РОЗВИТОК СИСТЕМИ ДОВГОСТРОКОВОГО БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ АГРОФОРМУВАНЬ :

Краткое содержание

Актуальність теми. Своєрідним стрижнем ринкових перетворень та дифузій, що відбуваються в аграрній сфері економіки стало стрімке зростання банківських кредитних вкладень в сільське господарство країни. Істотну частку кредитів залучено на короткі терміни, оскільки довгострокові кредити крізь призму економічних факторів вважаються недоступними для значної кількості агроформувань, що стало потужним гальмуючим чинником в конкретні критичні моменти на шляху їх подальшого поступу. Наслідки цього чітко простежуються в площині низької забезпеченості агроформувань сільськогосподарською технікою і матеріально-технічними ресурсами.  Витоком такого стану є притаманні аграрній сфері специфічні ризики, відсутність ефективного страхового захисту, невизначеність щодо іпотеки земель сільськогосподарського призначення, малопотужність системи довгострокового банківського кредитування, недосконалість кредитних процедур та механізму захисту прав кредитора тощо. В контексті соціально-економічних реалій сьогодення, система довгострокового кредитування, як рушійна основа економічного поступу агроформувань набуває виняткового значення. Зазначене переконливо засвідчує нагальну необхідність поглибленого вивчення існуючої практики та знаходження шляхів розвитку системи довгострокового кредитування агроформувань банками.

Ключові дослідження присвячені проблемам кредитування агроформувань здебільшого сконцентровано в теоретичній спадщині та публікаціях відомих мислителів в царині аграрної економічної та фінансової науки В. Амбросова, В. Борисової, О.Гудзь,  М. Дем’яненка, П. Лайка, Ю. Лупенка, М. Маліка, О. Непочатенко, П. Саблука, Л. Худолій, А.Чупіса та ін.

Не зменшуючи значимості й вагомості напрацювань та осягнень наукового загалу, слід все ж констатувати, що залишається недостатнім рівень осмислення економічною наукою теоретичних і практичних аспектів ролі та місця системи довгострокового банківського кредитування у розвитку агроформувань, її особливостей, тенденцій і перспективних напрямів удосконалення, умов та факторів, що впливають на ці багатовекторні різнобарвні процеси, їх взаємозумовленість, специфіку та взаємозв’язок. Нині зазначені проблеми вимагають формування нових вимірів і підходів щодо здійснення пошуку розмаїття варіантів докорінної якісної перебудови та розвитку системи довгострокового банківського кредитування агроформувань у всій складності їх відтінків. Вказане зумовило актуальність напряму дослідження щодо обрання теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами наукових досліджень ННЦ „Інститут аграрної економіки” УААН: „Формування системи та механізмів фінансово-кредитного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників у ринкових умовах” (номер державної реєстрації 0102U000266), у межах даної теми узагальнено та уточнено теоретико-методологічний базис системи довгострокового банківського кредитування агроформувань в умовах стрімких трансформацій економічного простору; „Розробити теоретичні та методологічні засади управління фінансово-кредитними і податковими відносинами в АПК” (номер державної реєстрації 0106U006639), у межах даної теми запропоновано науково обґрунтовані шляхи удосконалення та перспективні напрями розвитку системи довгострокового кредитування агроформувань банками.

Мета і завдання дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалось з метою визначення теоретичного базису, методичних засад та обґрунтування  конкретних  детальних рекомендацій щодо розвитку системи довгострокового банківського кредитування агроформувань, наукового пошуку напрямів удосконалення, умов розширення та перспектив розвитку системи довгострокового кредитування агроформувань банками з врахуванням викликів та запитів сьогодення.

Досягнення поставленої мети зумовило логіку вирішення грони завдань:

– уточнити, конкретизувати та поглибити розуміння природи, економічної сутності та змісту кредиту, визначити особливості кредитування банками, систематизувати та удосконалити існуючу класифікацію банківських кредитів в ракурсі відповідності її потребам агроформувань;

– розкрити теоретичну сутність і зміст поняття „система довгострокового банківського кредитування агроформувань”, визначити її компоненти, розробити структуру моделі та встановити особливості її функціонування у сучасних мінливих умовах господарювання, виявити відмінності довгострокового  від короткострокового кредитування агроформувань банками за характерними прикметними ознаками;

– оцінити існуючу систему довгострокового банківського кредитування агроформувань, визначити витоки сучасних тенденцій її функціонування та можливості банків щодо розширення довгострокового кредитування агроформувань, виявити стримуючі чинники;

–                здійснити діагностику технології банківського довгострокового  кредитування агроформувань;

– обґрунтувати напрями удосконалення та перспективи розвитку системи довгострокового банківського кредитування агроформувань та конкретизувати умови його розширення;

– запропонувати конкретні детальні рекомендації стосовно створення і функціонування інформаційних посередників щодо розробки кредитних рейтингів агроформувань;

– розробити методичні підходи щодо рейтингової оцінки кредитоспроможності агроформувань в площині довгострокового кредитування.

Об’єктом дослідження є фінансово-кредитні процеси в царині аграрної сфери в сучасному економічному просторі.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та практично–прикладні аспекти системи довгострокового банківського кредитування агроформувань в динамічно–мінливих ринкових умовах.

Методи дослідження. Теоретико–методологічними підвалинами дослідження були діалектичний метод пізнання економічно–фінансових явищ та процесів, системно–комплексний підхід до оцінки існуючої системи довгострокового банківського кредитування агроформувань; теоретичний спадок та осягнення провідних наукових шкіл в царині теорії кредиту.

В процесі наукового пошуку використано систему економіко-статистичних методів, зокрема, за допомогою монографічного методу вивчено літературні публікації, нормативно–правові акти та інформаційні джерела стосовно існуючого стану та практики довгострокового банківського кредитування агроформувань; компоненти функціонально-структурного аналізу допомогли виявити причинно-наслідкові взаємозв’язки процесів кредитування агроформувань, дослідити плинність змін та динаміку трансформацій зовнішнього середовища та його вплив на структуру і ефективність системи довгострокового банківського кредитування агроформувань; метод кореляційного та порівняльного критичного аналізу застосовано для виявлення чинників та їх оцінки кількісних і якісних параметрів стосовно інтенсивності впливу на кредитний рейтинг агроформувань; програмний та цільовий методи дали змогу розробити детальні конкретні рекомендацій щодо визначення напрямів удосконалення та перспектив розвитку довгострокового банківського кредитування агроформувань зважаючи на виклики та запити сьогодення.

При роботі над дисертацією систематизовано й осмислено наступне  інформаційне поле: нормативно–правова база України; публікації Державного комітету статистики України, річні та оперативні дані Мінагрополітики, банків, агроформувань, соціологічні опитування, науковий доробок вітчизняних і зарубіжних вчених, власні аналітичні дослідження та спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів  полягає у досконало–змістовному визначенні логічно–стрункого теоретичного базису системи довгострокового банківського кредитування агроформувань та запропонованих науково–обґрунтованих напрямів удосконалення та перспектив її розвитку, при цьому:

вперше:

– розроблено структуру моделі системи довгострокового банківського кредитування агроформувань, в основі якої є гармонізація співіснування та співвідношення функціональної і забезпечуючої підсистем та взаємодія і взаємовплив таких специфічних компонентів як кредитний механізм, кредитна політика та технологія кредитування в їх органічному взаємозв'язку;

– обгрунтовано доцільність створення галузевого рейтингового агенства, розроблено основні принципи його побудови та конкретні етапи його становлення, які включають послідовне створення досконалого нормативно-правового поля і здійснення дієвих організаційно–послідовних заходів;

– розроблено методичні підходи щодо рейтингової оцінки кредитоспроможності агроформувань в площині довгострокового кредитування, прикметною відмінністю яких є їх варіативний характер,  що дає змогу здійснити вичерпно повний точний аналіз функціонування агроформувань та визначити їх потенційні можливості щодо стратегії економічного поступу в динамічно–мінливому просторі господарювання;

удосконалено:

– систематизацію банківських кредитів з позицій запитів агроформувань, зокрема обґрунтовано практичну доцільність їх виокремлення за: способом та порядком надання, юридичною підпорядкованістю, формою відображення на балансі, ступенем концентрації об’єкта кредитування, схемою оформлення, методами кредитування;  

– процедуру оцінки можливостей банків щодо розвитку існуючої системи довгострокового банківського кредитування агроформувань на основі виявлених тенденцій функціонування банківської системи та агроформувань з урахуванням сучасних економічних викликів;

– методичні підходи до визначення прикметних відмінностей довгострокового і короткострокового банківського кредитування агроформувань, ґрунтуючись на виявлених закономірностях, особливостях і тенденціях руху кредитних ресурсів;

набули подальшого  розвитку:

– розкриття змісту та економічна інтерпретація поняття „система довгострокового банківського кредитування агроформувань” яке визначено, як органічне сполучення сукупності взаємозалежних компонентів, які забезпечують доцільно–раціональне використання кредиту, що охоплює принципи, об’єкт, методи кредитування, планування кредитних відносин, механізм надання, моніторингу та повернення кредиту, в їх гармонійному діалектичному зв’язку та конструктивній гнучкості в процесі кредитування агроформувань;

– методичні підходи до процедур і технології довгострокового банківського кредитування агроформувань, зокрема обгрунтовано практичну значимість та доцільність включення до її складу таких елементів як процес та методологія кредитування;

– напрями удосконалення та розвитку системи довгострокового банківського кредитування агроформувань.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що визначальні оригінальні теоретичні положення та пропозиції дисертації в царині довгострокового кредитування агроформувань подано у вигляді конкретних методичних рекомендацій і послідовних детальних практичних заходів. Окремі з них використовувалися Міністерством аграрної політики України при підготовці та опрацюванні проектів постанов Кабінету міністрів України та інших нормативно-правових актів щодо кредитування агроформувань (впроваджено систему пільгового довгострокового кредитування агроформувань) (довідка № 21-3-143/2134 від 19.08.2008 р.); ВАТ АБ Укргазбанк  для конкретизації й уточнення  напрямів розвитку довгострокового кредитування агроформувань на перспективу та удосконалення кредитних процедур, зокрема розрахунку кредитоспроможності позичальників (довідка № 483-51/1-101 від 21.08.2008 р.); СТОВ „Анна” Тетіївського району Київської області при розробці стратегічного плану в частині довгострокового банківського кредитування  та для удосконалення кредитних взаємовідносин з комерційними банками (довідка № 118 від 26.08.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом власного одноосібного наукового пошуку. Висновки, пропозиції та визначальні положення дисертації є оригінальними і розроблені автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Визначальні результати досліджень, розроблені висновки і оригінальні пропозиції дисертації доповідались і обговорювалися на: Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (м. Умань, Черкаської області, 2008 р.), ІІІ Міжнародному Форумі молодих вчених „Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан проблеми, перспективи” (м. Харків, 2008 р.), ІУ Міжнародній науково-практичній конференції „Наукове та професійне забезпечення розвитку обліку та фінансів аграрного сектору економіки в умовах глобалізації  (м. Київ, 2008 р.), Міжнародній науковій конференції „Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегій інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (м. Київ, 2008 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 8 наукових працях, у тому числі 4 статі у  фахових виданнях. Загальний обсяг опублікованого матеріалу, що належить особисто автору, становить 2,67 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Обсяг основної частини дисертації викладений на 174 сторінках комп’ютерного тексту, містить 48 таблиць, 22 рисунки, 9 формул. Повний обсяг дисертації розміщений на 214 сторінках. Список використаних джерел налічує 187 найменувань.