ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В ПРАВОВІЙ НАУЦІ УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовуються актуальність та наукова новизна обраної теми дослідження, вказується її зв'язок із науковими програмами, планами, темами, визначаються об’єкт, предмет, мета, задачі та методи дослідження. Зазначено теоретичне та практичне значення досягнених результатів, відомості про їх апробацію, наведено дані про публікації в наукових фахових виданнях.

Розділ 1 «Ступінь наукової дослідженості юридичної відповідальності в правовій науці України та Польщі» складається з двох підрозділів, присвячений аналізу вітчизняних і зарубіжних робіт, що стосуються предмета дослідження, а також методам, що використовуються для наукового пізнання юридичної відповідальності.

У підрозділі 1.1 «Історіографія дослідження юридичної відповідальності в правовій науці України та Польщі» подається характеристика вітчизняних та польських джерел з цієї проблематики.

Наукові дослідження юридичної відповідальності у вітчизняній науці можна поділити на два етапи: радянський (поч. ХХ ст. — кін. ХХ ст.) та сучасний (з 1991 р.). Формулювання загальнотеоретичного поняття відбувається з 1961 р., відтоді розпочинається теоретико-правове вивчення юридичної відповідальності. У період з 1991 р. по 2008 р. основну джерельну базу для вітчизняних наукових досліджень становили праці попереднього періоду. Низка питань, пов’язаних з підставами, сутністю, класифікацією юридичної відповідальності так і не були однозначно вирішені. Водночас збільшилася кількість досліджень галузевих видів юридичної відповідальності. З 2008 року провідними науковими установами країни актуалізуються проблеми юридичної відповідальності як предмета дослідження загальної теорії права. Також здійснюються спроби віднайдення нових методологічних засад і підходів щодо вивчення юридичної відповідальності, з’ясування її сутності, змісту, визначення поняття та природи останньої.

Польські дослідження юридичної відповідальності поділяються на ті, що здійснювалися у період Польської Народної Республіки (др. пол. ХХ ст. – кін. ХХ ст.), та сучасні (з 1989 р.). Для перших характерна актуалізація формулювання загальнотеоретичного поняття юридичної відповідальності з огляду на обмін досягненнями у наукових дослідженнях з радянськими республіками, впливом робіт О. С. Йоффе, М. Д. Шаргородського, О. Е. Лейста, О. О. Красавчикова та інших. В. Лянґом обґрунтовано необхідність дослідження юридичної відповідальності у загальній теорії права. Сучасний період у дослідженні юридичної відповідальності у польський науці характеризується розробкою окремих проблем в межах філософії права та галузевих юридичних науках.

У підрозділі 1.2 «Методологічні аспекти дослідження юридичної відповідальності» проаналізовано зміст і способи застосування методів, які використовуються при розгляді поняття та сутності юридичної відповідальності.

Наведена думка про те, що дослідження юридичної відповідальності ґрунтуються на різних підходах до розуміння права: позитивістському, соціологічному, психологічному, інтегративному тощо. В основу дисертаційного дослідження покладено філософські, загальнонаукові та спеціальні методи. Використання філософських методів зумовлено тим, що юридична відповідальність розглядається як видове явище по відношенню до родового, сформованого у філософії, поняття «відповідальність». Наголошено на актуальності сучасних правових досліджень юридичної відповідальності, вивчення досвіду польської науки та використанні порівняльно-правового методу. Акцентовано увагу на тому, що дослідження поняття юридичної відповідальності в правовій науці доцільно здійснювати з огляду на вимоги його внутрішньої логіки та узгодженості його елементів.

Розділ 2 «Загальнотеоретична характеристика поняття юридичної відповідальності» складається з трьох підрозділів. Цей розділ присвячено порівняльному аналізу основних поглядів і підходів до визначення поняття юридичної відповідальності, з’ясування її функціонального призначення, а також підходів до класифікації її видів у правовій науці України та Польщі.

Підрозділ 2.1 «Визначення поняття юридичної відповідальності в правовій науці України та Польщі» присвячений системному порівняльно-правовому аналізу основних підходів до розуміння та визначення поняття юридичної відповідальності. Здійснено типологію цих підходів та розкрито їх основний зміст у вітчизняній та польській правовій науці. Підкреслено проблемність і дискусійність поняття юридичної відповідальності, характерні для правової науки означених держав, розкрито причини цих явищ.

Відповідно до досліджених підходів юридична відповідальність розглядається як захід (міра) державного примусу, міра покарання, обов’язок, негативні наслідки, санкція за порушення норми, юридичний факт, елемент механізму державного регулювання, гарантія прав і свобод людини, правовідношення (правовідносини), двоаспектне явище.

У польських дослідженнях юридична відповідальність розглядається як вид відповідальності, при цьому остання аналізується з огляду на її загальнофілософський аспект. На їх підставі виокремлено підходи, в яких юридична відповідальність розуміється та визначається як негативний наслідок, обов’язок, покарання (заслуговування на покарання чи відшкодування шкоди), історично сформований вид інституційних зв’язків у межах визначеної історичної і правової культури, підтвердження тотожності окремої особи з низкою її діянь суспільного змісту, суб’єктивна та об’єктивна відповідальність.

У підрозділі 2.2 «Функціональне призначення юридичної відповідальності в правовій науці України та Польщі» розглянуто питання, пов’язані з функціональним призначенням юридичної відповідальності, через з’ясування її мети, завдань і функцій з огляду на їх розкриття в науках означених держав. Зокрема, з урахуванням визначення понять мети та цілей юридичної відповідальності, з’ясування їх змісту розкрито призначення юридичної відповідальності, що характеризує правові традиції вітчизняних і польських наукових досліджень. Проаналізовано також відповідність виокремлення конкретних функцій юридичної відповідальності та їх розуміння у правовій науці України та Польщі.

Порівняльний аналіз визначення функціонального призначення юридичної відповідальності в українській та польській правовій науці показує, що функції юридичної відповідальності розглядаються через нормативний підхід праворозуміння. Тобто вітчизняні та польські науковці виходять з аналізу того, який вплив на суспільство мають норми, що встановлюють юридичну відповідальність. Перелік функцій, притаманних юридичній відповідальності, та їх розуміння у польській і українській науці є досить близькими. Науковці обох держав звертають увагу на психологічний аспект юридичної відповідальності як певного явища та формотворчої складової особистості.

У підрозділі 2.3 «Підходи до класифікації юридичної відповідальності в правовій науці України та Польщі» досліджено основні проблеми, що простежуються у вітчизняній та польській правовій науці, пов’язані з поділом юридичної відповідальності на види.

У вітчизняній та польській правничій літературі класифікація юридичної відповідальності здійснюється за двома напрямами: а) за конкретною видозмінюваною ознакою; б) за принципом дихотомічного поділу. Вітчизняними науковцями були запропоновані такі критерії класифікації в межах поділу за конкретною ознакою: галузева ознака норми, галузева ознака правопорушення, юридична природа правопорушення та характер шкоди (конституційна, кримінальна, адміністративна, цивільна, дисциплінарна, матеріальна), спосіб та порядок реалізації санкції правової норми, критерій функцій юридичної відповідальності (штрафна, правовідновлювальна), критерій кількісно-суб’єктного складу (індивідуальна, колективна), критерій вживання законодавцем нових термінів на позначення специфічних видів юридичної відповідальності (відповідальність держави) або критерій встановлення законодавцем відповідальності за порушення окремих галузей законодавства (екологічна, процесуальна тощо).

Відмічено наявність у польській правовій науці невеликої кількості загальнотеоретичних робіт з чітким та структурованим поділом загальнородового поняття на види та підвиди. Розрізнення окремих видів юридичної відповідальності спостерігається переважно у галузевих дослідженнях. Їх класифікують за такими ознаками: залежно від уживаної термінології (кримінальна, дисциплінарна, цивільна; відповідальність, що виникає з норм фінансового права тощо), за підставою виникнення відповідальності (підстави обов’язку, ризику, принципу справедливості), залежно від засади відповідальності (засади вини, ризику, справедливості), за критерієм виникнення відносин з відшкодування (компенсаційна, або відшкодувальна), за суб’єктним складом (індивідуальна, страхова), за кількісно-суб’єктним складом (індивідуальна, колективна), за часом виникнення (абстрактна, конкретна).

Дихотомічний поділ у вітчизняній правовій науці полягає у розрізненні позитивної (проспективної) та негативної (ретроспективної) відповідальності, а у польських дослідженнях — у розрізненні суб’єктивної та об’єктивної відповідальності. У цивілістичній науці України наявне також дихотомічне розрізнення цивільної відповідальності як такої, що настає за наявності вини («відповідальність за вину»), та такої, що настає без вини («відповідальність за наслідок»). У польській науці критерій вини внесений до поділу загального поняття юридичної відповідальності на суб’єктивну та об’єктивну, чим знята дискусія про відповідальність «без вини».

На думку автора, розрізнення дихотомічних видів позитивної та негативної юридичної відповідальності з їх специфічними ознаками зумовлює необхідність формулювання нового загальнотеоретичного поняття, яке б включало зміст (ознаки) цих дихотомічних видів, а також необхідність вживання цього поділу для галузевих видів, що сьогодні залишається дискусійним в науці та проблемним для юридичної практики.

Розділ 3 «Аналіз підстав виникнення юридичної відповідальності у правовій науці України та Польщі» складається з трьох підрозділів. Цей розділ присвячений розгляду підстав юридичної відповідальності і полягає в аналізі проблем, пов’язаних з їх визначенням, а також розкритті тенденцій у вітчизняній та польській науці щодо вирішення питань складу підстав юридичної відповідальності у загальнотеоретичному аспекті.

У підрозділі 3.1 «Співвідношення поняття підстави юридичної відповідальності зі спорідненими правовими поняттями» автор детально аналізує терміни та поняття, що використовуються у понятійно-категоріальному апараті української та польської юридичної науки для позначення та вивчення підстав юридичної відповідальності. В результаті мовного та порівняльно-правового аналізу зроблено висновок про використання в українській правовій термінології таких понять: «передумова», «умова» та «підстава» юридичної відповідальності. В польській термінології вживають поняття «умова» (przesłanka), «підстава» (або «основа», podstawa) та «засада» (zasada) юридичної відповідальності.

Звернено увагу на те, що в контексті юридичної відповідальності польське поняття «умова» (przesłanka) відповідає за змістом та обсягом українському поняттю «умова». При цьому в українській науці іноді воно ототожнюються з поняттям «підстава».

Наголошено, що поняття «умова» слід відрізняти від поняття «підстава». Польське поняття «умови» (przesłanki) відповідальності, серед яких виокремлюють діяння, причиновий зв’язок, вину, шкоду, за своїм змістом найближче до українського поняття «умови» юридичної відповідальності, а в загальнотеоретичному аспекті становить фактичну підставу юридичної відповідальності.

Поняття «підстава», або «основа» (podstawa) юридичної відповідальності в польській науці розуміється як норма права або нормативно-правовий акт, які її передбачають. Польське поняття «підстава» (основа) відповідальності відповідає поняттю «нормативна підстава» в українській правничій термінології.

На відміну від вітчизняних досліджень, у польській науці розроблені, з огляду на різні умови відповідальності, так звані засади юридичної відповідальності. Засади (принципи, основи) відповідальності розглядаються як передбачені законодавцем загальні основи, що становлять підставу для встановлення конкретних фактів, з якими законодавець пов'язує настання відповідальності. В польському праві розрізняють традиційно такі три основні засади: засаду вини, засаду ризику, засаду справедливості (додаткова до засади вини). Засади виступають моделями, або схемами з певним набором нормативних та фактичних умов.

Поняття «передумова» у вітчизняній правовій науці розуміється як сукупність тих здатностей особи та обставин зовнішнього світу, які уможливлюють визнання діяння протиправним, а особу — за здатну нести відповідальність. У польській науці не виокремлено спеціального терміна на позначення цього поняття, і вживається термін «przesłanka».

У підрозділі 3.2 «Підходи до визначення складу підстав юридичної відповідальності» виокремлено найхарактерніші підходи, які сформувалися щодо визначення підстав юридичної відповідальності, з’ясовано їх особливості, встановлено спільні та відмінні риси цих підходів у науках означених держав.

Для вітчизняної правової науки характерним є так звана «тричленна» конструкція підстав юридичної відповідальності, що складається з нормативної (правової), фактичної та процесуальної підстав. Польській правовій науці притаманне лише розрізнення нормативної підстави (podstawa) та умов юридичної відповідальності (przesłanki).

Нормативну підставу становлять правові норми (нормативно-правовий акт), що передбачають настання юридичної відповідальності або приписи яких було порушено. Таке визначення цієї підстави є спільним для правових наук означених держав і не містить суперечливих положень.

Фактичною підставою у вітчизняній правовій науці вважають обставини, передбачені правовою нормою для настання юридичної відповідальності, що мають місце в реальному житті. В доктринальних положеннях ці обставини також визначені як умови відповідальності. У польській правовій науці поняття «умови» позначається як «przesłanki» і розуміється аналогічно, проте в загальнотеоретичному аспекті не розглядається у формі конструкції фактичної підстави.

Зазначено, що спільним для вітчизняної та польської правової науки є визначення діяння як фактичної підстави юридичної відповідальності, яке повинно мати низку ознак, для настання конкретного виду юридичної відповідальності. Такими ознаками виступають протиправність, винність, суспільна небезпечність (шкідливість) діяння, наявність шкоди та причинового зв’язку між діянням та наслідком. Сукупність ознак діяння залежить від виду юридичної відповідальності.

На відміну від польських досліджень, в українській правовій науці визнається також процесуальна підстава юридичної відповідальності, під якою розуміють наявність правозастосовчого акта, що покладає на конкретну особу визначені вид, міру і захід юридичної відповідальності.

У підрозділі 3.3 «Підходи до визначення ознак діяння як фактичної підстави юридичної відповідальності» значну увагу приділено порівняльному аналізу фактичної підстави юридичної відповідальності у вітчизняній та польській правовій науці. Структурне виокремлення розгляду кола питань, пов’язаних із зазначеною проблемою, зумовлено складністю теоретичної конструкції «фактична підстава», що потребує окремого тлумачення. Крім того, залежно від галузевого виду юридичної відповідальності, її фактична підстава має свої особливості та специфічні риси.

Порівняльний аналіз у цьому підрозділі здійснюється на основі розгляду фактичної підстави юридичної відповідальності як діяння, що відповідно до вимог правової норми повинно мати сукупність певних ознак для визнання його за підставу юридичної відповідальності. Це зумовлено тим, що в польській науці підставу юридичної відповідальності не визначають як правопорушення зі складом: суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна сторона, об’єктивна сторона. Натомість такою підставою визначається діяння (czyn) або випадок (zdarzenie), що має низку ознак, з яким законодавець пов’язує настання відповідальності.

Зазначено, що у вітчизняній науці «ризик», включений до ознак діяння, що становлять фактичну підставу юридичної відповідальності, розглядається в межах теорії відповідальності на підставі вини «з виключенням». Автор наголошує, що внесення ризику до складу ознак діяння є помилковим, оскільки порушує логічні конструкції поняття «діяння» як залежного від свідомості й волі та поняття «ризик» як такого, що виходить за межі безпосереднього фізичного впливу людини, незалежного від її усвідомлення, передбачення і волі. В польській науці ця проблема вирішена шляхом розгляду ризику як окремої засади (zasada ryzyka) відповідальності, не пов’язаної з діянням, ядром якої виступає випадок, що становить небезпеку або загрозу виникнення шкоди.

Розглянуто теорію нормативного зв’язку, що набула детальної розробки в польській правовій науці. Вона полягає у тому, що законодавець нормативно пов’язує відповідальність та наявну шкоду. Ця теорія обґрунтовує обов’язок відшкодування шкоди, що виникла внаслідок випадку або без вини особи.