РОЛЬ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА У ФОРМУВАННІ РЕГІОНАЛЬНИХ СЕГМЕНТІВ ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ЕКОНОМІКИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі дисертаційного дослідження обґрунтовано актуальність теми, зв’язок роботи з науковими програмами та темами, сформульовано мету і завдання, об’єкт та предмет дослідження, окреслені його методи, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну цінність отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи становлення і розвитку регіонального інноваційного сегменту малого підприємництва» розкрито сутність і зміст категорії «інновація», систематизовано існуючі визначення цього поняття вітчизняними і зарубіжними вченими, досліджено вплив інновацій на економічний розвиток регіональної економіки. Доведено, що на сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки найвагомішим фактором, що визначає рівень розвитку конкурентоспроможності національного економічного простору та його регіональних сегментів є інновації. Вони забезпечують широке впровадження у виробництво сучасної техніки та наукомістких технологій, постійне оновлення продукції, цілеспрямоване підвищення її конкурентних параметрів на внутрішньому і зовнішніх ринках. Це породжує нову парадигму суспільної модернізації, коли інноваційні процеси охоплюють не лише сфери науки, освіти та виробництва, а практично всі сторони людської діяльності, що дозволяє прискорити процеси успішної інтеграції країни, її регіонів та господарюючих суб’єктів у світогосподарську систему. Саме тому автор доводить, що для становлення інноваційної моделі національної економіки слід активізувати вплив малого підприємництва на ці процеси, оскільки по своїй сутності воно націлено на нововведення, які є основою прогресивних структурних зрушень в економіці на засадах сталого розвитку.

Генеза автором існуючих наукових поглядів на ці процеси та його бачення інновацій як процесу трансформації витрат у випуск з метою генерування продукції більш високих технологічних укладів та нижчими питомими виробничими витратами, дозволили теоретично обґрунтувати сутність регіональної сегментації інноваційної моделі економічного розвитку. При цьому авторське тлумачення базується на розумінні моделі як інтегрованої системи ендогенних і екзогенних чинників, котрі визначають секторальну траєкторію розвитку регіональної господарської системи через ефективне використання просторового, виробничого, наукового, освітнього і людського потенціалів та супроводу цих процесів креативним регіональним менеджментом.

У дослідженні доведено, що важливим фактором впливу на становлення інноваційної моделі економічного розвитку є мале підприємництво, оскільки по своїй природі воно є новаторськи орієнтованим і завдяки виробничий гнучкості здатне швидко адаптуватись до змін ринкового середовища. Мале підприємництво є активатором секторальних трансформацій в економіці, формування ефективного конкурентного середовища, нових робочих місць та додаткових надходжень до бюджетів всіх рівнів, особливо місцевих.

У роботі глибоко проаналізовані принципи вихідних положень формування регіональних сегментів інноваційної моделі економіки (рис.1). На думку автора, до їх переліку доцільно додати принцип фрактальності. Адже регіон як система, котра поєднує виробничі, науково-технічні та соціальні комплекси, відображаючи, з одного боку, процеси відтворення економічного середовища, обумовлює його стратифікацію. З іншого боку, регіон як виразник інтересів підприємництва, в рамках однорідного інституційного поля реалізує спільну мету бізнесу – бути інновативним для максимального задоволення потреб ринку, відтворення виробничого апарату та нарощування маси прибутку. Реалізація принципу фрактальності якраз передбачає постійну генерацію технологічних, управлінських, продуктових та інших нововведень, котрі сприяють формуванню територіальних сегментів національного інноваційного простору.