ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В ГРОМАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, її зв'язок з науковими програмами, планами, темами, визначаються та формулюються об’єкт, предмет, мета і задачі дослідження, визначається його методологічна основа; обґрунтовуються положення і висновки, які складають новизну його результатів; розкривається теоретичне і практичне значення дослідження; наводяться відомості про апробацію результатів дослідження та публікації автора.

У Розділі 1. «Історико-правові основи становлення місцевого самоврядування в Україні», який складається з двох підрозділів, досліджено політико-правові та соціально-економічні передумови зародження та виникнення місцевого самоврядування в Україні, розглянуто особливості його розвитку та функціонування.

Підрозділ 1.1. «Політико-правові та соціально-економічні передумови виникнення місцевого самоврядування в Україні» присвячено дослідженню закономірностей зародження місцевого самоврядування в Україні, виокремлено та проаналізовано фактори, які зумовили виникнення місцевого самоврядування в Україні, з’ясовано особливості правового регулювання місцевого самоврядування в Україні. Здійснюється огляд наукових джерел за темою дисертації.

З’ясовано, що характерними особливостями зародження та розвитку місцевого самоврядування є сукупність факторів, що відображають специфіку розвитку суспільства, рівень освіченості та культури населення, потреби у впорядкуванні життєдіяльності людей. Означені особливості узагальнено в межах наступних положень: поява самоврядування зумовлена потребами суспільства у впорядкуванні суспільних відносин на основі узгодженості інтересів людей і їх об’єднань у відповідних сферах його життєдіяльності; зародження та розвиток самоврядування зумовлені особливостями розвитку психології людини щодо необхідності здійснення владних функцій та підпорядкування владарюючим суб’єктам; виникнення самоврядування пов’язано також з наявністю питань колективного (громадського) значення та динамікою їх розвитку, що потребують колективного підходу до їх вирішення; зародження та розвиток самоврядування обумовлені потребами реалізації та захисту інтересів відповідної громади; розвиток самоврядування визначений історичними особливостями розвитку суспільних відносин.

Встановлено, що виникнення і розвиток місцевого самоврядування в Україні зумовлено функціональними потребами розвитку суспільства і відображає зміст та характер інтересів суспільства щодо функціонування місцевого самоврядування. Акцентовано увагу на особливостях, які зумовлюють досить хаотичний розвиток місцевого самоврядування в Україні в сучасний період.

У підрозділі 1.2. «Розвиток та функціонування місцевого самоврядування в Україні»досліджується історія виникнення та становлення місцевого самоврядування у радянський період розвитку України, проаналізовано особливості правового регулювання та практики становлення місцевого самоврядування за часів незалежності України.

На підставі проведеного аналізу становлення місцевого самоврядування у радянський період розвитку України автор виокремлює наступні особливості цього періоду: а) місцеве самоврядування як таке визнавалося буржуазним явищем, що є неможливим у державі, де вся влада належить системі рад, які функціонують на засадах демократичного централізму; б) функціонування системи рад, в тому числі і на місцях до 1990-го року пов’язувалось з функціонуванням системи органів державної влади на місцях, які уособлювали в собі суб’єкт реалізації функцій держави та суб’єкт вирішення питань місцевого значення; в) місцеве самоврядування як окремий інститут формується з 1990 року, проте статусно визначається як елемент в системі органів державної влади.

Виокремлено позитивні аспекти становлення правового регулювання місцевого самоврядування в Україні, до яких віднесено наступні: формування правової основи розвитку та функціонування місцевого самоврядування як на конституційному, так і на законодавчому рівні; законодавча база України в сфері місцевого самоврядування не в повній мірі відображає потреби розвитку суспільства у самоврядному управлінському впливі на суспільні відносини; розвиток правового регулювання місцевого самоврядування здійснюється в умовах поєднання норм міжнародного права в сфері місцевого самоврядування та національних правових актів, що відображають національні особливості становлення та функціонування місцевого самоврядування; правове регулювання місцевого самоврядування в Україні забезпечує розвиток народовладдя відповідно до демократичних засад розвитку державності та громадянського суспільства; місцеве самоврядування має офіційний характер та є складовим елементом системи соціального управління; місцеве самоврядування забезпечує можливість реалізації населенням права на самоврядування. Визначено існуючі недоліки становлення місцевого самоврядування в Україні, що пов’язані з наступним: правове регулювання місцевого самоврядування в Україні має безсистемний характер, що обумовлюється суттєвими змінами чинного законодавства України, наявністю прогалин у правовому регулюванні повноважень органів місцевого самоврядування; політико заангажованим характером розвитку законодавства про місцеве самоврядування в Україні, обумовленим нестабільністю політичної системи України та боротьбою політичних сил за владу в системі органів місцевого самоврядування; залежність правового регулювання від впливу владного протистояння між органами місцевого самоврядування та органами державної влади на місцях тощо.

Розділ 2. «Функції місцевого самоврядування та механізм їх здійснення» складається з трьох підрозділів, у яких досліджено поняття, зміст та види функцій місцевого самоврядування, проаналізовано специфіку громадянського суспільства як сфери впровадження функціонального призначення місцевого самоврядування, а також розкрито зміст, форми та методи реалізації функцій місцевого самоврядування.

Підрозділ 2.1. «Функції місцевого самоврядування: поняття, зміст та види» присвячений дослідженню функцій місцевого самоврядування як самостійної юридичної категорії. У ньому обґрунтовується положення про те, що функції місцевого самоврядування мають власне категоріальне значення, характеризуються самостійними ознаками та призначенням.

Узагальнюючи погляди вчених на проблематику місцевого самоврядування як теоретико-правового інституту, підсумовано, що місцеве самоврядування як самостійний напрям дослідження теорії держави і права виокремлюється лише в сучасній юридичній літературі, його аналіз має досить епізодичний характер; наукове дослідження місцевого самоврядування та його функціонального призначення в сучасній літературі зумовлюється різноманітними концепціями місцевого самоврядування та здійснюється, як правило, шляхом порівняння (співвідношення) місцевого самоврядування з державно-владним впливом на суспільні відносини.

Враховуючи багатоаспектність та неоднозначність розуміння функціонального призначення місцевого самоврядування наголошено на необхідності узагальнення поглядів вчених та їх структуризації в межах розуміння функціонального призначення місцевого самоврядування як: сукупності функцій суб’єктів місцевого самоврядування, що забезпечують реалізацію завдань місцевого самоврядування; сукупності напрямків діяльності органів місцевого самоврядування щодо вирішення питань місцевого значення; основи розуміння ролі і цінності місцевого самоврядування в механізмі управління суспільством; засобу реалізації та забезпечення потреб місцевої громади; певної противаги механізмові держави щодо реалізації самоврядних можливостей певної територіальної громади; засобу реалізації функціонального призначення держави, в тому числі і за допомогою інституту делегування повноважень органам місцевого самоврядування.

Виокремлено особливості, які характеризують місцеве самоврядування в контексті його функціонального призначення, на підставі чого запропоновано доктринальне розуміння поняття «функції місцевого самоврядування» як  науково обґрунтованої системи напрямків діяльності місцевого самоврядування в особі його суб’єктів, які мають історичний ступінь розвитку, зумовлюються потребами суспільства, залежать від факторів розвитку суспільства; відображають характерні особливості розвитку культури суспільства, мають взаємопов’язаний характер та визначають управлінське призначення місцевого самоврядування як форми самоорганізації всього населення держави або його частини.

Обґрунтовано критерії класифікації функцій місцевого самоврядування, що мають загальнотеоретичний характер: за сферами здійснення (правові, політичні, економічні, соціальні, релігійні, культурні, екологічні функції); в залежності від суб’єктів здійснення (функції: що реалізуються територіальними громадами; представницькими органами місцевого самоврядування, виконавчими органами місцевого самоврядування, посадовими особами органів місцевого самоврядування); за територіальним характером здійснення (загальнонаціональні, регіональні, місцеві, локальні функції); в залежності від результатів реалізації функцій місцевого самоврядування (правотворча, правозастосовна, правоохоронна функції); за характером взаємодії з державною владою (децентралізуюча, координаційна функції); за часом здійснення (постійні, тимчасові функції); за територіальним поширенням (внутрішні, зовнішні, міжнародні функції); за соціальним призначенням (основні, неосновні функції).

У підрозділі 2.2. «Громадянське суспільство як сфера реалізації функціонального призначення місцевого самоврядування» встановлено та охарактеризовано взаємозв’язок між місцевим самоврядуванням та громадянським суспільством, виокремлено тенденції взаємодії держави, місцевого самоврядування та громадянського суспільства. 

Встановлено, що місцеве самоврядування та громадянське суспільство органічно пов’язані між собою. Цей зв’язок слід визначати на рівні функціонального аналізу місцевого самоврядування та громадянського суспільства. З’ясовано, що громадянське суспільство впливає на місцеве самоврядування у наступних напрямах: визначає характер та зміст функціонування місцевого самоврядування як засобу управління суспільними відносинами; характеризує соціальну сутність та функціональне призначення місцевого самоврядування; забезпечує формування суб’єктів місцевого самоврядування та визначає зміст їх функцій; визначає та в подальшому впливає на зміст політики держави в сфері місцевого самоврядування; відображає рівень розвиненості  місцевого самоврядування як засобу реалізації інтересів і потреб громади; визначає методи та форми реалізації функцій місцевого самоврядування; є об’єктом функціонального впливу місцевого самоврядування.

Зворотний вплив місцевого самоврядування на громадянське суспільство виявляється у наступному: 1) місцеве самоврядування функціонує в межах громадянського суспільства та виконує управлінську роль по відношенню до нього; 2) зміст функціонального призначення місцевого самоврядування визначається сферою життєдіяльності громадянського суспільства в межах відповідного територіального утворення однієї держави; 3) реалізація функцій місцевого самоврядування здійснюється або територіальною громадою, або уповноваженими органами; 4) місцеве самоврядування забезпечує представництво та реалізацію інтересів відповідної територіальної громади, що становить сутність функціонування місцевого самоврядування в цілому; 5) функціонування місцевого самоврядування може здійснюватись в тому числі і шляхом прийняття відповідних правових актів, які в подальшому мають загальнообов’язковий характер для всіх суб’єктів громадянського суспільства.

Узагальнюючи особливості взаємодії держави, громадянського суспільства та місцевого самоврядування, виокремлено ключові тенденції такої взаємодії, основними серед яких є такі: громадянське суспільство відіграє роль системоутворюючого фактору розвитку місцевого самоврядування, оскільки відображає потреби у самоорганізації суспільства та зумовлюється характером розвитку місцевого самоврядування. Ключовою особливістю розвитку взаємодії держави, громадянського суспільства та місцевого самоврядування є посилення ролі та значення місцевого самоврядування як фактору розбудови громадянського суспільства та держави; посилення державної підтримки розвитку місцевого самоврядування як пріоритетного напряму державної політики, а також розбудова інституцій об’єднання громадян як суб’єктів формування органів місцевого самоврядування; вироблення механізмів щодо недопущення втручання держави у функціонування місцевого самоврядування щодо вирішення питань місцевого значення тощо.

У підрозділі 2.3. «Реалізація функцій місцевого самоврядування: зміст, форми та методи»обґрунтовується положення про те, що функціональне призначення місцевого самоврядування здійснюється за умови використання системи форм і методів, які забезпечують:

-                 реалізацію функцій місцевого самоврядування у відповідності до повноважень суб’єктів місцевого самоврядування;

-                 реалізацію функцій місцевого самоврядування шляхом використання чітко визначених прийомів та засобів у роботі посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Обґрунтовано авторське розуміння форм реалізації функцій місцевого самоврядування як певного порядку діяльності суб’єктів місцевого самоврядування, що забезпечують реалізацію його функцій та мають певний результат в сфері управління життєдіяльністю територіальної громади.

Виокремлено та охарактеризовано форми реалізації функцій місцевого самоврядування, зокрема: за критерієм відповідності форм реалізації функцій місцевого самоврядування правовим приписам - правові форми реалізації функцій місцевого самоврядування (правотворча, правозастосовна, правоохоронна, контрольно-наглядова, інтерпретаційна, установча діяльність) та неправові (організаційно-господарська; організаційно-регламентаційна; організаційно-ідеологічна) форми.

Обґрунтовано, що методи реалізації функцій місцевого самоврядування являють собою сукупність способів впливу на суб’єктів, що забезпечують їх ефективну діяльність у сфері функціонального призначення місцевого самоврядування.

Розділ 3. «Функції місцевого самоврядування в умовах розбудови громадянського суспільства» включає два підрозділи.

У підрозділі 3.1. «Основи функціонування місцевого самоврядування в  умовах розвитку суспільства та державності» визначено та охарактеризовано ключові основи функціонування місцевого самоврядування в сучасних умовах розвитку суспільства та розбудови державності. Враховуючи неоднозначність розуміння категорії «основи місцевого самоврядування» в юридичній літературі визначається необхідність їх узагальнення та конкретизації, заклавши в їх розуміння таке ключове положення як «функціональне призначення місцевого самоврядування».

Визначено, що основи місцевого самоврядування являють собою систему засобів та способів, які відображають стан та характер розбудови громадянського суспільства й механізмів самоврядування населення, гарантують реальність та дієвість місцевого самоврядування, оскільки націлені на забезпечення функціонування місцевого самоврядування та реалізацію завдань, що покладені на місцеве самоврядування, залежать від особливостей сфер життєдіяльності суспільства та є елементом механізму реалізації функцій місцевого самоврядування.

Охарактеризовано елементи основ функціонування місцевого самоврядування, а саме: оскільки місцеве самоврядування функціонує у відповідному суспільстві, відповідно його основою будуть фізичні особи, які постійно проживають на території відповідного самоврядного утворення, а також об’єднання цих осіб, які зареєстровані та поширюють свою діяльність на відповідну територію (соціальна основа); оскільки місцеве самоврядування функціонує в межах суспільства, що має відповідні демографічні закономірності розвитку, відповідно функціонування місцевого самоврядування засновується на демографічних показниках розвитку суспільства, що дає змогу місцевому самоврядування стимулювати або обмежувати тенденції демографічних показників на відповідній території (демографічна основа); оскільки місцеве самоврядування функціонує в межах відповідної території, що являє собою частину Земної кулі, яка обмежена адміністративними кордонами, де проживає постійне населення та на яку поширюється юрисдикція територіальної громади та органів місцевого самоврядування, то основою місцевого самоврядування буде просторова характеристика поширення функціонального впливу на відповідну адміністративно-територіальну одиницю (територіальна основа); оскільки місцеве самоврядування функціонує у відповідному суспільстві, яке складається з суб’єктів, що мають антагоністичні інтереси, відповідно його основою будуть інтереси більшості населення з врахуванням інтересів меншості, з метою забезпечення балансу інтересів у суспільстві (політична основа); оскільки місцеве самоврядування функціонує у відповідному суспільстві, що засноване на економічних засадах функціонування та розвитку, то основою місцевого самоврядування буде система економічних факторів розвитку територіальної громади (економічна основа); оскільки місцеве самоврядування функціонує у відповідному суспільстві, що підпорядковується правовим нормам, то основою місцевого самоврядування буде система правових норм, що забезпечують регулювання суспільних відносин (правова основа); оскільки місцеве самоврядування функціонує через систему відповідних органів та посадових осіб, то можна говорити про організаційну або інституційну основу функціонування місцевого самоврядування.

У підрозділі 3.2. «Тенденції розвитку функцій місцевого самоврядування в умовах розбудови громадянського суспільства» встановлено, що проблематика місцевого самоврядування потребує свого оновлення і вдосконалення як в контексті об’єкту юридичної науки, так і в контексті практики функціонування. На думку дисертанта, розвиток місцевого самоврядування потребує концептуально нового розуміння, що відображатиме функціональний підхід до характеристики місцевого самоврядування.

Оцінюючи стан розвитку функціонального призначення місцевого самоврядування в Україні, узагальнено, що: сучасний етап розвитку державного будівництва та місцевого самоврядування зумовлюється ґрунтовним переосмисленням функціонального призначення держави та місцевого самоврядування, яке здійснюється не в контексті конкуренції вказаних інститутів, а в контексті їх взаємодії та взаємодоповнення; розвиток функцій місцевого самоврядування зумовлений об'єктивними потребами формування в Україні демократичної, соціальної, правової державності та громадянського суспільства, у яких відображаються і конкретизуються їх сутність та призначення; розвиток функцій місцевого самоврядування на сучасному етапі характеризується тим, що: по-перше, він орієнтований на реалізацію мети місцевого самоврядування, яка полягає у забезпеченні прав і свобод особи, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки та реалізації права громади на самоорганізацію; по-друге, розкриває зміст та визначає рівень ефективності діяльності місцевого самоврядування; по-третє, відображає місце місцевого самоврядування в політичній системі суспільства як засобу управління суспільством. Спостерігається тенденція до розширення сфер управління місцевого самоврядування, що зумовлюється об’єктивними процесами ускладнення відносин у суспільстві; поступово зменшується вплив держави на функціонування місцевого самоврядування в умовах розбудови громадянського суспільства; недостатній рівень відпрацьованості процедур взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державної влади створює загрозу дублювання повноважень або прогалини у повноваженнях органів владарювання.

Встановлено, що ключовими напрямками розвитку наукового загальнотеоретичного дослідження місцевого самоврядування є продовження вивчення специфіки функціонального призначення місцевого самоврядування в аспекті перехідного етапу розвитку держави з точки зору виявлення та аналізу особливостей розвитку різних елементів політичної і правової системи;  в контексті дослідження місцевого самоврядування саме на теорію держави і права покладається завдання обґрунтувати концептуальні підвалини дослідження багатоаспектних закономірностей функціонування місцевого самоврядування як засобу управління суспільством; тенденцій та перспектив розвитку функціонального призначення місцевого самоврядування.