заходів щодо підвищення ефективності функціонування ринку цукру, пошуку шляхів відродження цукрових заводів і розширення їхніх сировинних зон, диверсифікації виробничої діяльності з метою задіяння переробних підприємств, які знаходяться під загрозою демонтажу, а також впровадження нових технологій і напрямів використання продукції цукровиробництва.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження є складовою частиною плану науково-дослідної роботи відділу регіонального розвитку аграрного виробництва Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки” за темою “Розробити наукові основи розвитку аграрного виробництва сільських територій в умовах екологізації і ресурсозбереження” (номер державної реєстрації – 0106U006648). Автором дослідження розроблено пропозиції щодо відновлення виробничих потужностей цукробурякової галузі в регіонах, де її розвиток має важливе соціально-економічне значення, у тому числі гарантує вирішення проблеми зайнятості сільського населення.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних, методичних і організаційних засад функціонування ринку цукру, виявлення тенденцій та розробка ринкової моделі розвитку цукробурякової галузі в регіоні, її адаптації до сучасних умов світової торгівлі.

Визначена мета зумовила вирішення таких завдань:

-                 обґрунтувати шляхи досягнення конкурентоспроможності агропромислової продукції як вирішального фактора формування стійких експортних позицій на зовнішньому ринку;

-                 здійснити оцінку сучасного стану розвитку буряківництва в регіоні та фінансово-економічних показників діяльності цукрових заводів області;

-                 виявити особливості формування географічної та товарної структури експортно-імпортних операцій на регіональному ринку цукру і цукровмісних продуктів;

-                 розробити прогнозні параметри виробництва цукру в регіоні відповідно до внутрішніх потреб і потенційних можливостей створення експортних ресурсів;

-                 опрацювати концептуальні основи організації і функціонування регіональних міжгалузевих інтегрованих об’єднань у напрямі територіальної концентрації виробничих потужностей сировинної і переробної ланок цукробурякової галузі;

-                 визначити напрями активізації внутрішньогалузевих і міжгалузевих зв’язків суб’єктів цукровиробництва й інших галузей АПК.

Об’єктом дослідження є сучасні процеси розвитку цукробурякової галузі та становлення основних організаційно-економічних засад формування і функціонування ринку відповідної продукції.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти ефективного розвитку досліджуваної галузі, а також шляхи нарощування виробництва й використання її продукції.

Методи дослідження. Теоретичною базою дослідження були основні положення економічної теорії, загальноекономічні й філософські принципи, закони, закономірності, наукові розробки, публікації вітчизняних та іноземних вчених з проблем розвитку агропромислового виробництва. У процесі дослідження застосовували такі методи: абстрактно-логічний (теоретичні висновки щодо формування понятійно-категоріального апарату дисертаційного дослідження, абстрагування і виділення узагальненого визначення сутності аграрного ринку, логічна систематизація складових цього явища; виявлення закономірностей і формування суттєвих ознак розвитку ринкових відносин у цукробуряковій галузі); економіко-статистичний, що включає графічний, індексний, кореляційно-регресійний, кластерний, порівняння, факторного аналізу, аналітичних групувань (аналіз стану та економічної ефективності виробництва цукросировини і цукру, статистичних і оперативних даних у графічній формі; розробка напрямів відтворення цукробурякового виробництва, шляхів удосконалення організації та управління інтегрованими формуваннями); розрахунково-конструктивний (визначення перспектив розвитку цукробурякової галузі, пошук економічно доцільних варіантів розробки прогнозу виробництва цукру в регіоні; надання економічної оцінки запропонованих заходів щодо реструктуризації цукрових заводів і виявлення серед них найбільш раціональних і обґрунтованих).

Інформаційною базою дисертації стали статистичні та методичні матеріали Держкомстату України й Управління статистики у Вінницькій області, звітні дані обласної асоціації цукровиків регіону “Поділляцукор”, фінансово-економічні звіти сільськогосподарських підприємств, цукрових і спиртових заводів області, матеріали особистих спостережень автора, міжнародних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у системному опрацюванні та подальшому розвитку теоретичних, методичних та практичних положень щодо відтворення виробництва і пошуку нових шляхів підвищення внутрішнього й зовнішнього попиту на продукцію цукробурякової галузі.

Основними положеннями наукової новизни є:

вперше:

-                 виявлено закономірності та тенденції розвитку цукробурякового виробництва в регіоні, які полягають у тому, що процес трансформації відносин власності, розпочатий з інвестиційно–орієнтованої приватизації цукрових заводів, з подальшим поглибленням в них економічних зв’язків із сільськогосподарськими підприємствами, створює сприятливі умови для економічного оздоровлення галузі;

-                 шляхом застосування методу кластерного аналізу виявлено групи переробних підприємств регіону за їх конкурентоздатністю, що дає змогу оптимізувати використання виробничих потужностей цукрової промисловості відповідно до наявного техніко-технологічного, економічного й ресурсного потенціалу, потреб регіонального ринку цукру і створення міжрегіональних фондів та експортних ресурсів;

-                 обґрунтовано пропозиції щодо форми міжгалузевої кооперації цукрових і спиртових заводів області з виробництва біоетанолу шляхом створення статутних агроформувань;

удосконалено:

-                 механізм розширеного відтворення цукробурякового виробництва в напрямі підвищення ефективності використання наявних і задіяння додаткових виробничих потужностей переробних підприємств, інвестиційна привабливість яких дає змогу реалізувати відповідні інноваційні проекти;

набули подальшого розвитку:

-                 напрями диверсифікації виробництва і використання продукції цукрових заводів залежно від їх техніко-економічного потенціалу, що дає можливість високопотужним підприємствам організувати безвідходний завершений виробничий цикл, скористатися перевагами широкомасштабного виробництва, а малопотужним – переорієнтуватися на нові, порівняно ефективні технології з налагодження виробництва конкурентоспроможної продукції;

-                 методичні підходи до виявлення причинно-наслідкових зв’язків між формою реалізації цукросировини і цукру та ефективністю внутрішньогалузевих відносин;

-                 пропозиції щодо подальшої стабілізації й підвищення ефективності цукробурякового виробництва, зокрема стосовно необхідності технічної модернізації цукрових заводів з метою підвищення їх переробних потужностей, продовження тривалості роботи і поліпшення якісних властивостей продукції, реструктуризації галузі в напрямі міжгалузевої інтеграції, а також раціоналізації розміщення та інтенсифікації розвитку сировинних підприємств регіону.

Практичне значення результатів дослідження випливає з доцільності застосування розроблених організаційно-економічних рекомендацій щодо розвитку цукробурякової галузі та методичних підходів до підвищення реалізації традиційної продукції цукровиробництва і розширення його товарної пропозиції. Одержані результати досліджень можуть бути використані науково-дослідними установами та органами державного управління у процесі розробки прогнозів розвитку ринку цукру в досліджуваному регіоні та інших областях України, що спеціалізуються на цукровому виробництві, а також у практичній діяльності сільськогосподарських і переробних підприємств.

Результати досліджень заслухані та схвалені головними спеціалістами відділу харчової та переробної промисловості Головного управління агропромислового розвитку Вінницької облдержадміністрації (довідка № 2/2138 від 11.10.2008 р.). Зокрема, враховано пропозиції щодо вдосконалення методики визначення конкурентноздатних підприємств цукрової промисловості та прогнозування параметрів розвитку виробництва цукру в області.

Рекомендації стосовно поліпшення роботи Красносільського цукрового заводу шляхом нарощування виробництва конкурентоспроможної продукції, встановлення тісних міжгалузевих зв’язків використовуються у практичній діяльності ТОВ “ТК” РегВін-Інвест” у Вінницькій області (довідка № 333 від 2.10.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій висвітлено авторський підхід до вирішення проблем подальшого розвитку цукробурякової галузі в Україні. Наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та практичні результати досліджень за темою дисертаційної роботи були заслухані, одержали позитивні відгуки на наукових і науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція “Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства” (м. Харків, Харківський національний аграрний університет, 1-2 березня 2007 р.), Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми розвитку депресивних регіонів” (м. Ніжин, Ніжинський державний університет, 25-26 квітня 2007 р.), Міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів і молодих учених “Економічні, екологічні та соціальні проблеми сталого розвитку аграрного сектора економіки” (м. Харків, Харківський національний аграрний університет, 1-3 жовтня 2008 р.).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 10 наукових статей загальним обсягом 2,9 друк. арк., з яких 6 – у фахових наукових виданнях, визначених ВАК України.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 181 сторінці комп’ютерного тексту. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 176 найменувань на 16 стор., містить 51 таблицю на 25 стор., 32 рисунки на 14 стор., 11 додатків на 16 сторінках.