ЕКОНОМІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ТА РОЗВИТОК КОУЧИНГУ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету та завдання, предмет та об’єкт, методологічну базу дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення розроблених теоретичних положень і прикладних рекомендацій щодо економічного оцінювання та розвитку коучингу на промислових підприємствах.

У першому розділі «Теоретичні і прикладні засади оцінювання та розвитку коучингу на промисловому підприємстві» розглянуто сутність коучингу та визначено роль основних учасників процесу коучингу, встановлено і згруповано основні чинники, від яких залежить розвиток коучингу, проведено систематизацію принципів реалізації коучингу.

Вивчення літературних джерел показало, що коучинг не є поширеним інструментом управління персоналом на українських підприємствах. Однією із причин цього є відсутність розуміння змісту коучингової діяльності. Можемо відзначити, що переважно коучинг трактують як тренування та консультування працівників з метою максимальної реалізації їх потенціалу. Однак, підсумовуючи проведене дослідження, виокремлено такі позиції стосовно розуміння коучингу: метод психології, управлінське консультування, супровід, тренування, інструмент розвитку потенціалу. Коучинг пропонуємо розглядати як діяльність, спрямовану на досягнення цілей та реалізацію стратегії підприємства, на формування поведінки працівника таким чином, щоб максимально забезпечити самостійність та ефективність прийнятих ним рішень. Він переважно проявляється у формі питань, а тому ми розглядаємо його як інструмент управління персоналом. Узагальнюючи трактування, запропоновано коучинг розглядати як сукупність способів і прийомів впливу коучера на працівника з метою виявлення та реалізації його потенціалу.

Коучинг забезпечує високі стандарти виконання завдань, підтримує систему партисипативного управління, створює атмосферу, яка стимулює креативність, генерацію нових ідей і є надійним фундаментом інтегрованості працівників на підприємстві, так як проявляється через підтримку, співпрацю та партнерство, допомагає набути нових конкурентних переваг. Сьогодні, в більшості передових компаній, коучинг є дієвою складовою концепції управління людськими ресурсами, оскільки застосовується при плануванні, відборі, адаптації, мотивації, навчанні та розвитку, атестації і оцінці персоналу.

Невід’ємним учасником коучингового процесу є коуч, який є фахівцем, що має навики, знання та досвід з різних аспектів управління підприємством. Коуч  забезпечує такі умови діяльності, при яких співпадають поставлені цілі, ефективність, розвиток та відчуття необхідності, приналежності працівника підприємству. Основним завданням коуча є дослідження цілей, які ставить перед собою працівник. Спочатку він визначає зміст цілей та способи їх досягнення. Наступним кроком є стимулювання працівника до встановлення конкретних інструментів та термінів реалізації поставлених завдань. Коуч здійснює супровід досягнення цілей, встановлює, чи потрібно працівнику розвивати саме такі навики, які він обрав. Він допомагає у випадку виникнення перешкод на шляху досягнення цілей та при цьому стимулює працівника до визначення причин невдач з метою запобігти їх у майбутньому. Коуч повинен розвивати вміння слухати, підтримувати та удосконалювати діяльність користувача коучингу.

Таким чином, коуч - це  фахівець у сфері розвитку працівника, який у процесі коучингової комунікації забезпечує формування працівником ключових цілей, які мають бути реалізовані у конкретний встановлений період часу. Основною особливістю коуча є те, що він не надає готові рішення для розв’язання конкретної проблеми. Основним завданням коуча є створення передумов для користувача коучингу, в яких він самостійно формуватиме свої цілі, засоби досягнення цілей, зможе вибрати найкращі та спланує конкретний перелік дій по досягненню цілей.