МОДЕРНІЗАЦІЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПОДАТКОВИХ РЕЖИМІВ В ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЕКОНОМІКАХ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, охарактеризовані наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, відзначено особистий внесок здобувача.

У розділі 1 „Теоретичні основи формування спеціальних податкових режимів в трансформаційних економіках” виконано теоретичне дослідження сутності та ознак спеціальних податкових режимів; розроблено класифікацію спеціальних податкових режимів, що діють у національних податкових системах країн СНД; визначено принципи, на основі яких здійснюється оподаткування при запровадженні спеціальних податкових режимів у національні податкові системи країн з трансформаційними економіками.

Країни з трансформаційними економіками, що увійшли до Співдружності незалежних держав, починали будувати національні податкові системи за схожих початкових умов, що мали економічні характеристики та податкову систему, притаманні всій сукупності республік у складі СРСР. Водночас кожна країна відрізнялася макроекономічними умовами, структурою економіки, а також розподілом податкового навантаження між секторами економіки. Тому сформованим структурам національних податкових систем країн СНД притаманні як загальні риси, так і суттєві відмінності.

В Україні сформувалась одна з найбільш обтяжливих і найменш ефективних податкових систем, яка характеризується потужним фіскальним навантаженням та високими витратами на виконання податкового обов’язку, що підтверджується міжнародними рейтингами. Так, у рейтингу Paying Taxes 2013 вітчизняна податкова система посіла 153 місце зі 183. Згідно з дослідженням Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації (IFC), у 2013 р. часові витрати середнього українського підприємства на виконання податкового законодавства становлять 491 годину на рік. Такий результат є найгіршим серед країн СНД, де цей показник у середньому дорівнює 266 годинам.

Однією з особливостей побудови національних податкових систем у трансформаційних економіках країн СНД є запровадження особливих режимів сплати податкових платежів – спеціальних податкових режимів.

Аналіз сутності поняття „спеціальний податковий режим” дав змогу виявити комплексний міждисциплінарний характер цього фінансово-правового явища: по-перше, як різновиду фінансово-регуляторного режиму; по-друге, як складової загального податкового режиму; по-третє, як підсистеми податкової системи; по-четверте, як інструменту податкового регулювання.

Враховуючи значну кількість підходів до визначення цього поняття, було уточнено його економічний зміст як: комплексного інструменту податкового регулювання, що запроваджується підсистемою в податкову систему, є альтернативою загальному податковому режиму для окремих категорій платників податків, реалізується сукупністю фінансово-регуляторних заходів, встановлюючи особливий порядок обчислення та сплати податків.

Встановлено, що фіскально-регуляторний механізм спеціального податкового режиму – це комплекс стимулюючих та стримуючих заходів податкового регулювання, які забезпечують реалізацію мети запровадження спеціального податкового режиму в національну податкову систему.

Визначено ознаки спеціальних податкових режимів: застосування у складі загального податкового режиму; спрощення загальної процедури оподаткування; звільнення від обов’язку сплати окремих податків; заміна сукупності загальновстановлених податків одним єдиним податком; визначення обмеженого кола суб’єктів оподаткування; визначення обмеженого кола видів підприємницької діяльності; заміна грошової форми сплати податків товарною формою погашення податкового зобов’язання.