ОРГАНІЗАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ ХАРЧОВОЇ ГАЛУЗІ: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА

Краткое содержание

(a) ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні засади управління підприємством харчової галузі» досліджено теоретичні основи формування механізмів управління харчовими підприємствами, особливості застосування сучасних технологій прийняття рішень в системі управління харчовими підприємствами, визначено концептуальні засади формування систем управління харчовими підприємствами в умовах інноваційного розвитку, обґрунтовано модернізаційні напрямки розвитку підприємства харчової промисловості.

Управління є функцією організованих соціально-економічних систем різного типу, що забезпечує збереження їх структури, підтримку режиму діяльності, реалізацію програми й цілей розвитку. Організація як функція управління дозволяє об'єднати зусилля різних учасників управління й прийняття рішень, розподіливши між ними ресурси, завдання, відповідальність і повноваження по досягненню поставленої мети. Під механізмом організації розуміється сукупність (раціональне поєднання) засобів і методів, використання яких дозволяє здійснити цілеспрямований розвиток підприємства харчової промисловості.

Формування механізму управління харчового підприємства повинне сприяти виробленню моделі його поведінки й підтримки певних взаємин із зовнішнім середовищем, які дозволять підприємству домогтися поставлених завдань, і будуть відповідати його внутрішнім можливостям і характеристикам навколишнього його середовища, а також враховувати ймовірність настання тих або інших подій. Формування механізму містить в собі планування, аналіз і регулювання поточного й майбутнього стану підприємства. До складу механізму повинне входити здійснення діяльності по формуванню й розвитку ресурсного потенціалу харчового підприємства.

В результаті дослідження виділено складові механізму управління підприємством харчової галузі: процесна, що виражається в рівномірній оптимізації бізнес-процесів; організаційна, що сприяє досягненню справедливого компромісу економічних інтересів сторін; ресурсна, що забезпечує раціональний розподіл і цільове використання ресурсного потенціалу; економічна, що характеризує умови й можливості перспективного розвитку досліджуваного підприємства. З точки зору процесної складової, найбільш ефективним механізмом управління вважається механізм, націлений на вибір і обґрунтування такого портфелю проектів і процесів розвитку, у якого сумарна величина всіх числових значень цільових функцій у моделі поведінки приймає максимальне значення. Організаційна складова механізму сприяє досягненню справедливого компромісу економічних інтересів сторін і дозволяє позбутися негативних значень критеріїв розвитку, якщо такі мають місце бути. Після визначення бізнес-процесів і організації раціональної структури управління необхідно обґрунтувати раціональний розподіл і цільове використання ресурсного потенціалу харчових підприємств. За реалізацію даного завдання відповідає ресурсна складова механізму. При цьому визначаються сумарно за всіма критеріями відхилення ресурсного потенціалу від ідеальної величини. Спочатку необхідно визначити ідеальні (оптимальні) значення по кожному із критеріїв ресурсного потенціалу харчового підприємства.

Розгляд різних підходів і методів управління виробничо-господарською діяльністю, а також побудова ефективного механізму управління харчовими підприємствами повинна бути забезпечена необхідним методичним інструментарієм. Для вирішення даного завдання запропонована концепція й методичні положення по управлінню харчовим підприємством на основі створення спеціалізованих центрів перспективного розвитку у формі гнучких структур. Визначити конкурентну позицію підприємства і вибрати відповідний напрямок розвитку пропонується за допомогою матриці вибору напрямків диверсифікованості виробництва, що враховує рівень інноваційної активності, ресурсного потенціалу й ризикоємності харчового підприємства