АКТИВІЗАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ НА ТЕРИТОРІЯХ СПЕЦІАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН УКРАЇНИ

Краткое содержание

Актуальність теми. Формування виробництва конкурентоспроможної продукції потребує відповідного інвестиційного забезпечення. Особливо це важливо на депресивних територіях, де діяльність підприємств у агропромисловому виробництві здійснюється в умовах обмежених власних і залучених інвестиційних ресурсів, а тому недостатньо активна й не забезпечує позитивних зрушень у економічному та соціальному розвитку.

З метою активізації інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на депресивних та інших територіях доцільно здійснювати заходи щодо поліпшення умов реалізації інвестиційних проектів, залучення інвестицій, а також підвищення інвестиційної привабливості регіону.  Найбільш поширеним напрямом забезпечення стабільного розвитку агропромислового виробництва у регіонах з низьким рівнем інвестиційної привабливості є введення спеціальних режимів інвестиційної діяльності. Залежно від цілей і завдань спеціальні режими інвестиційної діяльності на конкретних територіях характеризуються різноманітністю та індивідуальністю, а також окрім позитивних результатів можуть мати негативні ефекти. Тому їх створення і функціонування вимагає грунтовних вивчення та належного контролю за процесами залучення капіталу.

Вивчення питань активізації інвестиційної діяльності у контексті руху капіталів започатковано в роботах Д. Рікардо та Дж. Мілля. Значну увагу цим питанням приділяли також К. Маркс, М. Портер, Дж. Кейнс, М. Фрідмен,    Дж. Сакс, У. Шарп, Д. Хікс тощо. Різноманітні аспекти інвестування економі-ки України досліджували І. А. Бланк, Д. М. Черваньов, В. О. Сидоренко,         Є. К. Бабець, О. П. Гузенко, А. А. Пересада, А. М. Гурило, І. М. Крейдич, зокрема на територіях спеціальних економічних зон – І. М. Школа,                  В. П. Письмак, В. І. Пила, О. С. Чмир та ін. Інвестиційну діяльність у агропромисловому виробництві вивчали С. О. Гуткевич, Г. М. Підлісецький, М. В. Зубець, М. І. Кісіль, М. Ю. Коденська, В. П. Ситник, П. Т. Саблук,         С. О. Юшин, О. В. Шестопаль та ін.

Однак, незважаючи на численні наукові розробки, проблема активізації інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях спеціальних економічних зон недостатньо вивчена. Все вищезазначене зумовило вибір теми, завдання та структуру дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена в межах наукових досліджень, виконуваних у відділі інвестицій ННЦ „Інститут аграрної економіки” за темою „Розробити теоретико-методологічні засади інвестиційної політики та механізми її реалізації в аграрному секторі економіки 2006–2010 рр.” (номер державної реєстрації 0100U003680). Роль автора полягає в дослідженні інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях спеціальних економічних зон.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування пропозицій щодо активізації інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях спеціальних економічних зон України (далі СЕЗ).

          Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання:

– узагальнити теоретичні засади активізації інвестиційної діяльності та її особливості на територіях СЕЗ;

– розробити методичні підходи до оцінки економічної ефективності інвестиційної діяльності в агропромисловому комплексі на територіях СЕЗ;

– здійснити оцінки сучасного стану, напрямів і правових засад інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ;

– визначити економічну ефективність інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ;

– обгрунтувати перспективи розвитку і напрями інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ;

– розробити пропозиції щодо підвищення інвестиційної привабливості агропромислового виробництва на територіях СЕЗ;

– обгрунтувати рекомендації щодо забезпечення комплексного розвитку агропромислового виробництва на територіях СЕЗ.

          Об’єктом дослідження є інвестиційна діяльність в агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ та механізми її активізації. Поглиблені дослідження здійснено за даними агропромислових підприємств, що здійснюють інвестиційну діяльність на територіях СЕЗ Житомирської та Чернігівської областей.

          Предмет дослідження – сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів активізації інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є загальнонаукові методи економічного аналізу інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ. При узагальненні теоретичних і методичних засад розвитку інвестиційної діяльності використано прийоми абстрактно-логічного методу, а саме: аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і порівняння. В аналітичних дослідженнях оцінки розвитку інвестиційної діяльності на територіях СЕЗ застосовано методи порівняльного аналізу, економіко-статистичний з аналізом рядів динаміки, табличного та графічного відображення інформації. При визначенні економічної ефективності інвестиційної діяльності використано методи проектного аналізу та монографічний. В прогнозних розрахунках застосовано методи рейтинговий, розрахунково-конструктивний, експоненціального вирівнювання, прогнозування і математичного моделювання.

Інформаційною базою дисертаційної роботи є законодавчі акти України, теоретичні та методичні праці вчених, статистичні матеріали Держкомстату України, Чернігівського та Житомирського обласних управлінь статистики, звітність агропромислових підприємств та показники їхніх інвестиційних проектів, а також результати власних наукових обстежень та результатів.

Наукова новизна одержаних результатів досліджень полягає в поглибленні теоретичних і методичних засад інвестиційної діяльності,  виявленні перешкод у процесі залучення інвестицій і обґрунтуванні пропозицій щодо підвищення економічної ефективності інвестицій та  активізації інвестиційної діяльності підприємств у агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ України, що виносяться на захист, зокрема:

вперше:

-           запропоновано визначати поняття „інвестиції у СЕЗ” – як всі види зареєстрованих у встановленому порядку витрат з розробки та реалізації інвестиційних проектів на території, де згідно із законодавством встановлено спеціальний правовий режим підприємницької діяльності інвесторів та „інвестиційна діяльність на території СЕЗ” – як різноманітні, послідовні, цілеспрямовані та регульовані державою дії суб’єктів підприємницької діяльності під час реалізації ними інвестиційних проектів, затверджених у встановленому порядку і здійснюваних відповідно до договору з органом місцевого самоврядування на підпорядкованій йому території, де згідно із законодавством встановлено спеціальний правовий режим підприємницької діяльності, що передбачає надання інвесторам додаткових пільг або обмежень;

-           розроблено модель підвищення інвестиційної привабливості сільського господарства на територіях СЕЗ, що передбачає відновлення пільгового режиму підприємницької діяльності інвесторів на депресивних територіях, надання статусу ТПР усім депресивним територіям, організаційну підтримку заходів інвесторів щодо зміни структури виробництва на користь високодохідних видів продукції, впровадження високоефективних сортів рослин, порід тварин, організаційно-економічних та інших інновацій, удосконалення державної підтримки соціального та економічного розвитку депресивних територій в умовах членства України в СОТ, прискорення розвитку виробничої, ринкової та фінансової інфраструктури на територіях СЕЗ, посилення заходів щодо зниження рівня безробіття та активізації діяльності дорадчих служб на депресивних територіях;

удосконалено:

-           законодавчо-нормативний підхід до регулювання інвестиційної діяльності  в агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ шляхом обґрунтування пропозицій щодо: надання інвесторам гарантій збереження пільгового режиму у випадках непередбачених змін у законодавстві стосовно інвестиційної діяльності, стихійних лих, природних катаклізмів, введення надзвичайного стану та інших факторів непереборної дії; створення за участю держави страхового фонду для СЕЗ; зменшення мінімального обсягу початкової інвестиції для суб’єктів малого бізнесу; поліпшення законодавчо-нормативної бази на територіях СЕЗ в напрямі спрощення оподаткування та конкретизації інвестиційних аспектів в законодавстві;

дістали подальший розвиток:

-           методичні підходи до визначення ефективності інвестиційної діяльності загалом по агропромисловому виробництву на територіях СЕЗ і в розрізі здійснених протягом певного періоду інвестиційних витрат і отриманих ефектів всіх учасників інвестиційного процесу, а саме: держави, територіальних громад і приватних інвесторів;

-           теоретичні та практичні аспекти стимулювання інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ за прикладом розвинутих країн світу стосовно пріоритетності державної підтримки розвитку виробничої, соціальної, ринкової та фінансової інфраструктури агропромислового виробництва;

-           обґрунтування шляхів прискорення соціального розвитку територій СЕЗ в напрямі створення робочих місць у соціальній сфері села, активізації господарської діяльності сільського населення та підприємств малого бізнесу в агропромисловому виробництві через кредитну підтримку, підготовки на основі державного замовлення для агропромислових підприємств кваліфікованих кадрів, будівництва за рахунок держави житла працівникам бюджетної сфери на селі, збільшення витрат на ремонт, відновлення, облаштування та будівництво нових районних автомобільних доріг, а також вулиць і доріг  сільських населених пунктів тощо;

     Практичне значення одержаних результатів. Використання результатів дисертаційного дослідження у практичній діяльності дозволить активізувати інвестиційну діяльність у агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ України через залучення додаткового капіталу.

Основні положення та результати, викладені автором дисертаційної роботи, доведені до рівня практичних розробок і рекомендацій. Наукові розробки використовуються Міністерством економіки України, Міністерством аграрної політики України і Головним Управлінням економіки Чернігівської обласної державної адміністрації (довідки Міністерства економіки України – №45-23/400 від 18.09.2008 р., Міністерства аграрної політики України – № 23-1-10/445 від 12.06.2008 р., Головного Управління економіки Чернігівської обласної державної адміністрації – №12-08/1975) від 10.09.2008 р.

Особистий внесок здобувача. Узагальнено теоретичні засади та удосконалено методичні підходи до оцінок інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ. Проаналізовано сучасний стан інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ і виявлено позитивні та негативні ефекти від запровадження спеціального інвестиційного режиму. Узагальнено законодавчу базу та обґрунтовано шляхи усунення основних недоліків, що стримують надходження інвестицій в аграрний сектор України. Розроблено модель активізації та підвищення рівня ефективності інвестиційної діяльності в сільському господарстві на територіях СЕЗ Житомирської та Чернігівської областей. Обгрунтовано пропозиції щодо стимулювання інвестиційної діяльності у агропромисловому виробництві  на територіях СЕЗ України.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідалися на ІV Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів і молодих вчених „Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу” (м. Донецьк, квітень 2007 р.) та на Міжнародній науково-практичній конференції „Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності – об’єктивна передумова інтеграції країни в Світове співтовариство” (м. Тернопіль, травень 2007 р.).

Публікації результатів дослідження. Основні положення дисертації опубліковано у 8 наукових працях загальним обсягом 1,9 друк. арк., 1,7 друк. арк. у наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 297 сторінках комп’ютерного тексту. Вона складається із вступу, трьох розділів, висновків, 20 додатків, списку використаних джерел із 204 найменувань, містить 35 таблиць і 19 рисунків.