Вплив інфляції на економічне зростання в Україні

Краткое содержание

1.                      ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її значущість, розкрито зв’язок роботи з напрямами сучасних наукових розробок, сформульовано мету та основні завдання дисертації, визначено наукову новизну одержаних результатів, наведено дані їх апробації та впровадження, показано можливість теоретичного і практичного використання.

У розділі 1 – «Теоретичні основи дослідження економічного зростання та його чинників» – викладено сутність і роль економічного зростання у суспільному відтворенні, досліджено розвиток теорій економічного зростання та чинники, що в них використовуються.

У дисертаційній роботі проаналізовано розвиток поглядів учених на проблему економічного зростання. Зазначено, що на ранніх стадіях розвитку економічної думки (до XIX ст.) дослідники достатню увагу приділяли самій категорії «економічне зростання», а на пізніх (XIX–XXI ст.) – максимально зосередилися на факторах і чинниках зростання. З розвитком методології дослідження цієї проблеми кількість факторів та чинників, які мають вплив на економічне зростання, поступово зростала, починаючи з одного (у перших представників класичної школи), до складної їх системи – на сучасному етапі.

На основі детального вивчення еволюції наукових трактувань дефініції «економічне зростання» у роботі систематизовано підходи до розуміння її сутності представниками різних напрямів економічної думки.

Зазначено, що трактування категорії «економічне зростання» є показником не тільки абсолютного збільшення обсягів суспільного виробництва, а й здатності економічної системи задовольняти зростаючі потреби, підвищувати якість життя.

За результатами проведеної систематизації та узагальнення автором запропоновано трактувати категорію «економічне зростання» як «стійку позитивну динаміку основних економічних показників розвитку національної економіки,  у результаті чого забезпечується соціально-економічний розвиток».

У дисертаційній роботі запропоновано класифікувати типи економічного зростання за такими ознаками: динамікою основних економічних показників; ступенем використання економічних ресурсів; характером взаємодії національної та світової економіки.

Автором обґрунтована доцільність розмежування понять «фактор» та «чинник», які впливають на економічне зростання. Фактором економічного зростання є обставини, які мають безпосередній вплив на збільшення обсягів виробництва. Чинники економічного зростання – це обставини, які мають опосередкований вплив на збільшення обсягів виробництва і діють через зміни первинних обставин.

Наголошується на необхідності групування макроекономічних факторів економічного зростання за ознаками: пропозиції (фактори виробництва, обсяг та структура інвестиційних вкладень, які зумовлюють фізичну здатність економіки до зростання); попиту (забезпечують зростання сукупних витрат з метою повного використання виробничого потенціалу); розподілу (економічних ресурсів з метою отримання максимальної кількості корисної продукції).

Серед основних чинників економічного зростання виділені: темпи інфляції; сприятлива зовнішньоекономічна кон’юнктура; інші економічні, політичні, соціальні та інституційні зміни, які підсилюють дію первинних факторів.

Визначено основні принципи, на яких повинне ґрунтуватися економічне зростання у сучасних умовах: 1) гуманізація та соціалізація виробничих відносин (необхідність раціоналізувати структурні та інституційні зрушення, узгоджуючи їх із загальносвітовими тенденціями соціалізації та гуманізації економічного розвитку); 2) екологічна спрямованість (оптимізація процесу виробництва і використання матеріальних ресурсів та зменшення негативного впливу виробничо-господарської діяльності на навколишнє природне середовище); 3) урахування національних інтересів (по-перше, враховує сегментованість суспільства та необхідність узгодження інтересів усіх його груп, по-друге, увага акцентується на розумінні сучасного національного пріоритету як ядра, навколо якого об’єднуються суб’єкти соціально-економічних відносин); 4) інноваційний характер технологічних змін (одержання нових наукових результатів і їх впровадження у виробництво, завдяки чому забезпечується приріст ВВП переважно за рахунок виробництва і реалізації наукомісткої продукції).

У  розділі 2 – «Концептуальні засади дослідження взаємозв’язку інфляції та економічного зростання» – досліджено сутність інфляції як економічної категорії, розглянуто еволюцію теорій інфляції та проаналізовано особливості взаємозв’язку та взаємовпливів інфляції та економічного зростання.

Аналіз наукових розробок учених-економістів дозволив узагальнити концепції щодо причин зростання цін: кількісна теорія; кон’юнктурна теорія М.І. Туган-Барановського; концепція надмірного попиту, спричиненого немонетарними чинниками; концепція зростання грошових витрат виробництва (неокейнсіанська теорія); грошова теорія неокласиків (монетаристів).

У дисертаційній роботі вказується, що на сучасному етапі розвитку теорії інфляції позиції представників різних наукових шкіл з цієї проблеми значно зблизились і панівною виявилася багатофакторна концепція інфляції, чинники появи якої є різноманітними  і, зазвичай, діють одночасно