ТРАНСФОРМАЦІЯ ФОНДОВИХ РИНКІВ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасній світогосподарській системі фондовий ринок з його ефективними механізмами акумуляції і перерозподілу інвестиційних ресурсів є найбільш масштабним та динамічним сегментом фінансового ринку. Загальний обсяг світового фондового ринку значно перевищує світовий ВВП і на початок 2008 року оцінювався міжнародними експертами у 140 трлн доларів США.

За умов фінансової глобалізації рух цінних паперів суттєво динамізується, з одного боку, він активізує продуктивні інвестиційно-відтворювальні процеси, а з другого – породжує нові проблеми розвитку національних та міжнародної економік, що характеризується безпрецедентними переливами спекулятивного капіталу, дискредитацією макроекономічних пропорцій сектору світової економіки, критеріїв справедливої конкуренції, ефективності, стабільності та безпеки.

Теоретичні основи розвитку фондового ринку в умовах інтернаціоналізації та глобалізації розкрито в працях зарубіжних і українських вчених: Л.Антонюк, О.Аршавського, М.Берзоні, О.Бурєніна, О.Буянова, І.Вальтера, Б.Губського, П.Дуайєра, В.Євстигнєєва, Є.Жукова, Б.Колтинюка, Д.Лук’яненка, С.Матросова, М.Міллера, Я.Міркіна, М.Монтеса, А.Поручника, Б.Рубцова, Л.Руденко, Дж.Сороса, Ю.Фами, І.Фамінського, Л.Федякіної, Філіпа А. Фішера, Б.Ческідова, А.Шляйфера, У.Шарпа та багатьох інших.

Концептуальним питанням становлення та функціонування фондового ринку України присвячено праці вчених-економістів і практиків: С.Бірюка, С.Богачова, М.Бурмаки, Ю.Козака, Д.Леонова, Ю.Лисенкова, З.Луцишин, Ю.Макогона, О.Мозгового, В.Новицького, В.Оскольського, Є.Панченка, Є.Савельєва, О.Сніжко, А.Філіпенка, В.Шевчука та інших.

Незважаючи на досить значну кількість наукових публікацій з проблем фондового ринку та практичну реалізацію інституційно-регулятивних засобів, у країнах з економікою трансформаційного типу спостерігається певна законодавчо-нормативна формалізованість діяльності фондових ринків, а не їхнє ефективне функціонування у глобальному конкурентному середовищі.

Неабиякий науковий інтерес мають поглиблені дослідження трансформаційних фондових ринків країн Центральної та Східної Європи, у визначенні складу яких використовуються різні підходи залежно від ключової ознаки – політико-економічної чи суто географічної. Економіка більшості з цих країн динамічно розвивається, використовуючи переваги інтернаціоналізації та регіональної економічної інтеграції на основі ринкової відкритості та фінансової лібералізації.

У контексті євроінтеграційної орієнтації української економіки особливу увагу викликають центральноєвропейські країни - нові члени Європейського Союзу - Угорщина, Польща, Словаччина, Чеська республіка, Румунія, Болгарія. Водночас важливо адекватно оцінити специфіку формування фондових ринків східноєвропейських країн - Російської Федерації, Білорусі, Молдови.

Концептуальна невизначеність щодо моделі українського фондового ринку, відсутність   чіткої   науково    обгрунтованої    стратегії    розвитку   обумовлюють

суперечливість інтересів його учасників, низьку ефективність, нетранспарентність

та тінізацію операцій з цінними паперами, їхній спекулятивний характер та провокують складні соціально-­економічні проблеми.