МEТОДОЛОГИЯ ПЛAНИРОВAНИЯ СИСТEМНЫХ МEРОПРИЯТИЙ СОЦИAЛЬНО-ЭКОНОМИЧEСКОЙ ПОЛИТИКИ РAЗВИТИЯ РEГИОНA

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретично-методологічні основи соціально-економічного розвитку регіону» за результатами аналізу сучасних теоретичних підходів розкрито зміст процесу соціально-економічного розвитку і його планування та узагальнено методичні підходи до планування соціально-економічного розвитку з урахуванням регіональної специфіки.

У результаті дослідження встановлено, що загальним недоліком концепцій і моделей теорій соціально-економічного розвитку є відсутність фундаментального зв'язку теорії розміщення продуктивних сил з макроекономічними теоріями регіонального зростання та визначення практичного інструментарію їх використання.

Аналізу моделей регіонального розвитку дозволив константувати, що існуючі диспропорції в розвитку регіонів не є визначальними для соціально-економічного зростання, оскільки можлива зміна загального потенціалу регіону і, як наслідок, підвищення ефективності використання усіх його ресурсів, а також факторів розвитку. При цьому динаміка зміни соціально-економічних показників регіонів України свідчить про можливість підвищення рівня розвитку за рахунок спеціалізації кожного регіону, що, зрештою, дозволить вирішувати завдання соціальної політики загальнонаціонального рівня в рамках економічного зростання кожного регіону.

Виявлено, що в умовах формування нових тенденцій у розвитку світової економіки  різниця між рівнем розвитку регіонів може постійно збільшуватиметься. Це пояснюється, насамперед, інерційністю системи управління в прийнятті інноваційних рішень.

Доведено, що в загальній послідовності складових етапів розвитку регіонів терміни «поліпшення» і «розвиток» розглядаються як загальний етап, який має практичне застосування у рамках загальних концепцій економічного розвитку.

Визначено, що одним із найважливіших інструментів регіональної політики є програми розвитку регіонів. Їх особливість порівняно з короткочасними заходами державного регулювання економічного розвитку територій полягає в орієнтації на вирішення стратегічних завдань. Якщо тактичні завдання визначаються ситуаційним аналізом і переглядом методів регулювання розвитку регіонів, то регіональна політика розробляється на тривалий термін і не передбачає зміни статусу регіону. Встановлено, що в одних і тих самих регіонах можуть застосовуватися різні методи адміністративного регулювання, Програми припускають цілеспрямоване поєднання інструментарію для виконання програмних цілей.

Проведений аналіз досліджуваної проблеми дозволив розробити схему зв'язку етапів складових процесу управління соціально-економічним розвитком регіонів (рис. 1), на підставі якої виконано дослідження характеру соціально-економічних проблем регіонів України та узагальнено методичні підходи до їх розв’язання.