ІПОТЕЧНЕ КРЕДИТУВАННЯ В СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ ТУРКМЕНІСТАНУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі доведено актуальність теми дисертаційної роботи, встановлено зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами, визначено мету, завдання, предмет та об’єкт дослідження, а також методичну основу для його проведення,   обґрунтовано наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів, вказано основні положення та результати дисертаційної роботи, опубліковані у наукових працях.

У першому розділі дисертаційної роботи «Теоретичні засади функціонування механізму іпотечного кредитування» розкрито суть та економічну природу іпотечного кредиту, досліджено структуру та особливості функціонування ринку іпотечного житлового кредитування, систематизовано та проаналізовано світовий досвід іпотечного кредитування.

В процесі дослідження економічної та правової літератури виявлено економічну та правову сутність терміна «іпотека», що дало можливість виділити три основні контексти його вживання: у значенні «застава нерухомого майна», що включає майно, яке виступає забезпеченням повернення кредиту; у значенні «іпотечна система», що визначає зв’язки між структурними елементами, принципами організації та нормативною базою функціонування іпотеки; у значенні «довгостроковий цінний папір», що дає право на активи, які виступають забезпеченням іпотечного кредиту.

Найбільш загальна класифікація видів іпотеки, виявлена у результаті дослідження теоретичних джерел, диференціює іпотеку залежно від предмету застави, за часовим критерієм виникнення, за черговістю виникнення, залежно від кількості предметів застави. Додатково запропоновано розширення цієї класифікації за рахунок таких  критеріїв як кількість власників предмету іпотеки, особливості власників предмету іпотеки, а також обсяг майна, що передається у іпотеку.

Виявлені риси іпотечного кредиту дають можливість визначити іпотечний кредит як специфічний різновид кредиту, який залежно від типу застави, набуває ознак інших кредитів: споживчого; земельного сільськогосподарського призначення; земельного для будівництва об'єктів; підприємницького, причому вид застави є визначальним критерієм для віднесення кредиту до іпотечних.

Соціальна функція іпотечного кредитування найбільш повно розкривається у визначенні іпотечного житлового кредиту – різновиду іпотечного кредиту, що включає в себе ознаки споживчого кредиту, такі як цільове призначення непродуктивного характеру (придбання чи покращення житла) та вид позичальника (винятково фізична особа), а також характеризується обов’язковою передачею в заставу житлової нерухомості або земельної ділянки під будівництво житла, як новопридбаної, так і такої, що перебуває у власності заставодавця до моменту оформлення кредиту.

В загальному випадку іпотечне житлове кредитування реалізується через механізм руху іпотечного капіталу у формі іпотечних кредитів та іпотечних цінних паперів між учасниками іпотечного ринку. Керуючись теоретичними визначеннями ринку як сукупності відносин між суб’єктами господарювання, що реалізується через систему угод із приводу купівлі-продажу товарів і послуг, вважаємо за можливе визначати ринок іпотечного кредитування як систему відносин із приводу купівлі і продажу іпотечних цінних паперів, кошти від яких спрямовуються на фінансування іпотечних кредитів.

Іпотечний житловий механізм визначається, як встановлений  порядок взаємодії банківських (іпотечних) установ із позичальниками – фізичними особами,  що передбачає видачу та погашення кредиту на отримання житла, що здійснюється на умовах платності, строковості, повернення та забезпечення нерухомим майном житлового призначення, яке перебуває у власності позичальника або ж третьої особи-іпотекодавця, а також подальшу взаємодію із іпотечними інвесторами з метою залучення ресурсів іпотечного житлового кредитування. У розрізі іпотечного кредитування на придбання житла систему функціонування іпотечного механізму можна відобразити графічно