ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ АВТОТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі  «Теоретичне підґрунтя дослідження і розвитку автотранспортної інфраструктури» автором висвітлюється суть автотранспортної інфраструктури та окресленні підходів до її вивчення в царині регіональної економіки, розкрив потреби та завдання розвитку автотранспортної інфраструктури в світлі національної й регіональної економіки, обґрунтував використання економічних теорій і концепцій, важливих з огляду на розвиток автотранспортної інфраструктури, висвітлив суть та підходи до оцінки факторів розвитку автотранспортної інфраструктури України, наголосивши на регіональних особливостях, проаналізував вплив автотранспортної інфраструктури на розвиток новітніх комунікаційних технологій.

Встановлено, що в регіональній економіці автотранспортна інфраструктура як самостійний об’єкт дослідження не розглядалася. Окреслено сформовані автором погляди на автотранспортну інфраструктуру регіону як на підсистему регіональної економіки. При цьому, розмежовано економічну сутність понять «автотранспортна інфраструктура» та «автомобільний транспорт», які й нині часто необґрунтовано ототожнюються. Детальний аналіз суті автотранспортної інфраструктури, особливостей використання її основної і допоміжної складових на різних територіальних ієрархічних рівнях дозволив окреслити причини такого ототожнення.

Визначено, що автотранспортна інфраструктура поділяється на основну і допоміжну. В найширшому сенсі, основна автотранспортна інфраструктура – це сукупність об’єктів рухомого складу та нерухомого – точкових матеріальних автотранспортних об’єктів (автозаправочні станції - АЗС, станції технічного обслуговування - СТО, паркінги) та лінійних (автодороги, естакади, мости, тунелі), які безпосередньо не беруть участі у виробництві автотранспортних послуг, але без них таке виробництво відбуватися неможе. До складу допоміжної автотранспортної інфраструктури слід відносити навчальні заклади, які готують спеціалістів для її обслуговування; проектні інститути; науково-дослідні інститути та інші установи, які необхідні для ефективної експлуатації автотранспортної інфраструктури загалом.