МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ РЕГУЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах переходу України до інноваційно-інвестиційної моделі економіки особливо актуальною стає проблема використання адекватних інструментів державного регулювання з метою забезпечення економічного розвитку як на макро-, так і на мезорівні, посилення фінансової самостійності регіонів, стимулювання їх інвестиційної діяльності. Досягнення вказаної мети потребує, у першу чергу, реформування основних підходів до економічних регуляторних механізмів, чіткого розмежування функцій державного та регіонального регулювання, орієнтації на створення сприятливих умов для фінансового та соціально-економічного вирівнювання регіонів. Відповідно, стримко зростають вимоги до підвищення ефективності регіонального регулювання економіки, ключовою проблемою якого є забезпечення соціально-економічного та фінансового вирівнювання регіонів, раціонального використання ресурсного потенціалу та людського капіталу, стимулювання економічного зростання регіонів. Вирішення даних проблем вимагає застосування та розробки адекватного економіко-математичного апарату регулювання фінансово-економічної політики на регіональному рівні.

Наведені вище проблеми знайшли відображення в дослідженнях як зарубіжних, так і провідних українських науковців. Серед провідних наукових досліджень зарубіжних вчених із питань формування теоретичних основ державної та регіональної фінансово-економічної політики, понятійного апарату, аналізу її інструментів, розмежування функцій державного регулювання за рівнями управління, стимулювання економічного зростання слід виділити праці Дж.Кейнса, Г.Манківа, Дж.Сакса, Р.Солоу, Дж.Стігліца, Д.Фішера, Р.Барро, О.Лотова, В.Гальперина, С.Гурієва, К.Журавської та інших. Вагомий внесок у формування теоретичних основ державного регулювання на макро- та мезорівнях в умовах трансформації внесли також відомі українські вчені, зокрема, В.Геєць, І.Бураковський, А.Єпіфанов, А.Єріна, В.Кравченко, І.Луніна, В.Опарін, Ю.Пасечник, І.Сало, С.Слухай, Д.Стеченко, В.Федосов, І. Чугунов, С. Юрій та інші.

Проблемами економіко-математичного моделювання інструментів фінансово-економічної політики займається коло широко відомих українських учених, таких як В.Геєць, В.Вітлінський, В.Вовк, В.Заруба, В.Єлейко, О.Карагодова, М.Клименюк, Т.Клебанова, К.Ковальчук, Ю.Лисенко, І.Лук’яненко, М.Скрипниченко, О.Суслов, Т.Терещенко, В.Христіановський, О.Черняк та інші.

Необхідність підвищення ефективності рішень на регіональному рівні в умовах ускладнення взаємозв’язків та структури фінансово-економічних відносин робить актуальною проблему удосконалення методів, запропонованих в працях зазначених вчених та інших фахівців, а також розробку нових підходів до моделювання інструментів регулювання регіональної фінансово-економічної політики з урахуванням специфічних особливостей та нерівномірності розвитку регіонів.

Слід зазначити, що класичні економетричні моделі не дозволяють враховувати неспостережувані фактори, які призводять до формування особливостей та нерівномірностей розвитку економічних процесів, що є необхідним при дослідженні та моделюванні специфічних регіональних особливостей. Відповідно, перспективним підходом є розробка моделей лонгітюдних даних з фіксованими та випадковими ефектами, які враховують особливості регіонального розвитку та невизначеність економічного середовища. Розробка таких моделей є суттєвим кроком в моделюванні механізму фінансово-економічного регулювання на регіональному рівні. Мало дослідженою залишається проблема надання інвестиційних грантів для стимулювання ділової активності регіонів. Розробка основних принців їх розподілу є важливим елементом стимулювання розвитку депресивних регіонів. Оскільки метою ефективності регулювання фінансово-економічної політики на регіональному рівні є, зокрема, забезпечення економічного зростання регіонів, то важливим етапом є розробка адекватних математичних моделей, які дозволяють виявити та кількісно оцінити основні фактори стимулювання регіонального розвитку та спрогнозувати ефекти від запровадження відповідних регулюючих заходів.

Актуальність вирішення вищезазначених проблем зумовила напрям наукового дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри фінансів та лабораторії фінансово-економічних досліджень факультету економічних наук Національного університету “Києво-Могилянська академія” в процесі розробки держбюджетних тем:

1) “Економетричні підходи до розробки макрофінансової програми України та фінансового вирівнювання регіонів” (№ ДР 0101U000919). Особистий внесок автора полягає у розробці концептуальних підходів щодо особливостей моделювання державного регулювання на регіональному рівні в частині фінансово-економічної політики, методів визначення депресивних регіонів та їх кластеризації, у визначенні особливостей економетричного моделювання впливу міжбюджетних трансфертів на фіскальні зусилля місцевих органів, розробці основних принципів надання інвестиційних грантів з урахуванням економічного потенціалу регіонів та їх структурних особливостей.

2) “Розробка методології моделювання процесів державного регулювання трансформаційної економіки” (№ ДР 0104U000540). Особистий внесок автора полягає у критичному аналізі основних концепцій економічного зростання, моделюванні впливу інструментів державного та регіонального регулювання на економічне зростання регіонів, розробці оригінальних економетричних моделей економічного зростання, обґрунтуванні спеціальних підходів з використанням залишків Солоу для дослідження впливу інтенсивних факторів на підтримку сталого економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць та країни загалом.

Мета і завдання дослідження. Метою наукового дослідження є розроблення концепції, побудова на її підґрунті методів кількісного оцінювання та системи математичних моделей регулювання фінансово-економічної політики, спрямованої на фінансове вирівнювання регіонів та стимулювання їх економічного зростання.

Для досягнення зазначеної мети в дисертації поставлено та вирішено такі задачі:

розробити концептуальні підходи щодо кількісного оцінювання та визначення інструментів впливу регіонального регулювання на фінансово-економічний стан регіонів, а також проблеми їх формалізації;

дослідити існуючі економіко-математичні моделі та методи фінансового вирівнювання регіонів та стимулювання розвитку депресивних адміністративно-територіальних одиниць;

проаналізувати методологічні підходи щодо економічного зростання та впливу інструментів державного та регіонального регулювання на стійкій фінансово-економічний розвиток адміністративно-територіальних одиниць;

побудувати систему економіко-математичних моделей щодо кількісного аналізу впливу міжбюджетних трансфертів на фіскальні зусилля місцевих органів влади;

сформувати та обґрунтувати основні принципи надання інвестиційних грантів для стимулювання регіонального економічного розвитку та фінансового вирівнювання адміністративно-територіальних одиниць;

розробити систему економетричних моделей оцінювання впливу основних чинників на економічне зростання регіонів України з урахуванням нерівномірності їх розвитку;

розробити математичне та алгоритмічне забезпечення для аналізу, оцінювання та регулювання фінансово-економічного розвитку регіонів України.

Об’єктом дослідження є фінансово-економічні процеси та регулювання фінансово-економічного розвитку регіонів в умовах трансформаційної економіки.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні положення та інструментарій математичного моделювання регуляторних інструментів фінансово-економічної політики на мезоекономічному рівні.

Методи дослідження. При виконанні дисертаційної роботи методологічним підґрунтям стало застосування системного аналізу, комплексних підходів, що базуються, з одного боку, на принципах економічної теорії, теорії фінансів, а з іншого – на концептуальних засадах економіко-математичного моделювання процесів в економіці та фінансах, зокрема на методах багатокритеріального аналізу, теорії ймовірностей та математичної статистики, методах лонгітюдних даних, аналізу часових рядів, симультативних систем рівнянь тощо.

Інформаційну базу дослідження сформували нормативно-правові та законодавчі акти з питань реалізації державної фінансово-економічної політики в Україні, звіти Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, статистичні матеріали Держкомстату України.

Наукова новизна отриманих результатів. Основні результати, отримані автором дисертації, що складають наукову новизну, полягають в розробці концепції та економіко-математичних моделей аналізу, оцінювання та регулювання фінансово-економічного розвитку регіонів з урахуванням їх особливостей та невизначеності зовнішнього середовища. В межах дисертаційної роботи

Вперше:

обґрунтовано цілісну концепцію та запропоновано систему економіко-математичних моделей аналізу й оцінювання основних факторів економічного зростання регіонів з урахуванням неоднорідності їхнього розвитку, які дозволяють підвищити якість, надійність та ефективність рішень щодо регулювання фінансово-економічної політики стійкого економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць;

розроблено економетричні моделі лонгітюдних даних та корегування помилки для аналізу впливу міжбюджетних трансфертів на фіскальні зусилля місцевих органів, що дало змогу емпірично обґрунтувати важливість трансфертів як основного інструменту фінансового вирівнювання адміністративно-територіальних одиниць;

створено систему економіко-математичних методів та моделей оптимального розподілу бюджетних коштів для збалансованого регіонального розвитку економіки України.

Удосконалено:

теоретико-методологічні засади щодо визначення критеріїв віднесення регіонів до проблемних та виявлення на основі формалізованих методів адміністративно-територіальних одиниць, які в першу чергу потребують державної допомоги та проведення структурної реорганізації;

концептуальні підходи до моделювання розподілу міжбюджетних трансфертів на основі комбінації економетричного аналізу, симультативних систем рівнянь та оптимізаційних моделей, що дозволяє підвищити ступінь об’єктивності з урахуванням рівнів регіонального економічного розвитку.

Дістали подальшого розвитку:

методичний підхід щодо надання інвестиційних грантів з врахуванням економічного потенціалу регіонів та їх особливостей, що дозволяє стимулювати інвестиційну діяльність регіонів України (зокрема депресивних) згідно різних критеріїв.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені концептуальні положення і математичні моделі регулювання фінансово-економічного розвитку на мезорівні можуть бути основою для обґрунтування та формування регіональної політики, спрямованої на фінансове вирівнювання та економічне зростання регіонів. Результати, отримані у дисертаційній роботі, знайшли практичне застосування при опрацюванні напрямів державної фінансово-економічної політики, зокрема щодо аналізу впливу фінансово-бюджетного регулювання на соціально-економічний розвиток регіонів, стимулювання їх економічного зростання (довідка Міністерства економіки України від 15.02.07р. №4/91480), а також частково були враховані при підготовці проекту Концепції реформування місцевих бюджетів України (довідка Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України від 28.03.2007р. № 77000-12/0193).

Теоретичні положення, методи і моделі, що складають наукову новизну дисертації, використовуються в навчальному процесі при підготовці фахівців зі спеціальностей “Економічна теорія”, ”Фінанси” у Національному університеті “Києво-Могилянська академія” (довідка від 17.01.2007р.).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методологічні положення дисертації доповідались на: Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень на сучасному етапі” (Дніпропетровськ, лютий 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія та практика економіки та підприємництва” (Алушта, травень 2004р.), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції вчених, викладачів та практичних працівників “Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій” (Вінниця, жовтень 2004р.), Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених ”Соціально-економічні напрямки розвитку регіонів в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції (Херсон, вересень 2006 року), VI Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України (Алушта, жовтень 2007 р.), а також на наукових щорічних конференціях в рамках святкування Днів науки НаУКМА (Київ, січень, лютий 2004-2007 рр.), на конференції молодих вчених та студентів НаУКМА (Київ, квітень 2007р).

Публікації. Основні наукові положення, результати та висновки дисертації висвітлено в 10 наукових працях загальним обсягом 4.05 д.а. (з них особисто автору належить 3.35 д.а.), з яких 5 публікацій надруковано в наукових фахових виданнях обсягом 2.8 д.а. (з них особисто автору належить 2.15 д.а.), 5 праць – в інших наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел, трьох додатків. Загальний обсяг роботи складає 175 сторінок. Текст дисертації містить 40 рис. на 23 стор. та 9 табл. на 6 стор. Список використаних джерел нараховує 151 найменування.