УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ ФОРМУВАННЯ КОШТІВ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

Актуальність теми. Формування коштів пенсійних фондів, як і пенсійне забезпечення загалом стали в Україні гострою проблемою. Попри те, що на початку 2004 р. у нашій державі стартувала пенсійна реформа, надалі залишається невирішеним питання дефіциту власних коштів у бюджеті Пенсійного фонду України (ПФУ), а загальний рівень пенсій більшості громадян є дуже низький. Основними причинами кризового стану солідарної складової пенсійної системи України є старіння населення, тінізація ринку праці, недосконалість організаційно-правового забезпечення функціонування пенсійної системи загалом. Невеликими є обсяги залучених ресурсів у сфері недержавного пенсійного забезпечення. З огляду на це, проблема фінансового наповнення пенсійних фондів в Україні потребує як теоретичного, так й організаційно-методологічного удосконалення. Адже, одним з основних завдань соціальної політики кожної держави є формування такої пенсійної системи, яка забезпечуватиме належний рівень життя пенсіонерів.

Значний науковий вклад у дослідження проблем пенсійного забезпечення здійснили такі вітчизняні вчені: І.Андрущенко: В.Борейко, З.Варналій, Г.Верещагіна, Б.Зайчук, О.Зарудний, С.Злупко, Л.Зубченко, Л. Качан, Е.Ліба­нова, В.Мортиков, Л.Момотюк, Б.Надточій, В.Парнюк, М.Плаксій, С.Ржев­ський, М.Свердел, М.Семенюк, Ю.Смоляр, Г.Терещенко, Л.Ткаченко, І.Ткачук, Н.Шелудько, Б.Юровский, А.Якимів і ін. Цій проблематиці велику увагу приділяють й зарубіжні науковці, зокрема Д.Лайпцигер, Г.МакТаггарт, С.Мартиросян, П.Пелч, Д.де Феранті, П.Шринивас і ін.

Однак, недостатньо вивченими залишаються проблеми оптимізації шляхів акумулювання пенсійних коштів, запровадження в нашій державі накопичувальної складової системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та подальшого розвитку недержавного пенсійного забезпечення, застосування системного підходу у сфері управління процесами формування коштів пенсійних фондів в Україні, що і зумовило необхідність їх подальшого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати дисертаційного дослідження використані для виконання наукової держбюджетної теми „Управління економічними та соціальними процесами в регіоні” (№ державної реєстрації 0105U004946), а також у щомісячному спеціалізованому виданні „Соціальне страхування”, випуск 6 (серпень           2007 р.).

            Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретичних та практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення механізму управління процесами формування коштів пенсійних фондів в Україні.

Згідно з поставленою метою, у роботі вирішувались такі основні завдання:

-     з’ясувати теоретичні основи пенсійного забезпечення, його еволюційний розвиток, зокрема в умовах становлення ринкової економіки України;

-     визначити економічні та організаційно-правові засади формування коштів пенсійних фондів в Україні та у світі;

-     сформулювати концептуальні положення управління процесами формування коштів  пенсійних фондів в Україні;

-     здійснити аналіз функцій ПФУ щодо управління процесами формування цільових коштів;

-     проаналізувати ефективність функціонування системи управління процесами формування коштів пенсійних фондів в Україні;

-     обгрунтувати перспективи розвитку накопичувального пенсійного забезпечення та його вплив на ефективність функціонування вітчизняної пенсійної системи;

-     надати рекомендації щодо застосування системного підходу в управлінні процесами формування коштів пенсійних фондів в Україні.

Об'єктом дослідження є пенсійні фонди в Україні.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та організаційно-правові засади управління процесами формування пенсійних коштів.

Методи дослідження. У процесі виконання роботи використано такі основні методи: системний підхід, що передбачає аналіз функціонування вітчизняної пенсійної системи як складника загальнонаціональної соціально-економічної системи та процесний – формування коштів кожного з пенсійних фондів розглядається як окремий процес, а в сукупності, всі вони є компонентами загального процесу формування коштів вітчизняних пенсійних фондів. У дисертаційній роботі використовуються загальнонаукові методи пізнання, зокрема метод аналізу (в дослідженні ефективності функціонування солідарної складової пенсійної системи України на загальнодержавному та регіональному рівнях). Використано також такі методи, як історичний – при розгляді еволюції пенсійного забезпечення в Україні та світі, групування – в проведенні класифікації пенсійних систем країн світу, конкретизації – в дослідженні проблеми формування коштів вітчизняних пенсійних фондів, загальний аналіз подано по країні в цілому, а детальніше – по одному з регіонів (на прикладі функціонування Головного управління ПФУ у Львівській області), моделювання – застосовано в розробленні та удосконаленні табличних та графічних моделей, економіко-математичні (в розробленні оптимального співвідношення чисельності пенсіонерів до чисельності платників пенсійних внесків, згідно з яким бюджет ПФУ буде бездефіцитним), економіко-статистичні методи дослідження формування пенсійних коштів, порівняння – при виявленні спільних та відмінних рис  вітчизняної та зарубіжних пенсійних систем. 

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних та методологічних засад управління процесами формування коштів пенсійних фондів в Україні в умовах реформування національної пенсійної системи. До основних результатів, що становлять наукову новизну, відносимо такі:

вперше:

-   на основі системного підходу до управління процесами формування коштів вітчизняних пенсійних фондів виявлено вплив відповідних компонентів господарської системи на механізм фінансування пенсійних фондів в Україні, що дало змогу запропонувати пропозиції з поліпшення цього управління;

-   одержано граничне значення показника ефективності функціонування Пенсійного фонду України, як відношення величини його власних коштів до величини загальної потреби у коштах, яке забезпечує бездефіцитність бюджету ПФУ; 

   удосконалено:

-   визначення „управління процесами формування коштів пенсійних фондів”, яке було використано в процесі дослідження трирівневої пенсійної системи України, завдяки чому поповнено понятійний апарат у галузі пенсійного забезпечення;

-   методику визначення співвідношення параметрів солідарної складової системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (чисельність платників пенсійних внесків та пенсіонерів, розмір середньої заробітної плати та пенсії, середній розмір витрат ПФУ на керівництво та  управління  у  сфері пенсійного забезпечення), що забезпечить її бездефіцитне функціонування;

-   основні напрями інвестування пенсійних активів Накопичувального фонду задля підвищення надійності та віддачі таких інвестицій;

-   розподіл податкового навантаження, пов’язаного зі сплатою обов’язкових внесків до ПФУ в частині забезпечення солідарної участі суб’єктів процесу формування пенсійних внесків, що сприятиме зменшенню тінізації ринку праці та забезпечить збільшення розмірів надходжень до цього цільового фонду;

   дістали подальший розвиток:

-   обгрунтування доцільності застосування процесного підходу в управлінні формуванням пенсійних коштів в Україні, який полягає у визначенні цього процесу як сукупності послідовних, взаємозалежних та взаємообумовлюючих етапів, а саме: планування, організування, стимулювання, контролювання, зворотнього зв’язку, що дозволяє здійснювати відповідні його корективи;

-   принципи планування майбутнього сумарного пенсійного капіталу людини завдяки участі у трирівневій пенсійній системі з метою забезпечення вищого рівня доходів при виході на пенсію;

-   рекомендації щодо застосування маркетингового підходу в управлінні процесами формування коштів вітчизняних пенсійних фондів, як одного з інструментів реалізації системного підходу;

-   аналіз причин „тінізації” вітчизняного ринку праці, яка породжує значне недофінансування бюджету ПФУ;

-   розроблення напрямів і заходів щодо подальшого реформування пенсійної системи України, шляхом переймання іноземного досвіду здійснення пенсійних реформ та адаптації його до особливостей вітчизняної економіки, посилення ролі недержавного пенсійного забезпечення, оптимізації нарахування та сплати обов’язкових соціальних внесків.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в розширенні наукових здобутків у галузі пенсійного забезпечення, а саме – через поглиблення наукових знань про управління процесами формування коштів пенсійних фондів в Україні.

Теоретичні надбання, одержані при здійсненні наукового дослідження, використовуються у навчальному процесі Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького при викладанні навчальної дисципліни „Страхування” на кафедрі економіки підприємства, інновацій та дорадництва в АПК, а саме: методика визначення пропорції параметрів солідарної складової системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (Довідка № 635-01 від 01.07. 2008 р.).

Практичне значення полягає у використанні результатів дисертаційного дослідження  при розробленні Управлінням Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівської області рекомендацій для Кабінету Міністрів України щодо подальшого реформування пенсійної системи України (Довідка № 479/01–12 від 01.02. 2008 р.).

Результати дисертаційної роботи знайшли застосування в практичній діяльності ПП „Роял Лайф”, а саме: модель особистого планування доходів для формування майбутньої пенсії, проекти базових семінарів та презентацій у галузі пенсійного забезпечення (Довідка № 529 від 15.07. 2008 р.). 

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою  працею. Отримані в процесі дослідження результати, що викладені в роботі та виносяться на захист, одержані автором особисто.  

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та результати даного дослідження обговорювались на науково-методичних семінарах кафедри менеджменту, зокрема за такою тематикою: „Управління економічними та соціальними процесами регіону” та доповідались на науково-практичних міжнародних конференціях: „Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи (м. Львів,  2005 р.) „Філософія економіки Івана Франка й сучасні економічні проблеми” (м. Львів, 2006 р.), „Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 2006 р.), „Нові обрії економічної науки” (м. Львів, 2007 р.), „Стратегія формування відкритої господарської системи в Україні” (м. Львів, 2008 р.).

Публікації. Основні результати наукового дослідження опубліковано в 12 наукових працях, загальним обсягом 3,86 д.а., з них 7 публікацій – у наукових фахових виданнях (2,95 д.а.), 5 – у матеріалах конференцій (0,91 д.а.).

            Структура та обсяг дисертації.    Структура дисертації має основні елементи: вступ, три розділи основної частини, висновки, додатки, список використаних літературних джерел, і виконана на 207 сторінках комп’ютерного стандартного набору.