КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ШАХРАЙСТВА З ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, ступінь її наукової розробленості та науково-теоретична основа; зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами проведення науково-дослідних робіт Національного університету державної податкової служби України; визначається об’єкт, предмет, мета, задачі та методи дослідження; висвітлюється наукова новизна, емпірична база, методологічна основа, практичне значення отриманих результатів та форми їх апробації.

Розділ 1 «Загальна характеристика криміналістичного забезпечення розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Поняття та зміст криміналістичного забезпечення розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами» на основі аналізу нормативно-правової і наукової літератури визначено різні підходи щодо визначення криміналістичного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень та з’ясування його сутності.

З метою розкриття змісту та характеру криміналістичного забезпечення розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами автором розглянуті складові його категорії: «забезпечення», «криміналістичне забезпечення», «шахрайство з фінансовими ресурсами».

Здійснивши аналіз висловлених в науковій літературі думок щодо змісту криміналістичного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень, запропоновано авторське визначення криміналістичного забезпечення розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами, під яким розуміється «система розробки та впровадження нових, удосконалення вже існуючих у практичну діяльність оперативних і слідчих підрозділів криміналістичних засобів, методів і рекомендацій, необхідних для ефективного попередження, виявлення та розслідування умисно вчинених суспільно небезпечних діянь, передбачених кримінальним законодавством, спрямованих на незаконне одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків».

У підрозділі 1.2 «Співвідношення криміналістичного забезпечення та методики розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами» досліджено існуючі у криміналістичній науці погляди науковців щодо структури криміналістичного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень, яка є системою таких елементів, як наукове забезпечення, навчально-методичне забезпечення, кадрове забезпечення, організаційне забезпечення, техніко-криміналістичні засоби. Визначено, що виділені елементи є підсистемами, в зміст першої з яких (наукове забезпечення) входить окрема криміналістична методика як розроблений вченими-криміналістами засіб досягнення мети кримінального провадження.

Зроблено висновок, що співвідношення криміналістичного забезпечення та окремої криміналістичної методики розслідування злочинних посягань є парними категоріями цілого і частини, оскільки, криміналістичне забезпечення, будучи ширше за своїм змістом від криміналістичної методики, передбачає не тільки розробку відповідних науково-обґрунтованих рекомендацій та вказівок щодо її застосування для розслідування окремих видів кримінальних правопорушень, але і навчання слідчих та співробітників оперативних підрозділів, тому як застосовувати таку методику, тобто процес впровадження наукової продукції в практичну діяльність правоохоронних органів.

У підрозділі 1.3 «Нормативно-правова основа криміналістичного забезпечення розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами» проведено аналіз чинної нормативно-правової бази, що регламентує положення, пов’язані з розслідуванням шахрайства з фінансовими ресурсами. Згідно проведеного аналізу автор дійшов висновку, що сучасний стан розвитку економічних відносин, глобалізація національного й міжнародного фінансового ринків, нова конфігурація національного та міжнародного ринків праці виявили недосконалість багатьох норм і підходів, притаманних чинному законодавству України. Тому, сьогодні існує потреба подальшої модернізації законодавства, що регулює питання шахрайства з фінансовими ресурсами в нашій державі.

Здійснено класифікацію нормативно-правової основи за критерієм важливості застосування під час розслідування розглядуваної категорії кримінальних правопорушень на ті, що регламентують загальні питання криміналістичного забезпечення (як прямо, так і опосередковано) і ті, що регламентують питання спеціального застосування.

Розділ 2 «Особливості криміналістичного забезпечення розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Криміналістична характеристика способів вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами» досліджено існуючі в криміналістичній науці погляди на поняття та структуру криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень та її місце в криміналістичному забезпеченні розслідування кримінальних правопорушень. Визначено, що одним із основних елементів криміналістичної характеристики є спосіб вчинення кримінального правопорушення, який в свою чергу виступає своєрідним «ключем» для опису інших криміналістично значимих її елементів.

За результатами вивчених кримінальних проваджень автором узагальнено найбільш типові способи вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами: 1) вивчення і оцінка обстановки, яка склалася у кредитно-фінансовій сфері, вибір банку або іншої кредитної установи, відкриття рахунків, виготовлення підроблених штампів та печаток, підшукування та підробка необхідних бланків документів, підшукування ймовірних співучасників; 2) надання неправдивої інформації державі, банківським установам, іншим кредиторам з метою одержання та використання не за цільовим призначенням дотацій, субсидій, субвенцій та неповернення одержаного кредиту, несплати відсотків за ним, ухилення від сплати податків. Ці порушення можуть здійснюватися працівниками кредитних установ, клієнтами кредитних установ, спільно працівниками кредитних установ та їх клієнтами, сторонніми для кредитної установи особами; 3) інсценування різного роду порушень, які відбуваються поряд з правомірними діями, внаслідок чого імітується законність усієї сукупності виконаних дій, наприклад, в порушення встановленого порядку кредитування не оформляються необхідні документи, вносяться зміни в оригінали документів, виготовляються повністю підроблені документи тощо. 4) шахрайство з фінансовими ресурсами вчиняється під прикриттям законних банківських операцій – кредитування юридичних та фізичних осіб («конвертаційні фірми», «фіктивні фірми» тощо), внаслідок цього протиправний характер дій злочинців не є очевидним, що в свою чергу зумовлює високу латентність аналізованого діяння.

Автор дійшов висновку, що враховуючи криміналістичні особливості зазначених способів вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами можна здійснити їх класифікацію за такими підставами: за суб’єктами; за рівнем організації злочинної діяльності; за способом впливу на співробітників кредитних установ, в результаті якого грошові кошти добровільно передаються позичальнику; за цільовим призначенням кредиту; за видами забезпечення обов’язків позичальника; за характером попередньої перевірки позичальника; за способом надання кредитів; за видами використовуваних в злочинних цілях документів.

У підрозділі 2.2 «Криміналістичне забезпечення початкового етапу розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами» проаналізовано кримінальні процесуальні та криміналістичні особливості початкового етапу розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами.

Для зменшення випадків прийняття необґрунтованих процесуальних рішень, після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань зокрема, при розслідуванні багатоепізодних, складних проваджень, до яких саме і відноситься шахрайство з фінансовими ресурсами, аргументовано необхідність передбачити строки дослідчої перевірки заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення терміном до трьох діб.

На основі аналізу наукової літератури та матеріалів кримінальних проваджень автором виділено чотири групи обставин, що підлягають доказуванню при розслідуванні кримінальних правопорушень, пов’язаних з шахрайством з фінансовими ресурсами – це обставини, що передували вчиненню; обставини самого вчинення; обставини, що супроводжували вчинення і обставини, що характеризують особу, яка вчинила відповідне кримінальне правопорушення. Визначено, що типовими слідчими ситуаціями, які найчастіше зустрічаються при розслідуванні шахрайства з фінансовими ресурсами зміст яких в значній мірі визначається джерелом, видом і обсягом інформації, що надійшла, характером і інтенсивністю перешкод в отриманні первинної інформації, ступенем можливого використання фактора раптовості розслідування, є ситуації коли від банків та інших фінансових установ надійшли матеріали документальної, аудиторської перевірки; коли отримані матеріали оперативно-розшукових заходів, проведених оперативними підрозділами про кримінальні факти кредитної діяльності; коли надійшли в слідчі органи матеріали, які дають підставу вважати, що шахрайство з фінансовими ресурсами вчинено добре замаскованою організованою групою; коли шахрай затриманий на місці кримінального правопорушення в момент вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами, або відразу після нього. В рамках кожної з таких слідчих ситуацій висуваються окремі типові слідчі версії, на основі яких здійснювалося планування розслідування та визначався оптимальний комплекс слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

У підрозділі 2.3 «Використання науково-технічних засобів і спеціальних знань при розслідуванні шахрайства з фінансовими ресурсами» обґрунтовано, що розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами неможливе без використання науково-технічних засобів та спеціальних знань. За допомогою системного підходу до аналізу поняття і змісту науково-технічних засобів стосовно розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами визначено, що зміст цього поняття передбачає, з одного боку, аналіз та узагальнення криміналістичної практики розслідування кримінальних правопорушень відповідного виду, а з іншого – виявлення досягнень природничих, технічних, гуманітарних наук, які необхідно використати при забезпеченні процесу розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами. Запропоновано авторське бачення поняття науково-технічних засобів, під якими слід розуміти «такі методи і прийоми, застосування яких сприяє виявленню, вилученню та об’єктивній фіксації доказової інформації, що забезпечує її збереження, неодноразове вивчення та перевірку належності і допустимості».

Разом з тим, на думку автора, використання спеціальних знань при розслідуванні шахрайства з фінансовими ресурсами має досить строге цільове призначення і тому форма використання їх випливає із виду діяльності учасників кримінального провадження. З урахуванням виду діяльності учасників кримінального провадження, запропоновано такі форми використання спеціальних знань: в рамках процесуальної діяльності ; в рамках службової діяльності.

Дається авторське визначення спеціальних знань, під якими розуміється «професійно набуті суб’єктом кримінального провадження наукові знання і вміння в різних галузях життєдіяльності, які використовуються з метою отримання консультацій, роз’яснення питань, отримання доказів, до участі в слідчих (розшукових) діях чи негласних слідчих (розшукових) та судових діях, трансформовані через експерта або спеціаліста та використовувані в рамках процесуальної та службової діяльності під час досудового розслідування та в стадії судового провадження».

На основі аналізу нормативно-правових актів встановлено, що як докази у кримінальному провадженні використовуються висновки ревізій та перевірок, які передбачені ст.ст. 84, 99 КПК України, однак, порядок організації взаємодії ревізора, аудитора зі слідчим, процесуально не передбачений, крім того, що слідчий лише уповноважений призначати ревізію та перевірку (п. 4 ч. 2 ст. 40 КПК України). Запропоновано внести зміни до закону України «Про аудиторську діяльність», якими зобов’язати аудиторів інформувати слідчого чи прокурора про виявлені відомості або обставини, що свідчать про підготовку або вчинення порушень та зловживань у кредитно-фінансовій сфері.

Розділ 3 «Шляхи вдосконалення криміналістичного забезпечення розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами» складається із трьох підрозділів.

У підрозділі 3.1 «Роль взаємодії слідчого з оперативними підрозділами в криміналістичному забезпеченні розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами» зазначено, що ефективність розслідування кримінальних правопорушень зазначеної категорії можлива при тісній, налагодженій взаємодії слідчих органів з працівниками оперативних підрозділів на стадії досудового розслідування. Визначено цілі взаємодії між слідчими та працівниками оперативних підрозділів, при вчиненні шахрайства з фінансовими ресурсами, необхідність якої зумовлена об’єктивною потребою автономного виконання покладених на слідчих відповідних функцій

На основі аналізу позицій учених та нормативних актів охарактеризовано основні види та форми взаємодії слідчого та співробітників оперативних підрозділів при розслідуванні шахрайства з фінансовими ресурсами, які поділяються на процесуальні та організаційні форми. До процесуальних форм взаємодії слідчого та оперативних працівників при розслідуванні шахрайства з фінансовими ресурсами віднесено: 1) виконання доручень слідчого щодо проведення слідчих (розшукових) дій відповідними оперативними підрозділами; 2) сприяння слідчому при провадженні окремих слідчих (розшукових) дій. До організаційних форм – 1) спільне планування слідчих (розшукових) дій і тактичних операцій; 2) обмін інформацією, тобто використання можливостей автоматизованих банків даних, криміналістичних та оперативно-довідкових обліків тощо; 3) ознайомлення слідчого з оперативними матеріалами; 4) спільне обговорення й оцінювання матеріалів ведення оперативним підрозділом оперативно-розшукової справи (ОРС); 5) координація проведення слідчих (розшукових) дій і оперативно-розшукових заходів; 6) консультації; 7) спільний аналіз причин і умов, що сприяють вчиненню кримінального правопорушення, та обговорення профілактичних заходів; 8) спільна узгоджена діяльність у складі слідчо-оперативної групи; 9) спільне використання техніки, засобів зв’язку і транспорту.

З аналізу матеріалів кримінальних проваджень виокремлено найбільш розповсюджені види взаємодії слідчого з оперативними працівниками під час досудового розслідування: 1) при реагуванні на заяви і повідомлення, що надійшли до органів внутрішніх справ (9% вивчених кримінальних проваджень); 2) при реалізації матеріалів за результатами оперативно-розшукової діяльності (23% вивчених кримінальних проваджень); 3) під час діяльності у складі слідчо-оперативної групи (12% вивчених кримінальних проваджень); 4) при проведенні слідчих (розшукових) дій (49% вивчених кримінальних проваджень); 5) при зупиненні досудового розслідування кримінальних правопорушень (7% вивчених кримінальних проваджень).

Разом з тим, автор дійшов висновку, що організація взаємодії та координації діяльності оперативних підрозділів та слідства, які спеціалізуються на попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень у кредитно-фінансовій сфері, потребує внесення змін до ст. 2 КПК України «Завдання кримінального провадження», якими передбачити, одним із завдань кримінального провадження попередження кримінальних правопорушень.

У підрозділі 3.2 «Міжнародне співробітництво правоохоронних органів щодо криміналістичного забезпечення розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами» досліджуються питання міжнародного співробітництва між правоохоронними органами різних країн як необхідна умова успішного попередження, виявлення та розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із шахрайством з фінансовими ресурсами.

Автором зазначається, що шахрайство з фінансовими ресурсами носить транснаціональний характер і тому може виходити за межі однієї країни. Аналіз міжнародних договорів України, міжвідомчих актів та інших документів, що забезпечують міжнародне співробітництво при розслідуванні кримінальних провадженнях, а також кримінального процесуального законодавства, свідчить про те, що необхідно удосконалювати взаємодію органів досудового розслідування з відповідними органами іноземних держав, розвивати правову основу участі компетентних органів України у міжнародному співробітництві при розслідуванні кримінальних правопорушень та продовжувати роботу щодо створення цілісної системи міжнародних актів та міжнародних договорів України, використовуваних в якості джерел кримінального процесуального права.

Оскільки, транснаціональний характер злочинів у сфері банківської діяльності, насамперед, шахрайство з фінансовими ресурсами, становить серйозну загрозу стабільному функціонуванню міжнародних та національних банківських систем і зумовлює необхідність посилення міжнародного співробітництва з протидії цим кримінальним процесам, з цією метою запропоновано створити єдину електронну базу даних осіб, які вчиняли кримінальні правопорушення, пов’язані з фінансовим шахрайством для оперативної роботи правоохоронців з різних країн.

У підрозділі 3.3 «Криміналістичні проблеми розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами та шляхи їх вирішення» обґрунтовано необхідність та доцільність використання в процесі розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами методів організації розслідування (програмно-цільового методу, методу моделювання, факторного аналізу), а також методу криміналістичного порівняльного аналізу; положення, що відображають особливості технології застосування зазначених методів у ході досудового розслідування. Визначено, що викладені обставини, в значній мірі, зумовлюють коло криміналістично значущих проблем, які пов’язані із забезпеченням ефективного виявлення і розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами.

На основі аналізу емпіричної бази та зазначених методів, автором запропоновано програму діяльності слідчого при розслідуванні кримінальних правопорушень у сфері банківського кредитування, як найбільш поширеного виду правопорушення при вчиненні шахрайства з фінансовими ресурсами, який обумовлений специфікою використовуваних в злочинних цілях банківських операцій і цілеспрямованим здійсненням діяльності слідчого під час досудового розслідування. Послідовність дій є логічно упорядковані і взаємопов’язані, що значно полегшує роботу слідчого на початковому етапі розслідування, допомагає усвідомити всі завдання розслідування та дозволяє проводити свою роботу в декількох напрямках.