ЭКОНОМИКО-ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ РАЦИОНАЛЬНОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПОГОДНО-КЛИМАТИЧЕСКИХ РЕСУРСОВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано задачі, визначено мету, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Аналітична оцінка ролі погодно-кліматичних факторів в економічному розвитку природоємних галузей» проведено аналіз сучасних проблем урахування впливу погодно-кліматичних факторів на економічний розвиток приморських регіонів, економіку природокористування та охорону навколишнього середовища. На прикладі оцінки впливу погодно-кліматичних факторів на розвиток сільського господарства, агропромисловий комплекс, рекреаційне господарство, функціонування морегосподарського комплексу, автором доведено, що економіко-екологічне значення своєчасної інформації про погодно-кліматичні умови неухильно зростає; в процесі інтенсифікації виробництва, залучення все більшої кількості людських і матеріальних ресурсів, застосування більш тонких технологічних процесів і т.д., посилюється вплив погодно-кліматичних факторів на соціально-економічну та екологічну діяльність суспільства.

В дисертаційній роботі визначено і досліджено проблеми продовольчої безпеки, які впливають на вибір стратегії розвитку агропромислового комплексу (АПК). Автором обґрунтовано ​​залежність агропромислового комплексу (АПК) від погодно-кліматичних факторів на фоні сучасної незбалансованої структури АПК. У дисертації запропоновано напрями щодо регулювання структури АПК на найближчу перспективу, враховуючи, що подальший розвиток даного сектора економіки неминуче вплине на стан навколишнього природного середовища, як прямо (застосування хімічних речовин в сільському господарстві), так і побічно (за допомогою впровадження нових технологічних установок, що впливають на хімічні особливості атмосфери).

Автором проведено теоретичний аналіз кліматичних та екологічних ресурсів розвитку рекреаційного господарства, сучасний стан і перспективи, що має безпосередній вплив на рекреацію в цілому. На функціонування і розвиток рекреаційного господарства і курортного природокористування впливає цілий ряд інших чинників: економічних, політичних, соціальних та ін. У дисертаційному дослідженні основну увагу приділено двом факторам - кліматичному та екологічному, як складовим погодно-кліматичного фактора. У процесі аналізу стану навколишнього природного середовища і кліматичних умов як чинників, що впливають на розвиток рекреаційної діяльності, в дисертації автором визначено вплив екологічного чинника на кліматичний. З урахуванням дії погодно-кліматичного фактора у таблиці 1 представлено динаміку перспективного розвитку рекреаційних регіонів.

В роботі обґрунтовано, що тенденції соціально-економічного розвитку України обумовлюють завдання з розробки нових підходів і критеріїв оцінки поточного стану та системи природокористування, яка склалася в країні. Взаємозумовленість суспільного буття і природи полягає в тому, що суспільство в процесі свого розвитку не може не впливати на природу, яка, в свою чергу, впливає на нього. Дослідження характеру та основних форм зв'язків між ними, що проведено в дисертації, є ключем до розв'язання суперечностей їх взаємодії, тобто до розуміння сутності раціонального природокористування. Суспільне виробництво, по суті, є процесом перетворення елементів природи в споживчі блага, що (процес), на нашу думку, можна характеризувати як «стале функціонування».

Автором визначено залежність функціонування морегосподарського комплексу від погодно-кліматичних факторів і з точки зору впливу регіональних погодно-кліматичних умов. В дисертаційній роботі визначено умови безпечного функціонування портово-промислових комплексів (на прикладі Одеського ППК) та методично обґрунтовано прогнозування погодно-кліматичних явищ в контексті потреб морегосподарської діяльності. Автором теоретично обґрунтовано, що в процесі управління морегосподарським комплексом необхідним є врахування якісної та кількісної характеристик ресурсів морських вод та особливостей морського середовища, стосовно до розвитку економічної системи приморських регіонів. Запропоновано авторський підхід до оцінки збитку, що завдається морському середовищу. Доведено, що урахування впливу антропогенної діяльності та погодно-кліматичних факторів дає можливість забезпечувати безпечні умови, як для судноплавства, так і в цілому для морегосподарської діяльності, у зв'язку з чим в дослідженні визначено основні фактори антропогенного впливу на природне морське середовище.

В роботі обґрунтовано, що процес економіко-екологічного прогнозування тісно пов'язаний з погодно-кліматичною інформацією. Характер отримуваної інформації має бути програмно орієнтованим відносно цілей управління, що може бути сформульовано, як приведення у відповідність антропогенної дії і адаптаційної місткості середовища. Автором доведено, що досягнення цієї відповідності на сучасному етапі - проблема надзвичайної складності. Для вирішення цієї проблеми запропоновано підхід до моніторингу, що відрізняється рядом переваг. Він припускає перехід від вивчення стану забруднення морського середовища до вивчення процесів його динаміки залежно від визначальних чинників, головним чином від розвитку продуктивних сил і сукупних характеристик, що формують потенціал самоочищення середовища. Автором обґрунтовано, що ця обставина дозволяє встановлювати відповідні зв'язки між економікою і природним довкіллям, необхідні для цілей управління. На нашу думку, це допоможе у першому наближенні вирішувати задачу найбільш доцільного перерозподілу засобів між заходами щодо скорочення антропогенних скидань і заходами щодо підтримки, і навіть збільшенню, потенціалу самоочищення морських акваторій. Доведено, що реалізація запропонованого підходу створює передумови для превентивного здійснення природоохоронних програм, як складових збалансованого природокористування, що представляється нам досить важливим, оскільки морське середовище дуже сильно потребує превентивної охорони. Його величезна інерційність надає можливість тривалого і прихованого накопичення антропогенних обурень, у тому числі і забруднюючих компонент. До моменту, коли небажані наслідки цих обурень вже можуть бути виявлені і зроблять негативний вплив на стан морського середовища і пов'язаних з ним галузей економіки, їх елімінація виявляється процесом досить тривалим в часі і