«ФІНАНСОВА СТРАТЕГІЯ В СИСТЕМІ ВАРТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ» (на прикладі підприємств ГМК України) :

Краткое содержание

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету та завдання, об’єкт і предмет дослідження, визначено методи, наукову новизну, практичне значення та відображено апробацію одержаних результатів дослідження.

У розділі 1 «Теоретико-методичні основи формування фінансової стратегії вартісно-орієнтованого управління підприємством» досліджено сутність фінансової стратегії та її цільову функцію в умовах впровадження управління, орієнтованого на зростання вартості підприємства; розглянуто еволюцію показників виміру створеної вартості та визначено особливості розрахунку, їх переваги та недоліки; сформульовано теоретичні засади формування фінансової стратегії підприємства в контексті розвитку концепції вартісно-орієнтованого управління та розкрито зміст основних етапів реалізації фінансової стратегії.

Вартісно-орієнтоване управління підприємством є однією з фундаментальних концепцій сучасного менеджменту, новітньою управлінською парадигмою, яка детермінує всі аспекти фінансово-господарської діяльності підприємства та впливає на формування фінансової стратегії. В системі вартісно-орієнтованого управління створення ринкової вартості підприємства визначено як стратегічну мету його діяльності.

Дослідження цільових орієнтирів вартісно-орієнтованого управління підприємством дозволило з’ясувати, що в процесі його еволюції виокремилось два основні підходи до вибору цілі управління: перший - орієнтований на максимізацію вартості для акціонерів, другий – не тільки для акціонерів, а й інших зацікавлених осіб (стейкхолдерів). Доведено, що за вітчизняних реалій більш придатним є підхід, направлений на максимізацію вартості для всіх зацікавлених в діяльності підприємства осіб: акціонерів, співробітників, менеджерів, клієнтів, постачальників, місцевої спільноти, уряду тощо. Це зумовлено базовими цінностями та особливостями соціально-економічного устрою країни, зміною економічних умов і суспільної свідомості внаслідок циклічного розвитку економіки. За підходу, орієнтованого на створення вартості для всіх зацікавлених осіб, стратегічну мету діяльності підприємства запропоновано визначити як створення вартості у довгостроковому періоді для акціонерів і інших зацікавлених осіб на основі підтримки стабільності та стійкого розвитку підприємства. Обґрунтовано, що в умовах вартісно-орієнтованого управління підприємством відбувається переорієнтація цільової функції фінансової стратегії, методів і інструментів її реалізації, що призводить до підвищення результативності діяльності підприємства. Доведено, що фінансова стратегія є функціональною та підпорядкованою корпоративній стратегії. Цільовою функцією останньої доцільно вважати забезпечення фінансовими ресурсами досягнення стратегічної мети діяльності підприємства на основі управління структурою капіталу, дивідендною, емісійною політикою, політикою запозичень і менеджменту ризиків.

Досліджено еволюцію показників виміру створеної вартості, за результатами систематизовано та виділено переваги, недоліки, особливості застосування основних вартісно-орієнтованих показників, найбільш поширених на практиці.

Автором удосконалено конфігурацію «дерева чинників» створення вартості за рахунок включення нематеріальних чинників (інтелектуальний, інноваційний,  соціальний капітал, корпоративна соціальна відповідальність, ефективність корпоративного управління). Особливістю запропонованої конфігурації є встановлення приналежності чинників до сфери діяльності підприємства (операційна, інвестиційна, фінансова), ієрархічної підпорядкованості та взаємозв’язків між ними, що надає можливість більш точно охарактеризувати вплив кожного з чинників і його внесок у створення економічної доданої вартості підприємства. Зокрема, інтелектуальний та інноваційний капітал, які впливають на величину інвестованого капіталу, віднесено до сфери інвестиційної діяльності. Чинник корпоративної соціальної відповідальності також віднесено до інвестиційної діяльності, оскільки соціальна відповідальність бізнесу проявляється у «відповідальних» інвестиціях, які  здійснюються підприємством у його матеріальні і нематеріальні активи, та зовнішніх інвестиціях щодо фінансування соціальних програм і захисту навколишнього середовища. Чинник корпоративного управління віднесено до фінансової сфери, оскільки ефективне корпоративне управління дозволяє долати, насамперед, проблему «принципал – агент», що призводить до зниження фінансових ризиків, а відтак впливає на величину плати за капітал.

Автором обґрунтовано, що розробка фінансової стратегії повинна базуватися на принципах системності, систематичності та інтегрованості. Розробка і реалізація фінансової стратегії підприємства здійснюється в наступній послідовності: формулювання цільової функції фінансової стратегії; розробка фінансової стратегії; її імплементація; моніторинг і контроль, який на умовах зворотного зв’язку передбачає оцінку відповідності фінансової стратегії встановленим цілям та перегляд цільових показників оцінки результативності діяльності та/або їх нормативних значень.

У розділі 2 «Діагностика формування  вартості підприємств ГМК України» надано оцінку зовнішнім чинникам впливу на вартість підприємств ГМК України, проведено аналіз результативності діяльності підприємств з використанням інструментарію вартісно-орієнтованого управління, здійснено моделювання системи вартісно-орієнтованих показників на основі емпіричного аналізу діяльності найбільших за ринковою капіталізацією підприємств Німеччини та ГМК України.

Для оцінки впливу чинників зовнішнього середовища на здатність підприємств ГМК України створювати вартість автором доповнено перелік ознак, які дозволяють охарактеризувати стан конкурентоспроможності підприємств за секторами гірничо-металургійного комплексу (залізорудний, коксохімічний, металургійний), зокрема ступінь монополізації, приналежність до великих корпоративних структур, місце в технологічному ланцюжку. На основі розширеного переліку ознак виділені особливості діяльності кожного сектору, що дало змогу оцінити їх вплив на потенціал створення вартості. Узагальнення результатів аналізу дозволило виявити, що ГМК України має синергетичні чинники створення вартості, а саме: унікальність продукції, жорстка монополізація галузі з тенденціями до подальшої концентрації, монопольний контроль над цінами, вертикальна інтеграція. Серед основних загроз, що можуть негативно впливати на вартість підприємств ГМК України, виділено наступні: висока конкуренція та загроза поглинання з боку «великих гравців» міжнародного ринку; специфічні технологічні, технічні та екологічні ризики. В сукупності всі ризики призводять до необхідності сплати додаткової премії за ризик постачальникам капіталу, що впливає на зростання плати за капітал і, відповідно, на зменшення доданої вартості. Доведено, що гірничо-металургійна промисловість в Україні є достатньо конкурентоспроможною у порівнянні з іншими видами економічної і промислової діяльності.