МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ НА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ОСНовні положення дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено значущість, ступінь її розроблення в економічній літературі, сформульовано мету і завдання дослідження, показано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ ВПЛИВУ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ НА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ” зроблено системний аналіз державного боргу як важливої проблеми економічної теорії, розкрито його суть та чинники формування. Теоретичний аналіз  впливу державного боргу на економічне зростання проведено в контексті наукового досвіду розв’язання ключових питань цієї проблеми, який відображено в історії економіки та  економічної думки.

Дисертант керувався тим, що державні запозичення є одним із ключових інструментів у системі бюджетних важелів впливу на економічні процеси, з одного боку, як додатковий ресурс, що держава мобілізує для вирішення пріоритетних завдань, а з іншого – позиції наслідків дефіцитного фінансування, в розрізі його джерел, впливу на поведінку економічних суб’єктів та економіку загалом. Вибір підходу до здійснення державних запозичень є не тільки головним індикатором збалансованості бюджетної та боргової політики у тривалому зрізі, а й показником стабільності та безпеки усієї фінансової системи держави.

Аналізуючи економічні наслідки державного боргу, застосовують різні критерії для виявлення його впливу на економічне зростання. Це – або час існування зовнішнього боргу – залучення позик, обслуговування боргу, погашення або певні економічні сфери, на які чинить вплив зовнішній борг, – рівень цін, зайнятість, зовнішня рівновага, рівень доходів, інвестицій, обсяг капіталу, або зміни у розподілі й використанні ВВП на споживання, інвестиції, чистий експорт тощо.

У реферованому розділі з’ясовано низку теорій економічного зростання та розвитку, зокрема теорії економічного розвитку Й. Шумпетера, М. Туган-Барановського, модель циклічного економічного розвитку (теорія “довгих хвиль” М. Кондратьєва), кейнсіанську та неокейнсіанську моделі економічного зростання (А. Гарода, Є. Домара, Н. Кальдора, Дж. Робінсон), неокласичну модель економічного зростання Р. Солоу, двосекторну модель, імітаційне моделювання світової динаміки Дж. Форестера, Д. Медоуза, С. Кузніца та ін.

Автор обґрунтовує, що передавальним механізмом між рівнем державного боргу і динамікою економічного розвитку країни-позичальника є обсяг інвестицій в її економіку. Акцентовано на тому, що по-перше, обслуговування боргу відволікає державні кошти від фінансування інвестиційних програм, необхідних для стимулювання економічного зростання. По-друге, ризик дефолту і фінансової дестабілізації, пов’язаний з високим борговим навантаженням, визначає слабку динаміку приватного інвестування. По-третє, для забезпечення високих боргових виплат держава може вдаватися до надмірного оподаткування, монетизації бюджетного дефіциту, експропріації приватної власності, що своєю чергою, зумовлює втечу національного капіталу за кордон. По-четверте, для іноземних інвесторів і кредиторів високе боргове навантаження є свідченням поганого управління та неадекватної економічної політики країн-позичальників, а тому такі країни розглядають як об’єкти, надзвичайно ризикові для інвестування.