МОДЕЛІ АНАЛІЗУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ІНФЛЯЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ОСНОВІ НЕЧІТКОГО ДЕРЕВА РІШЕНЬ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів, наведено відомості щодо їх апробації.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади прогнозування інфляційних процесів» розглянуто теоретичні основи моделювання та прогнозування економічних процесів, зокрема виділено інфляційні процеси, як найбільш впливові на розвиток країни.

В результаті аналізу було виділено ряд економічних моделей, розроблених вітчизняними науковцями, які застосовуються для прогнозування найбільш істотних явищ економіки, зокрема: макромодель економіки України-1 (розроблена фахівцями Інституту економіки та прогнозування НАН України); Макроеконометричні моделі прогнозування УКР-МАКРО 3, УКР-МАКРО 4; моделююча система Бюджет (розробка Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України); модель середньострокового прогнозування (розроблена Інститутом кібернетики
ім. В. М. Глушкова НАН України); квартальна (річна) модель прогнозного розрахунку реального ВВП. Проте істотним недоліком розглянутих моделей є неповнота критеріїв або факторів, що прямо або опосередковано впливають на інфляційні процеси в країні.

Проведене дослідження показало відсутність єдиного індексу для комплексної оцінки рівня інфляції. Найбільш поширеними на практиці є розрахунки одного або кількох індексів цін, головними з яких є індекс споживчих цін і дефлятор ВВП. Якщо основною причиною інфляції є зростання витрат, то моделювання інфляції враховує зміну світових цін, номінального валютного курсу, рівня заробітної плати і непрямих податків. Зважаючи на складність інфляції як економічного явища,
у роботі доведено доцільність застосування одночасно усіх факторів для побудови прогнозної моделі.

Вивчення методології прогнозування та управління інфляцією дозволило відокремити два аспекти: теоретичний – за допомогою якого здійснюють прогнозування та аналіз реальних факторів та причинно-наслідкових зв’язків, оцінювання та опис можливих та бажаних перспектив розвитку об’єкта дослідження; управлінський – пов’язаний з розробкою рекомендацій щодо державного регулювання інфляції у майбутньому на основі попереднього вивчення та перспектив об’єкта дослідження. Отже, оптимальним є взаємопов`язане використання обох підходів до прогнозування та управління рівнем інфляції, оскільки, з одного боку, важливою є інформація щодо рівня керованості інфляційним процесом в Україні, з іншого боку – необхідно директивного встановлення бажаного рівня інфляції та визначення шляхів його досягнення.

У дисертаційній роботі сформовано концептуальну схему моделювання інфляційних процесів на основі методу нечіткого дерева рішень