ФОРМУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ СФЕРИ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету і завдання, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, виділено наукову новизну та особистий внесок у розробку наукових результатів, розкрито теоретичне і практичне значення одержаних висновків та їх апробацію.

У першому розділі «Теоретичні основи формування інфраструктури агропродовольчої сфери національної економіки» розкрито сутність, складові та функції, теоретичні підходи до аналізу системних характеристик, фактори формування інфраструктури агропродовольчої сфери в контексті сталого розвитку України.

Обґрунтовано, що агропродовольча сфера є «живою» економічною системою, результати діяльності якої залежать насамперед від процесів руйнування природних систем, що охопило всі функціональні складові біосфери, наближаючись до межі стійкості екосистем. Тому найбільш прийнятним напрямом подальшої трансформації національної агропродовольчої галузі є сталий розвиток, що передбачає цивілізовані відносини між природою та суспільством.

Доведено, що в сучасних економічних реаліях доцільно вживати синонімічні поняття агропродовольча сфера, система, сектор, адже в класичному розумінні, прийнятому при планово-адміністративній системі, агропромисловий комплекс не функціонує. Доповнено зміст поняття агропродовольча сфера національної економіки як сукупність елементів складної соціо-економіко-екологічної системи, у середовищі якої здійснюється виробництво матеріальних благ за умови випереджаючого розвитку інфраструктури, що обслуговує це виробництво. 

Відповідно до основних принципів сталого розвитку запропоновано авторське визначення інфраструктури агропродовольчої сфери як сукупності елементів продуктивних сил у вигляді галузей, виробництв і видів діяльності, котрі надають цілісного характеру всьому народному господарству та його окремим сферам і комплексам. Їх функціональне призначення полягає у створенні загальних умов, що забезпечують ефективне та екологобезпечне функціонування  виробництва, збереженні та відтворенні природних ресурсів, стабілізації кількісних та якісних показників відтворення робочої сили.

З метою поглибленого вивчення інфраструктури та її функцій виділено чотири основні функціональні складові, причому основним постулатом дослідження в розрізі виробничої, ринкової, соціальної та інституціональної інфраструктури є той факт, що всі вони взаємопов’язані між собою, рівень розвитку кожного елемента впливає як на ефективність виробничих підрозділів агропродовольчої сфери, так й інфраструктурні галузі